Ухвала

від 06.11.2023 по справі 127/20256/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/20256/20

Провадження №1-кп/127/816/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

заявника ОСОБА_4 ,

представників заявників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження № 42017020110000033, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 березня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.190, ч.5ст.27ч.3 ст.358, ч.5ст.27ч.4ст.358КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.190, ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_15 обвинувачується в тому, що приблизно в першій половині 2017 року, але не пізніше 26.06.2017, вступила в попередню змову з ОСОБА_14 з метою підробки документа.

Так, ОСОБА_11 , особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження в зв`язку з розшуком, ОСОБА_14 та ОСОБА_12 , діючи на виконання єдиного плану злочинної діяльності приблизно в першій половині 2017 року, але не пізніше 26.06.2017, організували виготовлення у невстановлений спосіб договорів оренди земельних ділянок, нібито укладених між директором ТОВ «Краєвид Поділья» (ЄДРПОУ 39738427) ОСОБА_16 , який будучи засудженим 26.04.2017 Святошинським районним судом м. Києва за ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на дату складання договорів відбував покарання в місцях позбавлення волі у Черкаській виправній колонії № 62, та власниками земельних ділянок, що знаходяться на території Гармаківської сільської ради, Барського району, Вінницької області про надання у строкове платне користування земельних ділянок, строком на 10 років, в які було внесені кадастровий номер земельної ділянки, її площу, прізвище, ім`я, по-батькові орендодавця, в тому числі на земельну ділянку кадастровий номер 0520281200:02:002:0155, площею 2,432 Га, яка належить ОСОБА_17 .

Отримавши вказаний договір від 26.06.2017 ОСОБА_15 , виконуючи відведену їй роль, діючи на виконання вказівок ОСОБА_14 та без відома власника земельної ділянки, знаходячись в с. Гармаки, Барського району Вінницької області у графах «Орендодавець» підписала його від імені ОСОБА_17 , усвідомлюючи, що ОСОБА_17 не підписувала вказаного договору.

Крім того, ОСОБА_18 , особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження в зв`язку з розшуком, ОСОБА_14 та ОСОБА_12 організували підписання невстановленими особами підписів від імені директора ТОВ «Краєвид Поділья» ОСОБА_16 у вказаному договорі оренди.

Після виготовлення вказаного підробленого договору зі всіма необхідними реквізитами ОСОБА_18 , особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження в зв`язку з розшуком, ОСОБА_14 та ОСОБА_12 мали намір використати його для проведення державної реєстрації права ТОВ «Краєвид Поділья» (ЄДРПОУ 39738427) на оренду зазначеної земельної ділянки.

У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_15 адвокат ОСОБА_10 , заявила клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_15 від кримінальної відповідальності в зв`язку з закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України. Клопотання мотивоване тим, що досудовим слідством відомості про вчинене кримінальне правопорушення, у якому вона обвинувачується внесені до ЄРДР 15 березня 2017 року, тобто понад 6 років назад. Відповідно до положень ст. 12 КК України, злочин передбачений ч.3 ст. 358 КК України відносяться до категорії нетяжкого злочину та, згідно примітки до ст. 45 КК України, корупційним правопорушенням не вважається, що, у своїй сукупності, складає низку основних умов звільнення її від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Обвинувачена ОСОБА_15 підтримала клопотання свого захисника та просила закрити відносно неї кримінальне провадження.

Обвинувачені та їх захисники не заперечили проти задоволення клопотання.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечив проти звільнення обвинуваченої ОСОБА_15 від кримінальної відповідальності в зв`язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження відносно неї.

Суд, вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників провадження, дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.285КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 49 КК України, що регулює звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, у разі вчинення кримінального правопорушення, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину встановлені цією статтею минули строки.

Злочин, передбачений ч.3 ст. 358 КК належить до нетяжкого злочину, строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК становить п`ять років.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_15 вчинений в період з серпня 2016 року по 13 березня 2017 року, відомості про який внесені 15 березня 2017 року, тобто понад шість роки тому, вказане, з урахуванням вимог ст.12КК України та санкції ч.3 ст. 358 КК України, свідчить що ОСОБА_15 може бути звільнена від кримінальної відповідальності з зазначених у клопотаннях підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того, звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Таким чином, враховуючи, що обвинувачена свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала, просила звільнити від кримінальної відповідальності та закрити кримінальну справу у зв`язку із закінченням строків давності, суд оцінивши всі обставини у справі, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню та вважає за можливе звільнити ОСОБА_15 від кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 358 КК України, а кримінальне провадження щодо неї на підставі ч. 3 ст. 288 КПК України, закрити.

Так, у розділі ІХ КК України визначено правові підстави та порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності, однією з яких є закінчення строків давності (ст. 49 КК).

Згідно з ч. 1 ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули встановлені цією статтею строки.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.

При цьому звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.

При цьому, обвинуваченій судом роз`яснено наслідки звільнення її від кримінальної відповідальності, які ОСОБА_15 зрозумілі.

Постановою об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12.09.2022 № 203/241/17 (51-4251кмо21) встановлено, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49, 106 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Об`єднана палата Верховного Суду виходить з наступного: процесуальні витрати - це передбачені кримінальним процесуальним законом затрати, які виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, понесені органами досудового розслідування, прокуратури і суду та іншими учасниками кримінального провадження. Умовно їх можна поділити на: витрати, які учасник кримінального провадження несе самостійно та витрати, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України.

Компенсація процесуальних витрат особам, які залучаються у кримінальне провадження, перш за все є важливою гарантією повноти встановлення обставин справи, забезпечує реалізацію принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів, захищає права осіб, що здійснюють у кримінальному судочинстві покладені на них процесуальні обов`язки.

В основі механізму відшкодування процесуальних витрат лежать правовідносини між суб`єктами, що в різних процесуальних статусах залучаються у провадження та несуть у зв`язку з цим витрати, і посадовими особами та органами, які зобов`язані компенсувати зазначені витрати за рахунок публічних або приватних коштів.

При цьому питання розподілу таких витрат повинно вирішуватися індивідуально у кожному кримінальному провадженні з урахуванням всіх обставин їх виникнення, підстав завершення кримінального провадження та судового розгляду.

Так, положення, які стосуються процесуальних витрат, регламентовані главою 8 КПК.

Приписами ст. 118 КПК встановлено, що процесуальні витрати складаються із 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 КПК витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом

З аналізу положень кримінального процесуального закону, які регулюють питання розподілу та стягнення процесуальних витрат, слідує, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а на користь держави - документально підтверджені витрати на залучення експерта. При цьому суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою (ч. 1 ст. 124, ч. 1 ст. 126, п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК).

Виходячи з викладеного, стягнення процесуальних витрат з обвинуваченого можливе за наявності таких підстав: визнання особи винною у вчиненні злочину (обвинувальний вирок суду), факт понесення процесуальних витрат (документально підтверджені витрати), залучення спеціаліста/експерта саме стороною захисту.

Проте, у висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 17 червня 2020 року (справа № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20), зазначено, що суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Тобто Великою Палатою Верховного Суду вказано на необхідність вирішення питання щодо процесуальних витрат у різних за процесуальною формою судових рішеннях, однак не визначено які саме витрати необхідно стягувати з особи, кримінальне провадження відносно якої закрито у зв`язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності, а які відносити на рахунок держави.

Разом з цим, кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що судові витрати по проведенню експертиз, стосовно ОСОБА_15 , слід покласти на рахунок Державного бюджету України.

Також судом роз`яснено право потерпілим на звернення до суду про відшкодування з ОСОБА_15 шкоди в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49 КК України, ст. 284, 285, 286, 288 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_15 адвоката ОСОБА_10 про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності - задоволити.

Звільнити ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч.3ст.358 КК України на підставі ст.49КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 42017020110000033, відомості про яке внесені в Єдиний державний реєстр досудового розслідування 15березня 2017 щодо ОСОБА_15 - закрити.

Кримінальне провадження № 42017020110000033, за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України - продовжити розглядом.

Судові витрати по проведенню експертиз, стосовно ОСОБА_15 , покласти на рахунок Державного бюджету України.

Роз`яснити потерпілим їх право звернення до суду про відшкодування з ОСОБА_15 завданої шкоди (матеріальної, моральної) в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи діб з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: