Ухвала

від 08.11.2023 по справі 522/20880/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08.11.2023

Справа № 522/20880/23

Провадження № 2/522/7274/23

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ярема Х.С. розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Асоль-Сервіс» про визнання недійсними рішень загальних зборів членів кооперативу.

ВСТАНОВИВ:

24.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОК «ЖБК «Асоль-Сервіс».

Позивач просить суд:

- визнати недійсними рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Асоль-Сервіс», оформлені протоколами № 8 від 25.12.2018, №9 від 26.12.2018, №10 від 25.12.2019, №11 від 16.01.2020, №12 від 20.08.2020, №13а від 13.01.2021, №14 від 07.12.20211.

Під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду, судом встановлено підстави для залишення без руху.

Звертаючись до суду з цим позовом позивач зазначає про звільнення його, як споживача послуг (яких саме послуг не зазначає), від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», яка передбачає, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Порушення своїх прав вбачає в тому, що ОСОБА_1 не вважає себе членом ОК «Житлово-будівельний кооператив «Асоль-Сервіс». Проте ОК «Житлово-будівельний кооператив «Асоль-Сервіс» вважає себе обслуговуючою організацією будинку, співвласником якого є позивач. Позивач не вважає ОК «Житлово-будівельний кооператив «Асоль-Сервіс» управителем будинку, так як обслуговуючий кооператив не укладав з співвласниками будинку договорів про надання їм житлової послуги. Такий договір також не укладався від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою органу місцевого самоврядування. Конкурс на визначення управителя будинком виконавчим комітетом Одеської міської ради не проводився.

Предметом оскарження є визнання недійсними рішень загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу, у зв`язку з тим, що відповідач не набув права управління житловим будинком, де проживає позивач та отримує житлово-комунальні послуги.

У статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору. Системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з пунктом 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

В даному випадку, позивач постилається на те, що згідно з ч.3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать:1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Спір,який ініціюєпозивач,безпосередньо пов`язанийне зякістю/кількістюнаданих послуг,а зтим хтоїх надає.Позивач вважаєвідповідача неуповноваженоюна цеособою.Відповідно нимзаявлено вимогипро визнання недійсними рішень загальних зборів членів кооперативу. Отже, суд вважає, цей спір безпосередньо не пов`язаний із захистом прав споживачів в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Водночас спеціальним законом, який регулює відносини у сфері захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг є Закон України «Про житлово-комунальні послуги», а не Закон України «Про захист прав споживачів» .

Отже, у разі звернення споживача житлово-комунальних послуг за захистом своїх прав до суду, позовні вимоги мають відповідати тим способам захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг, які передбачені вказаним законом.

Так, відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право:

1) одержувати своєчаснота належноїякості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;

2) без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;

3) на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна);

4) на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;

5) на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;

6) на неоплатувартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;

7) отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;

8) на перевірку кількостіта якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;

9) складати та підписувати акти-претензії у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;

10) без додаткової оплати отримувати відвиконавця відповідноїпослуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;

11) без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі;

12) у встановленому законодавством порядку відключитися відсистем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;

13) розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги.

Отже, спеціальний Закон не передбачає такого способу захисту прав споживача як визнання недійсними рішень загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу, а значить позовні вимоги ОСОБА_1 (про визнання недійсними рішень загальних зборів кооперативу) в даному випадку не мають на меті захист його прав як споживача житлово-комунальних послуг.

У той же час обраний позивачем спосіб захисту порушених прав чи інтересів, передбачений Цивільним кодексом України (стаття 16).

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укладати договори на надання житлово-комунальних послуг, так як договір це саме той документ, на підставі якого споживач може пред`являти претензії за ненадані або за неякісно надані послуги, а також вимагати виконання перерахунку та відшкодування збитків.

Позивач зазначає, що між ним та відповідачем відсутні договірні відносини.

Отже, немає підстав вважати позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення загальних зборів членів ОК «Житлово-будівельний кооператив «Асоль-Сервіс», оформлені протоколами, такими, що направлені на захист прав позивача як споживача житлово-комунальних послуг.

Відтак на ці вимоги не розповсюджується правило, передбачене ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» стосовно звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, 1073,60 грн. на дату звернення до суду).

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивач оскаржує сім різних рішень загальних зборів членів кооперативу, тобто заявляє сім немайнових вимог. Сума судового збору за сім вимог немайнового характеру складає 7515,20 грн. (1 073,60*7).

Отже, позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом сплати судового збору.

Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити позивачу в звільненні від сплати судового збору.

Позовну заяву залишити без руху.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101. Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526. Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.). Код банку отримувача (МФО) - 899998. Рахунок отримувача- UA268999980313111206000015758. Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ярема Х.С.