Постанова

від 06.11.2023 по справі 922/2257/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року м. Харків Справа № 922/2257/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін у судове засідання апеляційну скаргу відповідача, за вх. №1582 Х/1 на рішення господарського суду Харківської області від "13" липня 2023 р. (суддя Л.В. Шарко) у справі № 922/2257/23

за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№25)", м.Харків,

до АТ "Українські енергетичні машини", м.Харків,

про стягнення 66 097,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.07.23 у справі №922/2257/23 позов задоволено .

Стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (61037, м.Харків, пр. Героїв Харкова, 199, код ЄДРПОУ 05762269) на користь Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№25)" (61051, м. Харків, вул. Цезаря Кюї, 44, код ЄДРПОУ 08680879) суму боргу у розмірі 66097, 85 грн.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, апелянт звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою .

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що оскаржене судове рішення було прийняте в результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Крім того скаржник посилається зокрема на наступне:

- суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тому факту, що позивачем не було надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів на підтвердження того, що АТ "Українські енергетичні машини" є правонаступником всіх прав та обов`язків АТ "Завод "Електроважмаш" та наявність відповідних записів в єдиному державному реєстрі;

- на даний час АТ "Завод "Електроважмаш" перебуває "в стані припинення". Проте, запис про його припинення до вказаного реєстру не внесено; згідно даних реєстру не має даних про правонаступників;

- відповідач зазначає, що ним не порушено права позивача, оскільки предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ,а АТ "Українські енергетичні машини" не є правонаступником за спірним договором .

Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 апеляційна скарга залишена без руху з підстав, висвітлених в ухвалі суду.

До канцелярії Східного апеляційного господарського суду від заявника апеляційної скарги надійшло клопотання стосовно виконання вимог попередньої ухвали, якими були усунуті встановлені раніше недоліки.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, витребувано матеріали справи з Господарського суду Харківської області та ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали від учасників справи не надійшло.

Позивачем було надано відзив, в якому він просив залишити оскаржене рішення суду без змін, а означену скаргу без задоволення через необґрунтованість .

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на нижче викладене.

Судом першої інстанції було встановлено наступні обставини справи.

Між Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№ 25)" (далі - позивач) та Державним підприємством "Завод "Електроважмаш" (далі - відповідач), був укладений договір №480ВК/Г2/121 від 07.05.2020 (далі - договір 1), про надання послуг з обрубки, зачистки, частково гуртування усуненням скритих дефектів, відповідно до специфікації, яка являється невід`ємною частиною договору.

Пунктом 3.4 договору 1 передбачено, що послуги надаються виконавцем протягом 20 календарних днів з моменту передачі йому литих заготовок із залученням матеріалів й інструменту замовника.

Згідно з п. 4.1 договору 1 передбачено, що приймання передачі наданих послуг здійснюється сторонами протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання замовником оброблених заготовок. Після надання послуг виконавець надає замовнику оригінали наступних документів: видаткова накладна в кількісному виразі; товарно - транспортна накладна; акт приймання - передачі наданих послуг; рахунок.

Пунктом 5.1 договору 1 передбачено, що оплата наданих послуг здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 60 (шести десяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг (по кожній партії).

Спори, які виникли при виконанні цього договору, вирішуються шляхом переговорів уповноважених представників сторін. У разі неможливості врегулювання суперечок шляхом переговорів, сторони застосовують обов`язковий претензійний порядок. Строк відповіді на претензію становить 30 календарних днів (п.9.1 договору 1).

Відповідно до п.9.2 договору 1 після закінчення терміну розгляду претензії всі суперечки, розбіжності і конфлікти, що виникли у зв`язку з виконанням цього договору, а також у разі його зміни або розірвання, підлягають розгляду в Господарському суді за місцем знаходження відповідача.

Також, між позивачем та відповідачем був укладений договір №482ВК/Г2/143 від 04.06.2020 (далі - договір 2), про надання послуг з виготовлення комплектів осердя головного полюса ГП-321У2, відповідно до специфікації, яка являється невід`ємною частиною договору.

Пунктом 3.3 договору 2 передбачено, що термін надання послуг, обумовлених цим договором, складає 20 (двадцять) робочих днів з моменту надання виконавцю матеріалів та комплектуючих.

Згідно з п. 4.1 договору 2 передбачено, що приймання передачі наданих послуг здійснюється сторонами на території замовника. Після надання послуг виконавець надає замовнику оригінали наступних документів: видаткова накладна в кількісному виразі; товарно - транспортна накладна; акт приймання - передачі наданих послуг; рахунок.

Пунктом 5.1 договору 2 передбачено, що оплата наданих послуг здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 60 (шести десяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг (по кожній партії).

Спори, які виникли при виконанні цього договору, вирішуються шляхом переговорів уповноважених представників сторін. У разі неможливості врегулювання суперечок шляхом переговорів, сторони застосовують обов`язковий претензійний порядок. Строк відповіді на претензію становить 30 календарних днів (п.9.1. договору 2).

Після закінчення терміну розгляду претензії всі суперечки, розбіжності і конфлікти, що виникли у зв`язку з виконанням цього договору, а також у разі його зміни або розірвання, підлягають розгляду в Господарському суді за місцем знаходження відповідача.

Позивачем були надані послуги відповідачу згідно договору 1 на суму 64 974,00 грн та згідно договору 2 на суму 1123,85 грн, що підтверджується видатковою накладною №1689 від 27.09.2021 та довіреністю №481 від 27.09.2021; видатковою накладною №1698 від 28.09.2021 та довіреністю №491 від 27.09.2021, видатковою накладною №1705 від 29.09.2021, але відповідач своїх зобов`язань, щодо оплати наданих послуг не виконав.

Таким чином, у Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" перед позивачем виникла заборгованість у сумі 66097,85 грн.

Між сторонами підписаний акт звірки взаємних розрахунків від 01.11.2021 на суму 66097,85 грн.

Розрахунки за надані послуги, з урахуванням умов п. 5.1 договору 1 повинні були бути здійснені відповідачем до 28.11.2021 (включно), за договором 2 повинні були бути здійснені відповідачем до 26.11.2021 року (включно).

Оскільки відповідач у зазначений строк не здійснив розрахунку за надані послуги, позивач відповідно до ст. 19 ГК України, ст. 222 ГК України, п.9 договорів 1 та 2 намагався у досудовому порядку врегулювати спір, про що свідчить претензія №4/14-495 п/Ів від 02.12.2021 року, надіслана на адресу Державного підприємства «Завод «Електроважмаш», але відповіді не надходило та заборгованість погашена не була.

20.09.2021 за №261-22/126 до позивача надійшов лист про припинення Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», щодо заявлення кредиторами своїх вимог.

20.09.2021 за №4/14-382 п/Ів позивачем на адресу Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» була направлена заява про визнання вимог кредитора.

30.12.2021 за №261-22/577 надійшла відповідь від Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш», де було зазначено, що при здійсненні процедури приєднання Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», зобов`язання перед позивачем будуть включені до передавального Акту відповідно до бухгалтерського обліку Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини".

Позивач також вказує про направлення претензій на адресу Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш»: №4/14-35 п/Ів від 26.01.2022, №4/14-13 п/Ів від 05.07.2022, №4/14-25 п/Ів від 04.10.2022, №4/14-35 п/Ів від 07.12.2022, №4/14-8 п/Ів від 30.01.2023, згідно яких він вимагав здійснити погашення боргу, але відповіді не надходило та заборгованість погашена не була.

Доказів направлення вказаних претензій на адресу відповідача до матеріалів справи позивачем не надано.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до господарського суду і зданим позовом про стягнення з відповідача заборгованості .

Як зазначалося вище, позовні вимоги рішенням по справі було задоволено . Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку про їх доведеність та обґрунтованість .

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані позивачем та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, апеляційний суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини надання послуг.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Враховуючи вищевикладене, позивач свої зобов`язання за договорами: №480ВК/Г2/121 від 07.05.2020 та №482ВК/Г2/143 від 04.06.2020 виконав в повному обсязі, зокрема надав відповідачу послуги на загальну суму 66097,85 грн, що підтверджується актами приймання наданих послуг від: 27.09.2021 на суму 1123,85 грн та 28.09.2021 на суму 48552,10 грн; 29.09.2021 на суму 16422,90 грн, із чим погоджувався у відзиві на позов навіть відповідач.

Проте, відповідач свої зобов`язання по оплаті за укладеними договорами не виконав, у зв`язку із чим виникла заборгованість перед позивачем.

Заборгованість відповідачем не погашено, заперечення проти їх нарахування, та/або щодо їх суми не отримано.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив заборгованість за договорами: №480ВК/Г2/121 від 07.05.2020 та №482ВК/Г2/143 від 04.06.2020 на загальну суму 66097,85 грн.

Щодо заперечень відповідача, що позивачем не надано доказів факту (в юридичному сенсі слова) настання правонаступництва від ДП "Завод "Електроважмаш" до АТ "Українські енергетичні машини".

Укладений між ДП "Завод "Електроважмаш" та ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№25)" спірний договір у розумінні норм ГК та ЦК України є підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків.

Апеляційний господарський суд зазначає, що процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач тощо).

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої. Правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи може мати місце у разі коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника. Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №264/5957/17).

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Статтею 106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 Цивільного кодексу України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов`язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

У разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється.

У вирішенні питань, пов`язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2020 у справі №910/4656/14).

Так, відповідно до відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.08.2021 Державне підприємство "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ: 00213121) було реорганізовано в Акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) на підставі рішення щодо реорганізації на чолі із Буськом Віктором Михайловичем як головою комісії з припинення (номер запису: 1004801120068009292).

За даним кодом ЄДРПОУ в реєстрі міститься запис про Акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш", у графі про дані про юридичних осіб, правонаступником яких є АТ зазначено Державне підприємство "Завод "Електроважмаш".

Отже, з 26.08.2021 боржником перед позивачем є Акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш".

26.08.2021 Кабінетом Міністрів України було видано розпорядження №1005-р "Про погодження реорганізації акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" шляхом приєднання до Акціонерного товариства "Турбоатом", відповідно до якого визначено погодитися з пропозицією Фонду державного майна щодо реорганізації Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (код згідно з ЄДРПОУ 00213121) після завершення перетворення Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" у процесі приватизації шляхом приєднання до Акціонерного товариства "Турбоатом" (код ЄДРПОУ 05762269); Фонду державного майна здійснити комплекс заходів і процедур, пов`язаних із приєднанням Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" до Акціонерного товариства "Турбоатом" відповідно до вимог законодавства".

Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 05762269 зареєстрована юридична особа: Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини".

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш" знаходиться в стані припинення, 17.09.2021, 1004801270001089799, шляхом внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації.

Наказом Фонду державного майна України від 01.12.2021 №2143 "Щодо АТ "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121)" затверджено Передавальний акт між АТ "Завод "Електроважмаш" та АТ "Українські енергетичні машини".

Колегія суддів зазначає, що відповідні обставини щодо правонаступництва Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" також були предметом дослідження судів у справі №922/3979/21 на стадії заміни сторони спору (АТ "Завод "Електроважмаш") на його правонаступника АТ "Українські енергетичні машини", на стадії виконання рішення суду та видачі наказу.

У відповідності до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З обставин зазначеної справи №922/3979/21, встановленими в ухвалі Господарського суду Харківської області від 25.07.2022, залишеної без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 та постановою Верховного Суду від 16.03.2023, вбачається, що згідно з п.1 Передавального акту від 01.12.2021 правонаступництво щодо майна, усіх залишків, прав та обов`язків АТ "Завод "Електроважмаш" переходить правонаступнику - АТ "Українські енергетичні машини" з моменту затвердження даного Передавального акту з 01.12.2021.

Відповідно до п.4 Передавального акту всі підтверджені належним чином права, обов`язки, зобов`язання АТ "Завод "Електроважмаш", що приєднується, а також права, обов`язки, зобов`язання інших осіб в частині правовідносин з АТ "Завод "Електроважмаш", що приєднується, переходять в повному обсязі до АТ "Українські енергетичні машини" - правонаступника навіть у випадку, якщо вони мали (матимуть) місце після дати складання Передавального акту або з будь-яких причин не були включені в Передавальний акт.

Передавальний акт затверджено АТ "Українські енергетичні машини" та Фондом державного майна України.

Отже, згідно вказаного передавального акту усі активи, зобов`язання, майно, права та обов`язки АТ "Завод "Електроважмаш", що приєднується, передаються товариству-правонаступнику, а саме, АТ "Українські енергетичні машини" в порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України з дати затвердження та підписання передавального акту.

Протоколом позачергових загальних зборів АТ "Українські енергетичні машини" (попередня назва АТ "Турбоатом") від 03.12.2021 №31/2021 та протоколом №4 про підсумки голосування на позачергових загальних зборах (крім кумулятивного голосування) від 03.12.2021 прийнято рішення, зокрема, про затвердження Передавального акту між Акціонерним товариством "Завод "Електроважмаш" та Акціонерним товариством "Українські енергетичні машини" станом на 31.10.2021; уповноважено генерального директора АТ "Українські енергетичні машини" (з правом передоручення) на підписання передавального акту, затвердженого рішенням цих позачергових загальних зборів.

Також вказаним протоколом прийнято рішення про затвердження договору про приєднання АТ «Завод «Електроважмаш» до АТ "Українські енергетичні машини"; уповноважено генерального директора АТ "Українські енергетичні машини" (з правом передоручення) на підписання договору про приєднання АТ «Завод «Електроважмаш».

Вказані протоколи позачергових загальних зборів із протоколами про підсумки голосування знаходяться у відкритому доступі на офіційному сайті АТ "Українські енергетичні машини" за посиланням https://ukrenergymachines.com/investors/229/230/8171, https://ukrenergymachines.com/investors/229/231/8169.

Відповідно до п.1.4 Статуту Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (нова редакція), затвердженого протоколом річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», які відбулись 25.04.2023 року, №36 від 01.05.2023, Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» є правонаступником всіх прав та обов`язків Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» внаслідок приєднання останнього до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №1005-р «Про погодження реорганізації Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Турбоатом».

Відповідний статут також знаходиться у вільному доступі на офіційному сайті відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у спірних правовідносинах правонаступництво щодо майна, усіх залишків, прав та обов`язків Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" перейшло правонаступнику - Акціонерному товариству "Українські енергетичні машини" з моменту затвердження даного Передавального акту, а саме, з 01.12.2021.

Що стосується доводів заявника апеляційної скарги, що станом на даний час АТ "Завод "Електроважмаш" перебуває "в стані припинення", проте запис про його припинення до вказаного реєстру не внесено, колегія суддів зазначає таке.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц (провадження №61-16634сво19) дійшов висновку про те, що у статтях 104 та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

У частині восьмій статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Водночас при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №922/347/21, від 16.03.2023 у справі №922/3979/21 та від 08.06.2023 у справі №911/343/22.

Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17.

Апеляційний суд наголошує, що чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто, при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акту. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому, Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.

Отже, для вирішення питання щодо можливості процесуального правонаступництва суд у кожному конкретному випадку має аналізувати фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, зокрема відомості первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2020 у справі №922/817/18, від 08.02.2023 у справі №910/16900/19, від 18.03.2023 у справі №922/3979/21.

Апеляційний суд зазначає, що підставою для процесуального правонаступництва особи є встановлення наявності безпосередньо у неї правових підстав її наступництва у відповідних матеріальних правовідносинах, що було встановлено судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення у справі.

Ураховуючи встановлені судом апеляційної інстанції у сукупності обставини, у контексті застосування статей 104, 107 Цивільного кодексу України, та беручи до уваги не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, суд вважає, що з моменту складання та затвердження передавального акта обставини щодо завершення/незавершення певних процедур, зокрема, внесення відповідного запису до реєстру, ніяким чином не можуть впливати на обсяг переданих за таким актом прав та обов`язків товариства, що приєднується.

Відтак судова колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що моментом переходу прав та обов`язків до правонаступника юридичної особи вважається дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Що стосується посилання заявника апеляційної скарги на правові висновки, викладені у постанові Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 у справі №922/3953/20, в якій заявнику було відмовлено у задоволенні вимог щодо правонаступництва - заміни сторони у зобов`язані з АТ "Завод "Електроважмаш" на АТ "Українські енергетичні машини", колегія суддів зазначає таке.

Правовими підставами для відмови у цій справі стали ті ж аргументи, що викладені АТ "Українські енергетичні машини" у даній апеляційній скарзі.

Зокрема, суд встановив, що приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються (ч.8 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Згідно з ч.4 ст.91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення. Станом на цей час дані щодо припинення юридичної особи АТ "Завод "Електроважмаш" та відповідно про правонаступників в реєстрі відсутні. На даний час АТ "Завод Електроважмаш" знаходиться в стані припинення. Також відсутні відомості у реєстрі відносно того, що АТ "Українські енергетичні машини" є правонаступником АТ "Завод "Електроважмаш".

Отже, на даний час відомості відносно того, що АТ "Завод "Електроважмаш" припинено та АТ "Українські енергетичні машини" є правонаступником останнього - в ЄДРПОУ відсутні.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ч.7 ст.75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

При цьому, постанова Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 у справі №922/3953/20 в касаційному порядку не переглядалася.

Водночас, в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах саме Верховного Суду, які враховані апеляційним судом при розгляді даної справи, а не в постанові суду апеляційної інстанції, на яку посилається апелянт.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що питання щодо універсального правонаступництва АТ «Українські енергетичні машини» щодо прав та обов`язків АТ «Завод «Електроважмаш» з 02.12.2021 - досліджувалося в судових рішеннях у справі №922/3979/21.

Зокрема, в постанові Верховного Суду від 18.03.2023 у справі №922/3979/21 такий висновок був підтверджений, і, в силу положень частини четвертої статті 236 ГПК України підлягає врахуванню.

Матеріали справи не містять спростування встановлених обставин щодо переходу усіх активів, зобов`язань, майна, прав та обов`язків Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" правонаступнику АТ "Українські енергетичні машини".

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що посилання відповідача про відсутність доказів факту настання правонаступництва підлягають відхиленню.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України»; вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип,пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Названий Суд також зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України).

Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ст. 276 ГПК України)

В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати покладається на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу відповідача, за вх. №1582 Х/1 на рішення господарського суду Харківської області від "13" липня 2023 р. у справі № 922/2257/23 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Харківської області від "13" липня 2023 р. у справі №922/2257/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов