Ухвала

від 09.11.2023 по справі 331/6852/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

09.11.2023

Справа № 331/6852/23

Провадження № 1-кп/331/618/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09» листопада 2023 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участі: прокурора ОСОБА_3

представника потерпілої особи ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082020000829 від 01.09.2023 року відносно ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Запоріжжя із Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя надійшов затверджений прокурором обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

При проведенні підготовчого судового засідання, прокурор просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, зазначивши, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України і підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачається.

Представник потерпілої особи підтримала думку прокурора, вважала можливим призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Захисник адвокат ОСОБА_6 заперечував проти призначення судового розгляду, звернувся до суду з клопотанням про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки виклад фактичних обставин не відповідає правовій кваліфікації дій обвинуваченого, а зміст обвинувального акта містить розбіжності щодо найменування потерпілої особи.

Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника, просив повернути обвинувальний акт прокурору.

Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, перевіривши матеріали обвинувального акту з додатками, дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 314 КПК України суд в підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Частиною 2 статті 291 КПК України визначено перелік тих відомостей, які обов`язково має містити обвинувальний акт.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Тобто, межі судового розгляду визначаються виходячи із висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

У той же час формулювання обвинувачення повинно відповідати фактичним обставинам кримінального правопорушення, а правова кваліфікація узгоджуватись з положеннями Закону про кримінальну відповідальність, бо наявні в цій частині обвинувального акта суперечності можуть призвести до порушення права обвинуваченого на захист.

Так, з викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, слідує, що ОСОБА_5 , будучи особою, раніше судимою за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, у період часу з 30.08.2023 року 17-00 год. до 31.08.2023 року 11-00 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, проник до офісного приміщення ПВФ «Гилель», звідки таємно викрав майно, яке належить ПВФ «Гилель».

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану (а.п. 3).

З наведеного слідує, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення не відповідає правовій кваліфікації дій обвинуваченого, оскільки в ній відсутнє посилання на кваліфікуючу ознаку повторність.

Разом з тим, зміст обвинувального акта містить розбіжності щодо найменування потерпілої особи. Так у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення зазначено, що ОСОБА_5 проник до офісного приміщення ПВФ «Гилель», звідки таємно викрав майно, яке належить ПВФ «Гилель», проте у відомостях про потерпілу особу зазначено ТОВ «Гилель», вказані розбіжності є суттєвими, оскільки організаційно-правова форма є частиною найменування юридичної особи.

Крім того, суд звертає окрему увагу на те, що формулювання обвинувачення не містить повного викладу об`єктивної сторони закінченого складу кримінального правопорушення, оскільки в ньому не зазначено чи залишив ОСОБА_5 місце скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном, або чи був затриманий на місці його вчинення та яким чином розпорядився викраденим майном, та чи була в нього така можливість.

Таким чином, суд,не оцінюючидоведеність обвинувачення,а лишеперевіряючи йогоз приводувиконання вимогст. 291 КПК України, вважає, що наведені в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_5 є суперечливими та неконкретними та, як наслідок, істотно впливають на права учасників кримінального провадження щодо забезпечення права на справедливий суд.

Вищенаведені обставини свідчать про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України, а тому він підлягає поверненню.

Разом з тим, відповідно до ст. 338 КПК України прокурор з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, проте вказана зміна обвинувачення не допустима в разі допущення неточностей та описок.

Крім того, відповідно до ст. 337 КПК України, суд не вправі, за результатами судового розгляду, змінити обвинувачення на таке, що істотно відрізняється від пред`явленого, а також, не вправі за власною ініціативою в будь-який спосіб поставити питання про таку зміну обвинувачення. Недодержання судом зазначених вимог кримінально-процесуального закону, є порушенням права на захист.

Також, кримінально-процесуальний закон не містить положення про обов`язок суду чекати, коли прокурор скористається своїм правом на зміну обвинувачення в суді, а також і права суду пропонувати або примушувати прокурора змінити обвинувачення, оскільки функцією суду є лише розгляд справи, під час чого він лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків.

Крім того суд вважає, що питання дотримання слідчим та прокурором вимог ст. 291 КПК України щодо форми та змісту обвинувального акта досліджується судом саме у підготовчому судовому засіданні.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що допущені порушення вимог КПК України при складанні обвинувального акту перешкоджають призначенню судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 337, 371-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082020000829 від 01.09.2023 року відносно ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, повернути прокурору Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1