Постанова
від 08.11.2023 по справі 420/10611/21
П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/10611/21

Головуючий в І інстанції: Андрухів В.В.

Дата та місце ухвалення рішення: 27.03.2023 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шеметенко Л.П.

судді Шевчук О.А.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Терешкової 54» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року по справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Терешкової 54» до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Терешкової 54» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, в якому просить: визнати бездіяльність Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради протиправною та зобов`язати Малиновську районну адміністрацію Одеської міської ради підготувати матеріали для скасування розпорядження «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на встановлення збірно-розбірного металевого гаражу, тимчасово, до реконструкції району, за адресою: АДРЕСА_1 » від 14 грудня 2020 року № 502/01-06, видане Малиновською районною адміністрацією Одеської міської ради.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про задоволення позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Представником третьої особи поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Терешкової 54» зареєстроване 08.04.2016 року за № 15561020000057896, знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Терешкової 54», яке затверджене протоколом № 3 загальних зборів об`єднання від 05.06.2016 року, метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників щодо користування, володіння і розпорядження спільним майном будинку, збереження і поліпшення техніко-економічних характеристик будинку з метою комфортного проживання (перебування) користувачів житлових та нежитлових приміщень, зниження витрат і втрат ресурсів на утримання спільного майна і на споживання житлово-комунальних послуг, благоустрою прибудинкової території та побутового обслуговування населення. Об`єднання виступає позивачем та відповідачем у суді.

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , є інвалідом 2-ї групи з захворюванням опорно-рухового апарату, що підтверджується копією його паспорта та довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААВ № 744087.

08.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради із заявою стосовно прийняття розпорядження та погодження схеми Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради встановлення металевої конструкції (гаражу) за адресою: АДРЕСА_1 .

До заяви були додані: паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 ; документ, що підтверджує пільги (серії НОМЕР_1 ); посвідчення водія на ім`я заявника; технічний паспорт на транспортний засіб; лист Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 07.09.2020 року № 01-13/339/о стосовно узгодження гр. ОСОБА_1 , як інваліду 2-ї групи з захворюванням опорно-рухового апарату, схеми розміщення тимчасового металевого збірно-розбірного гаражу на території двору за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно протоколу № 4 засідання комісії Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради з розгляду питань встановлення тимчасових металевих гаражів окремим категоріям громадян від 18.11.2020 року, Комісія вважала за можливе надати дозвіл гр. ОСОБА_1 на встановлення металевого збірно-розбірного гаражу на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 у відповідності до узгодженої схеми.

14.12.2020 року Малиновська районна адміністрації Одеської міської ради, розглянувши звернення ОСОБА_1 , видала розпорядження № 502/01-06 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на встановлення збірно-розбірного металевого гаражу, тимчасово, до реконструкції району, за адресою: АДРЕСА_1 », яким передбачено:

1. Дозволити гр. ОСОБА_1 , який відноситься до окремої пільгової категорії громадян, встановити збірно-розбірний металевий гараж за адресою: АДРЕСА_1 , згідно схеми, розробленої управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, тимчасово, до реконструкції району, без права передачі іншій особі.

2. Металевий гараж встановити в термін до 20.01.2021 року без улаштування фундаменту та оглядової ями. Здійснити благоустрій прилеглої території. Про виконані роботи повідомити районну адміністрацію в 3-х денний термін.

3. У разі невиконання вимог п.п. 1, 2 цього розпорядження, відділу контролю та моніторингу за станом території району підготувати матеріали для скасування розпорядження про надання дозволу на встановлення гаражу.

Відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Положення про Малиновську районну адміністрацію Одеської міської ради від 26.04.2017 року № 1934-VII, Регламенту виконавчих органів Одеської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 31.10.2005 року, на підставі доповідної записки заступника голови районної адміністрації Блажевського С.І., Малиновською районною адміністрацією Одеської міської ради прийнято розпорядження від 11.03.2021 року № 91/01-06, яким знято з контролю, як таке, що виконано розпорядження від 14.12.2020 року № 502/01-06 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на встановлення збірно-розбірного металевого гаражу, тимчасово, до реконструкції району, за адресою: АДРЕСА_1 ».

Позивач у даній справі безпосередньо до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради щодо виконання вимог розпорядження про надання дозволу на встановлення гаражу в частині розміщення цього гаражу згідно відповідної схеми, щодо вчинення дій по благоустрою прилеглої території не звертався, а на звернення позивача, адресовані міському голові від 20.12.2020 року та від 14.01.2021 року, відповідачем надані листи-відповіді від 24.12.2020 року та від 25.01.2021 року, якими повідомлено, що гараж встановлений на підставі відповідного розпорядження та у відповідності до розробленої схеми.

Разом з цим, позивач вважає, що гараж встановлений всупереч схеми розміщення тимчасового металевого збірно-розбірного гаражу, розміщення гаражу не узгоджене з позивачем, органами держнагляду, благоустрою прилеглої території не здійснено, а Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради не проконтролювала виконання вимог свого розпорядження «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на встановлення збірно-розбірного металевого гаражу, тимчасово, до реконструкції району, за адресою: АДРЕСА_1 », чим допустила протиправну бездіяльність.

Згідно висновку експерта від 29.07.2022 року, за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи у даній справі, яка була призначена судом першої інстанції, за результатами обстеження металевого гаражу ОСОБА_1 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , експертом виявлено наступне:

- металевий гараж розміром 5,75 м х 3,26 влаштований на бетонному майданчику, фактичні розміри дослідженого гаражу не відповідають розмірам схеми розміщення цього гаражу, погодженої архітектором, зокрема, ширина гаражу фактично більша на 0,26 м, довжина більша на 0,75 м;

- металевий гараж розташований біля кам`яного гаражу з позначенням « 11», проте, не паралельно йому, як зображено на схемі розміщення цього гаражу, погодженої архітектором, а під кутом до кам`яного гаражу;

- відстань від досліджуваного гаражу до внутрішнього дворового проїзду змінена та складає 3,83 м 4,7 м, що не відповідає схемі розміщення цього гаражу, погодженої архітектором, зокрема, в лівій крайній точці відстань від гаражу до проїзду менша на 0,47 м, в правій крайній точці відстань більша на 0,4 м, тобто, гараж розташований не перпендикулярно проїзду.

Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження того, що металевий гараж розташований на прибудинковій території будинку № 54, позивач до суду надав акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу КП ЖКС «Черьомушки» в управління (на баланс) ОСББ «Терешкової 54» від 01.06.2017 року.

Судом першої інстанції встановлено, що у розділі 5 (Благоустрій прибудинкової території) акту приймання-передачі від 01.06.2017 року визначено, що загальна площа переданих газонів та квітників становить 3076,0 кв.м., площа переданого асфальтного покриття становить 2518,0 кв.м., площа переданої прибудинкової території становить 5594,0 кв.м.

Згідно акту ділянки № 4 КП ЖКС «Черьомушки» від 01.06.2017 року, здійснено обміри прибиральної площі будинку АДРЕСА_4 та встановлено, що прибиральна площа газону двору становить - 585,9 кв.м., газону вулиці становить - 1092,0 кв.м., асфальтне досконале покриття становить - 770,0 кв.м, асфальтне недосконале покриття становить - 610,2 кв.м.

Судом першої інстанції встановлено, що у наданих позивачем документах (акті приймання-передачі та акті обміру прибиральної площі) наявні невідповідності у розмірах площі прибудинкової території, оскільки за актом приймання-передачі від 01.06.2017 року ОСББ «Терешкової 54» передана прибудинкова територія загальною площею - 5594,0 кв.м., у той час, як відповідно до акту ділянки № 4 КП «ЖКС Черьомушки» від 01.06.2017 року загальна площа прибиральної території становить - 3058,1 кв.м. (585,9+1092+770+610,2).

Крім цього, в розділі 6 (наслідки огляду та випробувань елементів житлового комплексу (його частини)) акту приймання-передачі від 01.06.2017 року вказано, що план земельної ділянки відсутній.

В акті приймання-передачі від 01.06.2017 року (розділ 5) відсутні відомості щодо кількості дерев та чагарників на прибудинковій території, у той час, як металевий гараж третьої особи знаходиться на земельній ділянці, на якій у безпосередній близькості розташовані дерева.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що земельна ділянка, на якій розташований металевий гараж третьої особи, не передавалася у власність чи постійне користування актом приймання-передачі від 01.06.2017 року ОСББ «Терешкової 54».

Суд першої інстанції зазначив, що вказану обставину щодо відсутності правовстановлюючого документа на земельну ділянку, на якій встановлено гараж третьої особи та яку позивач вважає своєю прибудинковою територією, підтвердила у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , яка є головою ОСББ «Терешкової 54». Також свідок підтвердила, що під час встановлення гаражу 21.12.2020 року була присутня особа, яка заявила, що є представником Малиновської райадміністрації, однак, документів не пред`явила.

На підставі наведеного у сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність з боку відповідача факту порушення прав та законних інтересів позивача, оскільки останній не має будь-яких належним чином оформлених документів, які підтверджують, що саме на прибудинковій території позивача третьою особою встановлений металевий гараж.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними, оскільки права та інтереси позивача розпорядженням Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на встановлення збірно-розбірного металевого гаражу, тимчасово, до реконструкції району за адресою: АДРЕСА_1 » від 14 грудня 2020 року №502/01-06 жодним чином не порушені.

За висновком суду першої інстанції, відсутність порушених прав та законних інтересів позивача рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень є підставою для відмови у позові.

Щодо питання дотримання третьою особою схеми встановлення металевого гаражу, суд першої інстанції зауважив, що згідно вказаної схеми відстань від гаражу до внутрішньо дворового проїзду має становити 4,3 м, а згідно висновку експерта № СЕ-2502-1-1293.22 від 29.07.2022 року відстань від досліджуваного гаражу до внутрішньо дворового проїзду змінена та складає 3,83 м 4,70 м, тобто, від одного кута гаражу ця відстань на 0,47 м менша ніж за схемою, а від іншого кута гаражу на 0,40 м більша ніж за схемою, отже, гараж на незначний кут повернутий навколо власного центру на місці, визначеному схемою.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що неточність у місці розташування гаражу також не впливає на права та законні інтереси позивача.

Суд першої інстанції врахував пояснення експерта Кріві К.В., надані у судовому засіданні, згідно яких, жодних комунікацій будинку позивача під гаражем третьої особи не прокладено, що підтверджується схемою, на якій нанесено усі комунікації.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що у відповідача, як видавника розпорядження від 14.12.2020 року № 502/01-06, немає претензій щодо місця розташування гаражу третьої особи, що випливає зі змісту листа від 25.01.2021 року № 0169/01-20, згідно якого вказаний гараж було встановлено відповідно до схеми, розробленої управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради.

Зазначений лист відповідача, надісланий позивачу за результатами розгляду звернення останнього, також підтверджує здійснення відповідачем контролю за виконанням розпорядження від 14.12.2020 року № 502/01-06.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності з боку відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на викладене.

Згідно ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч. 3 ст. 6 КАС України).

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України, в рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004, дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Звідси, поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення саме суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають, що начебто певні обставини впливають на їх правове становище.

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, проте обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Право на захист є самостійним суб`єктивним правом, яке з`являється у власника прав лише в момент їх порушення або оспорювання та реалізується в межах охоронюваних правовідносин, які при цьому виникли.

Обґрунтованість вимог позивача має ґрунтуватися на наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні дії якого, на суб`єктивну думку позивача, порушили його право. Факт порушення права позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.

З наведеного слідує необхідність з`ясування судом обставин, що свідчать про порушення інтересу. Позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень.

При з`ясуванні статусу позивача як «потерпілого», суд керується практикою, напрацьованою Європейським судом з прав людини. Поняття «потерпілий» має автономне значення (не залежить від національного законодавства) і має значення лише для цілей застосування Конвенції. Водночас, підходи ЄСПЛ мають важливе методологічне значення для розвитку практики національних судів.

Відповідно до статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає: a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; або b) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином.

Отже, право особи на звернення до ЄСПЛ пов`язане з наявністю у неї статусу жертви (потерпілого). Слово «жертва» в контексті статті 34 Конвенції означає особу або осіб, яких прямо або опосередковано торкнулося стверджуване порушення. Отже, стаття 34 стосується не тільки безпосередньої жертви або жертви стверджуваного порушення, але також непрямих жертв, яким порушення заподіяло б шкоду або які б мали дійсну і особисту зацікавленість в тому, щоб воно припинилося (Валліанатос та інші проти Греції [ВП], №№ 29381/09 та 32684/09, п. 47, від 7 листопада 2011).

Щоб мати можливість подати скаргу відповідно до статті 34, заявник повинен бути здатним довести, що оскаржуваний захід «зачіпає його безпосередньо» (Тенасє проти Молдови [ВП], № 7/08, п. 104, від 27 квітня 2010, Берден проти Сполученого Королівства [ВП], №. 13378/05, п. 33, від 29 квітня 2008).

Суд також визнав, що заявник може вимагати статус жертви порушення Конвенції, якщо він чи вона знаходяться під дією (охоплені) законодавства, яке дозволяє вживати таємні заходи спостереження, а також, якщо відсутні засоби правового захисту (Роман Захаров проти Росії [ВП], № 47143/06, пп. 173-178, від 4 грудня 2015). Проте для того, щоб мати можливість претендувати на статус жертви в такій ситуації, заявник повинен надати обґрунтовані і переконливі докази вірогідності того, що порушення, що впливає на нього або неї особисто, буде мати місце; одних підозр або припущень недостатньо (Сенатор Лайнс GmbH проти Австрії, Бельгії, Данії, Фінляндії, Франції, Греції, Ірландії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Португалії, Іспанії, Швеції та Великої Британії [ВП] (ухв.), №56672/00, від 10 березня 2004).

Суд також підкреслює, що Конвенція не передбачає подання actio popularis з метою тлумачення прав, які вона містить, або дозволу фізичним особам оскаржити положення внутрішньодержавного права тільки тому, що вони вважають, не перебуваючи під прямим впливом такого положення, що воно може суперечити Конвенції (Аксу проти Туреччини [ВП], №№ 4149/04 та 41029/04, п. 50, від 15 грудня 2012, Берден проти Сполученого Королівства [ВП], №. 13378/05, п. 33, від 29 квітня 2008).

З наведеного випливають такі ознаки «потерпілого» від порушення законного інтересу: а) безпосередньо йому належить законний інтерес, на захист якого подано позов; б) має місце безпосередній негативний вплив порушення на позивача або обґрунтована ймовірність негативного впливу на позивача у майбутньому. Зокрема, якщо позивач змушений змінити свою поведінку або існує ризик бути притягнутим до відповідальності; в) негативний вплив є суттєвим (зокрема, позивачеві завдано шкоду); г) існує причинно-наслідковий взаємозв`язок між законним інтересом, оскаржуваним актом та стверджуваним порушенням.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У будь-якому разі обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених прав, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

В контексті наведених правових норм, колегія суддів зазначає наступне.

Позивачем у даній справі виступає Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Терешкової 54».

Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 815/219/17, згідно яких, наявність матеріально-правової зацікавленості у ОСББ у правовідносинах, що виникають щодо будинку чи його складових, утримання, експлуатації та інших подібних питань є передумовою визнання за ОСББ самостійної процесуальної правосуб`єктності, а отже, і права на звернення до суду із самостійним позовом.

Поряд з цим, враховуючи вищевикладене, колегія суддів наголошує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом в порядку КАС України є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, порушення має бути реальним.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що порушення вимог Закону діями/бездіяльністю суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями/бездіяльністю.

Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом, а обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

У заявленому позові позивач просить: визнати бездіяльність Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради протиправною та зобов`язати Малиновську районну адміністрацію Одеської міської ради підготувати матеріали для скасування розпорядження «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на встановлення збірно-розбірного металевого гаражу, тимчасово, до реконструкції району, за адресою: АДРЕСА_1 » від 14 грудня 2020 року № 502/01-06, видане Малиновською районною адміністрацією Одеської міської ради.

Позивач у даній справі не оспорює право третьої особи на встановлення гаражу.

Разом з цим, позивач вважає, що Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради не проконтролювала виконання вимог свого розпорядження про надання дозволу на встановлення гаражу в частині розміщення цього гаражу згідно відповідної схеми, щодо вчинення дій по благоустрою прилеглої території, чим допустила протиправну бездіяльність.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що контроль за виконанням власних розпоряджень покладено на Малиновську районну адміністрацію Одеської міської ради, що прямо зазначено у прийнятому ним розпорядженні.

Водночас, колегією суддів встановлено, що відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Положення про Малиновську районну адміністрацію Одеської міської ради від 26.04.2017 року № 1934-VII, Регламенту виконавчих органів Одеської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 31.10.2005 року, на підставі доповідної записки заступника голови районної адміністрації Блажевського С.І., Малиновською районною адміністрацією Одеської міської ради прийнято розпорядження від 11.03.2021 року № 91/01-06, яким знято з контролю, як таке, що виконано розпорядження від 14.12.2020 року № 502/01-06 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на встановлення збірно-розбірного металевого гаражу, тимчасово, до реконструкції району, за адресою: АДРЕСА_1 ».

Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач у даній справі безпосередньо до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради щодо виконання вимог розпорядження про надання дозволу на встановлення гаражу в частині розміщення цього гаражу згідно відповідної схеми, щодо вчинення дій по благоустрою прилеглої території не звертався, а на звернення позивача, адресовані міському голові від 20.12.2020 року та від 14.01.2021 року, відповідачем надані листи-відповіді від 24.12.2020 року та від 25.01.2021 року, якими повідомлено, що гараж встановлений на підставі відповідного розпорядження та у відповідності до розробленої схеми.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність протиправної бездіяльності з боку відповідача, як суб`єкта владних повноважень, щодо відсутності контролю за виконанням власного розпорядження, на яку посилається позивач у заявленому позові.

Більш того, колегія суддів наголошує, що в позовній заяві позивачем не визначено, в чому полягає порушення прав позивача та його охоронюваних законом інтересів оскаржуваною бездіяльністю відповідача, як суб`єкта владних повноважень.

Судом апеляційної інстанції витребувані від позивача пояснення щодо порушення прав позивача та його охоронюваних законом інтересів оскаржуваною бездіяльністю відповідача, як суб`єкта владних повноважень.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції, позивач надав письмові пояснення, в яких, зокрема, вказав на те, що відповідач неналежним чином відреагував на його звернення та не врахував, що гараж встановлений не у відповідності до розробленої схеми, чим порушується природний відвід дощової та іншої води, що призводить до накопичення та забруднення зеленої зони території безпосередньо біля будинку сторонніми предметами та речовинами, є утруднення проїзду транспортних засобів, в тому числі, аварійних служб, внаслідок чого, порушуються права співвласників будинку.

Проте, такі доводи позивача непідтверджені жодними доказами наявними в матеріалах справи.

Колегія суддів враховує, що у даній справі судом першої інстанції призначалась судова будівельно-технічна експертиза та з фотоматеріалів висновку експерта вбачається, що гараж третьої особи розміщений між зеленими насадженнями, позаду розміщений інший гараж та перед гаражем третьої особи дерево, яке розміщено ближче до внутрішньо дворового проїзду.

Таким чином, доводи позивача стосовно того, що відповідач неналежним чином відреагував на його звернення та не врахував, що гараж встановлених не у відповідності до розробленої схеми, що призвело до утруднення проїзду транспортних засобів, в тому числі, аварійних служб, є непідтвердженими жодними доказами в матеріалах справи.

Так само відсутні докази в підтвердження доводів позивача щодо порушення природного відводу дощової та іншої води, що призводить до накопичення та забруднення зеленої зони території безпосередньо біля будинку сторонніми предметами та речовинами.

Що стосується встановлених експертом обставин щодо невідповідності розміщеного гаражу погодженій схемі в частині ширини на 26 см, зміни відстані до внутрішнього дворового проїзду по лівій крайній точці менше на 47 см, по правій крайній точці більша на 40 см, колегія суддів наголошує, що цим обставинам надається оцінка лише в контексті заявленого у даній справі позову щодо протиправної бездіяльності Малиновської РА ОМР.

Колегія суддів зазначає, що у даній справі не встановлено наявності саме бездіяльності з боку відповідача, як суб`єкта владних повноважень, щодо відсутності контролю за виконанням власного розпорядження, на яку посилається позивач у заявленому позові.

Як вже зазначалось колегією суддів, відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Положення про Малиновську районну адміністрацію Одеської міської ради від 26.04.2017 року № 1934-VII, Регламенту виконавчих органів Одеської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 31.10.2005 року, на підставі доповідної записки заступника голови районної адміністрації Блажевського С.І., Малиновською районною адміністрацією Одеської міської ради прийнято розпорядження від 11.03.2021 року № 91/01-06, яким знято з контролю, як таке, що виконано розпорядження від 14.12.2020 року № 502/01-06 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на встановлення збірно-розбірного металевого гаражу, тимчасово, до реконструкції району, за адресою: АДРЕСА_1 ».

Крім того, колегія суддів повторно звертає увагу на те, що позивач у даній справі безпосередньо до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради щодо виконання вимог розпорядження про надання дозволу на встановлення гаражу в частині розміщення цього гаражу згідно відповідної схеми, щодо вчинення дій по благоустрою прилеглої території не звертався, а на звернення позивача, адресовані міському голові від 20.12.2020 року та від 14.01.2021 року, відповідачем надані листи-відповіді від 24.12.2020 року та від 25.01.2021 року.

Більш того, позивачем у спірних правовідносинах не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Заявлений позов не містить жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваної бездіяльності на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси саме позивача, а наведені позивачем, на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції, доводи щодо порушення прав позивача у спірних правовідносинах непідтверджені жодними доказами.

Позивач у даній справі не довів, що він безпосередньо є потерпілим від оскаржуваної бездіяльності, що така бездіяльність відповідача спричинила суттєвий негативний вплив саме на позивача і він зазнав реальної шкоди.

В позовній заяві позивачем не визначено, яким чином при задоволенні заявленої ним редакції позовної заяви будуть відновлені його права, не вказано, які саме права підлягають відновленню.

Наведене у сукупності, свідчить про обґрунтованість висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Поряд з цим, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що суд першої інстанції, в межах розгляду даної справи, помилково перейшов до дослідження питання щодо розміру прибудинкової території будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Колегія суддів зазначає, що згідно протоколу № 4 засідання комісії Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради з розгляду питань встановлення тимчасових металевих гаражів окремим категоріям громадян від 18.11.2020 року, Комісія вважала за можливе надати дозвіл гр. ОСОБА_1 встановлення металевого збірно-розбірного гаражу на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 у відповідності до узгодженої схеми.

На підставі наведеного протоколу засідання комісії Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, прийнято розпорядження про надання дозволу третій особі на встановлення гаражу.

Позивач не оспорює наявність повноважень у відповідача щодо прийняття розпорядження про надання дозволу третій особі на встановлення гаражу та це розпорядження не є предметом розгляду даної справи.

У даній справі оскаржується бездіяльність відповідача щодо контролю за власним розпорядженням та саме заявленим вимогам підлягає наданню оцінка у даній справі, а також питанню щодо порушення прав позивача оскаржуваною бездіяльністю.

З огляду на вищевикладене, висновки суду першої інстанції щодо дослідження питання щодо розміру прибудинкової території будинку за адресою: АДРЕСА_1 підлягають виключенню з мотивувальної частини рішення.

Також, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає доповненню обставинами встановленими судом апеляційної інстанції в контексті спірних правовідносин щодо контролю з боку відповідача за виконанням власного розпорядження, а саме щодо прийняття відповідачем розпорядження від 11.03.2021 року № 91/01-06, яким знято з контролю, як таке, що виконано розпорядження від 14.12.2020 року № 502/01-06 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на встановлення збірно-розбірного металевого гаражу, тимчасово, до реконструкції району, за адресою: АДРЕСА_1 », а також стосовного того, що на звернення позивача, адресовані міському голові від 20.12.2020 року та від 14.01.2021 року, відповідачем надані листи-відповіді від 24.12.2020 року та від 25.01.2021 року.

Водночас, колегія суддів вважає, що підлягають виключенню посилання суду першої інстанції на обставини щодо присутності представника Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради при встановленні третьою особою гаражу, оскільки такі висновки суду першої інстанції непідтверджені жодними доказами наявними в матеріалах справи.

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки судом першої інстанції вірно вирішено заявлений позов по суті його вимог, проте, з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, частково невідповідністю висновків, викладеним у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції зміні із виключенням мотивів, з яких виходив суд першої інстанції, та визначенням мотивів за цією постановою, які викладені у рішенні суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Терешкової 54» задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року змінити, виключити мотиви, з яких виходив суд першої інстанції, та визначити мотиви за цією постановою, які викладені у рішенні суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 08.11.2023 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: О.А. Шевчук

Суддя: І.О. Турецька

СудП'ятий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення08.11.2023
Оприлюднено10.11.2023
Номер документу114768249
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності

Судовий реєстр по справі —420/10611/21

Ухвала від 20.12.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Берназюк Я.О.

Постанова від 08.11.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шеметенко Л.П.

Ухвала від 08.11.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шеметенко Л.П.

Ухвала від 31.07.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шеметенко Л.П.

Ухвала від 06.07.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шеметенко Л.П.

Ухвала від 06.07.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шеметенко Л.П.

Ухвала від 29.05.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шеметенко Л.П.

Ухвала від 29.05.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шеметенко Л.П.

Рішення від 06.04.2023

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Андрухів В.В.

Ухвала від 23.01.2023

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Андрухів В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні