Рішення

від 31.10.2023 по справі 686/28333/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/28333/21

Провадження № 2/686/1725/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді Козак О.В.,

при секретарі Кошельник Ю.С.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Хмельницьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Хмельницьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 06.09.2003 року він уклав шлюб з відповідачем, який було розірвано заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 20.02.2020 року у справі №686/15735/19.

З шлюбі з відповідачем, у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька - ОСОБА_4 , яка проживає з відповідачем, на утримання якої він виплачує аліменти за судовим наказом №686/16216/19 від 21.06.2019 року, виданого суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_5 , в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, з 18 червня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Заборгованості з аліментів перед ОСОБА_3 немає, оскільки він оплачує їх шляхом відрахування за заявою відповідної частки з його заробітної плати.

Проте не зважаючи на це, 27.10.2020 року відповідач ОСОБА_3 передала судовий наказ про стягнення аліментів на примусове виконання до Другого відділу ДВС у м.Хмельницькому Цн.-Зх. МРУЮ МЮ (м. Хмельницький).

У листопаді 2020 року відповідач ОСОБА_3 звернулася до суду з уточненим у подальшому позовом до нього про поділ майна подружжя, у якому зазначила, що з 06.09.2003 року до 24.03.2020 року вони перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому за кредитні кошти Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву набули квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 65,2 кв.м та за спільні кошти автомобіль «NISSAN X-TRAIL», 2012 року випуску.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 11.08.2021 року, залишеним в силі постановою Хмельницького апеляційного суду від 02.11.2021 року у справі №686/28198/20 визнано за відповідачем ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину вищезгаданої квартири, загальною площею 65,2 кв.м., залишено іншу 1/2 її частину у його власності. Стягнуто з нього на користь відповідача ОСОБА_3 212115 грн. грошової компенсації вартості 1/2 частини автомобіля NISSAN X-TRAIL, 2012 року випуску та покладені на нього судові витрати у справі.

Проте, подаючи до суду позовну заяву про поділ спільного майна відповідач умисно приховала від суду наявність у них і інших боргових зобов`язань перед третіми особами, які також істотно впливають на виникнення у них прав та обов`язків на майно.

Так, ОСОБА_3 13.11.2020 року, звертаючись до суду із позовом про поділ майна, третьою особою без самостійних вимог залучила Хмельницьке регіональне управління ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», за кошти якого у 2009 році придбано квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 65,2 кв.м., котра перебуває у користуванні відповідача, проте за яку він оплачує кредит.

Факт проживання відповідача з донькою у цій квартирі та сплата ним кредитних платежів є загальновизнаними фактами, не заперечувались ОСОБА_3 при розгляді цивільної справи №686/28198/20, а тому в силу ч.4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Доказуванню підлягає лише сума сплачених ним платежів за цим кредитним договором з часу фактичного припинення їх шлюбних відносин та розірвання шлюбу, тобто платежі, сплачені по цьому договору з особистих коштів.

Так, з відповідачем вони припинили шлюбні відносини з липня 2018 року, з цього часу вони проживали роздільно, не мали спільного бюджету, не вели спільне господарство, кожен із них мав свої доходи, якими розпоряджались на власний розсуд. У відповідності до квитанцій про оплату кредиту, в період з грудня 2009 року (дати першого платежу за кредитним договором №062309 від 20.10.2009 року) до липня 2018 року вони з відповідачем за спільні кошти виплатили 172846,80 грн.

В період з липня 2018 року (дати фактичного припинення шлюбних відносин) до лютого 2020 року (дати розірвання шлюбу) ним з власних коштів виплачено 56 865,00 грн., а з лютого 2020р. до листопада 2021 року ним виплачено ще 30 075,00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями про оплату.

Таким чином, з власних коштів на погашення кредитного договору №062309 від 20.10.2009 року ним виплачено 86940 (56865 + 30075) грн., половину з яких йому зобов`язана повернути відповідач ОСОБА_3 , власник 1/2 частини квартири, придбаної за рахунок цих коштів.

Окрім того, станом на 19.11.2021 року, залишок платежів за кредитним договором №06.23.09 від 20.10.2009 року становить 122329,90 (108 778,00 грн. тіло кредиту + 13 551,90 - % за кредитом) грн., який за рішенням суду підлягає розподілу між ними в рівних частках, оскільки відповідач нарівні зі ним являється співвласником квартири, придбаної за рахунок цих кредитних зобов`язань, а тому зобов`язана нести витрати на погашення цього кредиту.

Відповідач ОСОБА_3 , при подачі до суду у листопаді 2020 року позовної заяви про поділ спільного майна та стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частини автомобіля приховала той факт, що автомобіль у 2013 році частково придбано за рахунок запозичених коштів, зокрема у ОСОБА_6 .

У листопаді 2021 року на його адресу надійшла електронна повістка Хмельницького міськрайонного суду у справі №686/25196/21 за позовом ОСОБА_6 до нього про стягнення боргу за розпискою від 03.02.2013 року в сумі 237160,17 грн. Так, у відповідності до цієї розписки, він дійсно в лютому 2013 року для придбання автомобіля NISSAN X-TRAIL позичав 16 тисяч доларів. Проте, частину з цих грошових коштів, а саме в сумі 8000 доларів США він повернув в 2020 продавши автомобіль NISSAN X-TRAIL, 2012 року випуску, грошову компенсацію на частку якого стягнуто судом на користь відповідача ОСОБА_3 .

За таких обставин, грошове зобов`язання з приводу отримання в позику грошових коштів в сумі 16000 доларів США також підлягають поділу між ним та відповідачем.

З врахуванням наведеного, заяви про уточнення позовних вимог від 06.06.2023р., позивач просив: здійснити поділ спільного майна колишнього подружжя, поклавши на відповідача обов`язок проводити на користь третьої особи у справі оплату 1/2 частини платежів, передбачених кредитним договором №06.23.09 від 20.10.2009 року, укладеним позивачем з Хмельницьким регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» починаючи з червня 2023 року; стягнути з відповідача ОСОБА_3 , на його користь грошову компенсацію частини виплачених грошових коштів на погашення платежів за період з 31.07.2018р. по 10.04.2023р., передбачених кредитним договором №06.23.09 від 20.10.2009 року, укладеним з Хмельницьким регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (код ЄДРПОУ 22765677) в сумі 40937,50грн.

Ухвалою суду від 06.02.2023 року справу №686/28333/21 прийнято до провадження суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Козак О.В., у зв`язку із тимчасовим увільненням судді Бондарчука В.В.

Ухвалою суду від 06.03.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Хмельницьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» про поділ майна подружжя, в частині вимог про стягнення частини виплачених грошових коштів на погашення ОСОБА_6 по розписці від 03.02.2013 року в сумі 4000 доларів США, що на день розрахунку було еквівалентно 113337,20грн., залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 31.10.2023 року заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 23.10.20213 року залишено без розгляду, у зв`язку з пропуском встановленого законодавством строку для подачі такої заяви.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задоволити, пояснивши, що вони з липня 2018 року перестали вести спільне господарство з відповідачем, тому з вересня 2018 року він сплачував кредит за власні кошти.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що відповідач вимоги визнає частково за період з дня набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу з 24.03.2020р. по 04.04.2023р.. Позивачем вимоги про стягнення коштів за період з липня 2018 року по березень 2020 року необґрунтовані і грошові кошти сплачені у вказаний період по договору укладеному в інтересах сім`ї є спільним майном подружжя. Крім наведеного, відповідачка з донькою несуть витрати по утриманню вказаного майна, з моменту здачі будинку в експлуатацію нею було сплачено 10000грн. Також відповідач вважає, що суд може відступити від рівності часток, враховуючи, що з нею проживає донька, яка на даний час є повнолітньою але продовжує навчання. Тому є підстави для зменшення частки відповідача до 1/3 частини зобов`язань.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що при прийнятті рішення покладаються на розсуд суду.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповілача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 06 вересня 2003 року, який було розірвано рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.02.2020р. у цивільній справі №686/15735/19 (рішення набрало законної сили 24.03.2020р.).

В шлюбі у сторін народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Під час шлюбу ОСОБА_1 було придбано квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 65,2 кв.м, за кредитні кошти відповідно кредитного договору №06.23.09 від 20.10.2009 року, укладеного між ОСОБА_1 та Хмельницьким регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву».

Відповідно до п.1.1 вказаного кредитного договору, Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» надає позичальнику кредит в сумі 270008грн., строком повернення 80 кварталів починаючи з дати укладення цього договору.

Згідно п.1.2 Договору, кредит за цим договором надається на будівництво житла, що знаходитьсі за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 64,51 кв.м. згідно договору про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 09.10.2009р. №ХМ-07/02-І-47.

Протягом строку, встановленого в п.1.1. цього договору, Позичальник зобов`язується вносити суму коштів, що визначається у розрахунку погашення кредиту (Додаток 2), а також відсотки за користування кредитом, відповідно до п.2.7 цього договору, до повного виконання зобов`язань за цим договором на рахунок регіонального управління Фонду (п.1.3 Договору).

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.08.2021 року в справі № 686/28198/20 про поділ майна подружжя визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ,загальною площею 65,2 кв.м., залишивши інші 1/2 частину квартири у власності ОСОБА_1 (рішення суду набрало законної сили 02 листопада 2021 року).

Поділ вказаного майна було проведено судом з врахуванням того, що усе нажите під час шлюбу майно є спільною сумісною власністю подружжя. Відтак, враховуючи принцип рівності часток, суд визначив, що сторонам належить по 1/2 частині переліченого майна на праві спільної сумісної власності як такого, що придбано за період шлюбу.

Згідно листа Хмельницького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» від 10.04.2023 року №59 за період з 01.07.2018р. про 10.04.2023р. на виконання умов договору ОСОБА_1 сплачено коштів в рахунок погашення кредиту та процентів за користування кредитом на загальну суму 81875грн., в т.ч. 64428,76грн. основний платіж; 17455,66грн. відсотки за користування кредитом. Повернення щоквартальних платежів здійснюється в межах сум коштів, передбачених додатком 2 до Кредитного договору.

Станом на 10.04.2023р. залишок зобов`язань по кредиту згідно Кредитного договору становить 88176,97грн., в т.ч. 88126,27грн. основний платіж, 50,70грн. розмір відсотків за користування кредитом

Сплата позивачем щоквартальних платежів згідно кредитного договору №06.23.09 від 20.10.2009 року також підтверджуються квитанціями: АБ «Укргазбанк» від 24.09.2018р. на суму 4540грн., від 26.12.2018р. на суму 4540грн., від 25.03.2019р. на суму 4460грн., від 24.06.2019р. на суму 4500грн., від 24.09.2019р. на суму 4350грн., від 26.12.2019р. на суму 4400грн., від 26.06.2020р. на суму 4350грн.; АТ КБ «ПриватБанк» від 25.03.2020р. на суму 4300грн., від 25.09.2020р. на суму 4325грн., 24.12.2020р. на суму 4300грн., від 25.03.2021р. на суму 4300грн., від 24.06.2021р. на суму 4250грн., від 24.09.2021р. на суму 4250грн., від 24.12.2021р. на суму 4300грн., від 23.03.2022р. на суму 4200грн., від 24.06.2022р. на суму 4140грн., від 24.09.2022р. на суму 4120грн., від 23.12.2022р. на суму 4100грн.

Вищевказані обставини підтверджуються: рішеннями Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.02.2020р. в справі №686/15735/19 та від 11.08.2021 року в справі № 686/28198/20; свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 ; довідкою про реєстрацію місця проживання № К-03-48325; кредитним договором №06.23.09 від 20.10.2009 року, та додатковим договором до нього від 27.03.2015р.; графіком погашення позичальником зобов`язань за кредитом; листом Хмельницького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» від 10.04.2023 року №59; квитанціями АБ «Укргазбанк» та АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Частиною 1 ст. 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Статтею 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норми ст. 65 СК України передбачають створення обов`язків для одного з подружжя у разі укладення іншим з подружжя договору в інтересах сім`ї, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Отже, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є як предмети матеріального світу, так і майнові права та обов`язки. Договір, укладений одним із подружжя, створює обов`язки для другого з подружжя в разі, якщо його укладено в інтересах сім`ї, а одержане за цим договором майно фактично використано на задоволення потреб сім`ї.

Тобто зазначені вимоги закону встановлюють, що дружина і чоловік незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обов`язки щодо спільно нажитого майна, адже розірвання шлюбу не звільняє подружжя від зобов`язань за кредитом.

Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

З роз`яснень, даних Пленумом Верховного Суду у пунктах 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

Відтак, положеннями ст. 60 СК України визначено презумпцію, відповідно до якої, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 СК України, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

З аналізу зазначених положень закону для правильного вирішення справи в частині позову про стягнення з одного з подружжя коштів за борговим зобов`язанням необхідно встановити, чи використане майно, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, в інтересах сім`ї, а не на власні, не пов`язані з сім`єю інтереси одного з подружжя.

Переведення частини боргу з одного з подружжя на іншого не може відбуватися автоматично і без згоди кредитора на підставі тільки договору чи рішення суду про поділ майна подружжя.

Отже, при вирішенні спору про порядок виконання колишнім подружжям зобов`язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, якщо питання про поділ цих зобов`язань не було зі згоди кредитора вирішене при поділі спільного майна цього подружжя, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном.

Якщо один із колишнього подружжя в повному обсязі виконав зобов`язання, то він у порядку частини першої статті 544 ЦК України має право на зворотну вимогу (регрес) до іншого з подружжя у відповідній частині.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15-ц.

Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1,2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від області від 20.02.2020р. у цивільній справі №686/15735/19 про розірвання шлюбу, набрало законної сили 24.03.2020р.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження припинення шлюбних відносин та ведення спільного господарстві з відповідачем з липня 2018 року.

Зі змісту кредитного договору №06.23.09 від 20.10.2009 року вбачається, що кредит отримувався на придбання квартири для проживання всієї сім`ї, яку за рішенням суду визнано спільною сумісною власністю подружжя та проведено її поділ між сторонами в рівних частках по частині за кожним.

Отже, відповідно до положень частини першої статті 544 ЦК України ОСОБА_1 , продовжив сплачувати платежі за кредитним договором у період після розірвання шлюбу, та має право на зворотну вимогу (регрес) до колишнього з подружжя ОСОБА_3 у відповідній частині.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що позивач в період з березня 2020 року по квітень 2023 року на виконання умов кредитного договору №06.23.09 від 20.10.2009 року сплатив 55035грн. власних коштів.

Кредитор у зобов`язанні - Хмельницьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному» при вирішенні справи покладався на розсуд суду, при цьому згоди на заміну боржника у зобов`язанні не висловив, що унеможливлює вирішення питання про покладення на відповідача обов`язку здійснювати виконання кредитних зобов`язань, оскільки суд не має юридичних підстав для втручання у роботу кредитора, закріплюючи за сторонами виконання зобов`язань за кредитним договором в рівних частках.

При цьому слід зазначити, що відповідачем не обґрунтовано з посиланням на належні та допустимі докази, наявності підстав, передбачених ст. 70 СК України, для відступлення від засади рівності часток подружжя. Спільна донька сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на даний час є повнолітньою, працездатною особою. Доказів на підтвердження того, що донька потребує матеріальної допомоги чи є непрацездатною особою суду не надано. А сплата відповідачем членських внесків на управління та утримання будинку по АДРЕСА_4 в сумі 10000грн. не є підставою для збільшення розміру її частки у квартирі відповідно до положень Сімейного кодексу України.

Таким чином, на підставі викладеного, у суда не має підстав для збільшення частки відповідача у праві спільної сумісної власності подружжя, відповідно до вимог ст. 70 СК України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя підлягають частковому задоволенню і з відповідача слід стягнути на користь позивача частину коштів сплачених позивачем в період з березня 2020 року по квітень 2023 року на виконання умов кредитного договору №06.23.09 від 20.10.2009 року в сумі 27517,50грн. (55035грн./2), в задоволенні решти вимог, в тому числі про поділ між сторонами по справі боргового зобов`язання за договором кредиту, слід відмовити.

Згідно п.9 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентуєтьсястаттею 141 ЦПК України. Відповідно до ч.6ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до довідки МСЕК від 09.03.23року, ОСОБА_3 , 1982 р.н. являється особою з інвалідністю другої групи з 01.01.2023 року.

Так як відповідач ОСОБА_3 звільнена від сплати судового збору у всіх судових інстанціях як особа з інвалідністю ІІ групи, а тому в силу ст.141ЦПК України суму судового збору 275,17 грн. (27517,50/100), яка підлягає стягненню з неї на користь позивача, з врахуванням часткового задоволення позовних вимог, залишення частини вимог позивача без розгляду, слід компенсується позивачеві за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.2,12,13,76,81,141,258,259,263-265 ЦПК України, ст.ст. 60,61, 65, 70 СК України,ст.ст. 364,368,370, 520, 544 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , жительки: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя: АДРЕСА_6 ) 27517,50грн. в якості 1/2 частки компенсації за сплачений кредит за період з березня 2020 року по квітень 2023 року включно, відповідно до кредитного договору №06.23.09 від 20.10.2009 року.

Компенсувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителю: АДРЕСА_6 ) судовий збір в розмірі 275,17 грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В задоволенні решти вимог, відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель: АДРЕСА_6 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , жителька: АДРЕСА_5 ).

Третя особа: Хмельницьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» (адреса: 29000, м.Хмельницький, вул.Грушевського, 87).

Дата виготовлення повного тексту рішення суду 09.11.2023 року.

Суддя: