Постанова

від 08.11.2023 по справі 400/6419/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/6419/21

Перша інстанція: суддя Мельник О.М.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді - доповідача Турецької І. О.,

суддів Шевчук О. А., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївської митниці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль ЛТД» до Миколаївської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови у митному оформленні

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Артіль ЛТД» (далі позивач, ТОВ «Артіль ЛТД») звернулося до суду першої інстанції з позовом до Миколаївської митниці (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA504180/2021/000002/1 від 20.07.2021;

- картку відмови в митному оформленні випуску чи митному пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № UA504180/2021/00003 від 20.07.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у суб`єкта владних повноважень відсутні законодавчо визначені підстави для застосування, при розмитненні товару, резервного методу, оскільки обставини, що містяться у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, не впливають на ціноутворення та не спростовують реальну вартість товару, яка зазначена у контракті та інвойсі.

ТОВ «Артіль ЛТД» пояснює, що надані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів за ціною контракту не містили розбіжностей, не ставили під сумнів числові значення складових митної вартості, у них були відсутні ознаки підробки та їх зміст мав достатні відомості на підтвердження ціни, яка сплачена за товар.

Таким чином, на думку позивача, спірне рішення про коригування митної вартості та картка відмови в митному оформленні випуску чи митному пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення є протиправними, оскільки прийняті з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), позов ТОВ «Артіль ЛТД» - задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів за № UA504180/2021/000002/1 від 20.07.2021.

Визнав протиправною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA504180/2021/00003 від 20.07.2021.

Суд стягнув на користь ТОВ «Артіль ЛТД» за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці судові витрати в розмірі 2 270,00 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, на підтвердження митної вартості товарів за ціною контракту, надав необхідний перелік документів, що надають можливість перевірити правильність обчислення митної вартості товарів.

Суд зазначив, що згідно наданих чинним законодавством повноважень, митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Покликаючись на рішення Верховного Суду від 26.03.2019 у справі №814/921/17, суд першої інстанції зазначив, що витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд встановив, що відповідач не надав доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а витребування переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення митного органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, Миколаївська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначені такі доводи.

По-перше, Миколаївська митниця не погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи не містять розбіжностей, наявних ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Скаржник стверджує, що аналіз митних декларацій свідчить про те, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, декларант не надав документальне обґрунтування формування митної вартості з урахуванням її числових значень, а надані містять розбіжності, а саме:

- наданий комерційний інвойс від 06.06.2021 №20210531 та прайс-лист від 07.04.2021 б/н не містять підпису автора документів;

- зазначені умови поставки відрізняються від тих, що зазначені у проформі-інвойс від 07.04.2021, а саме: СРТ Odessa та FOB NINGBO;

- вказана ціна за одиницю продукції в зазначених документах однакова, на рівні 27,9 дол. США не відповідає дійсності;

- умови FOB передбачають включення до митної вартості товару витрати пов`язані з транспортуванням до кордону України (фрахт), які не враховані;

- відсутній підпис продавця на пакувальному листі від 06.06.2021 б/н, сертифікаті якості від 06.06.2021 б/н, контракті від 05.04.2021 №263, доповнення до контракту від 13.04.2021 №1, що може свідчити про ознаки підробки.

З приводу наданого позивачем експертного висновку №120-0816 від 04.08.2021 скаржник зазначає, що експертний висновок носить інформаційний характер, оскільки відсутня інформація щодо використання джерел інформації, аналізу ринку продажу з врахуванням індивідуальних характеристик оцінюваного товару.

Скаржник вважає, що декларант невірно визначив числові значення складових митної вартості товарів, що свідчить про обґрунтованість відмови у митному оформленні за першим методом.

По-друге, скаржник не погоджується з доводами суду першої інстанції про відсутність підстав для витребування у декларанта додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України.

Обґрунтовуючи свій аргумент, скаржник указує, що Митний кодекс України встановлює його право письмово запитувати від декларанта додаткові документи, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання митної вартості товарів.

Оскільки, на його думку, митний орган вважав, що подані документи на підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, він скористався своїм правом витребувати відповідні додаткові документи.

Водночас, за твердженням Миколаївської митниці декларант відмовив у наданні будь-яких додаткових документів, навіть таких, що були передбачені контрактом, наприклад Специфікації до товару.

По-третє, скаржник не погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість застосування митним органом при розмитненні товару резервного методу для визначення митної вартості товару.

Покликаючись на Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 (далі Методичні рекомендації), скаржник пояснює, що виявлення та оцінка ризиків здійснюється, зокрема, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органах доходів та зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів. Також, оцінка ризиків здійснюється шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

В рамках даного спору, як зазначає скаржник, митна вартість ґрунтувалася на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, відображених в автоматизованій системі митного контролю та оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор»). Тобто здійснювалося порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів, які за своїми характеристиками та особливостями, будуть максимально наближено підпадати під ознаки ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено (з врахуванням індивідуальних характеристик оцінюваного товару).

ТОВ «Артіль ЛТД» не скористалось правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до приписів пункту 3 частини 1статті 311 КАС України справу розглянуто у письмовому провадженні, у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Фактичні обставини справи.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Артіль ЛТД» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 13857386), основним видом економічної діяльності якої є: 30.12 Будування прогулянкових і спортивних човнів

05 квітня 2021 року ТОВ «Артіль ЛТД» (Покупець) уклало зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № 263 з компанією HANGZHOU PEISHENG SANITARY MATERIAL CO. LTD, (Постачальник).

Згідно розділу 1 «Предмет контракту» предметом є продавані Продавцем і придбані Покупцем вироби, далі в контракті «Товар», згідно з виставленими інвойсами, а саме ПВХ плита в асортименті.

Відповідно до розділу 2 контракту «Ціна та умови оплати» сторони визначили, що ціна товару встановлюється в доларах США за одиницю виробу і вказується в інвойсах та інших товаросупровідних документах. Оплата за товар здійснюється Покупцем на банківський рахунок Продавця (також вказаний в інвойсі) на умовах 30% попередньої оплати та останні 70% до відправки.

Відповідно до умов розділу 3 «Умови прийому-передачі товару», Продавець відвантажує товар на умовах FOB NINGBO, згідно з «Міжнародними торговельними правилами INCOTERMS 2010». Відвантажений для Покупця товар повинен супроводжуватися необхідними для митного оформлення документами інвойс, пакувальний лист, сертифікат походження.

13.04.2021 сторони уклали додаткову угоду №1 до контракту №263 від 05.04.2021, якою погодили зміни, а саме в розділ 3 «Умови прийому-передачі товару».

Відповідно до змін Продавець відвантажує товар на умовах FOB NINGB Китай або СРТ Одеса Україна згідно з «Міжнародними торговельними правилами INCOTERMS 2010». Специфіковано в інвойсі.

Відвантажений для покупця товар повинен супроводжуватися необхідними для митного оформлення документами інвойс, пакувальний лист, сертифікат походження. Факт прийняття товару оформлюється актом приймання- передачі. Інші умови вказаного контракту залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

На виконання та у відповідності до умов контракту та додаткової угоди №1 ТОВ «Артіль ЛТД» оплатило вартість товару, про що свідчать: платіжне доручення в іноземній валюті №10 від 13.04.2021 про сплату 8900,00 доларів США та платіжне доручення в іноземній валюті №11 від 26.04.2021 про сплату 20 674,00 доларів США.

Далі, на виконання умов вказаного контракту, на підставі супровідних документів, ТОВ «Артіль ЛТД» отримало від компанії HANGZHOU PEISHENG SANITARY MATERIAL CO. LTD товар передбачений контрактом, відповідно до акта доставки та приймання №1, комерційного інвойсу №20210531 від 06.06.2021 та міжнародної товарно транспортної накладної (СМР) №437498 від 16.07.2021.

З метою здійснення митного оформлення товару, ТОВ «Артіль ЛТД» укладений договір №975 від 15.01.2020 з митним брокером ТОВ Фірма «Брокер Сервіс».

19 липня 2021 року для здійснення митного оформлення товару, поставленого за вказаним контрактом, позивач через представника ТОВ Фірма «Брокер Сервіс» до Відділу митного оформлення №2 митного поста «Костянтинівка» Миколаївської митниці подав митну декларацію за №UA504180/2021/000343.

Відповідно до вказаної декларації митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту та склала 759 248,28 грн (27 900,00 USD за курсом валюти 27,2132), із наданням відповідних документів передбачених статтею 53 Митного кодексу України, а саме:

- зовнішньоекономічний контракт поставки товару №263 від 05.04.2021,

- проформа- інвойс №20210407 від 07.04.2021,

- прейскурант виробника товару,

- додаткова угода №1 від 13.04.2021,

- платіжне доручення в іноземній валюті №11 від 26.04.2021,

- сертифікат про походження товару №21СЗ61000146/00001 від 06.06.2021,

- пакувальний лист б/н від 06.06.2021,

- сертифікат якості б/н від 06.06.2201,

- рахунок фактура (інвойс) №20210531 від 06.06.2021,

- митна декларація країни відправлення №223120210002065426 від 06.06.2021,

- документ про отримання вантажу для перевезення (коносамент) COSU6302292510 від 07.06.2021,

- внутрішній договір транспортного експедирування №22102018 від 22.10.2018,

-заявка №0036 від 01.07.2021 до договору №22102018 від 22.10.2018 на перевезення вантажу,

- міжнародна товарно транспортної накладної (СМР) №437498 від 16.07.2021,

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 19.07.2021,

- митна декларація № UA504180/2021/000343 від 19.07.2021,

- акт доставки та прийняття №1 від 21.07.2021,

-акт №ОУ 003435 від 21.07.2021, здачі прийняття робіт (наданих послуг), згідно договору №22102018 від 22.10.2018,

-договір №975 від 15.01.2020 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню вантажів,

- акт надання послуг №220 від 21.07.2021.

Позивач отримав повідомлення митниці, в яких зазначено, що у зв`язку з тим, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, керуючись частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, для підтвердження митної вартості товару Митниця просила надати:

1) виписку з бухгалтерської документації стосовно операцій, пов`язаних з задекларованим товаром;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У відповідь, Декларант надав лист від 19.07.2021 б/н від виробника товару HANGZHOU PEISHENG SANITARY MATERIAL CO. LTD, в якому зазначено, що ним використовується два типи штампів і обидва мають юридичну силу, що ним не використовується підпис як юридичне підтвердження та помилково в рахунку проформі зазначено умови поставки FOB, що в комерційному інвойсі правильні умови поставки CPT.

Листом від 20.07.2021 декларант повідомив про неможливість надання будь-яких інших витребуваних документів.

20 липня 2021 року Миколаївська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товару №UA504180/2021/000002/1. Як зазначено в рішенні, основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) ґрунтується на ціні за товар № 1 на рівні 1,66 USD/КГ - МД № UA110130/2021/016572 від 11.06.2021, тобто відбулося порівняння заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Митним органом при коригуванні митної вартості товарів був застосований резервний метод визначення митної вартості.

Також, за результатами перевірки митної декларації ТОВ «Артіль ЛТД» Миколаївською митницею була прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA504180/2021/00003.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції, з огляду на таке.

Відповідаючи на перший довід апеляції про законність та обґрунтованість прийнятих митним органом рішення про корегування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, колегія суддів установила, що підставами для їх прийняття стало те, що декларант на вимогу митниці не надав:

-каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару,

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналізуючи питання чи існували наведені підстави і чи являлися вони приводом для прийняття оскаржуваних рішень, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частина 1 статті 49 Митного кодексу України передбачає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1статті 52 Митного кодексу України).

Частинами 1, 2, 3, 5 та 6 статті 53 Митного кодексу України унормовано, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до частини 3 статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Скаржник зазначає, що митну вартість товарів неможливо було визначити шляхом використання методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) оскільки надані декларантом документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Внаслідок ненадання декларантом, на вимогу митниці додаткових документів, зокрема, каталоги, специфікації, прейскуранти та висновку про якісні та вартісні характеристики товару, митний орган обрав метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.

Уважно дослідивши рішення відповідача про коригування митної вартості товару №UА504180/2021/000002/1 від 20.07.2021, суд встановив, що у визнанні заявленої декларантом митної вартості було відмовлено у зв`язку із тим, що подані документи містять розбіжності, зокрема: наданий комерційний інвойс від 06.06.2021 №20210531 та прайс-лист від 07.04.2021 б/н не містять підпису автора документів та зазначені умови поставки відрізняються від тих, що зазначені у проформі-інвойс від 07.04.2021, а саме: СРТ Odessa та FOB NINGBO, вказана ціна за одиницю продукції в зазначених документах однакова, на рівні 27,9 дол. США, що не відповідає дійсності, а умови FOB передбачають включення до митної вартості товару витрати пов`язані з транспортуванням до кордону України (фрахт), який не враховано;

Колегія суддів проаналізувавши підстави, покладені в основу рішення про коригування митної вартості дійшла таких висновків.

По перше, відмінність умов поставки, що зазначені у проформі-інвойс від 07.04.2021 та комерційному рахунку фактурі №202210531 від 06.08.2021, не впливає на правильність визначення митної вартості.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, проформа-інвойс (рахунок-проформа) - документ, що містить відомості про ціну товару, але не є розрахунковим документом та не має статусу платіжного документа.

Проформа-інвойс виписана на товар, який ще не відвантажений, щоб повідомити покупця про основні характеристики товару. Проформа-інвойс не є власне інвойсом через те, що в ній вказуються попередні дані (наприклад, кількість одиниць товару, які можуть далі змінюватися.

Як згадувалося вище 13.04.2021 сторони контракту №263 від 05.04.2021, уклали додаткову угоду №1, якою погодили внести зміни до вказаного контракт щодо відвантаження товару на умовах, в тому числі СРТ Одеса Україна згідно з «Міжнародними торговельними правилами ІNCOTERMS 2010».

До того ж, Продавець, на адресу Миколаївської митниці надіслав листа, про те, що в рахунку проформи містилася помилка щодо умов поставки.

По друге, відсутність підпису Продавця на пакувальному листі від 06.06.2021 б/н, сертифікаті якості від 06.06.2021 б/н, контракті від 05.04.2021 №263, доповненні до контракту від 13.04.2021 №1, що може свідчити про ознаки підробки.

З цього приводу, як мовилося вище, на вимогу митного органу декларант надав лист від 19.07.2021 б/н від Продавця товару HANGZHOU PEISHENG SANITARY MATERIAL CO. LTD, в якому зазначено, що ним використовується два типи штампів і обидва мають юридичну силу, а також про те, що ним не використовується підпис як юридичне підтвердження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані декларантом документи надавали відповідачу змогу достовірно і повно перевірити правильність обчислення митної вартості.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржник не довів, що подані документи для підтвердження митної вартості оцінюваних товарів містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Слід також зазначити, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім аргументом для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Разом з цим, оглядом матеріалів справи встановлено, що під час декларування позивач надав прейскурант (прайс-лист) виробника товару, що підтверджується описом наданих документів наведеним у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.07.2021, специфікація, згідно додаткової угоди, наведена в інвойсі, а висновки про якісні та вартісні характеристики товару не є вирішальними для визначення вартості товару.

Отже колегія суддів приходить до висновку, що митний орган протиправно витребував додаткові документі, а покликання скаржника на те, що декларант не виконав вимоги про надання витребуваних документів не засноване на доказах, що містяться в матеріалах справи.

Вирішуючи обґрунтованість доводів Миколаївської митниці про правомірне застосування резервного методу для визначення митної вартості товару, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частини 1,2,3,7 статті 55 Митного кодексу України встановлює, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

На обґрунтування доводу про правомірність застосування при розмитненні товару резервного методу, скаржник покликається на підпункт 2.5 пункту 2 розділу ІІ, Методичних рекомендацій, який встановлює, що виявлення та оцінка ризиків здійснюється, зокрема, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органах доходів та зборів інформацією про рівень цін на такі товари.

За його твердженням, митна вартість імпортованої ТОВ «Артіль ЛТД» ПВХ плити ґрунтувалася на раніше визнаних митним органом митних вартостях, відображених в автоматизованій системі митного контролю та оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор»), зокрема, здійснювалося порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів, які за своїми характеристиками та особливостями максимально підпадали під ознаки ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Досліджуючи оскаржуване рішення, колегія суддів установила, що в рішенні, є зазначення номера та дати митних декларацій, які були взяти за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів. Будь які інші пояснення, щодо зроблених коригувань відсутні.

З наведеного рішення не можна встановити, вартість якого товару бралася за основу для визначення вартості товару, що був предметом розмитнення, а тому стверджувати про обґрунтованість застосованого методу не має підстав.

Обґрунтованість використання митними органами даних АСМО «Інспектор», для корегування митної вартості товарів, неодноразово було предметом розгляду Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 вказав, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Хоча показники вартості попередньо імпортованих товарів беруться митним органом до уваги, рішення про коригування митної вартості не може бути визнане законним у разі, якщо відмінність у вартості попередньо імпортованих товарів є єдиною причиною для такого коригування.

Верховний Суд у постанові від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17 вказав, що спрацювання АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників даних АСАУР.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19а навів ряд причин, з яких показники автоматизованої інформаційної системи не є безумовним джерелом інформації для визначення митної вартості товару, оскільки в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Резюмуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відомості з інформаційних систем митних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару та бути підставою для здійснення коригування.

Стосовно вимог, заявлених ТОВ «Артіль ЛТД» про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, колегія суддів зазначає таке.

Відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення органу фіскальної служби про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою відповідних умов.

Таке рішення оформляється у вигляді картки відмови.

Оформлення карток відмови регулюється розділом VIII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.20212 №631.

Так, відповідно до пунктів 8.1 - 8.2, 8.5 розділу VIII наведеного Порядку, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Картка відмови роздруковується у двох примірниках і підписується посадовою особою митного органу, яка прийняла рішення про відмову, а в разі електронного декларування формується тільки як електронний документ.

Один примірник оформленої картки відмови на паперовому носії невідкладно вручається (надсилається) Декларанту під його особистий підпис у другому примірнику.

Картка відмови, оформлена як електронний документ, або електронний примірник картки відмови на паперовому носії надсилається Декларанту електронним повідомленням, засвідченим КЕП посадової особи митного органу, яка прийняла рішення про відмову.

Так, як мовилося вище у всіх випадках після прийняття рішення про корегування митної вартості товарів, оформлюється картка відмови.

Тобто, коригування митної вартості слугує підставою для видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

За такого правового регулювання, визнання протиправними рішення про корегування митної вартості автоматичне тягне протиправність картки відмови в прийнятті митної декларації. При цьому підстави для такого висновку є однаковими.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною контракту, Миколаївська митниця не навела, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «Артіль ЛТД» митної вартості товарів суди першої та апеляційної інстанцій не встановили.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас частина 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2023 року Миколаївській митниці було відстрочено сплату судового збору в сумі 2724 грн. за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення по суті справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним стягнути судовий збір судовим рішенням.

Керуючись статтями: 308, 311, 315, 316, 322, 325,328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль ЛТД» до Миколаївської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови у митному оформленні залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці (код за ЄДРПОУ 44017652) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн. до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами:

отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA9089 9998 03131 1125 60000 26001; код класифікації доходів бюджету- 22030106.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя О. А. Шевчук

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 08.11.2023.