Рішення

від 08.11.2023 по справі 910/13594/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.11.2023Справа № 910/13594/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Фізичної особи-підприємця Кроткова Антона Олексійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігл Роут" про стягнення 94 967,01 грн., без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 81 047,26 грн. інфляційних втрат та 13919,75 грн. 3% річних за договором про надання послуг у сфері інформатизації №01/11 від 01.11.2017 року на підставі ст. ст. 509, 610,612, 625 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

28.09.2023 року до суду від відповідача надійшов відзив, у якому він зокрема просив суд здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розглянувши дане клопотання, суд зазначає, що воно не підлягає задоволенню оскільки приписами ч. 5, 6, 7 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При цьому, у поданому клопотанні відповідачем не доведено належним чином необхідність розгляду справи з викликом представників у судове засідання.

По суті спору відповідач у відзиві зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності, а ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, а не на невиконання судового рішення. Прийняття судового рішення про стягнення грошового боргу в національній валюті не змінює природу грошового зобов`язання як такого, і не є підставою для застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.11.2017 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір про надання послуг у сфері інформатизації № 01/11, за умовами пункту 1.1 якого Виконавець, за завданням Замовника, зобов`язується особисто (крім випадків, які узгоджені Сторонами у п. 3.1. цього Договору), надати послуги у сфері інформатизації у тому числі, але не обмежуючись: послуги з комп`ютерного програмування розробка нової та розширення існуючої функціональності сайту a2b.direct на серверної стороні, використовуючи мову програмування Java, виправлення помилок в програмному забезпеченні; Платформа сайту a2b.direct є засобом для 1) пошуку вантажовласниками вантажоодержувачів без участі посередників та навпаки; 2) для одержання вантажовласниками та вантажоодержувачами Сервісів в галузі транспортної логістики та суміжних сферах; 3) оцінки окремого користувача Платформи; та 4) розміщення власних пропозицій Клієнтом Платформи; послуги з розроблення стандартного програмного забезпечення; інші послуги у сфері розроблення програмного забезпечення; консультування з питань інформатизації; робота з базами даних розширення існуючої бази даних відповідно до вимог; оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах та веб-порталах, і пов`язана з ними діяльність; інші послуги (роботи) в сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем, необхідні Замовнику, відповідно до його статутної діяльності, за узгодженням із Замовником.

У пункті 2.3 договору передбачено, що Замовник здійснює оплату за даним Договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання Сторонами відповідного Акту прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт), якщо інший порядок не визначено у відповідному Технічному завданні. Фактична вартість послуг (робіт), що підлягає оплаті за відповідним Актом прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт), визначається Сторонами в цьому Акті.

Відповідно до пункту 3.3 договору з метою підтвердження факту надання послуг Виконавцем в цілому або виконання конкретного етапу на певну дату Сторони складають відповідний Акт прийому-передачі наданих послуг, що є достатньою підставою для здійснення розрахунків з Виконавцем.

Господарським судом міста Києва у рішенні від 03.04.2023 року по справі №910/13745/22, яке залишене без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 встановлено, що на виконання умов договору від 01.11.2017 № 01/11 позивач надав відповідачу послуги.

Утім, відповідачем зобов`язання з оплати наданих послуг виконані частково, на суму 5500 грн., у зв`язку з чим за відповідачем утворився борг у розмірі 163828 грн., який був стягнутий судом відповідно до судового рішення від 03.04.2023 року.

За умовами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

01.08.2023 року, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 року по справі №910/13745/22 приватним виконавцем стягнуто з відповідача 163828 грн. заборгованості.

З огляду на порушення відповідачем виконання зобов`язання зі своєчасної оплати наданих послуг позивач нарахував відповідачу 81 047,26 грн. інфляційних втрат та 13919,75 грн. 3% річних за період з 01.10.2020 по 31.07.2023.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за час прострочення.

Аналогічних правових висновків дотримується Верховний Суд в постанові від 30.01.2019 року у справі №922/175/18.

Разом із тим, главою 19 ЦК визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК).

Порядок відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

У постанові Верховного Суду (у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду) від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, наведено висновок про те, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Аналогічні за змістом висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі №908/1394/17, від 21.11.2018 у справі № 642/493/17-ц.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат і 3 % річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК на суму основного боргу, який виник 01.10.2022 року та сплачений відповідачем лише 01.08.2023 року, є обґрунтованими та заявленими у межах строку позовної давності, тому посилання відповідача про сплив строку позовної давності за такими вимогами є помилковими.

Перевіривши правильність наданих позивачем до позовної заяви розрахунків інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що він здійснений у відповідності до закону та є арифметично вірний.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 81 047,26 грн. інфляційних втрат та 13919,75 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Судом дана належна оцінку відзиву відповідача на позовну заяву, водночас доводи відповідача не спростовують висновків суду.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15000 грн., то суд наразі відповідний розподіл даних судових витрат за відсутності передбачених частиною 2 статті 126, частиною 8 статті 129 ГПК України доказів не здійснює.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігл Роут" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 41, код 40705316) на користь Фізичної особи-підприємця Кроткова Антона Олексійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 81 047 (вісімдесят одну тисячу сорок сім) грн. 26 коп. інфляційних втрат, 13919 (тринадцять тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять) грн. 75 коп. 3% річних та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна