Ухвала

від 19.03.2024 по справі 331/6852/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 19.03.2024 Справа № 331/6852/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №331/6852/23 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження №11-кп/807/427/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023082020000829 від 01 вересня 2023 року щодо ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 звернулась досуду апеляційноїінстанції запеляційною скаргою на ухвалу Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 09 листопада 2023 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023082020000829 від 01 вересня 2023 року щодо ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, повернуто прокурору Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

В апеляційнійскарзі прокурор просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, кримінальне провадження повернути на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ухвала суду першої інстанції в частині повернення обвинувального акту прокурору є незаконною та підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та допущення судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.

Прокурор вважає, що в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_6 вірно зазначено відповідні відомості за кожним з пунктів вимог ч.2 ст.291 КПК України, він не містить недопустимих фактів, належним чином підписаний слідчим та затверджений прокурором, усі додатки, передбачені чинним законодавством, до нього додано.

Стосовно невідповідності відомостей про потерпілого щодо зазначення юридичної назви особи потерпілого, замість «ПВФ» у назві вказана абревіатура «ТОВ», що є технічною опискою, допущеною слідчим при складанні обвинувального акту.

Вважає, що суд під час підготовчого судового засідання для встановлення достовірності та усунення розбіжностей між вказаними назвами мав змогу особисто переконатись у правильності написання назви юридичної особи потерпілої, з`ясувавши ці відомості у представника юридичної особи потерпілої, яка також була присутня під час підготовчого судового засідання.

Окрім того, некоректність обвинувачення може бути усунута прокурором шляхом зміни обвинувачення у спосіб, передбачений КПК України, в ході судового розгляду.

Стосовно висновку суду про відсутність в обвинувальному акті викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, а саме відсутності кваліфікуючої ознаки повторність, вказує, що обвинувальний акт містить ознаку повторність у викладі фактичних даних вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, її відсутність при кваліфікації дій останнього, є технічною опискою.

Крім того, вважає, що суд вказуючи про відсутність зазначення в обвинувальному акті повного викладу об`єктивної сторони закінченого складу кримінального правопорушення, відомостей, чи залишив ОСОБА_6 місце скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном, або чи був затриманий на місці його вчинення та яким чином розпорядився викраденим майном, та чи була в нього така можливість, вийшов за рамки, передбачені ст.314 КПК України, та дав оцінку встановленим обставинам кримінального правопорушення, тим самим порушив питання достовірності доказів за кримінальним провадженням, що є недопустимим.

Згідно з ухвалою суду,до Жовтневогорайонного судум. Запоріжжя із Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя надійшов затверджений прокурором обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

При проведенні підготовчого судового засідання прокурор просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, зазначивши, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України і підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачається.

Представник потерпілої особи підтримала думку прокурора, вважала можливим призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Захисник адвокат ОСОБА_9 заперечував проти призначення судового розгляду, звернувся до суду з клопотанням про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки виклад фактичних обставин не відповідає правовій кваліфікації дій обвинуваченого, а зміст обвинувального акта містить розбіжності щодо найменування потерпілої особи.

Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника, просив повернути обвинувальний акт прокурору.

Заслухавши доповідь судді; прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, з таких підстав.

За змістом п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору лише у випадку, якщо цей акт не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Вимоги до обвинувального акта визначені у ст.291 КПК України.

На думку колегії суддів, обвинувальний акт у цьому провадженні вимогам зазначеної статті в цілому відповідає.

Вказаний акт складений слідчим та затверджений прокурором з зазначенням прізвища, ім`я, по батькові та займаних посад останніх; в акті міститься найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; вказано анкетні відомості обвинуваченого, викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану), та сформульоване обвинувачення, а також зазначені інші відомості, передбачені вказаною статтею.

В свою чергу, з`ясування фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та перевірка правильності кваліфікації дій обвинуваченого має здійснюватися у передбаченому законом порядку судом першої інстанції під час судового розгляду, а не в ході підготовчого провадження.

Неконкретність висунутого обвинувачення (як про це зазначив суд в оскаржуваній ухвалі), на думку колегії суддів, не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору у розумінні положень ст.291, п.3 ч.3 ст.314 КПК України, з огляду і на те, що прокурор має право змінити обвинувачення під час судового розгляду на підставі ст.338 КПК України.

Також, не може бути підставою для повернення обвинувального акту певна неточність відомостей про потерпілу особу - в частині зазначення юридичної назви особи потерпілого, оскільки вказані недоліки не перешкоджають призначенню судового розгляду за вказаним обвинувальним актом.

Більш того, як слушно зазначив прокурор в апеляційній скарзі, представник потерпілого був присутній у підготовчому судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вищевказаний обвинувальний акт повернутий прокурору судом першої інстанції без передбачених на те законом підстав, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.

З урахуванням викладеного, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою, та відповідно до положень ст.409 КПК України, підлягає скасуванню.

Оскільки вирішення питань, передбачених ст.314 КПК України, відноситься до компетенції місцевого суду, скасовуючи оскаржувану ухвалу, колегія суддів вважає за необхідне призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

При новому розгляді необхідно врахувати викладене в даній ухвалі та прийняти законне і обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.ст. 404-405, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 09 листопада 2023 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023082020000829 від 01 вересня 2023 року відносно ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, повернуто прокурору Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4