Рішення

від 07.11.2023 по справі 925/1205/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року Справа № 925/1205/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача Кравченко Є.О. представник за довіреністю,

від відповідача Клименко О.С. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ в особі

регіональної філії Одеська залізниця акціонерного товариства

Українська залізниця, м. Одеса

до товариства з обмеженою відповідальністю Центр постачання

та комплектації, м. Черкаси

про зобов`язання повернути майно

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця до товариства з обмеженою відповідальністю Центр постачання та комплектації про зобов`язання відповідача повернути 36,38 тонн брухту сталевого, вид 510, вартістю 243 078 грн. 00 коп. без ПДВ (з ПДВ 291 693 грн. 60 коп.).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11 вересня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

05 жовтня 2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2023 року клопотання відповідача задоволено.Справу №925/1205/23 вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 00 хв. 07 листопада 2023 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач без достатньої правової підстави набув майно позивача, оскільки жодних правочинів між сторонами не вчинялось; адміністративні акти щодо примусового відчуження або вилучення майна військовим командуванням не приймалися; інші підстави набуття відповідачем майна, визначені ст. 11 ЦК України відсутні. Відповідно відповідач зобов`язаний повернути безпідставно набуте майно.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві та зазначав, що відповідачем на безоплатній основі було виготовлено протитанкові їжаки з наданого військовій частині НОМЕР_1 регіональною філією Одеська залізниця AT Українська залізниця (Черкаська дистанція колії) на безповоротній основі брухту сталевого для посилення обороноздатності регіону (згідно до листа військової частини №27-3 від 06 березня 2022 року).

Усі виготовлені протитанкові їжаки були спрямовані на військові та цивільні об`єкти критичної інфраструктури для захисту регіону від збройного нападу.

Відповідач не був набувачем спірного майна, не здійснював його зберігання та не є його фактичним володільцем.

Позивачем пред`явлено позов до неналежного відповідача.

Позивач у відповіді на відзив не погоджується з доводами викладеними відповідачем у відзиві.

Факт передачі брухту металевого підтверджується наданим до позовної заяви актом №6 від 06 березня 2022 року та накладною №6 згідно з якими позивач передав відповідачу 36,83 тонни брухту сталевого, вид 510. Зазначений акт підписаний зі сторони відповідача директором Гончаренком Ю.М.

Позивач не має доказів, які спростовують твердження відповідача щодо виготовлення з переданого йому позивачем майна противотанкових їжаків та передачі їх в подальшому військовій частині НОМЕР_1 , але передача їжаків є окремою дією, яка стосується іншого майна (їжаки, що відмірюється кількістю, а не рейок (металобрухту), що вимірюється тоннами), вчинена між відповідачем та військовою частиною НОМЕР_1 на невідомій для позивача підставі. Відповідач не надав до матеріалів справи доказів передачі отриманого від позивача металобрухту до військової частини НОМЕР_1 . Однак, обставини справи підтверджують той факт, що для отримання відповідачем майна від позивача не було належної правової підстави.

В судовому засіданні, яке відбулося 07 листопада 2023 року згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1205/23.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану до виробничого підрозділу Черкаська дистанція колії Служби колії регіональної філії Одеська залізниця AT Укрзалізниця звернулась військова частина НОМЕР_1 з листом від 06 березня 2022 року №27-3 щодо виділення металобрухту рейок для виготовлення протитанкових їжаків. Відповідальним за отримання металобрухту у листі було зазначено ОСОБА_1 .

Оригінал зазначеного листа до Черкаська дистанція колії Служби колії регіональної філії Одеська залізниця AT Укрзалізниця надав директор товариства з обмеженою відповідальністю Центр постачання та комплектації Гончаренко Юрій Миколайович.

06 березня 2022 року товариством з обмеженою відповідальністю Центр постачання та комплектації в особі директора Гончаренка Юрія Миколайовича було отримано від виробничого підрозділу служби колії Черкаська дистанція колії регіональної філії Одеська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця 36,83 тонн брухту сталевого, вид 510.

При цьому було складено акт №6 від 06 березня 2022 року за формою затвердженою постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах режиму воєнного чи надзвичайного стану від 31 жовтня 2012 року №998.

В акті зазначено, що власником майна є позивач - акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця.

Вартість отриманого відповідачем майна становить 171 996,10 грн. (без ПДВ), про що зазначено сторонами в акті. Вартість майна встановлена згідно протоколу чергового засідання Комісії AT Укрзалізниця з питань заготівлі та використання брухту чорних та кольорових металів від 31 липня 2019 року №Ц-3/61-19.

Водночас, між сторонами було складено та підписано накладну №6/відчуження від 06 березня 2022 року на суму 171 996,10 грн. (без ПДВ).

Судом враховано, що регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Як вже зазначалося вище, отримання відповідачем майна від позивача було оформлено накладною та актом про примусове відчуження або вилучення майна, складеного 06 березня 2022 року відповідно до зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах режиму воєнного чи надзвичайного стану від 31 жовтня 2012 року №998 на виконання вимог ст. 7 Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Відповідно до преамбули вищевказаного Закону, цей Закон визначає механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Згідно ст. 1 Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості;

вилучення майна - позбавлення державних підприємств, державних господарських об`єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Отже, вищевказаним Законом встановлено можливість та правові механізми вилучення та примусового відчуження виключно індивідуально визначеного майна.

Відповідно до ст.184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Набуте 06 березня 2022 року відповідачем майно 36,83 тонн брухту сталевого (вид 510) не є індивідуально визначеним, а є таким, що визначено родовими ознаками та є замінним.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що спірне майно не могло бути предметом примусового відчуження чи вилучення відповідно до процедур, передбачених Законом України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 4 вищевказаного Закону (в редакції чинній станом на 06 березня 2022 року) примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.

Відповідно до ст. 5 Закону (в редакції чинній станом на 06 березня 2022 року) примусове відчуження або вилучення майна, необхідного для відвернення або ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, здійснюється за рішенням органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, військового командування, органу місцевого самоврядування, на яких відповідно до указу Президента України про введення правового режиму надзвичайного стану покладено здійснення заходів надзвичайного стану (далі - військове командування, орган, на який покладено здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану).

Особливості передачі та примусового відчуження комунального майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану врегульовано ст. 6 Закону.

Статтею 7 вищевказаного Закону, визначено, що про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна (далі - акт) виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

В акті зазначаються:

1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення;

2) відомості про власника (власників) майна:

для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код;

для фізичних осіб - прізвище, ім`я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті;

3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності);

4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна - відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані;

5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).

Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.

Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта.

У разі примусового відчуження майна до акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв`язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.

У разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі.

У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна.

Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.

У разі примусового відчуження майна до акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв`язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.

У разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі.

У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна.

Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства слідує, що сам по собі акт про примусове відчуження або вилучення майна не є рішенням військового командування, органу, на який покладено здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану та за яким здійснюється примусове відчуження, чи вилучення майна.

Акт є документом який складається з метою підтвердження події (факту) примусового відчуження або вилучення майна.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану термін військове командування вживається у значенні, наведеному в Законі України Про правовий режим воєнного стану або Законі України Про правовий режим надзвичайного стану, залежно від правового режиму, в умовах якого передається, відчужується або вилучається майно.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про правовий режим воєнного стану військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є:

Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

У графі найменування військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або найменування військового командування чи органу, що прийняв таке рішення акту зазначено, що цей акт складено згідно з рішенням Міністерства оборони України військова частина НОМЕР_1 за підписом командира батальйону Володимира Прядки, номер та дата якого не зазначені.

Відповідач не надав позивачу (не повідомив про наявність) рішення органу військового командування, яке передбачає примусове відчуження у акціонерного товариства Українська залізниця або його виробничого підрозділу Черкаська дистанція колії 36,83 тонн брухту сталевого, вид 510 та передачу його відповідачу, навіть стосовно майна, яке не є індивідуально визначеним.

Листом від 09 січня 2023 року №01-17/11 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення 36,83 тонн брухту сталевого, вид 510.

Відповідач надав відповідь позивачу від 11 січня 2023 року вих. №1, у якому зазначив, що для вирішення питання про повернення брухту сталевого, позивачу необхідно звернутись до військової частини НОМЕР_1 .

Позивач листами від 12 квітня 2022 року №01-17/112, від 07 листопада 2022 року №01-17/347, від 14 березня 2023 року №01-17/48 звернувся до Голови Черкаської обласної військової адміністрації з метою належного оформлення рішення та підписання актів на відчуження майна представниками військового командування або повернення відчуженого брухту позивачу.

Листом від 29 квітня 2022 року №01/01-29/3550/01/01-29/1 Черкаська обласна військова адміністрація повідомила позивача, що Виробничим підрозділом службою колії Черкаська дистанція колії в добровільному порядку було передано брухт рейковий та рішення військової адміністрації не видавалось.

Також листом від 17 квітня 2023 року №8877/01/01-58 Черкаська обласна військова адміністрація надала відповідь позивачу, у якій вказала, що станом на сьогодні не вбачається можливим достеменно встановити кінцевих одержувачів оборонних конструкцій (протитанкових їжаків виготовлених з брухту сталевого), що унеможливлює вирішення питання прийняття відповідного розпорядчого акту.

Судом враховано, що предметом позову є не оборонні металеві конструкції (протитанкові їжаки), а сталевий брухт.

Крім того, враховуючи викладені вище обставини, суд погоджується з доводами позивача, що 06 березня 2022 року майно позивача, а саме 36,83 тонн брухту сталевого (вид 510), було набуте відповідачем без достатньої правової підстави.

При цьому, не зважаючи на підписання накладної (а.с.10) між сторонами не виникло правовідносин купівлі-продажу, міни, дарування тощо.

Разом з тим, 36,83 тонн брухту сталевого (вид 510) було отримано без належної правової підстави саме відповідачем, а не військовою частиною НОМЕР_1 .

Військова частина отримала від відповідача виготовлені останнім з металу, що є замінною річчю, металеві конструкції.

Відповідно до приписів ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки предметом позову є замінна річ сталевий брухт, то набувач зобов`язаний повернути потерпілому в натурі аналогічне майно за своїми властивостями того ж самого виду, марки тощо.

З наведених вище підстав суд відхиляє доводи відповідача, що викладені ним у відзиві на позов.

Згідно протоколу засідання комісії акціонерного товариства Українська залізниця з питань заготівлі та використання брухту чорних та кольорових металів від 28 березня 2023 року №Ц-6-84/40-23 ціна брухту сталевого (вид М 510) становить 6 600 грн.

Отже, вартість майна 36,83 тонн брухту сталевого (вид 510) станом на 28 березня 2023 року складає 243 078 грн. 00 коп. без ПДВ, (з урахуванням ПДВ 291 693 грн. 60 коп.).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України під час розгляду справи доводи позивача не спростував.

Таким чином відповідач зобов`язаний повернути позивачу безпідставно набуте майно, а саме 36,83 тонн брухту сталевого (вид 510) вартістю 243 078 грн. 00 коп. без ПДВ, (з урахуванням ПДВ 291 693 грн. 60 коп.).

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю Центр постачання та комплектації, вул. Смілянська, 145, м. Черкаси, ідентифікаційний код 43130124 повернути акціонерному товариству Українська залізниця, вул. Єжи Гедройця,5, м. Київ, ідентифікаційний код 40075815 безпідставно набуте майно, а саме 36, 83 тонн брухту сталевого (вид 510) вартістю 243 078 грн. 00 коп. без ПДВ, (з урахуванням ПДВ 291 693 грн. 60 коп.).

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Центр постачання та комплектації, вул. Смілянська, 145, м. Черкаси, ідентифікаційний код 43130124 на користь акціонерного товариства Українська залізниця, вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, ідентифікаційний код 40075815 судовий збір у розмірі 4 375 грн. 40 коп.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 09 листопада 2023 року.

Суддя А.В.Васянович