Рішення

від 21.08.2023 по справі 361/1085/22

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/1085/22

Провадження № 2/361/1023/23

21.08.2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2023 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді Сердинського В.С.

за участю секретарів судового засідання Оряпа В.К., Бас Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари упорядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грушевського 21» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги,

встановив:

У лютому 2022 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грушевського 21» (далі Об`єднання) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги.

В обґрунтування позову об`єднання зазначило, що у будинку АДРЕСА_1 , створено Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Грушевського 21».

Відповідно до п. 2.1. Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку.

Відповідно до рішення загальних зборів, оформлених протоколом від 20квітня 2018 року, затверджено кошторис, який передбачає наступний розмір внесків: 4 грн за 1 м.кв. для власників квартир (крім перших поверхів), 3,8 грн за 1 м.кв. для власників квартир перших поверхів та 5грн за 1 м.кв. для власників нежилих приміщень.

Відповідно дорішення загальнихзборів,оформлених протоколомвід 24травня2019року,кошторис тарозмір внесків,за поданнямправління,не булозатверджено,у зв`язкуз тим,що зарезультатами письмовогоопитування небуло набрановідповідної кількостіголосів співвласників.Атому,відповідно доСтатуту Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку рішеннямправління від27травня 2019року здійсненокоригування розміруобов`язкового внескуна утриманнябудинку згідноіз п.п.4.2.8.та 4.2.11. Статуту Об`єднання.

Відтак, з 01 травня 2019 року розмір внесків на утримання будинку складав: житлові приміщення вище першого поверху 4,95 грн з 1м.кв. 4,57 грн з 1 м.кв. перші поверхи та нежитлові приміщення 5,10грн за 1м.кв.

Надалі згідно з рішенням загальних зборів, оформлених протоколом 16-06-2020/6 від 20 липня 2020 року, затверджено новий розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірах 4,95 грн (житлові приміщення вище 1 поверху) та 4,45 грн (житлові приміщення 1 поверху) та 5,07грн (нежитлові приміщення).

3урахуванням усіхвищезазначених рішень,розмір внескудля відповідача ОСОБА_1 , як власника житлового приміщення вище першого поверху становив до 01 травня 2019 року 4,67 грн за 1 м.кв., з 01 травня 2019 року 4,95 грн за 1 м.кв.

Зважаючи на наведене та на підставі підрахунку заборгованості з01січня 2019 року ОСОБА_2 , який є власником квартири АДРЕСА_2 , площею 83,0 м.кв. має заборгованість за 2019 рік 4359,26 гривень, за 2020 рік 2130,00 гривень, за 2021 рік 4930,20 гривень.

Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2021 року відповідач не сплачує в повному обсязі внески на утримання будинку та прибудинкової території та станом на 01 січня 2022 року має заборгованість у розмірі 8595 гривень 99 копійок.

Також об`єднання вказувало на те, що за прострочення сплати відповідач повинен сплатити пеню, 3 % річних та інфляційні втрати від простроченої суми.

Посилаючись на викладене, з урахуванням зменшення позовних вимог, позивач просив суд стягнути із відповідача на його користь інфляційні втрати у розмірі 1 735 гривень 53 копійки, 3% річних у розмірі 773 гривні 64копійки, пеню у розмірі 5 574 гривні 95 копійок та понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грушевського 21» адвокат Осадча К.О. не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У відзиві на позовну заяву відповідач вказував на те, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Наголошував на тому, що протягом чотирьох років згідно із кошторисами на утримання будинку нараховувалися кошти за послуги, які не надавалися. Так, відповідно до цих кошторисів на утримання будинку протягом 4 років йому (відповідачу), як власнику квартири АДРЕСА_2 , нараховувались кошти на проведення ремонту у підїзді, а саме: з 01 травня 2019 року по 01 липня 2020 року 0,46 грн х 83 м2 = 38,18 грн у місяць, разом складає 534,52 грн; з01липня 2020 року по 01 лютого 2022 року 0,25грн х 83 м2 =20,75грн умісяць,разом складає394,25грн;з 01лютого 2022року по01листопада 2022року 0,25грн х 83 м2 = 20,75 грн в місяць, разом складає 186,75 грн. Звертав увагу на те, що лише йому як власнику квартири АДРЕСА_2 було нараховано 1 115,52 грн на ремонт підїзду. Однак, ремонт 8 поверху житлового будинку, на якому розташована його квартира, зроблений ним особисто та за його власні кошти. Відтак, на думку відповідача, розрахунки позивача є некоректними.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.1. Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грушевського 21» Обєднання створено власниками квартир та житлових i нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до п. 2.1. Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грушевського 21» метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Відповідно до рішення загальних зборів, оформлених протоколом від 20квітня 2018 року затверджено кошторис, який передбачає наступний розмір внесків: 4 грн за 1 м.кв. для власників квартир (крім перших поверхів), 3,8 грн за 1 м.кв. для власників квартир перших поверхів та 5 грн за 1 м.кв. для власників нежилих приміщень.

Відповідно до рішення загальних зборів, оформлених протоколом від 24травня 2019 року, кошторис та розмір внесків, за поданням правління, не було затверджено, у зв`язку з тим, що за результатами письмового опитування не було набрано відповідної кількості голосів співвласників. Атому, відповідно до Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, рішенням правління від 27 травня 2019 року здійснено коригування розміру обов`язкового внеску на утримання будинку згідно із п.п. 4.2.8. та 4.2.11. Статуту Об`єднання.

Відтак, з 01 травня 2019 року розмір внесків на утримання будинку складав: житлові приміщення вище першого поверху 4,95 грн з 1 м.кв. 4,57 грн з 1 м.кв. перші поверхи та нежитлові приміщення 5,10 грн за 1м.кв.

Надалі згідно з рішенням загальних зборів, оформлених протоколом 16-06-2020/6 від 20 липня 2020 року затверджено новий розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірах 4,95 грн (житлові приміщення вище 1 поверху), 4,45 грн (житлові приміщення 1 поверху) та 5,07 грн (нежитлові приміщення).

3 урахуванням усіх вищезазначених рішень, розмір внеску для відповідача ОСОБА_1 , як власника житлового приміщення вище першого поверху, становив до 01 травня 2019 року 4,67 грн за 1м.кв., з 01 травня 2019 року 4,95 грн за 1 м.кв

Зважаючи на наведене та на підставі підрахунку заборгованості з 01січня 2019 року ОСОБА_2 , який є власником квартири АДРЕСА_2 , площею 83,0 м.кв. має заборгованість за 2019 рік 4359,26 гривень, за 2020 рік 2130,00 гривень, за 2021 рік 4930,20 гривень.

Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2021 року відповідач не сплачував у повному обсязі внески на утримання будинку та прибудинкової території та станом на 01 січня 2022 року має заборгованість 8 595 гривень, 99 копійок.

21 серпня 2023 року представником позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грушевського 21» адвокатом Осадчою К.О. подано заяву про зменшення позовних вимог, зі змісту якої встановлено, що відповідачем було сплачено заборгованість у розмірі 8595гривень 99 копійок. Відтак, представник позивача просила суд стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати у розмірі 1735гривень 53 копійки, 3% річних у розмірі 773 гривні 64 копійки, пені у розмірі 5 574 гривні 95 копійок та понесені судові витрати.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4)послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

За визначенням, наданим у статті 1 вказаного Закону, житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Статтею 526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов`язання, зокрема, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого у національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року №6-2951цс15.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 ЖК України плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється, виходячи із загальної площі квартири. Боржникам нараховується квартирна плата щомісячно.

Таким чином, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену частиною другою статті 625 ЦК України.

Відповідач проживає у квартирі і як споживач житлово-комунальних послуг, зобов`язаний їх оплачувати. При цьому відповідачем не було надано у розпорядження суду жодного належного доказу з приводу невиконання позивачем своїх обов`язків та неналежного надання житлово-комунальних послуг. Поряд з цим, ОСОБА_1 було сплачено заборгованість у розмірі 8595 гривень 99 копійок.

Разом з тим, розглянувши матеріали справи, суд приймає рішення про задоволення позову частково з огляду на таке.

Перевіривши правильність наведених позивачем розрахунків щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд погоджується з ними, вважає їхобґрунтованими,правомірними татакими,що підлягаютьзадоволенню, оскільки наведені розрахунки обґрунтовані наявними у справі доказами у межах заявлених позовних вимог та відповідачем не спростовані.

Щодо стягненняз відповідачапені,суд зазначаєнаступне:об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинкує неприбутковоюорганізацією;метою створенняОСББ єзабезпечення ізахист правспіввласників,дотримання нимисвоїх обов`язків,належне утриманнята використанняспільного майнабудинку,забезпечення своєчасногонадходження коштівдля сплативсіх платежів,передбачених законодавствомУкраїни таСтатутом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грушевського 21»; борг за послуги з утримання будинку і прибудинкової території відповідачем сплачений у повному обсязі; позивачем не доведено, які негативні наслідки виникли у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання відповідача. З урахуванням наведеного суд вважає, що стягнення 3% річних та інфляційних втрат компенсують понесені позивачем збитки.

Зважаючи на наведені вище обставини справи, суд, враховуючи інтереси обох сторін, співрозмірність пені та ступеню виконання зобов`язання відповідачем, вважає доцільним зменшити розмір пені на 50% до 2787гривень 47 копійок.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зроблено висновок про те, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються у спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії договору про надання правової допомоги №170 від 14 лютого 2022 року, копія акта приймання-передачі №01 до договору про надання правової допомоги №170 від 14 лютого 2022 року, копії платіжних інструкцій №339 від 21 лютого 2022 року, №479 від 26 жовтня 2022 року, №499 від 02грудня 2022 року, №529 від 06 червня 2023 року.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, про захист прав людини заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Дослідивши перелік наданих послуг та обсяг робіт, виконаних в межах договору про надання правової допомоги, враховуючи складність справи, значення справи для сторони, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грушевського 21» підлягають стягненню витрати за надання правничої допомоги у розмірі 6 500 (шість тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 2481 грн 00 коп.

Оскільки позов задоволений на 65% (5296,64х100/8084,12), із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1612 (одна тисяча шістсот дванадцять) гривень 65 копійок (2481х65%).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 13, 76, 80, 81, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грушевського 21» інфляційні втрати у розмірі 1735 (одна тисяча сімсот тридцять п`ять) гривень 53 копійки; 3% річних урозмірі 773 (сімсот сімдесят три) гривні 64 копійки; пені у розмірі 2787 (дві тисячі сімсот вісімдесят сім) гривень 47 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грушевського 21» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1612 (одна тисяча шістсот дванадцять) гривень 65 копійок та витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 6500 (шість тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.С. Сердинський