Рішення
від 08.11.2023 по справі 140/26296/23
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року ЛуцькСправа № 140/26296/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велфорд» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велфорд» (далі ТзОВ «Велфорд, позивач») звернулося з позовом до Волинської митниці (далі митний орган, митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 27.07.2023 №UA205080/2023/000016/2, від 28.07.2023 №UA205080/2023/000017/2 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205080/2023/000189, №UA205080/2023/000192.

В обґрунтування позову позивач вказав, що на виконання умов контракту №07/2023 від 06.07.2023, укладеного між ТзОВ «Велфорд» (Покупець) та фірмою IMPORT EKSPORT KFZ EURO DIZEL (EURO DIZEL Inhaber Massimo Boni) (Продавець) з метою митного оформлення в режимі імпорту товару - автомобіля MAN TGX 26.460 EURO 6, шасі № НОМЕР_1 , вартістю 29500 Євро, ТзОВ «Велфорд» до митного органу подано митну декларацію №23UA205080004158U8 від 27.07.2023, в якій митна вартість транспортного засобу визначено відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України (далі - МК України) за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Однак, Волинською митницею карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205080/2023/000189 відмовлено ТзОВ «Велфорд» у митному оформленні (випуску) товару, згідно митної декларації №23UA205080004158U8 від 28.07.2023 з підстав порушення вимог п.8 cт. 257 МК України від 13.03.2012 №4495-VI, ПКМУ від 21.05.2012 №450 «У митниці є обгрунтовані сумніви щодо преференційного походження товару. Преференційний сертифікат EUR.1 (0954) №PL/MF/AS 0465931 від 25.07.2023 містить розбіжності в графі №1 експортер, який не відповідає контракту (4100) №07/2023 від 06.07.2023) та платіжному документу, що підтверджує вартість товару (3002) б/н від 13.07.2023. Згідно попоженьп.1 ст.30 Доповнення І Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правил походження преференційний режим вільної торгівлі не може бути застосований тому, що виявлено розбіжності між відомостями наведеними в підтвердження походження та документах поданих до митного оформлення. Також графа №МД згідно документу (0954) №PL/MF/AS 0465931 від 25.07.2023 містить розбіжності у відправнику, що не дає змогу застосувати 410 преференцію. Відповідно до п.6 ст.54 МК України №4495-Vl від 13.03.2012: неподання декларантом документів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у cтатті 53 МК України. Також, Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA205080/2023/000016/2 від 27.07.2023, яке мотивовано тим, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості містять наступні розбіжності, а саме: згідно інвойсу №2853-055 від 06.07.2023 продавцем транспортного засобу є IMPORT EKSPORT KFZ EURO DIZEL, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 09.10.2018 № НОМЕР_2 власником зазначено BAVARIA TRAN SPORT+LOGISTIK GMBH; згідно п.3.3 зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 06.07.2023 №07/2023 всі витрати за доставку товару здійснююються за рахунок продавця і включаються у вартість товару, що суперечить умовам поставки FCA DE Oberasbach.

Також позивачем для митного оформлення напівпричіпа KOGEL AW 18 В2, шасі НОМЕР_3 , ТзОВ «Велфорд» до митного органу подано митну декларацію №23UA205080004175U0 від 28.07.2023 та товаро супроводжуючі документи, де митна вартість транспортного засобу за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Позивач не погоджується з такими рішеннями митного органу та вважає, що для митного оформлення ввезених на територію України транспортних засобів декларантом позивача надано усі необхідні документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом. Зокрема, зазначає, що на підтвердження понесених витрат на перевезення ТзОВ «Велфорд» на Волинську митницю було надано калькуляцію транспортних витрат №9 від 27.07.2023, яка свідчить що транспортні витрати по доставці транспортних засобів автомобіля MAN TGX 26.460 EURO 6, шасі № НОМЕР_1 , напівпричіпа KOGEL AW 18 В2, шасі НОМЕР_3 здійснювались Покупцем. Щодо розбіжностей в інвойсах №2853-055 від 06.07.2023, №2853-056 від 06.07.2023№2853-055 від 06.07.2023, де продавцем транспортного засобу є IMPORT EKSPORT KFZ EURO DIZEL, а у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 09.10.2018 № НОМЕР_2 , від 05.09.2018 № НОМЕР_4 від 05.09.2018 власником зазначено BAVARIA TRANSPORT+LOGISTIK GMBH, позивач вказує, що у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів (технічні паспорти) вказується інформація про первинного власника автомобіля MAN TGX 26.460 EURO 6, шасі № НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2018 та напівпричіпа KOGEL AW 18 В2, шасі НОМЕР_5 , календарний рік виготовлення 2018, з року виготовлення даних транспортних засобів. Однак, з року виготовлення 2018 та до моменту продажу ТзОВ «Велфорд» в 2023 році дані транспортні засоби могли бути реалізовані власником.

Також зауважує, що в свідоцтвах на перевезення товару EUR. 1 № PL/MF/AS 0465932 від 25.07.2023, EUR.1 № PL/MF/AS 0465931 від 25.07.2023 та в митних деклараціях країни відправлення №23PL341010E0224158 від 25.07.2023, №23PL341010E0224166 від 25.07.2023 вантажовідправником/експотером вказано EURO DIZEL Власник Массімо Боні, Валленштайнштр, 5 90522 Обересбах, тобто вказані документи підтверджують, що відправлення транспортних засобів автомобіля MAN TGX 26.460 EURO 6, шасі № НОМЕР_1 та напівпричіпа KOGEL AW 18 В2, шасі НОМЕР_3 здійснювались згідно контракту №07/2023 від 06.07.2023 з доповненнями №1, №2 від 25.07.2023 з фірмою IMPORT EKSPORT KFZ EURO DIZEL (EURO DIZEL Inhaber Massimo Boni). Також для здійснення митного оформлення ввезених на митну територію України транспортних засобів ТзОВ «Велфорд» митному органу було надано усі товаро супроводжуючі документи, які підтверджують митну вартість придбаних ТЗ, оплата за які проведена повністю, про що свідчить платіжне доручення від 13.07.2023, висновок про якісні характеристики товару підготовлено експертом автотоварознавцем, що підтверджується довідками №715/3, №715/4 від 27.07.2023, які були надані для митного оформлення товарів, про що вказано Волинською митницею у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205080/2023/000189, №UA205080/2023/000192.

На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товару. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн та витрати за послуги перекладача в сумі 5820,00 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити, зазначивши, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за МД №23UA205080004158U8 від 27.07.2023 та МД №23UA205080004175U0 від 28.07.2023 відбулось автоматичне спрацювання декількох профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). У поданих документах було встановлено розбіжності, а тому у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом.

Так, за МД №23UA205080004158U8 від 27.07.2023 (рішення №UА205080/2023/000016/2 від 27.07.2023) згідно інвойсу №2853-055 від 06.07.2023 продавцем транспортного засобу є IMPORT EXPORT KFZ EURO DISEL, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 09.10.2018 № НОМЕР_2 власником зазначено BAVARIA TRANSPORT + LOGISTIK GMBH; згідно n.3.3 зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 06.07.2023 №07/2023 всі витрати за доставку товару здійснюються за рахунок продавця і включаються у вартість товару, що суперечить умовам поставки FCA DE Oberasbach.

За МД №23UA205080004175U0 від 28.07.2023 (рішення №U А205080/2023/000017/2 від 28.07.2023) згідно інвойсу №2853-056 від 06.07.2023 продавцем транспортного засобу є IMPORT EXPORT KFZ EURO DISEL, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 05.09.2018№ НОМЕР_4 власником зазначено BAVARIA TRANSPORT + LOGISTIK GMBH; згідно n.3.3 зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 06.07.2023 №07/2023 всі витрати за доставку товару здійснюються за рахунок продавця і включаються у вартість товару .що суперечить умовам поставки FCA DE Oberasbach.

Відповідач зауважує, що невідповідність між інформацією, вказаною в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та рахунку-фактурі (інвойсі) щодо власника та продавця автомобіля є суттєвою, адже подані до митного контролю рахунки-фактури №2853-055 від 06.07.2023, №2853-056 від 06.07.2023 підтверджують лише дані щодо якісних та модельних характеристик згаданого т/з, проте не свідчить про наявність у юридичної особи, а саме «IMPORT EXPORT KFZ EURO DISEL», будь-яких майнових прав щодо згаданого об`єкту.

Також це суперечить п. п 1.1 контракту №07/2023 від 06.07.2023, укладеного між компанією IMPORT EXPORT KFZ EURO DISEL», (що іменується як «Продавець») та ТзОВ «Велфорд» (що іменується як «Покупець»), згідно якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця наступний товар (визначений додатковою угодою №1 від 25.07.2023), а Покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Водночас доказів переходу права власності товарів від BAVARIA TRANSPORT + LOGISTIK GMBH до продавця «IMPORT EXPORT KFZ EURO DISEL» надано не було, а у поданому до митного оформлення контракті №07/2023 від 06.07.2023 відсутня інформація щодо купівлі-продажу спірного транспортного засобу, щодо ціни його придбання вищезазначеними суб`єктами, що не дає можливості надати оцінку господарській операції цих контрагентів. Наголошує, що вищевказана розбіжність є підставою для сумніву щодо впливу третіх осіб на формування числових значень митної вартості, адже згідно ч.5 ст.58 МК України митна вартість - ціна товару, що фактично сплачена або підлягає сплаті, а ціна - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Крім того, згідно з наданими декларантом для здійснення митного контролю та митного оформлення документами, в тому числі гр.20 МД №23UA205080004158U8 від 27.07.2023, МД №23UA205080004175U0 від 28.07.2023, ТзОВ «Велфорд» імпортувало товар на умовах поставки FCA (згідно з Інкотермс 2010), що означає не включення до вартості товару витрат на транспортування та страхування, а відтак такі витрати мають бути додані до митної вартості товарів за правилами ч. 10 ст. 58 МК України.

Відповідач вказує, що відповідно до калькуляції транспортних витрат №9 від 27.07.2023, транспортні витрати по доставці транспортних засобів реєстраційний №FU12A/FU13A, який прямує за маршрутом Oberasbach (Німеччина) - до місця розмитнення становлять: за межами території України: транспортні витрати від Oberasbach до п/п «Шегині-Медика» становлять - 1094 км. * 29,62 грн./км. = 32 404,28 грн. Водночас даний документ визначає загальну вартість транспортних витрат обох транспортних засобів (як і кузова, так і напівпричепа), митне оформлення яких здійснювалося за окремими митними деклараціями, що не дає можливості перевірити числовий розрахунок вартості транспортних витрат кожного окремого товару, оскільки калькуляція транспортних витрат не містить відповідної інформації. Підтверджує сумніви митного органу щодо вартості транспортних витрат також і той факт, що згідно п. 3.3 зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 06.07.2023 №07/2023 всі витрати за доставку товару здійснюються за рахунок продавця.

Відповідач зауважив, що наявність розбіжностей у документах є достатньою підставою у розумінні частини третьої статті 53 МК України для витребування додаткових документів. Позивач додаткових документів не надав. При цьому, довідкові повідомлення експерта автотоварознавця №715/3 від 27.07.2023, №715/4 від 27.07.2023 за своєю суттю не є висновком про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленим спеціалізованою експертною організацією, оскільки визначають лише марку, модель, тип, серійний номер, країну виробника, повну масу та рік виготовлення автомобіля, а не встановлюють його якісні та вартісні характеристики.

Відсутність у поданих до митного оформлення документах належних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за товар, та неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України, зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів та прийняття карток відмови в митному оформленні випуску товарів №UA205080/2023/000189, №UA205080/2023/000192.

Вартість ввезеного позивачем товару ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Тому митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476«Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації, наявної в митного органу, а саме по: МД JV223UA205080004158U8 від 27.07.2023 (рішення №UА205080/2023/000016/2 від 27.07.2023): товар 1 за МД від 15.06.2023 №UA204080/2023/007821 на рівні 33200 євро/од; МД №23UA205080004175U0 від 28.07.2023 (рішення №UА205080/2023/000017/2 від 28.07.2023): товар 1 - за МД від 29.05.2023 №UA205150/2023/006969 та МД від 13.02.2023 UA204130/2023/708 - 15500 євро/од.

З наведених підстав відповідач вважає, що його рішення та картка відмови відповідає вимогам митного законодавства, є законним та обґрунтованим, тому просить в задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, відповідач заперечує щодо стягнення витрат на правову допомогу та послуг перекладача у зв`язку з їх неспівмірністю.

За змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Отже, заявлене у відзиві представником Волинської митниці клопотання про розгляд справи за участі сторін не підлягало судом вирішенню по суті.

У поданій відповіді на відзив позивач щодо надання до митного оформлення свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів із зазначенням у графі іншого власника, зокрема компанію BAVARIA TRANSPORT+LOGISTIK GMBH, що на думку митного органу нібито не кореспондується із продавцем-екпортером транспортних засобів автомобіля MAN TGX 26.460 EURO 6 та напівпричіпа KOGEL AW 18 В2, вказав на те, що відповідно до статті 4 Директиви Ради Європейського Союзу 1999/37/ЄС від 29.04.1999 про реєстраційні документи транспортних засобів свідоцтво про реєстрацію, видане однією державою- членом, офіційно визнає інша держава-член з метою ідентифікації транспортного засобу у міжнародному дорожньому русі або для перереєстрації в іншій державі-члені. Разом з тим, задля спрощення процедур та мінімізації бюрократичних дій, склалася практика, яка передбачає можливість неперереєстрації транспортних засобів у випадку подальшого продажу останніх. Для придбання транспортних засобів реєстрація таких не потрібна ні відповідно до європейського законодавства, ні відповідно до національних правил країни- експортера. Це також не потрібно для перепродажу транспортних засобів. Жодна з граф реєстраційного свідоцтва не є доказом права власності. Підтвердити право власності можна за допомогою договору купівлі-продажу. Свідоцтва про реєстрацію не мають завдання підтвердити право власності, а використовується як доказ права розпорядження в процесі реєстрації транспортного засобу. До того ж, відомості із свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів не впливають на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ввезений на митну територію України товар.

Також вказав, що пунктом 3 частини 2 статті 53 МК України визначено, що документом, який підтверджує митну вартість товарів є рахунок-фактура (інвойс), а відтак вказані митним органом розбіжності, які призвели до відмови в митному оформленні вказаних транспортних засобів та коригування митної вартості за поданим позивачем митними деклараціями №23UA205080004158U8 від 27.07.2023, №23UA205080004175U0 від 28.07.2023 є безпідставні та не впливають на числові значення складових їх митної вартості чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за ввезення на митну територію України транспортних засобів.

Щодо витрат на доставку транспортних засобів позивач вказує, що у п.3.2 контракту №07/2023 від 06.07.2023, вказано умови поставки товару FCA DE Oberasbach, для підтвердження понесених транспортних витрат позивачем до митного органу подано калькуляцію транспортних витрат №9 від 27.07.2023.

Відповідно в калькуляції транспортних витрат №9 від 27.07.2023 директором ТзОВ «Велфорд» повідомлялось, що транспортні витрати по доставці транспортних засобів №FU12A/FU13А, який прямує за маршрутом Oberasbach до місця розмитнення м Володимир (Україна) становлять за межами території України: транспортні витрати «Шегіна-Медика» становлять 1094 км. * 29,62 грн/за км. = 32404,28 грн, на території України: транспортні витрати п/п «Шегіна - Медика» до місця розмитнення м. Володимир (Україна) становлять 216 км * 18.71 грн/за км - 4041,36 грн. Відповідно до ч. 3 п.2 ч.11 ст.58 МК України витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню

В поданих для митного оформлення митних деклараціях №23UA205080004158U8 від 27.07.2023 №23UA205080004175U0 від 28.07.2023 в графах 45, 46 вказано митну вартість транспортних засобів із врахуванням транспортних витрат на перевезення, відповідного до п. 11 ст.58 МК України, до ввезення на митну територію України, які включені в митну вартість транспортних засобів

Так, транспортні витрати за ввезення на митну територію України автомобіля MAN TGX 26.460 EURO 6 державний номерний знак № НОМЕР_6 становлять 25154,61грн, напівпричіпа KOGEL AW 18 В2 державний номерний знак № НОМЕР_6 - 7249 67 грн, загальна сума - 32404,28 грн. Зазначені дані вартості транспортних витрат по кожному окремо транспортному засобу вказано Волинською митницею в пунктах 17 рішень про коригування митної вартості №UA205080/2023/000016/2 від 27.07.2023, №UA205080/2023/000017/2 від 28.07.2023.

Також позивач зауважує, що відсутність висновку про якісні та вартісні характеристики товару не може бути підставою для коригування митної вартості за умови, що інші подані декларантом документи дають можливість визначити усі складові заявленої до митного оформлення митної вартості товару за обраним методом її визначення.

Інших заяв по суті справи до суду подано не було.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 06.07.2023 між ТзОВ «Велформ», в особі директора ОСОБА_1 (Покупець) та фірмою IMPORT ОСОБА_2 (EURO DIZEL Inhaber Massimo Boni) власник ОСОБА_3 , зареєстрований офіс якої знаходиться за адресою: Рофенбургерштр.,78, 90522, Оберасбах, (Продавець) укладено контракт №07/2023 з доповненнями №1, №2 від 25.07.2023, за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця Товар: автомобіль MAN TGX 26.460 EURO 6, шасі № НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2018, код УКТЗЕД 8704.23.99.00, та напівпричіп KOGEL AW 18 В2, шасі НОМЕР_3 , календарний рік виготовлення - 2018, код УКТЗЕД 8716.39.80.00. Загальна сума Контракту складає 34000 Євро. Розрахунки за придбані транспортні засоби здійснені ТОВ «Велфорд» 13.07.2023 в сумі 34000 Євро на банківськими реквізитами Покупця. Перевезення транспортних засобів на територію України, відповідно до вказаних у п. 3.2 контракту №07/2023 від 06.07.2023 здійснювалось на умовах поставки товару FCA DE Oberasbach. Перевезення автомобіля MAN TGX 26.460 EURO 6, шасі № НОМЕР_1 , напівпричіпа KOGEL AW 18 В2, шасі НОМЕР_7 здійснювалось за дорученнями ТзОВ «Велфорд» від 06.07.2023 уповноваженою особою Ковалем Олександром.

На виконання умов вказаного вище контракту, для митного оформлення придбаного автомобіля MAN TGX 26.460 EURO 6, шасі № НОМЕР_1 , вартістю 25000 Євро, декларантом ТзОВ «Велфорд» до митного органу подано митну декларацію №23UA205080004158U8 від 27.07.2023 та товаро супроводжуючі документи: заявку на купівлю (рахунок-проформу) №2118-055 від 06.07.2023, рахунок-фактуру №2853-055 від 06.07.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l № PL/MF/AS 0465931 від 25.07.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 09.10.2018, платіжний документ б/н від 13.07.2023, калькуляцію транспортних витрат №9 від 27.07.2023, довідку повідомлення експерта автотоварознавця про якісні характеристики товару №715/3 від 27.07.2023, зовнішньоекономічний контракт №07/2023 від 06.07.2023, копію митної декларації країни відправлення №23PL341010E0224158 від 25.07.2023, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.018.017111-23 від 27.07.2023.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларант листом №120 від 27.07.2023 повідомив про відсутність додаткових документів

27.07.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204080/2023/000016/2, у графі 33 якого вказано: «Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом у зв`язку з тим, що документи, які додані для підтвердження митної вартості містять наступні розбіжності: згідно інвойсу №2853-055 від 06.07 2023 продавцем транспортного засобу є IMPORT EXPORT KFZ FLJRO DOISEL, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 09.10.2018 № НОМЕР_2 власником зазначено BAVARIA TRANSPOТ+ LOGISTiK GMBH; згідно п.3.3 зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 06.07.2023 №07/2023 всі витрати за доставку товару здійснюються за рахунок продавця і включаються у вартість товару, що суперечить умовам поставки FCA DE Ohcrasbach. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Згідно ст. 54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять розбіжності, декларанту було запропоновано згідно ст.63 та ст.54 МКУ та в 10-ти денний термін надати документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам па користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою контрактом); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Згідно п.6 ст.53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості Декларант не надав додаткові документи для підтвердження митної вартості, про що повідомив листом від 27.07.2023 №120.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VH ГАТТ 1994 року. Митного кодексу України, також вимогами ч.6 от.54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, ге відповідно до умов, зазначених у і 4.2-4 ст.53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання, ягідко, ст.53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 69 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (от.6З МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості митного органу та декларанта митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про .затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки; ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації, наявної у митного органу товар 1 за МД від 15.06.2023 №UA204080/2023/007821 на рівні 33200 євро/од. Митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X та ст.55 Митного кодексу.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у митному оформленні (випуску) товару № UA205080/2023/000189.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205080004240U8 від 01.08.2023 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

Також на виконання умов контракту №07/2023 від 06.07.2023 для митного оформлення придбаного напівпричіпа KOGEL AW 18 В2, шасі НОМЕР_3 , ТзОВ «Велфорд» до митного органу подано митну декларацію №23UA205080004175UO від 28.07.2023 та товаро супроводжуючі документи: заявку на купівлю (рахунок-проформу) №2118-056 від 06.07.2023, рахунок-фактуру №2853-056 від 06.07.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AS 0465932 від 25.07.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 05.09.2018, платіжний документ б/н від 13.07.2023, калькуляцію транспортних витрат №9 від 27.07.2023, довідку повідомлення експерта автотоварознавця про якісні характеристики товару №715/4 від 27.07.2023, зовнішньоекономічний контракт №07/2023 від 06.07.2023 з доповненнями №1 від 25.07.2023, копію митної декларації країни відправлення №23PL341010E0224166 від 25.07.2023, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.018.017113-23 від 27.07.2023.

Декларант листом №121 від 27.07.2023 повідомив про відсутність додаткових документів

28.07.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204080/2023/000017/2, у графі 33 якого вказано: «Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом у зв`язку з тим, що документи, які додані для підтвердження митної вартості містять наступні розбіжності: згідно інвойсу №2853-056 від 06.07 2023 продавцем транспортного засобу є IMPORT EXPORT KFZ FLJRO OISEL, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 05.09.2018 № НОМЕР_4 власником зазначено BAVARIA TRANSPOТ+ LOGISTiK GMBH; згідно п.3.3 зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 06.07.2023 №07/2023 всі витрати за доставку товару здійснюються за рахунок продавця і включаються у вартість товару, що суперечить умовам поставки FCA DE Ohcrasbach. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VH ГАТТ 1994 року. Митного кодексу України, також вимогами ч.6 от.54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, ге відповідно до умов, зазначених у і 4.2-4 ст.53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання, ягідко, ст.53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 69 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (от.6З МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості митного органу та декларанта митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про .затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки; ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації, наявної у митного органу товар 1 за МД від 29.05.2023 №UA205150/2023/006969 та МД від 13 02.2023 UA204130/2023/708 на рівні 15500 євро/од. Митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X та ст.55 Митного кодексу».

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у митному оформленні (випуску) товару № UA205080/2023/000192.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA2050800042410U8 від 01.08.2023 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару та картками відмови, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у Волинської митниця підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант разом із МД №23UA205080004158U8 від 27.07.2023 подав наступні документи: заявку на купівлю (рахунок-проформу) №2118-055 від 06.07.2023, рахунок-фактуру №2853-055 від 06.07.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l № PL/MF/AS 0465931 від 25.07.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 09.10.2018, платіжний документ б/н від 13.07.2023, калькуляцію транспортних витрат №9 від 27.07.2023, довідку повідомлення експерта автотоварознавця про якісні характеристики товару №715/3 від 27.07.2023, зовнішньоекономічний контракт №07/2023 від 06.07.2023, копію митної декларації країни відправлення №23PL341010E0224158 від 25.07.2023, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.018.017111-23 від 27.07.2023.

Також згідно №23UA205080004175U0 від 28.07.2023 надано наступні документи: заявку на купівлю (рахунок-проформу) №2118-056 від 06.07.2023, рахунок-фактуру №2853-056 від 06.07.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AS 0465932 від 25.07.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 05.09.2018, платіжний документ б/н від 13.07.2023, калькуляцію транспортних витрат №9 від 27.07.2023, довідку повідомлення експерта автотоварознавця про якісні характеристики товару №715/4 від 27.07.2023, зовнішньоекономічний контракт №07/2023 від 06.07.2023 з доповненнями №1 від 25.07.2023, копію митної декларації країни відправлення №23PL341010E0224166 від 25.07.2023, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.018.017113-23 від 27.07.2023.

Разом з тим, суд зазначає, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Так зовнішньоекономічним контрактом від 06.07.2023 №07/2023, укладеним між між ТзОВ «Велформ», в особі директора ОСОБА_1 (Покупець) та фірмою IMPORT ОСОБА_2 (EURO DIZEL Inhaber Massimo Boni) власник ОСОБА_3 , зареєстрований офіс якої знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визначено предмет та умови поставки товару, основні зобов`язання сторін даного контракту.

Зокрема, розділом 1 контракту визначено загальну його суму 34000 Євро. Розрахунки за придбані транспортні засоби здійснені ТзОВ «Велфорд» 13.07.2023 в сумі 34000 Євро на банківськими реквізитами Покупця.

Перевезення транспортних засобів на територію України, відповідно до вказаних у п. 3.2 контракту №07/2023 від 06.07.2023 здійснювалось на умовах поставки товару FCA DE Oberasbach.

Перевезення автомобіля MAN TGX 26.460 EURO 6, шасі № НОМЕР_1 та напівпричіпа KOGEL AW 18 В2, шасі НОМЕР_7 здійснювалось за дорученнями ТзОВ «Велфорд» від 06.07.2023 уповноваженою особою Ковалем Олександром.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 контракту Продавець зобов`язаний передати Покупцю разом з товаром інвойса всю іншу документацію, а покупець зобов`язаний перерахувати грошові кошти Продавцеві шляхом безготівкового перерахування платіжним дорученням на рахунок Продавця згідно інвойсу

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах (інвойсах). Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

При цьому, суд зауважує, що вказана в графі 22 в МД №23UA205080004158U8 від 27.07.2023 (а. с. 14) та в МД №23UA205080004175U0 від 28.07.2023 (а. с. 40) вартість оцінюваних транспортних засобів (29500 Євро та 4500 Євро відповідно) відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) від №2853-055 від 06.07.2023 (а. с. 15), №2853-056 від 06.07.2023 (а. с. 41). Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані позивачем документи не містили.

Крім того, відповідно до умов вказаних у п.3.2 контракту №07/2023 від 06.07.2023, укладеного з фірмою IMPORT EKSPORT KFZ EURO DIZEL умови поставки товару FCA DE Oberasbach,

Згідно Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс-2020) за умовами поставки FCA (Free Carrier - Франко перевізник) відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно.

При цьому всі експортні формальності і мита повинен здійснити і оплатити продавець, а витрати на доставку та митне оформлення для імпорту залишається на покупцеві.

Ризики за товар переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу в транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження на транспорт перевізника.

Перевезення автомобіля MAN TGX 26.460 EURO 6, шасі № НОМЕР_1 та напівпричіпа KOGEL AW 18 В2, шасі НОМЕР_3 здійснювалось за дорученнями ТзОВ «Велфорд» від 06.07.2023 уповноваженою особою Ковалем Олександром.

На підтвердження понесених витрат на перевезення ТзОВ «Велфорд» Волинській митниці було надано калькуляцію транспортних витрат №9 від 27.07.2023, яка свідчить що транспортні витрати на доставку транспортних засобів автомобіля MAN TGX 26.460 EURO 6, шасі № НОМЕР_1 та напівпричіпа KOGEL AW 18 В2, шасі НОМЕР_3 здійснювались Покупцем.

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.

Однак зі змісту контракту та рахунків-фактур (інвойсу) №2853-055 від 06.07.2023, №2853-056 від 06.07.2023 не вбачається, що на позивача покладалися інші фінансові зобов`язання у зв`язку із продажем йому ввезеного в Україну товару.

Щодо розбіжностей в інвойсах №2853-055 від 06.07.2023, №2853-056 від 06.07.2023, де продавцем транспортного засобу є IMPORT EKSPORT KFZ EURO DIZEL, а у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 09.10.2018 № НОМЕР_2 , від 05.09.2018 № НОМЕР_4 від 05.09.2018 власником зазначено BAVARIA TRANSPORT+LOGISTIK GMBH суд зазначає, що дані, які зазначені у свідоцтвах про реєстрацію транспортного засобу (технічні паспорти) вказують на первинного власника автомобіля MAN TGX 26.460 EURO 6, шасі № НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2018 та напівпричіпа KOGEL AW 18 В2, шасі НОМЕР_5 , календарний рік виготовлення 2018, тобто станом на момент (рік) їх виготовлення. Однак, з року виготовлення 2018 даних ТЗ, до моменту продажу ТОВ «Велфорд» в 2023 році дані транспортні засоби могли бути реалізовані власником.

Судом встановлено, що для здійснення перевезення транспортного засобу на територію України у Федеративній Республіці Німеччина видані свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 та № НОМЕР_9 на довірену особу ТзОВ «Велфорд» ОСОБА_4 на тимчасові реєстраційні номери №FU12A, №FU13A, яке відповідно були підтвердженням ввезення транспортних засобів на митну територію України.

Крім того, в свідоцтвах на перевезення товару EUR. 1 № PL/MF/AS 0465932 від 25.07.2023, EUR.1 № PL/MF/AS 0465931 від 25.07.2023 та в митних деклараціях країни відправлення №23PL341010E0224158 від 25.07.2023, №23PL341010E0224166 від 25.07.2023 вантажовідправником/експотером вказано EURO DIZEL Власник Массімо Боні, Валленштайнштр, 5 90522 Обересбах.

Таким чином, вказані документи підтверджують, що відправлення транспортних засобів - автомобіля MAN TGX 26.460 EURO 6, шасі № НОМЕР_1 та напівпричіпа KOGEL AW 18 В2, шасі НОМЕР_3 здійснювались згідно контракту №07/2023 від 06.07.2023 з доповненнями №1, №2 від 25.07.2023 з фірмою IMPORT EKSPORT KFZ EURO DIZEL (EURO DIZEL Inhaber Massimo Boni).

Суд також звертає увагу, що тимчасовий дозвіл є тимчасовим реєстраційним посвідченням. Він видається в першу чергу під час реєстрації або перереєстрації транспортного засобу і дає право на його використання на дорогах загального користування до 30 днів.

Поряд з тим за усталеною міжнародною практикою реалізація автомобіля може здійснюватися особами, які не вказані в свідоцтві про реєстрацію автомобіля, за умови надання відповідних документів купівлі-продажу, отримання коштів за реалізований автомобіль, а також експортного оформлення таких засобів (на умовах комісії, доручення тощо). Тому продавець та власник не завжди буде однією особою. Воднораз чинним законодавством не передбачено обов`язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

Суд повторює, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту, може мати місце лише тоді, коли подані згідно з частиною другою цієї статті документи містять такі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Згідно поданих декларантом позивача документів, а саме контракту від 06.07.2023 №07/2023 та рахунків-фактур №2853-055 від 06.07.2023, №2853-056 від 06.07.2023 безспірним є те, що продавцем транспортних засобів є компанія IMPORT EXPORT KFZ FLJRO DISEL. Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять, тому суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається.

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання декларації країни відправлення та висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином декларація та такий висновок надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність декларації країни відправлення та висновку про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в цьому випадку є рахунок-фактура (інвойс).

Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору, а його сумніви ґрунтуються виключно на припущеннях.

При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Натомість в оскаржуваних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД №UA204080/2023/007821 від 15.06.2023; МД №23UA205080004175U0 від 28.07.2023, МД №UA205150/2023/006969 від 29.05.2023 та МД UA204130/2023/708 від 13.02.2023), на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача 27.07.2023 №UA205080/2023/000016/2, від 28.07.2023 №UA205080/2023/000017/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованими та мотивованими у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому такі рішення підлягають скасуванню як протиправні

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості (постанови Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №520/3246/20, від 19.08.2020 у справі №140/754/19).

Оскільки картки відмови в митному оформленні (випуску) товару №UA205080/2023/000189, №UA205080/2023/000192 винесені Волинською митницею з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та у зв`язку із прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів 27.07.2023 №UA205080/2023/000016/2, від 28.07.2023 №UA205080/2023/000017/2, які судом визнано протиправними і скасовано, тому вказані картки відмови також підлягають визнанню протиправнми та скасуванню.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору, витрати на правничу допомогу та у зв`язку із залученням перекладача.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 29.08.2023 №05/29-08, укладеного між адвокатом Виш А.А. та ТзОВ «Велфорд», додаткової угоди №1/05/29-08 до договору 29.08.2023 №05/29-08, акта здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 30.08.2023, квитанції від 30.08.2023 №1/05/29-08.

Договором про надання правової допомоги від 29.08.2023 №05/29-08 визначено, що предметом цієї угоди є домовленість сторін про захист прав та представництво інтересів клієнта Адвокатом за винагороду (гонорар) за надання юридичних послуг. Розмір винагороди встановлюється додатковою угодою до даного договору.

Згідно додаткової угоди від 29.08.2023 правова допомога згідно договору №05/29-08 від 29.08.2023 включає: підготовка та подання позовної заяви про визнання протиправними та касування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення із судовим супроводженням справи 10000 грн.

Відповідач у відзиві на позов заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю із категорією справи і предметом позову, а також з огляду на наявність великої кількості судової практики в подібних справах.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що предметом позову є рішення про коригування митної вартості та прийнята як наслідок картка відмови в митному оформленні (випуску) товару. Спірні правовідносини регулюються нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають застосуванню, не передбачають; справа належить до категорії справ незначної складності. Тому суд погоджується з відповідачем, що вартість наданої правової допомоги в розмірі 10000 грн є завищеною. Виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, заперечення відповідача, справедливим буде відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов`язаних із перекладом на українську мову документів, поданих до митного оформлення іноземною мовою, суд керується приписами частини п`ятої статті 137 КАС України, за змістом якої розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Отже, такі витрати також підлягають доказуванню.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на переклад документів позивачем надано акти виконаних робіт від 28.08.2023 №РА-0000078, від 31.08.2023 №РА-0000081 щодо перекладу на українську мову декларацій, свідоцтв, платіжок, рахунків, заявок, свідоцтв про реєстрацію. Однак, надані документи не підтверджують, що понесені позивачем витрати з перекладу документів пов`язані з розглядом саме даної справи. Відтак, витрати на переклад документів не підлягають стягненню з відповідача, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів понесення таких витрат.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 10736,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 30.08.2023 №65.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем подано позов, який одночасно містить вимоги майнового характеру (визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 27.07.2023 №UA205080/2023/000016/2, від 28.07.2023 №UA205080/2023/000017/2) та дві вимоги немайнового характеру (визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205080/2023/000189, №UA205080/2023/000192).

Відтак, за подання даного адміністративного позову позивачу слід було сплатити судовий збір в загальному розмірі 8052,00 грн (2684,00 грн х 2 вимоги немайнового характеру + 2684,00 грн за вимогу майнового характеру як різницю у сплаті митних платежів). Проте, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 8052,00 грн та роз`яснити, що питання про повернення судового збору, сплаченого в більшому розмір, ніж встановлено законом, а саме в сумі 2684,00 грн може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 11052,00 грн (8052,00 грн - витрати, пов`язані зі сплатою судового збору; 3000,00 грн - витрати на правничу допомогу).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Велфорд» (44731, Волинська область, Володимирський район, місто Устилуг, вулиця Гагаріна, 14, код ЄДРПОУ 37236261) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 27.07.2023 №UA205080/2023/000016/2, від 28.07.2023 №UA205080/2023/000017/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205080/2023/000189, №UA205080/2023/000192.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Велфорд» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 11052 (одинадцять тисяч п`ятдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський


Суд	Волинський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	08.11.2023
Оприлюднено	13.11.2023
Номер документу	114798020
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —140/26296/23

Ухвала від 17.09.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Постанова від 19.08.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Ухвала від 17.01.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Ухвала від 17.01.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Ухвала від 18.12.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Рішення від 08.11.2023

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Лозовський Олександр Анатолійович

Ухвала від 07.09.2023

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Лозовський Олександр Анатолійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 08.11.2023 по справі 140/26296/23ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —140/26296/23

Ухвала від 17.09.2024

Постанова від 19.08.2024

Ухвала від 17.01.2024

Ухвала від 17.01.2024

Ухвала від 18.12.2023

Рішення від 08.11.2023

Ухвала від 07.09.2023

Рішення
від 08.11.2023 по справі 140/26296/23
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД