Постанова

від 07.11.2023 по справі 320/17782/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/17782/23 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Кучми А.Ю., Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Житомирської обласної ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної ради, третя особа: Житомирська обласна територіальна виборча комісія про визнання протиправною бездіяльність та припинення повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської обласної ради, третя особа: Житомирська обласна територіальна виборча комісія, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Житомирської обласної ради щодо неприйняття рішення за заявами ОСОБА_1 від 01.02.2023, 16.03.2023 та від 28.04.2023 про дострокове припинення повноважень депутата;

- припинити повноваження депутата Житомирської обласної ради VІІІ скликання ОСОБА_1 , обраного в єдиному багатомандатному виборчому окрузі за єдиним виборчим списком Житомирської обласної організації політичної партії "За Майбутнє".

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Житомирської обласної ради щодо неприйняття рішення за заявами ОСОБА_1 від 01.02.2023, 16.03.2023 та від 28.04.2023 про дострокове припинення повноважень депутата.

Зобов`язано Житомирську обласну раду (код ЄДРПОУ 43773808) повторно розглянути заяви ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) від 01.02.2023, від 16.03.2023, від 28.04.2023 про дострокове припинення повноважень депутата та за результатами їх розгляду прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України, а також з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 та Житомирська обласна рада звернулись з апеляційними скаргами, посилаючись на те, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

У свою чергу, ОСОБА_1 просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Натомість, Житомирська обласна рада просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

03 листопада 2023 року Житомирська обласна рада подала відзив на апеляційну скаргу в якому просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача та задовольнити її апеляційну скаргу.

Станом на 07 листопада 2023 року позивачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є депутатом Житомирської обласної ради VIII скликання, обраний в єдиному багатомандатному виборчому окрузі за єдиним виборчим списком Житомирської обласної організації політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ».

01.02.2023 позивачем було подано до Житомирської обласної ради та Житомирської обласної територіальної виборчої комісії заяву про дострокове припинення повноважень депутата, у зв`язку зі станом здоров`я.

09.02.2023 виконавчим апаратом Житомирької обласної ради було підготовлено проєкт рішення «Про дострокове припинення повноважень депутата Житомирської обласної ради VIII скликання ОСОБА_1 », а також включено в порядок денний пленарних засідань обласної ради, яке відбулось 16.03.2023.

Під час розгляду даного питання депутатами обласної ради, за результатом голосування по проєкту «Про дострокове припинення повноважень депутата Житомирської обласної ради VIII скликання ОСОБА_1 », депутати проголосували наступним чином: «ЗА» - 14 голосів; «ПРОТИ» - 0 голосів; «УТРИМАЛИСЬ» - 11 депутатів; «НЕ ГОЛОСУВАЛО» - 18 депутатів, таким чином рішення прийнято не було та не отримало необхідної кількості голосів.

22.03.2023 позивачем було повторно подано до Житомирської обласної ради та Житомирської обласної територіальної виборчої комісії заяву про дострокове припинення повноважень депутата, у зв`язку зі станом здоров`я.

23.03.2023 виконавчим апаратом Житомирької обласної ради було підготовлено проєкт рішення «Про дострокове припинення повноважень депутата Житомирської обласної ради VIII скликання ОСОБА_1 », а також включено в порядок денний пленарних засідань обласної ради, яке відбулось 27.04.2023.

Під час розгляду даного питання депутатами обласної ради, за результатом голосування по проєкту «Про дострокове припинення повноважень депутата Житомирської обласної ради VIII скликання ОСОБА_1 », депутати проголосували наступним чином: «ЗА» - 17 голосів; «ПРОТИ» - 1 голосів; «УТРИМАЛИСЬ» - 14 депутатів; «НЕ ГОЛОСУВАЛО» - 12 депутатів, таким чином рішення прийнято не було та не отримало необхідної кількості голосів.

28.04.2023 позивачем в черговий раз було подано до Житомирської обласної ради та Житомирської обласної територіальної виборчої комісії заяву про дострокове припинення повноважень депутата, у зв`язку зі станом здоров`я.

02.05.2023 виконавчим апаратом Житомирської обласної ради було підготовлено проєкт рішення «Про дострокове припинення повноважень депутата Житомирської обласної ради VIII скликання ОСОБА_1 », а також включено в порядок денний пленарних засідань обласної ради, яке відбудеться 17.08.2023.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянтів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших законів України визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради та встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 №93 - IV (далі - Закон №93).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №93 депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

На підставі п. 2 ч. 2 ст. 5 Закону №93 повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково за рішенням відповідної ради у зв`язку з особистою заявою депутата обласної ради про складення ним депутатських повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 зазначеного Закону, спори щодо дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради вирішуються судом.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон №280)

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №280 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 46 Закону №280 сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ст. 59 Закону №280 рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

З аналізу вказаних норм висновується, що депутат обласної ради має право на дострокове припинення повноважень за власним бажанням. Водночас, рішення про дострокове припинення повноважень депутата приймає відповідно рада.

Відповідач за результатами розгляду заяви позивача про складення депутатських повноважень зобов`язаний прийняти рішення, яким достроково припинити повноваження депутата місцевої ради або вмотивовано (із зазначенням конкретних причин) відмовити у задоволенні такої заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виявив бажання достроково скласти депутатські повноваження, у зв`язку з чим подав до Житомирської обласної ради особисту заяву про дострокове припинення своїх повноважень за станом здоров`я.

Рішенням Житомирської обласної ради від 24.12.2020 №13 «Про Регламент обласної ради VIIІ скликання», зі змінами затверджено Регламент обласної ради VIIІ скликання.

Регламент обласної ради є нормативним актом, який передбачає порядок підготовки, скликання і проведення сесій ради, підготовки і розгляду нею питань, підготовки проектів рішень ради, їх прийняття, формування органів ради, визначає порядок здійснення контрольних функцій, інших видів діяльності ради відповідно до її повноважень, встановлених Конституцією України та законами України.

Прийняттю рішення обласної ради передує підготовка його проєкту, оприлюднення проєкту, попередній розгляд постійною комісією та сам розгляд проєкту рішення депутатами обласної ради під час пленарного засідання сесії обласної ради.

Рішення ради приймаються більшістю голосів депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Згідно результатів виборів, що відбулися 25.10.2020, у Житомирську обласну раду восьмого скликання обрано 64 депутати.

Отже, для прийняття рішення потрібно, щоб рішення набрало 33 голоси депутатів ради «ЗА».

Відповідно до ст. 58 Регламенту, голосування здійснюється депутатами особисто за допомогою електронної системи в залі засідань обласної ради шляхом підняття руки, у разі прийняття радою відповідного рішення, або у визначеному для таємного голосування місці біля зали засідань.

Так, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 неодноразово подавав відповідні заяви, які виносились на розгляд ради щодо дострокового припинення повноважень депутата обласної ради, проте рішення за результатами розгляду заяв останнього Житомирською обласною радою не були прийняті, у зв`язку з відсутністю необхідної кількості голосів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність належним чином оформленого рішення відповідача за заявою позивача свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити саме за законом, оскільки рішення за результатами розгляду заяви позивача на сесії прийнято не було.

Така відсутність необхідної кількості голосів обумовлена відсутністю частини депутатського складу Житомирської обласної ради на пленарних засіданнях.

Так, нормами ч. 3 ст. 20 Закону №93 визначено, що депутат місцевої ради зобов`язаний бути присутнім на пленарних засіданнях ради, засіданнях постійної комісії та інших органів ради, до складу яких він входить. У разі неможливості бути присутнім на засіданні депутат місцевої ради повідомляє про це особу, яка очолює відповідний орган.

Таким чином, відповідач не розглянув заяви позивача про його дострокове припинення депутатських повноважень та не прийняв обґрунтованого рішення у відповідності до вимог Закону №93-IV, а тому, в даному випадку, відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не здійсненні належного розгляду заяв позивача, оскільки вищезазначеними нормами права не закріплено за суб`єктом владних повноважень права утримуватись від прийняття відповідного рішення за результатом розгляду заяви депутата місцевої ради про складення ним депутатських повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Така бездіяльність відповідача не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки фактично рішення щодо задоволення або вмотивованої відмови у задоволенні заяви позивача про дострокове припинення його повноважень як депутата обласної ради прийнято не було, чим порушено права та свободи останнього, у звязку з чим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що бездіяльність Житомирської обласної ради щодо неприйняття рішення за заявами ОСОБА_1 від 01.02.2023, від 16.03.2023 та від 28.04.2023 про складення депутатських повноважень є протиправною.

Щодо позовних вимог в частині припинення повноважень депутата Житомирської обласної ради ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Таким чином, у межах даної справи Житомирська обласна рада не наділена повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту наведених норм випливає, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Крім того, при обранні належного способу захисту, суд повинен зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Розкриваючи критерій ефективності способу захисту порушеного права платника, Верховний Суд України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, встановивши порушення прав позивача, суд має обрати такий захисту, який з урахуванням конкретних обставин справи буде ефективним з точки зору частини першої статті 2 КАС та статті 13 Конвенції та виключатиме можливі подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до положень ч 1 статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються вдень першої сесії ради нового скликання. Повноваження депутата можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених законом.

Рада невідкладно інформує відповідну територіальну виборчу комісію про дострокове припинення повноважень депутата ради

За приписами ч. 1 та ч. 2 статті 284 Виборчого кодексу України, у разі дострокового припинення повноважень депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, районної у місті, а також міської, сільської, селищної ради (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше) на підставах і в порядку, передбачених Конституцією та законами України, за рішенням виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласної, районної, районної у місті, міської, сільської, селищної виборчої комісії депутатом визнається наступний за черговістю кандидат у депутати у відповідному територіальному або єдиному виборчому списку від цієї організації партії у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 283 цього Кодексу

Реєстрація особи, зазначеної у частині першій цієї статті, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, районної у місті, а також міської, сільської, селищної ради (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше) здійснюється відповідною територіальною виборчою комісією у порядку, передбаченому статтею 283 цього Кодексу.

З метою забезпечення однакового застосування окремих положень Виборчого кодексу України, Центральна виборча комісія постановою від 28 жовтня 2020 року № 433 затвердила Роз`яснення щодо порядку реєстрації обраних депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у місті, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів (далі - Роз`яснення).

Відповідно до пункту 5.9 Роз`яснення, рішення, вказане у частині першій статті 284 Кодексу, ухвалюється територіальною виборчою комісією не пізніш як у тридцятиденний строк з дня надходження: від відповідної ради - належним чином засвідченої копії рішення ради про дострокове припинення повноважень депутата цієї ради або документа, що свідчить про дострокове припинення повноважень депутата ради (у разі дострокового припинення повноважень депутата без рішення ради); від інших осіб - належним чином засвідченої копії документа уповноваженого органу, що свідчить про дострокове припинення повноважень депутата відповідної ради.

Отже, висновуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що судове рішення про дострокове припинення повноважень депутата є тим документом, що свідчить про дострокове припинення повноважень депутата відповідної ради без рішення ради, з яким позивач може звернутись до виборчої комісії.

Зважаючи на протиправну поведінку відповідача, а саме - невиконання ним обов`язку, передбаченого приписами діючого законодавства, колегія суддів звертає увагу на те, що в даному випадку ефективним способом захисту порушеного права буде задоволення позову в цій частині та прийняття рішення, яким припинити повноваження депутата Житомирської обласної ради VІІІ скликання ОСОБА_1 , обраного в єдиному багатомандатному виборчому окрузі за єдиним виборчим списком Житомирської обласної організації політичної партії «За Майбутнє» з дня прийняття даного судового рішення.

При цьому, задоволення позову таким шляхом є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 24.04.2019 у справі № 242/3391/17 спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач тричі звертався до відповідача з аналогічними заявами про дострокове припинення своїх повноважень як депутата обласної ради, рішення щодо яких не було прийнято у зв`язку з недостатністю присутніх на сесії депутатів та як наслідок недостатністю голосів.

У свою чергу, позивачем, як відповідачу, так і суду, було надано докази на підтвердження стрімкого погіршення стану здоров`я, яке потребує довготривалого лікування та відпочинку, а саме: копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 1 категорії, копія посвідчення особи з інвалідністю 2 групи серії НОМЕР_2 , копія посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , копія виписки із медичного амбулаторного (стаціонарного) хворого Медкарта № 00089697/18, копія медичної довідки від 20.10.2022 року.

Так, відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 21 Конституції України затверджено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

З викладеного висновується, що ОСОБА_1 має такі ж права і свободи щодо гідних умов життя шляхом якісного слідкування за станом свого здоров`я та отримання необхідного лікування, як і інші громадяни України.

Натомість, виконання необхідних повноважень депутата обласної ради потребують певного часу присутності позивача на сесіях, зборах тощо, концентрації його уваги, участі у відповідних процесах, що доставляє певне нервове напруження та стрес для останнього, що, в свою чергу, позбавляє позивача можливості отримати якісне лікування та піклування про своє здоров`я.

З урахуванням діючих норм законодавства, наданих суду доказів, того факту, що відповідачем протягом тривалого періоду часу і дотепер не було прийнято жодного рішення з приводу поданих позивачем заяв про дострокове припинення його повноважень як депутата обласної ради за станом здоров`я, судова суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що ефективним способом захисту прав і свобод позивача у даній справі буде припинення повноваження депутата Житомирської обласної ради VІІІ скликання ОСОБА_1 , обраного в єдиному багатомандатному виборчому окрузі за єдиним виборчим списком Житомирської обласної організації політичної партії «За Майбутнє» з дня прийняття даного судового рішення.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Житомирської обласної ради залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Житомирської обласної ради, третя особа: Житомирська обласна територіальна виборча комісія, про визнання протиправною бездіяльність та припинення повноважень задовольнити повністю.

Припинити повноваження депутата Житомирської обласної ради VІІІ скликання ОСОБА_1 , обраного в єдиному багатомандатному виборчому окрузі за єдиним виборчим списком Житомирської обласної організації політичної партії «За Майбутнє» з дня прийняття даного судового рішення.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Кучма А.Ю.

Суддя Чаку Є.В.