Постанова

від 19.08.2024 по справі 140/26296/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/26296/23 пров. № А/857/24063/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівОнишкевича Т.В., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року, прийняте суддею Лозовським О.А. у місті Луцьку, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Велфорд» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

встановив:

ТОВ «Велфорд» (надалі ТОВ, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (надалі Митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 27.07.2023 №UA205080/2023/000016/2, від 28.07.2023 №UA205080/2023/000017/2 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205080/2023/000189, №UA205080/2023/000192.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 27.07.2023 №UA205080/2023/000016/2, від 28.07.2023 №UA205080/2023/000017/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205080/2023/000189, №UA205080/2023/000192; стягнуто на користь ТОВ за рахунок бюджетних асигнувань Митниці судові витрати у сумі 11052 гривні 00 копійок

Суд виходив з того, що зі змісту контракту та рахунків-фактур (інвойсу) №2853-055 від 06.07.2023, №2853-056 від 06.07.2023 не вбачається, що на позивача покладалися інші фінансові зобов`язання у зв`язку із продажем йому ввезеного в Україну товару.

Щодо розбіжностей в інвойсах №2853-055 від 06.07.2023, №2853-056 від 06.07.2023, де продавцем транспортного засобу є IMPORT EKSPORT KFZ EURO DIZEL, а у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 09.10.2018 № НОМЕР_1 , від 05.09.2018 №FD 245703 від 05.09.2018 власником зазначено BAVARIA TRANSPORT+LOGISTIK GMBH суд зазначив, що дані, які зазначені у свідоцтвах про реєстрацію транспортного засобу (технічні паспорти) вказують на первинного власника автомобіля.

Суд зазначив, що за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Згідно поданих декларантом позивача документів, а саме контракту від 06.07.2023 №07/2023 та рахунків-фактур №2853-055 від 06.07.2023, №2853-056 від 06.07.2023 безспірним є те, що продавцем транспортних засобів є компанія IMPORT EXPORT KFZ FLJRO DISEL. Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять, тому суд вважав безпідставною вимогу митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається.

На думку суду, відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця подала апеляційну скаргу. Вважає, що вказане судове рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що декларант повідомив листом від 27.07.2023 №120, від 28.07.2023 №121 про відсутність додаткових документів для підтвердження митної вартості та проханням прийняти рішення без врахування термінів, передбачених ч.3 ст.53 МКУ: «Відповідно до вище вказаного ми більш ніяких додаткових документів не можемо надати. Просимо прийняти рішення без врахування термінів визначених статтею 53 Митного кодексу України».

Судом першої інстанції не було враховано, що статтею 64 МК України чітко передбачено можливість застосування резервного методу визначення митної вартості товару на підставі раніше визнаних чи визначених вартостей, тобто митних декларацій, відомості про які наявні в митниці.

Апелянт також не погоджується із стягненням 3000 грн. витрат на правничу допомогу.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в позові.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд у повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 06.07.2023 між ТОВ «Велформ», в особі директора ОСОБА_1 (Покупець) та фірмою IMPORT EKSPORT KFZ EURO DIZEL (EURO DIZEL Inhaber Massimo Boni) власник ОСОБА_2 , зареєстрований офіс якої знаходиться за адресою: Рофенбургерштр.,78, 90522, Оберасбах, (Продавець) укладено контракт №07/2023 з доповненнями №1, №2 від 25.07.2023, за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар: автомобіль MAN TGX 26.460 EURO 6, шасі № НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення - 2018, код УКТЗЕД 8704.23.99.00, та напівпричіп KOGEL AW 18 В2, шасі НОМЕР_3 , календарний рік виготовлення - 2018, код УКТЗЕД 8716.39.80.00. Загальна сума Контракту складає 34000 Євро. Розрахунки за придбані транспортні засоби здійснені ТОВ 13.07.2023 в сумі 34000 Євро за банківськими реквізитами Покупця. Перевезення транспортних засобів на територію України, відповідно до вказаних у п. 3.2 Контракту №07/2023 від 06.07.2023 здійснювалось на умовах поставки товару FCA DE Oberasbach. Перевезення автомобіля MAN TGX 26.460 EURO 6, шасі № НОМЕР_2 , напівпричіпа KOGEL AW 18 В2, шасі НОМЕР_4 здійснювалось за дорученнями ТОВ від 06.07.2023 уповноваженою особою ОСОБА_3 .

На виконання умов вказаного вище Контракту, для митного оформлення придбаного автомобіля MAN TGX 26.460 EURO 6, шасі № НОМЕР_2 , вартістю 25000 Євро, декларантом ТОВ до митного органу подано митну декларацію №23UA205080004158U8 від 27.07.2023 та товаро супроводжуючі документи: заявку на купівлю (рахунок-проформу) №2118-055 від 06.07.2023, рахунок-фактуру №2853-055 від 06.07.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l № PL/MF/AS 0465931 від 25.07.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 09.10.2018, платіжний документ б/н від 13.07.2023, калькуляцію транспортних витрат №9 від 27.07.2023, довідку повідомлення експерта автотоварознавця про якісні характеристики товару №715/3 від 27.07.2023, зовнішньоекономічний контракт №07/2023 від 06.07.2023, копію митної декларації країни відправлення №23PL341010E0224158 від 25.07.2023, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.018.017111-23 від 27.07.2023.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларант листом №120 від 27.07.2023 повідомив про відсутність додаткових документів.

27.07.2023 Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204080/2023/000016/2, у графі 33 якого вказано: «Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом у зв`язку з тим, що документи, які додані для підтвердження митної вартості містять наступні розбіжності: згідно інвойсу №2853-055 від 06.07 2023 продавцем транспортного засобу є IMPORT EXPORT KFZ FLJRO DOISEL, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 09.10.2018 № НОМЕР_1 власником зазначено BAVARIA TRANSPOТ+ LOGISTiK GMBH; згідно п.3.3 зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 06.07.2023 №07/2023 всі витрати за доставку товару здійснюються за рахунок продавця і включаються у вартість товару, що суперечить умовам поставки FCA DE Ohcrasbach. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до статей49,50 Митного кодексу Українимитною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першоюстатті51, частиною першою статті52 Митного кодексу Українимитна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою.

Як встановлено частиною другоюстатті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 53 Митного кодексу Україниу випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборівдокументи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5статті 53 Митного кодексу України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положеннястатті 53 Митного кодексу Українимістять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннямистатті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини третьоїстатті 53 Митного кодексу Україниу разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зістаттею 54 Митного кодексу Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборіввизнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятоюстатті 54 Митного кодексу Українипередбачено право органу доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

За правилами частини шостоїстатті 54 Митного Кодексу Україниорган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першоюстатті 55 Митного кодексу Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органомдоходів і зборіву випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини другоїстатті 55 Митного Кодексу України).

Зазначені положення зобов`язують митний орган у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Статтею 57 Митного кодексу Українивстановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59і60цьогоКодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьоюстатті 58 Митного кодексу Українипередбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої, п`ятоїстатті 58 Митного кодексу Українимитною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як установлено судом першої інстанції, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару автомобіль MAN TGX 26.460 EURO 6, шасі № НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення - 2018, код УКТЗЕД 8704.23.99.00, та напівпричіп KOGEL AW 18 В2, шасі НОМЕР_3 , календарний рік виготовлення - 2018, код УКТЗЕД 8716.39.80.00. та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

27.07.2023 Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204080/2023/000016/2, у графі 33 якого вказано: «Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом у зв`язку з тим, що документи, які додані для підтвердження митної вартості містять наступні розбіжності: згідно інвойсу №2853-055 від 06.07 2023 продавцем транспортного засобу є IMPORT EXPORT KFZ FLJRO DOISEL, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 09.10.2018 № НОМЕР_1 власником зазначено BAVARIA TRANSPOТ+ LOGISTiK GMBH; згідно п.3.3 зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 06.07.2023 №07/2023 всі витрати за доставку товару здійснюються за рахунок продавця і включаються у вартість товару, що суперечить умовам поставки FCA DE Ohcrasbach. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості».

28.07.2023 Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204080/2023/000017/2, у графі 33 якого вказано: «Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом у зв`язку з тим, що документи, які додані для підтвердження митної вартості містять наступні розбіжності: згідно інвойсу №2853-056 від 06.07.2023 продавцем транспортного засобу є IMPORT EXPORT KFZ FLJRO OISEL, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 05.09.2018 № НОМЕР_5 власником зазначено BAVARIA TRANSPOТ+ LOGISTiK GMBH; згідно п.3.3 зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 06.07.2023 №07/2023 всі витрати за доставку товару здійснюються за рахунок продавця і включаються у вартість товару, що суперечить умовам поставки FCA DE Ohcrasbach. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості».

В свою чергу, позивачем на підтвердження митної вартості транспортного засобу було подано наступні документи: заявку на купівлю (рахунок-проформу) №2118-055 від 06.07.2023, рахунок-фактуру №2853-055 від 06.07.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l № PL/MF/AS 0465931 від 25.07.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 09.10.2018, платіжний документ б/н від 13.07.2023, калькуляцію транспортних витрат №9 від 27.07.2023, довідку повідомлення експерта автотоварознавця про якісні характеристики товару №715/3 від 27.07.2023, зовнішньоекономічний контракт №07/2023 від 06.07.2023, копію митної декларації країни відправлення №23PL341010E0224158 від 25.07.2023, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.018.017111-23 від 27.07.2023.

Також згідно №23UA205080004175U0 від 28.07.2023 надано наступні документи: заявку на купівлю (рахунок-проформу) №2118-056 від 06.07.2023, рахунок-фактуру №2853-056 від 06.07.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AS 0465932 від 25.07.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 05.09.2018, платіжний документ б/н від 13.07.2023, калькуляцію транспортних витрат №9 від 27.07.2023, довідку повідомлення експерта автотоварознавця про якісні характеристики товару №715/4 від 27.07.2023, зовнішньоекономічний контракт №07/2023 від 06.07.2023 з доповненнями №1 від 25.07.2023, копію митної декларації країни відправлення №23PL341010E0224166 від 25.07.2023, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.018.017113-23 від 27.07.2023.

Зовнішньоекономічним контрактом від 06.07.2023 №07/2023, укладеним між між ТОВ «Велформ», в особі директора ОСОБА_1 (Покупець) та фірмою IMPORT EKSPORT KFZ EURO DIZEL (EURO DIZEL Inhaber ОСОБА_4 ) власник ОСОБА_2 , зареєстрований офіс якої знаходиться за адресою: Рофенбургерштр.,78, 90522, Оберасбах, (Продавець), визначено предмет та умови поставки товару, основні зобов`язання сторін даного Контракту.

Зокрема, розділом 1 Контракту визначено загальну його суму 34000 Євро. Розрахунки за придбані транспортні засоби здійснені ТОВ 13.07.2023 в сумі 34000 Євро за банківськими реквізитами Покупця.

Перевезення транспортних засобів на територію України, відповідно до вказаних у п. 3.2 Контракту №07/2023 від 06.07.2023 здійснювалось на умовах поставки товару FCA DE Oberasbach.

Перевезення автомобіля MAN TGX 26.460 EURO 6, шасі № НОМЕР_2 та напівпричіпа KOGEL AW 18 В2, шасі НОМЕР_4 здійснювалось за дорученнями ТОВ від 06.07.2023 уповноваженою особою ОСОБА_3 .

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Контракту Продавець зобов`язаний передати Покупцю разом з товаром інвойса всю іншу документацію, а покупець зобов`язаний перерахувати грошові кошти Продавцеві шляхом безготівкового перерахування платіжним дорученням на рахунок Продавця згідно інвойсу

Вказана в графі 22 в МД №23UA205080004158U8 від 27.07.2023 (а. с. 14) та в МД №23UA205080004175U0 від 28.07.2023 (а. с. 40) вартість оцінюваних транспортних засобів (29500 Євро та 4500 Євро відповідно) відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) від №2853-055 від 06.07.2023 (а. с. 15), №2853-056 від 06.07.2023 (а. с. 41).

Судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані позивачем документи не містили.

Крім того, відповідно до умов вказаних у п.3.2 Контракту №07/2023 від 06.07.2023, укладеного з фірмою IMPORT EKSPORT KFZ EURO DIZEL умови поставки товару FCA DE Oberasbach.

Згідно Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс-2020) за умовами поставки FCA (Free Carrier - Франко перевізник) відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно.

При цьому всі експортні формальності і мита повинен здійснити і оплатити продавець, а витрати на доставку та митне оформлення для імпорту залишається на покупцеві.

Ризики за товар переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу в транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження на транспорт перевізника.

Перевезення автомобіля MAN TGX 26.460 EURO 6, шасі № НОМЕР_2 та напівпричіпа KOGEL AW 18 В2, шасі НОМЕР_3 здійснювалось за дорученнями ТОВ «Велфорд» від 06.07.2023 уповноваженою особою ОСОБА_3 .

На підтвердження понесених витрат на перевезення ТОВ Волинській митниці було надано калькуляцію транспортних витрат №9 від 27.07.2023, яка свідчить що транспортні витрати на доставку транспортних засобів автомобіля MAN TGX 26.460 EURO 6, шасі № НОМЕР_2 та напівпричіпа KOGEL AW 18 В2, шасі НОМЕР_3 здійснювались Покупцем.

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.

Однак зі змісту Контракту та рахунків-фактур (інвойсу) №2853-055 від 06.07.2023, №2853-056 від 06.07.2023 не вбачається, що на позивача покладалися інші фінансові зобов`язання у зв`язку із продажем йому ввезеного в Україну товару.

Щодо розбіжностей в інвойсах №2853-055 від 06.07.2023, №2853-056 від 06.07.2023, де продавцем транспортного засобу є IMPORT EKSPORT KFZ EURO DIZEL, а у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 09.10.2018 № НОМЕР_1 , від 05.09.2018 № НОМЕР_5 від 05.09.2018 власником зазначено BAVARIA TRANSPORT+LOGISTIK GMBH суд зазначає, що дані, які зазначені у свідоцтвах про реєстрацію транспортного засобу (технічні паспорти) вказують на первинного власника автомобіля MAN TGX 26.460 EURO 6, шасі № НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення - 2018 та напівпричіпа KOGEL AW 18 В2, шасі WK0A0O01800233582, календарний рік виготовлення 2018, тобто станом на момент (рік) їх виготовлення. Однак, з року виготовлення 2018 даних ТЗ, до моменту продажу ТОВ в 2023 році дані транспортні засоби могли бути реалізовані власником.

Судом встановлено, що для здійснення перевезення транспортного засобу на територію України у Федеративній Республіці Німеччина видані свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 та №FU-K-0-201/23-00007 на довірену особу ТОВ ОСОБА_5 на тимчасові реєстраційні номери №FU12A, № НОМЕР_7 , яке відповідно були підтвердженням ввезення транспортних засобів на митну територію України.

Крім того, в свідоцтвах на перевезення товару EUR. 1 № PL/MF/AS 0465932 від 25.07.2023, EUR.1 № PL/MF/AS 0465931 від 25.07.2023 та в митних деклараціях країни відправлення №23PL341010E0224158 від 25.07.2023, №23PL341010E0224166 від 25.07.2023 вантажовідправником/експотером вказано EURO DIZEL, власник Массімо Боні, Валленштайнштр, 5 90522 Обересбах.

Таким чином, вказані документи підтверджують, що відправлення транспортних засобів - автомобіля MAN TGX 26.460 EURO 6, шасі № НОМЕР_2 та напівпричіпа KOGEL AW 18 В2, шасі НОМЕР_3 здійснювались згідно Контракту №07/2023 від 06.07.2023 з доповненнями №1, №2 від 25.07.2023 з фірмою IMPORT EKSPORT KFZ EURO DIZEL (EURO DIZEL Inhaber Massimo Boni).

Крім того, тимчасовий дозвіл є тимчасовим реєстраційним посвідченням. Він видається в першу чергу під час реєстрації або перереєстрації транспортного засобу і дає право на його використання на дорогах загального користування до 30 днів.

Поряд з тим за усталеною міжнародною практикою реалізація автомобіля може здійснюватися особами, які не вказані в свідоцтві про реєстрацію автомобіля, за умови надання відповідних документів купівлі-продажу, отримання коштів за реалізований автомобіль, а також експортного оформлення таких засобів (на умовах комісії, доручення тощо). Тому продавець та власник не завжди буде однією особою. Воднораз чинним законодавством не передбачено обов`язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

Вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту, може мати місце лише тоді, коли подані згідно з частиною другою цієї статті документи містять такі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Згідно поданих декларантом позивача документів, а саме Контракту від 06.07.2023 №07/2023 та рахунків-фактур №2853-055 від 06.07.2023, №2853-056 від 06.07.2023 безспірним є те, що продавцем транспортних засобів є компанія IMPORT EXPORT KFZ FLJRO DISEL. Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять, тому суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається.

Таким чином, подані позивачем відповідачу для митного оформлення імпортованого автомобіля документи, передбачені частиною другоюстатті 53 Митного кодексу України, ідентифікували оцінюваний товар тамістили об`єктивні і достовірні числові дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну імпортованого автомобіля, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість автомобіля за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п`ятоїстатті 58 Митного кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що надані відповідачу при митному оформленні товару відомості про визначення митної вартості товару базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, в наданих для митного оформлення документах відсутні розбіжності стосовно числового значення митної вартості, а відтак, рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації є протиправними та підлягають скасуванню.

За змістом пункту 2.1 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195) у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 08 лютого 2019 у справі №825/648/17.

Натомість в оскаржуваних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД №UA204080/2023/007821 від 15.06.2023; МД №23UA205080004175U0 від 28.07.2023, МД №UA205150/2023/006969 від 29.05.2023 та МД UA204130/2023/708 від 13.02.2023), на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.

Щодо визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

У постанові від 23.07.2021 у справі № 820/3979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обґрунтованою.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 29.08.2023 №05/29-08, укладеного між адвокатом Виш А.А. та ТОВ «Велфорд», додаткової угоди №1/05/29-08 до договору 29.08.2023 №05/29-08, акта здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 30.08.2023, квитанції від 30.08.2023 №1/05/29-08.

Договором про надання правової допомоги від 29.08.2023 №05/29-08 визначено, що предметом цієї угоди є домовленість сторін про захист прав та представництво інтересів клієнта Адвокатом за винагороду (гонорар) за надання юридичних послуг. Розмір винагороди встановлюється додатковою угодою до даного договору.

Згідно додаткової угоди від 29.08.2023 правова допомога згідно договору №05/29-08 від 29.08.2023 включає: підготовка та подання позовної заяви про визнання протиправними та касування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення із судовим супроводженням справи 10000 грн.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що спірні правовідносини регулюються нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають застосуванню, не передбачають; справа належить до категорії справ незначної складності.

Виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, заперечення відповідача, справедливим є відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у справі №140/26296/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Т. В. Онишкевич Т. І. Шинкар