Ухвала

від 06.11.2023 по справі 464/6358/23

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/6358/23

УХВАЛА

06 листопада 2023 року м.Львів

Суддя Залізничного районного суду м.Львова Колодяжний С.Ю., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області про зобов`язання сплатити ЄСВ,

встановив:

ОСОБА_1 22.09.2023 року звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить зобов`язати Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області на підставі середнього заробітку, визначеного у Постанові Львівського апеляційного суду від 27.04.2023 року у справі № 461/34/22, нарахувати, обчислити і сплатити єдиний внесок за січень і за лютий 2022 року за застраховану особу ОСОБА_1 , до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Ухвалою судді Сихівського районного суду м.Львова від 09.10.2023 року цивільну справу за вказаним позовом ОСОБА_1 передано за підсудністю на розгляд до Залізничного районного суду м.Львова.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, крім іншого, суддя перевіряє додержання усіх передумов відкриття провадження.

Відповідно до абз.1 ч.1ст.187ЦПК України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно зі ст.46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони (цивільну процесуальну правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. При цьому, ЦПК не містить визначення юридичної особи та моменту припинення цивільно-процесуальної правоздатності.

Натомість відповідно до ст.80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до ст.81 ЦК України юридичні особи, залежно від порядку створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (ч.2 ст.167 ЦК України).

На юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ст.82 ЦК України).

Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 02.07.2012 №967/5 (п.п.1, 4, 5), визначено, що центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги утворюються, реорганізовуються та ліквідовуються Міністерством юстиції України за пропозицією Координаційного центру з надання правової допомоги (далі - Координаційний центр) з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної правової допомоги і є територіальними відділеннями Координаційного центру.

Центри є неприбутковими організаціями, користуються правами юридичної особи, мають печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, власні бланки, самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства.

У своїй діяльності центри керуються Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, наказами Міністерства юстиції України та Координаційного центру, цим Положенням, а також своїми положеннями.

З огляду на наведене, визначений позивачем відповідач за даним позовом Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області є юридичною особою публічного права, який утворюється, реорганізовується та ліквідовується Міністерством юстиції України.

Згідно з ч.1, 5 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч.2, 3 ст.107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14.09.2020 року у справі №296/443/16-ц зазначив, що у статтях 104 та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий. Датою виникнення універсального правонаступництва юридичної особи відносно особи, яка припиняється шляхом приєднання, слід вважати дату видання наказу про таке приєднання.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України «Питання оптимізації системи надання безоплатної правової допомоги» №1733/5 від 08.05.2023 року Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Тернопільській області перейменовано у Західний регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, до якого приєднано 6 регіональних та 23 місцевих центри, в тому числі Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області.

Наказом Міністерства юстиції України №3293/5 від 15.09.2023 року «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 08.05.2023 року №1733/5» наказ №1733/5 доповнено пунктом 21, яким встановлено, що Західний регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги є правонаступником центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що реорганізуються шляхом приєднання до Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Враховуючи наведене, Західний регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги є правонаступником Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області та не пов`язується з державною реєстрацією припинення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області, датою виникнення універсального правонаступництва Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області, який припиняється шляхом приєднання, слід вважати дату видання наказу №3293/5 від 15.09.2023 року, з якої він є правонаступником Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області.

Водночас, слід зауважити, що ст.55 ЦПК України, якою передбачено процесуальне правонаступництво, підлягає застосуванню виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак припинення юридичної особи відбулось до відкриття провадження у цивільній справі.

Тобто правонаступництво у разі припинення юридичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що припинення юридичної особи відбулось після відкриття провадження у справі.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо юридичних осіб, які припинили діяльність до відкриття провадження у справі.

Системний аналіз вказаних норм права дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі, який є юридичною особою, повинен мати цивільну правоздатність і дієздатність. В іншому випадку, тобто у випадку припинення юридичної особи, така особа не може бути стороною по справі, а відтак провадження у справі не може бути відкрито (п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України), а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України).

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 05.02.2020 року у справі №681/480/18, від 22.05.2019 року справа № 676/5955/18-ц, провадження № 61-4912 св 19.

За таких обставин, оскільки вказана в позові в якості відповідача юридична особа - Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області припинила свою діяльність (не має цивільної процесуальної правоздатності на момент пред`явлення до неї позову), то вона не може набути здатності мати процесуальні права та обов`язки відповідача за цим позовом, а питання про залучення правонаступників судом не може вирішуватись, оскільки провадження в справі не відкрите.

Згідно з п.6 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулись із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з юридичною особою, яка на час звернення до суду припинена та правоздатність якої припинена, суддя приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст.186, 258-261, 352-354 ЦПК України,

постановив:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області про зобов`язання сплатити ЄСВ.

Копію ухвали не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом пятнадцяти днів з дня її складення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи,якому ухваласуду небула врученау деньїї проголошенняабо складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя: С.Ю. Колодяжний