Ухвала

від 20.10.2023 по справі 173/3235/23

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/3235/23

Провадження №2-о/173/75/2023

У Х В А Л А

20 жовтня 2023 р. м. Верхньодніпровськ

Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхан С.М., розглянувши

заяву ОСОБА_1

заінтересована особа Приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального

округу Дніпропетровської області Гращенко Ганна Валеріївна

про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - заявник) звернулася до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просить суд встановити факт родинних відносин , а саме факт того, що померла ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Розглянувши подану заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Як на тому наголошено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 137 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 274 ЦПК.

Враховуючи тотожність відповідних норм ЦПК України, які регулювали питання щодо форми та змісту заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, станом на час прийняття постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995, та регулюють вказані питання станом на даний час, суд вважає за можливе врахувати вказані вище роз`яснення Верховного Суду України під час вирішення питання про можливість відкриття провадження у цій справі.

Таким чином, виходячи з положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України, а також роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995, заява про встановлення факту, що має юридичне значення, повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. ст. 175, 177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. ст. 294, 318 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав.

Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Але на відміну від заявника ці особи самі не звертаються до суду із заявою, а вступають у вже розпочатий процес з власної ініціативи або притягуються до участі у справі судом.

Матеріали справи свідчать про те, що у якості заінтересованої особи до участі у справі залучено лише Приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Геращенко Ганну Валеріївну.

Проте, заявник жодним чином не обґрунтовує необхідність залучення до участі у розгляді справи державного нотаріуса Приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Геращенко Ганну Валеріївну, яким саме чином встановлення юридичного факту, про який просить заявник, вплине на права, обов`язки чи законні інтереси Приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Геращенко Ганни Валеріївни.

Суд зауважує, що за загальним правилом, орган нотаріату не може бути зацікавленою особою по справах даної категорії, оскільки до його компетенції належить посвідчення певних юридичних фактів, і він не має власного суб`єктивного законного інтересу до результату розгляду справи та ухваленого рішення, а тому рішення суду не може вплинути на його права чи обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1277 Цивільного кодексу України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування", при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами (зацікавленими особами) є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Отже, заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від обставин справи можуть особи, які претендують, окрім заявника, на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

За таких обставин, заявнику необхідно вказати заінтересовану особу, яка має власний суб`єктивний законний інтерес до результату розгляду справи.

Згідно з приписами ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 318 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне залишити без руху.

2. Встановити заявнику строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху.

3. Встановити заявнику спосіб усунення недоліків, шляхом подання до суду:

- уточненої заяви із зазначенням належної заінтересованої особи, яка має власний суб`єктивний законний інтерес до результату розгляду даної заяви.

4. Роз`яснити заявнику що у разі, якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику (частина 3 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України).

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Бурхан