ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 300/2052/23 пров. № А/857/12439/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПліша М.А.,
суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «П-ТРАНС» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року (головуючий суддя Гомельчук С.В., м. Івано-Франківськ) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «П-ТРАНС» до Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 23.03.2023 №349695,-
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «П-ТРАНС» звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу від 23.03.2023 №349695.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «П-ТРАНС» оскаржило його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати і позовні вимоги задовольнити.
В апеляційній скарзі зазначає, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень врегульовано положеннями Закону України «Про автомобільний транспорт» (надалі - Закон).
Відповідно до частини четвертої статті 53 Закону, при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати:
дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях);
білетно-облікову документацію;
схему маршруту.
Згідно частини сьомої статті 53 Закону, у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.
Відповідно до частини восьмої статті 53 Закону, водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Згідно з пунктом 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (надалі - Інструкція), перевізники перевіряють наявність у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
Згідно абзацу 6 частини першої статті 60 Закону, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно- господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно абзацу 11 частини першої статті 60 Закону, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно- господарські штрафи за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
09.02.2023 під час проведення посадовими особами Укртрансбезпеки перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, в ТОВ «П-ТРАНС», як автомобільного перевізника, були наявні всі документи, визначені в частині четвертій статті 53 Закону. Вказана обставина не заперечується відповідачем.
Таким чином, ТОВ «П-ТРАНС» не допускало виконання міжнародних перевезень пасажирів без документів, визначених частиною четвертою статті 53 Закону, тобто не порушувало вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Також, станом на 09.02.2023, в належному ТОВ «П-ТРАНС» транспортному засобі був установлений та використовувався контрольний пристрій - тахограф, а у водіїв ТОВ «П-ТРАНС» були наявні чинні картки водіїв для цифрового тахографа, що підтверджується матеріалами справи, а саме роздруківкою з тахографа (щодо водія ОСОБА_1 ) та карткою водія (щодо водія ОСОБА_2 ).
Отже, ТОВ «П-ТРАНС», як автомобільним перевізником, додержано вимоги частин сьомої, восьмої статті 53 Закону та пункту 3.3 Інструкції щодо встановлення у транспортному засобі контрольного пристрою (тахографа) та перевірки наявності у водіїв транспортного засобу чинних карток водія для цифрового тахографу.
Також, апелянт зазначає, що згідно частини восьмої статті 53 Закону, обов`язки допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв, покладені саме на водіїв транспортних засобів, а не на автомобільних перевізників, відповідно, останні не можуть нести відповідальність за невиконання водіями транспортних засобів своїх обов`язків.
Поряд з цим, згідно матеріалів справи 09.02.2023 під час проведення посадовими особами Укртрансбезпеки перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, водій транспортного засобу виконав свої обов`язки, визначені в частині восьмій статті 53 Закону, а саме допустив до перевірки тахографів посадових осіб Укртрансбезпки та роздрукував їм на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв, тобто водій не порушив вимог частини восьмої статті 53 Закону.
Також, зазначає, що частиною восьмою статті 53 Закону передбачено обов`язок водія роздрукувати або надати можливість посадовій особі Укртрансбезпеки роздрукувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водія, проте, вказаною нормою не передбачено обов`язок водія пред`являти посадовій особі Укртрансбезпеки картку водія для цифрового тахографа.
Отже, стверджує, що зі сторони автомобільного перевізника - ТОВ «П-ТРАНС» та його водіїв не було жодних порушень вимог статті 53 Закону.
Відеозапис рейдової перевірки 09.02.2023 на ПУП диску поданий представником відповідача разом із запереченнями.
Відповідно до частин третьої, четвертої, восьмої, десятої статті 79 КАС України, відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не визначено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
Враховуючи вищевикладене, вважає, що представник відповідача подала доказ (відеозапис рейдової перевірки 09.02.2023 на ПУП диску) з порушенням норм процесуального права, в зв`язку із чим, вказаний доказ не повинен був прийматися судом до розгляду.
Крім того, відеозапис є фрагментарний, тобто повністю не відображає процес проведення рейдової перевірки.
Більше того, на дату прийняття постанови (23.03.2023) вищевказаний відеозапис у відповідача був відсутній, про що представник відповідача зазначає у своїх додаткових поясненнях від 05.06.2023 («Відеозапис рейдової перевірки від 09.02.2023 не міг бути поданий до відзиву на позовну заяву, оскільки станом на час подання відзиву Відділ державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області не мав в наявності вказаного відеозапису, оскільки перевірка проводилась працівником Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області»).
Таким чином, постанова не приймалась відповідачем на підставі вказаного відеозапису та ним не обґрунтовувалась.
Згідно абзацу 11 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу вищезазначеної норми Закону чітко вбачається те, що за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень з порушенням вимог щодо режиму праці та відпочинку водіїв, зокрема без документів, на яких відображається інформація про режим праці та відпочинку водіїв (щоденних реєстраційних листків праці та відпочинку (аналоговий тахограф) / роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв (цифровий тахограф)), до автомобільних перевізників застосовується адміністративно - господарський штраф, визначений саме абзацом 11 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
При цьому, звертає увагу на тому, що щоденні реєстраційні листи праці та відпочинку (аналоговий тахограф) та роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв (цифровий тахограф) фіксують одну і ту ж інформацію, а саме режим роботи та відпочинку водіїв, проте різними типами тахографів.
Також, зазначає, що працівники Укртрансбезпеки витребовують у водіїв як щоденні реєстраційні листи праці та відпочинку (аналоговий тахограф) так і роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв (цифровий тахограф) з однією і тією ж метою, - для здійснення контролю дотримання автомобільними перевізниками режиму праці та відпочинку водіїв.
Відповідно, за порушення автомобільним перевізником режиму праці та відпочинку водіїв, зокрема за управління транспортним засобом без документів, на яких відображається інформація про режим праці та відпочинку водіїв, до автомобільного перевізника застосовуються адміністративно-господарський штраф в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 680, 00 грн. (абзац 11 частина перша статті 60 Закону) за кожне таке порушення, незалежно від того, який тип тахографа установлений в транспортному засобі.
«Непред`явлення документів під час проведення перевірки, в тому числі роздруківки даних роботи тахографа на підставі якого виконуються перевезення, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт та є наслідком для застосування санкцій, визначених абзацом 11 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІП».
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив таку залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «П ТРАНС» зареєстроване 23.07.2012 як юридична особа за адресою: с. Соколівка, Косівський р-н, Івано-Франківська обл., 78650. Видами діяльності ТОВ «Ескрос» є, зокрема, код КВЕД 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; код КВЕД 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення.
09.02.2023 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) в Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», на підставі направлення на рейдову перевірку від 06.02.2023 за №015507 на автодорозі Н-10, 246 км в Чернівецькій області проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема транспортного засобу марки Mercedes Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 на предмет дотримання перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт.
За наслідками проведеної перевірки, посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) в Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті складено акт за №340438 від 09.02.2023, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 10 ЄУТР, а саме під час надання послуг з регулярних міжнародних перевезень пасажирів за маршрутом «Кам`янець-Подільський-Зелена Гура» перевізник не забезпечив дотримання вимог цього закону, а саме відсутні: роздруківка із даними особистої картки водія, індивідуальна картка водія. У тому числі порушення, відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», абзац 6 частина 1 управління транспортним засобом при здійсненні міжнародних пасажирських перевезень без роздруківки даних особистої картки водія ОСОБА_3 за 09.02.2023, особиста карта водія була відсутня у слоті цифрового тахографа. При цьому, в графі «Пояснення водія про причини порушень» водій ОСОБА_3 власноручно зазначив «Ознайомлений», а також поставив власний підпис.
Надалі позивачу направлено повідомлення від 01.03.2023 за №13054/28/24 23, в якому позивачу пропонувалось 23.03.2023 з 10 до 12 години прибути до Відділу Укртрансбезпеки (м. Івано-Франківськ, вул. Тополина, 3) для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
23.03.2023 відповідачем за виявлене порушення, на підставі акту перевірки №340438 від 09.02.2023, абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» прийнято постанову №349695, згідно з якою до ТОВ «П ТРАНС» застосовано адміністративно господарський штраф у розмірі 34 000,00 грн.
Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №349695 від 23.03.2023 направлена позивачу супровідним листом від 24.03.2023 за №19040/27/24-23.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що статтею 3 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до ст. 6 вказаного Закону державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 7 статті 6 Закону №2344-ІII центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування та ін.
Згідно з пунктом 1, абзацом 1 пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за №103 (далі Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Абзацом 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 за №592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 за №1567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із пунктами 2, 4 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 11, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Як визначено пунктом 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, серед іншого, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);
Відповідно до п. 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 .
Згідно п. 25, 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Статтею 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Згідно ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень. До міжнародних перевезень пасажирів та небезпечних вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки. При виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях); білетно-облікову документацію; схему маршруту.
Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Згідно абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як з`ясовано судом першої інстанції, під час проведення 09.02.2023 рейдової перевірки транспортного засобу Mercedes Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ «П ТРАНС», старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області було встановлено, що водій ОСОБА_3 здійснював перевезення пасажирів та на момент проведення перевірки у нього була відсутня роздруківка із даними особистої картки водія за 09.02.2023. При цьому, факт відсутності зафіксовано в акті №340438 від 09.02.2023, який підписаний водієм ОСОБА_3 без зауважень.
Згідно відеозапису проведеної перевірки судом встановлено факт перебування тільки одного водія ОСОБА_3 , який, у свою чергу, підтвердив під час здійсненої перевірки відсутність іншого водія, в даному випадку ОСОБА_1 . Вказане спростовує доводи представника позивача про керування 09.02.2023 транспортним засобом Mercedes Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 . Водночас, факт наявності під час перевірки картки водія ОСОБА_1 , при фактичній відсутності останнього, не спростовує факт зафіксованого порушення, а саме відсутність особистої картки водія ОСОБА_3 , який фактично здійснював перевезення пасажирів.
Суд першої інстанції вірно вваджава, що не заслуговують на увагу доводи представника позивача щодо того, що тахограф був у наявності та відповідав стандартам, оскільки, посадовими особами Укртрансбезпеки в даному випадку не здійснювалася перевірка наявності чи відсутності встановленого тахографу на транспортному засобі, а здійснювалась перевірка наявності роздрукованої на паперовому носії інформації про роботу водія, що повинна була бути в наявності згідно з приписами Закону України «Про автомобільний транспорт».
Статтею 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» врегульовано, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
У даній спірній ситуації, судом першої інстанції враховано, що згідно із пунктом 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 (далі Інструкція №385) встановлено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Згідно із пунктами 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
Судом також встановлено, що в даному випадку на транспортному засобі марки Mercedes Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 встановлений саме цифровий тахограф.
Суд правильно погодився з твердженням відповідача, що посадовою особою Укртрансбезпеки на виконання своїх повноважень правомірно, відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, яка ратифіковані Законом України №129 від 06.03.2008, а також статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», з метою перевірки тривалості робочого часу та часу відпочинку водія, який виконував міжнародні перевезення пасажирів, витребувано роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок.
Відповідно до статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Відтак, щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія це тахокарти, які використовуються в аналоговому тахографі.
Також, суд першої інстанції вірно врахував доводи відповідача про те, що для цифрових тахографів, який встановлений на транспортному засобі позивача, щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія не використовуються, а необхідними є інші документи, зокрема, карта водія, роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв.
Отже, роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв є документом, передбаченим статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», необхідним для виконання міжнародних перевезень для усіх перевізників (і резидентів, і нерезидентів) та видів перевезень (і пасажирських, і вантажних), які використовують у своїх транспортних засобах цифровий тахограф. Тобто, вказаний документ, відсутність якого встановлено у позивача, є загальнообов`язковим при виконанні міжнародних перевезень транспортними засобами, обладнаним цифровим тахографом, інші документи, наведені в частинах 3, 4, 5, 6 статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», є спеціальними для кожного з видів перевезень (вантажних/пасажирських) та особи перевізника (резидент/нерезидент).
Відповідачем розгляд справи призначено на 23.03.2023, у зв`язку із чим позивачу було направлено повідомлення від 01.03.2023 за №13054/28/24 23, в якому позивачу пропонувалось 23.03.2023 з 10 до 12 години прибути до відділу Укртрансбезпеки. Згідно матеріалів справи, вказане повідомлення відповідачем направлено рекомендованим листом на адресу місцезнаходження юридичної особи ТОВ «П-ТРАНС» відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, а саме в село Соколівка, Косівський район, Івано-Франківська область.
07.03.2023 даний рекомендований лист був отриманий позивачем, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення та відміткою на ньому.(а.с.28)
Суд вірно вважав, що не заслуговують на увагу доводи представника позивача про те, що особа із прізвищем Опирук (відмітка, яка міститься на повідомленні), не має жодного відношення до TOB «П-ТРАНС», оскільки, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань (платформа «Опендатабот») ОСОБА_5 був керівником та бенефіціарним власником позивача, тобто «особа з таким прізвищем» (як вказує представник позивача), все ж має відношення до ТОВ «П ТРАНС».
Також, судом враховано при розгляді даної справи, що Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №820/4810/17 зазначено, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Крім того, як вірно зауважив суд першої інстанції, що твердження представника ТОВ «П-ТРАНС» про те, що останній не був повідомлений про розгляд справи, є безпідставними, а тому, враховуючи вимоги пункту 27 Порядку №1567 (у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі), суд першої інстанції вірно вважав, що відповідачем у відповідності до законодавства, 23.03.2023 розглянута справа, за наслідками якої правомірно винесено спірну постанову №349695 від 23.03.2023 на основі акту №340438 від 09.02.2023, в якому посадовою особою відділу державного контролю (нагляду) у Чернівецькій області зазначене і конкретизоване порушення щодо ТОВ «П-ТРАНС» та всі обставини, зокрема вказані:
-марка транспортного засобу, реєстраційний номерний знак Mercedes Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 ;
-документи, що були відсутні під час проведення перевірки роздруківка даних роботи водія ОСОБА_3 з цифрового тахографа, оскільки ним не використовувалась його особиста картка;
-вид міжнародного перевезення регулярні міжнародні перевезення пасажирів за маршрутом «Кам`янець-Подільський -Зелена Гура»;
-прізвище, ім`я, по-батькові водія транспортного засобу ОСОБА_3 .
З урахуванням викладеного, суд дійшов обґрунтованого висновку що заявлений позов не підлягає задоволенню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та застосував норми матеріального і процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1, ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «П-ТРАНС» залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року у справі №300/2052/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М. А. Пліш судді О. І. Мікула А. Р. Курилець
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2023 |
Оприлюднено | 10.11.2023 |
Номер документу | 114769282 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Пліш Михайло Антонович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні