Постанова

від 07.11.2023 по справі 902/1038/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року Справа № 902/1038/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Олійник Т.М.

за участю представників сторін:

позивача : Данильченко О.О., адвоката згідно довіреності від 10.11.2021 №8597-К-Н-О

відповідача 1 : не з`явився

відповідача 2: Горобця Д.Г., адвоката згідно ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 29.09.2023 Серія АВ №1048763

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Вінницької області, постановлену 11.09.23р. суддею Яремчуком Ю.О. у м.Вінниці, повний текст складено 11.09.23р. у справі № 902/1038/23

за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до: Фермерського господарства "Дуби"

до: ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 11.09.23 у справі №902/1038/23 відхилено заяву Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вх. № канц. 01-48/53/23 від 08.09.2023) про забезпечення позову у справі № 902/1038/23 шляхом накладення арешту на майно, яке належить Відповідачу-2 ОСОБА_1 .

В обґрунтування ухвали, суд з посиланням на ст.ст. 13, 74, 80, 136, 137 ГПК України, п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", доводи викладені в заяві про забезпечення позову, зазначив, що заява про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника і при цьому ним не обґрунтовано належним чином необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу в розумінні ст.ст. 76-78 ГПК України доказу в підтвердження фактів імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в майбутньому в разі невжиття таких заходів, а тому суд дійшов висновку про відхилення заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

Не погодившись із постановленою ухвалою, скаржник звернувся з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу Господарського суду Вінницької області від 11.09.2023 по справі №902/1038/23 про відмову з забезпеченні позову скасувати та постановити нову, якою заяву АТ КБ ПриватБанк задовольнити.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на наступне майно, яке належить Відповідачу-2 - ОСОБА_1 , а саме: - Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2101639105234, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 0523483800:03:000:0199, площа (га): 1.982, дата державної реєстрації - 06.03.2020; - Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1850520305234, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 0523486400:09:005:0058, площа (га): 0.33, дата державної реєстрації - 22.10.2019; - Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1644190205234, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 0523486400:09:005:0056, площа (га): 0.29, адреса: АДРЕСА_1 дата державної реєстрації - 09.09.2019; - Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1644178105234, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 0523486400:09:005:0055, площа (га): 0.25, адреса: АДРЕСА_1 дата державної реєстрації - 09.09.2019; - Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1467057705234, тип об`єкта: житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості: так, загальна площа (кв.м): 52.5, житлова площа (кв.м): 27.2, адреса: АДРЕСА_1 , Номер об`єкта в РПВН: 33133243, додаткові відомості: житловий будинок - А, веранда - а, сарай - Б, сарай - Б1. - Транспортний засіб марка - ВАЗ, модель - 213100, рік випуску - 2013, дата державної реєстрації: 04.10.2013, об`єм (потужність) двигуна, см31690.

Так, з посиланням на ст. 137 ГПК України, постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, постанови Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №905/447/22, від 24.05.2022 у справі № 911/2719/21, від 13.04.2021 у справі № 910/15607/19, від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22 вказує, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову мав на меті збереження гарантованого виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та жодним чином не перешкоджав власнику майна у його користуванні. Тобто, накладення арешту на рухоме і нерухоме майно відповідача обмежує його, виключно, у можливості відчуження такого майна з метою уникнення виконання судового рішення. При цьому, майно знаходиться у володінні та розпорядженні власника та не обмежене у цільовому використанні. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача, що рішення суду в разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Оскільки предметом спору є стягнення 4 711 079,65 грн, накладення арешту на грошові кошти відповідача у такому розмірі здатне суттєво погіршити його майновий стан, у той час як накладення арешту на майно мінімально впливатиме на повсякденне життя відповідача, оскільки вказаний захід забезпечення позову унеможливить розпорядження грошовими коштами, тоді як арешт на майно не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Отже, накладення арешту на майно, що належить відповідачу 2 на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

У поясненнях на апеляційну скаргу відповідач 2 наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції. Просить апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 11.09.2023 про відмову у забезпеченні позову - без змін.

Відзиву від відповідача 1 не надійшло, що в силу вимог ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали.

Відповідач 1 не забезпечив явку свого представника у судове засідання апеляційного господарського суду, хоча про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлявся заздалегідь та належним чином, що підтверджується надісланням ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення скарги до розгляду в його електронний кабінет.

Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача 1, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали, а тому, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника останнього, за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить ухвалу Господарського суду Вінницької області від 11.09.2023 по справі №902/1038/23 про відмову з забезпеченні позову скасувати та постановити нову, якою заяву АТ КБ ПриватБанк задовольнити та забезпечити позов.

Представник відповідача 2 заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у поясненнях та надав пояснення на підтвердження своєї позиції. Просить апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 11.09.2023 про відмову у забезпеченні позову - без змін.

Заслухавши пояснення представників скаржника та відповідача 2, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

04.08.2023 Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "Дуби" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 4 711 079,65 грн.

В якості заявлених позовних вимог позивачем вказується наступне: між Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та Фермерським господарством "Дуби" було укладено Кредитний договір № 41131241-КД-1 від 18.04.2022. Зокрема між позивачем та ОСОБА_1 (відповідач-2) було укладено договір поруки № 41131241-ДП-1/1, предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов`язань Відповідача-1, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки). За доводами позивача відповідачем -1 не виконується свій обов`язок щодо виконання зобов`язань за кредитним договором, тому позивач звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом стягнення солідарно з відповідачів заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання кредитного договору № 41131241-КД-1 від 18.04.2022.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 09.08.2023 відкрито провадження у справі № 902/1038/23. визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 11.09.2023.

08.09.2023 до суду від Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" надійшла заява ( вх. № канц. 01-48/53/23 від 08.09.2023) про забезпечення позову у справі №902/1038/23 шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу-2 - ОСОБА_1 , а саме: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2101639105234, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 0523483800:03:000:0199, площа (га): 1,982, дата державної реєстрації - 06.03.2020; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1850520305234, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 0523486400:09:005:0058, площа (га): 0,33, дата державної реєстрації - 22.10.2019; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1644190205234, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 0523486400:09:005:0056, площа (га): 0.29, адреса: АДРЕСА_1 дата державної реєстрації 09.09.2019; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1644178105234, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 0523486400:09:005:0055, площа (га): 0.25, адреса: АДРЕСА_1 дата державної реєстрації - 09.09.2019; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1467057705234, тип об`єкта: житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості: так, загальна площа (кв.м): 52.5, житлова площа (кв.м): 27.2, адреса: Вінницька обл., Погребищенський р-н, с. Спичинці, вул. широкий берег, будинок 27, Номер об`єкта в РПВН: 33133243, додаткові відомості: житловий будинок - А, веранда - а, сарай - Б, сарай - Б1; транспортний засіб марка - ВАЗ, модель - 213100, рік випуску - 2013, дата державної реєстрації: 04.10.2013, об`єм (потужність) двигуна, см3 1690.

Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 11.09.23 у справі №902/1038/23 відхилено заяву Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вх. № канц. 01-48/53/23 від 08.09.2023) про забезпечення позову у справі №902/1038/23 шляхом накладення арешту на наступне майно, яке належить Відповідачу-2 ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Пунктом 1 частини 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст.73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Так, звертаючись з заявою про забезпечення позову позивач обґрунтовував її тим, що у відповідача-1 наявна заборгованість за Кредитним договором №41131241-КД-1 від 18.04.2022, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1884431,86 грн, заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 2826647,79 грн, а разом 4 711 079,65 грн. За доводами позивача відповідач -1 довготривалий час не здійснює своїх зобов`язань за кредитним договором №41131241-КД-1 від 18.04.2022, не здійснює погашення боргу. При цьому позивач стверджує, що між позивачем та ОСОБА_1 (відповідач-2) було укладено договір поруки № 41131241-ДП-1/1, предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов`язань відповідача-1, які випливають з кредитного договору (п. 1.1. договору поруки). Тому позивач просить суд накласти арешт на майно відповідача - 2, оскільки за вказаних обставин у разі невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову у цій справі цілком можливе відчуження відповідачем - 2 об`єктів нерухомості й створення ситуації появи нових власників спірного об`єкта нерухомості, а відтак і нових судових спорів. Відчуження зазначеного вище майна на користь третіх осіб до моменту відкриття виконавчого провадження може унеможливити виконання рішення суду у цій справі. В розрізі вищевикладеного та враховуючи ухилення відповідача-1 від свого обов`язку щодо задоволення вимог кредитора, існує реальний ризик ускладнення виконання рішення суду.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Разом із тим, на переконання суду апеляційної інстанції, заявлений банком захід забезпечення позову, а саме накладення арешту на належне поручителю (відповідачу - 2) нерухоме майно, не відповідає критеріям адекватності та співмірності, оскільки, як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, спір між сторонами виник унаслідок неналежного виконання відповідачем -1 своїх зобов`язань за кредитним договором, а предметом цього спору є солідарне стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 4 711 079,65 грн.

Крім того, заявником не надано суду будь-яких доказів відсутності у відповідачів грошових коштів у вищевказаному розмірі, здійснення будь яких дій спрямованих на відчуження майна, а також інших заходів, які могли б утруднити виконання рішення суду, а також, зокрема, не доведено обґрунтованості накладення арешту на вказані заявником об`єкти нерухомості.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що потенційна можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Також, слід зазначити, що сама по собі наявність у поручителя (відповідача 2) речових прав на нерухоме майно не може свідчити про наявність достатніх правових підстав для забезпечення позову, зокрема, шляхом накладення арешту на відповідне майно, оскільки, вказаний захід забезпечення позову виключає можливість здійснення таким власником, зокрема, правомочностей щодо володіння та користування своєю власністю, є крайньою мірою судового примусу і може застосовуватись у виняткових випадках, наявність яких заявником доведено не було.

Проаналізувавши співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не представлено належних доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, зокрема вчинення відповідачами дій, що можуть призвести до ускладнення виконання судового рішення.

Отже, з поданих заявником матеріалів до суду першої інстанції убачається, що останні не містять будь-яких доказів на підтвердження доводів заявника. Разом з тим, жодних обґрунтованих причин, у зв`язку з якими необхідно забезпечувати позов та будь-яких належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачем не надається.

Посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, постанови Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №905/447/22, від 24.05.2022 у справі № 911/2719/21, від 13.04.2021 у справі № 910/15607/19, від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22 з приводу забезпечення позову, то вони не можуть бути взяті до уваги, оскільки ці постанови прийнято за іншої, ніж у даній справі фактично-доказової бази, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших обставин, встановлених судовими інстанціями, і за інших поданих сторонами та оцінених судом доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято відповідні судові рішення.

Враховуючи те, що заява про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника і при цьому ним не обґрунтовано належним чином необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, не надано до суду першої інстанції жодного належного, допустимого та достовірного доказу в розумінні ст.ст. 76-78 ГПК України доказу в підтвердження фактів імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в майбутньому в разі невжиття таких заходів, господарський суд Вінницької області дійшов вірного висновку про відхилення заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Вінницької області від 11.09.2023 у даній справі прийнята з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Крім того, у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 11.09.23 у справі № 902/1038/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 11.09.23 у справі № 902/1038/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

4. Справу № 902/1038/23 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "08" листопада 2023 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.