Рішення

від 08.11.2023 по справі 580/9111/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року справа № 580/9111/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного провадження адміністративну справу №580/9111/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до комунального підприємства «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради (вул. Благовісна 30-А, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаський район, Черкаська область, 19400, код ЄДРПОУ 14203528) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

02.10.2023 вх. № 41767/23 позивач ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до комунального підприємства «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради, просить:

- визнати протиправною бездіяльність комунального підприємства «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області, як розпорядника інформації, що виявилась у не наданні ОСОБА_1 інформації на п.1 запиту від 03.07.2023: копій документів про заробітну плату працівників КП «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради адміністративно-управлінського персоналу (у розрізі складових заробітної плати) за 2022 та 2023 роки;

- зобов`язати комунальне підприємство «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області, як розпорядника інформації, надати ОСОБА_1 запитувану інформацію у п.1 на запит від 03.07.2023: копії документів про заробітну плату працівників КП «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради адміністративно-управлінського персоналу (у розрізі складових заробітної плати) за 2022 та 2023 роки.

09.10.2023 відкрите спрощене провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.07.2023 позивач направив до комунального підприємства «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради (далі КП «Тепломережа») запит про отримання публічної інформації, де відповідно до п. 1 запиту просив у розпорядника інформації надати: копії документів про заробітну плату працівників? ? КП «Тепломережа» адміністративно-управлінського персоналу (у розрізі? складових заробітної плати) за 2022 та 2023.

Відповідач листом від 10.07.2023 №195 відмовив у наданні запитуваної інформації згідно п.1 запиту. Позивач вважає, що відмова у наданні копій запитуваних документів не містить обгрунтування відповідно ч. 1 статті 22 Закону №2939. Позивач стверджує: відповідачем у листі-відповіді від 10.07.2023 не зазначено на підставі якого саме Закону України з причин введення в країні правового режиму воєнного стану, ним як розпорядником інформації, обмежено доступ до документів, що можуть містити персональні відомості про працівників, що надання можливе лише за умотивованим судовим рішенням; запитувана інформація про заробітну плату протиправно віднесена відповідачем до службової, чим порушене право позивача на отримання публічної інформації. Позивач просив позовні вимоги задовольнити.

31.10.2023 вх. 47272/23 позивач надав до суду відповідь на відзив, де зазначив, що станом на дату подачі запиту від 03.07.2023 відповідач володів копіями документів про заробітну плату з січня по червень 2023 року, відповідачем порушене конституційне право позивача на інформацію, позаяк немотивовано відмовлено у наданні копій документів згідно п.1 запиту на інформацію від 03.07.2023.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позов не визнав. 27.10.2023 вх.46603/23 надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що згідно п.1 запиту на отримання публічної інформації від 03.07.2023 ОСОБА_1 просив надати: копії документів про заробітну плату працівників КП «Тепломережа» адміністративно-управлінського персоналу (у розрізі складових заробітної плати) за 2022 та 2023 роки. За результатом розгляду запиту від 03.07.2023 за вих.№3-03/07/2023 ОСОБА_1 листом від 10.07.2023 №195 відмовлено у задоволенні запиту про отримання публічної інформації, унаслідок відсутності особистого (власноручно, вчиненого автором) підпису фізичної особи-запитувача на направленому письмовому запиті від 03.07.2023 (вих. №3-03/07/2023), з покликанням на норми п. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації». У відзиві зазначено, що у запиті від 03.07.2023 некоректно зазначений бажаний період «за 2022-2023 роки» щодо запитуваної інформації. У відзиві стверджено, що з метою запобігти потенційній шкоді від можливого подальшого неконтрольованого розголошення або публікації запитуваних документів відповідачем прийняте рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні запиту.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив (сторони визнають), що ОСОБА_1 на адресу електронної пошти відповідача направив інформаційний запит від 03.07.2023 про отримання публічної інформації, де відповідно до п. 1 просив надати копії документів про заробітну плату працівників? ? КП «Тепломережа» адміністративно-управлінського персоналу (в розрізі? складових заробітної плати) за 2022 та 2023.

10.07.2023 КП «Тепломережа» надає позивачеві відповідь №195 (на запит позивача від 03.07.2023) і зазначає: унаслідок відсутності особистого (власноручно, вчиненого автором) підпису фізичної особи-запитувача на направленому письмовому запиті від 03.07.2023 (вих. № 4-03/07/2023), враховуючи норми п. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», КП «Тепломережа» доходить висновку про наявність законодавчо обґрунтованої підстави для відмови в задоволенні поданого запиту на отримання публічної інформації. У листі - відповіді від 10.07.2023 №195 зазначено: інформація про складові заробітної плати працівників підприємства, в т.ч. адміністративно-управлінського персоналу, відноситься до службової інформації, а отже - це інформація з можливо обмеженим доступом (з причини введення в країні правового режиму воєнного стану та з огляду на подані особисті заяви працівників підприємства виданий наказ стосовно обмеження доступу до документів, що можуть містити персональні відомості про працівників - надання такої інформації можливо лише за умотивованим судовим рішенням).

Вважаючи, що відповідач безпідставно і немотивовано відмовив у наданні документів за запитом про отримання публічної інформації, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з метою відновлення порушеного права на інформацію. Спірним не є строк надання відповіді (п`яти робочих днів з дня отримання запиту), сторони по різному тлумачать характер запитуваної інформації та зміст структури відомостей щодо нарахованої заробітної плати, зокрема: у розрізі складових.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази і аргументи позивача та зміст відповіді відповідача від 10.07.2023 №195 на запит позивача про отримання інформації від 03.07.2023, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Конституція України (ч.2 ст.19) визначає, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Право бути почутим, право знати, право голосу, є складовими процесуальної справедливості.

Згідно із статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення.

Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів закріплює, що під поняттям «державні органи» розуміється: 1 - урядові та адміністративні органи на національному, регіональному та місцевому рівнях; під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів (ст.1). Кожна Сторона може обмежувати право доступу до офіційних документів. Обмеження повинні бути чітко встановлені у законі, бути необхідними у демократичному суспільстві і бути пропорційними цілям захисту (ч.1 ст.3). У доступі до інформації, що міститься в офіційному документі, може бути відмовлено у разі, якщо її розголошення завдасть або ймовірно може завдати шкоди хоча б одному з інтересів, перелічених у пункті 1, якщо тільки відсутній переважаючий суспільний інтерес в оприлюднені такої інформації (ч.2 ст.3). Державний орган сприяє заявнику, наскільки це практично можливо, ідентифікувати запитуваний офіційний документ (ч.1 ст.5). У доступі до офіційного документу може бути відмовлено: (і) якщо, незважаючи на сприяння державного органу, запит залишається занадто невизначеним, щоб дозволити ідентифікувати офіційний документ, або (іі) якщо запит є явно невиправданим (ч.5 ст.5). Орган державної влади, який повністю чи частково відмовив у доступі до офіційного документу, повинен обґрунтувати таку відмову. Заявник має право отримати на вимогу письмове обґрунтування такої відмови від державного органу (ч.6 ст.5).

Згідно зі ст.5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII кожен має право на інформацію. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати права, свободи і законні інтереси громадян, права та інтереси юридичних осіб. Згідно ст.20 Закону № 2657-XII за порядком доступу інформація поділяється на відкриту та з обмеженим доступом. Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (ст.21 Закону № 2657-XII).

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що перебуває у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, регулюється законом «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939). Згідно з пп.1 та 4 ч.1 ст.3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (ст.5 Закону № 2939-VI). Розпорядники інформації, до яких згідно із ч.1 ст.13 цього закону належать суб`єкти владних повноважень, зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію (п.6 ч.1 ст.14 Закону № 2939-VII). Вичерпний перелік випадків, коли розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту про надання інформації, установлений ч.1 ст.22 закону № 2939-VI: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч.2 ст.6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені ст.21 цього закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч.5 ст.19 цього Закону. Відповідно до п.3 ч.4 ст.22 відмова в задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою. Згідно з п.1 ч.3 статті 10 Закону № 2939-VІ розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом. Відповідно до статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію. Згідно з ч.1 ст. 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації зобов`язаний надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Відповідно до ст. 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Відповідно до статті 6 Закону №2939-VI інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (ч.2 статті 6 Закону №2939-VI). Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, зокрема, у разі, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону (пункт 2 ч. 1 статті 22 Закону №2939-VI ).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI (далі - Закон №2297) обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, зокрема, таких як використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача). Використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб`єктам відносин, пов`язаних із персональними даними, що здійснюється за згодою суб`єкта персональних даних чи відповідно до закону (ч.1 статті 10 Закону 2297-VI). Згідно з ч. 1 статті 16 Закону №2297 порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб`єкта персональних даних, наданої володільцю персональних даних на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, що знаходяться у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом №2939-VI

Відповідно до частини п`ятої статті 6 Закону №2939-VI не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами. Під час дотримання вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину. Таке положення кореспондує другому абзацу частини третьої статті 5 Закону №2297- не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону №2939-VI.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 Закону №2939 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються органи місцевого самоврядування, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання. Інформація про прізвища, ім`я та по батькові працівників відповідача, які отримали заробітну плату за рахунок бюджетних коштів, є відкритою, а доступ до неї може бути обмежено лише в інтересах національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину з дотриманням пунктів 2 та 3 частини другої статті 6 Закону.

Згідно з абзацем 2 частини 3 статті 5 Закону України «Про захист персональних даних» не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону про публічну інформацію. Відповіднодо частини 7 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. У такому випадку копія документа повинна надаватись у звичайному порядку, при цьому інформація, доступ до якої обмежено (наприклад, реєстраційний номер облікової картки платника податків), вилучається будь-яким способом на вибір розпорядника інформації.

ВПВС справі № П/9901/871/18 ЄДРСР 87857869 зазначає: ЄСПЛ указав, що за загальним правилом національні суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

Існування реальних загроз національній безпеці може виступати критерієм правомірності певного відступу держави від загальних правил (підходів), які стосуються дії закону в часі, дотримання принципу законності, принципів змагальності та рівності учасників судового процесу, обов`язковості виконання судового рішення, а також може обмежувати свободу суддівського розсуду (дискреції). Головними критеріями (принципами, мірилами) визначення правомірності застосування принципу національної безпеки для прийняття рішень суб`єктами владних повноважень є: справедливість (моральність), гуманність, пропорційність, наявність легітимної мети та безальтернативність (висновки Верховного Суду в ухвалі від 5 січня 2023 року у справі №991/5572/22).

У Законі України «Про засади державної антикорупційної політики на 2021-2025 роки» в затвердженій АНТИКОРУПЦІЙНІЙ СТРАТЕГІЇ на 2021-2025 роки зазначено про запобігання корупції у пріоритетних сферах - 3.2.2: 3) після внесення відповідних змін до законодавства забезпечено опублікування у форматі відкритих даних фінансової звітності, інформації про ризиковість платників податків згідно з Єдиним реєстром податкових накладних, ліцензійними реєстрами, а також інших ключових наборів даних, оприлюднення яких має значний антикорупційний ефект (з дотриманням вимог законодавства про доступ до публічної інформації та захист персональних даних).

Дата та підпис проставляється лише у письмових документах. Для запитів у іншій? формі вони не обов`язкові (хоча за можливості і?х доцільно зазначати, щоб не створювати підґрунтя для суперечок). Згідно частини першоі? статті 6 Закону Украі?ни «Про електронні документи та електроннии? документообіг», електроннии? підпис може використовуватися для ідентифікаціі? автора електронного документа. Втім, ця вимога не є обов`язковою, бо вживається слово «може». Електроннии? підпис має лише одну мету ідентифікацію автора документа, але ці вимоги не є обов`язковими (Рекомендації Уповноваженого Верховноі? Ради Украі?ни з прав людини з питань додержання конституціи?ного права людини і громадянина на доступ до інформації / https://ukrdem.org/public).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Одними із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, оцінивши докази, зазначає таке.

Запровадження воєнного стану не позбавляє осіб права на доступ до публічної інформації, обмеження доступу до інформації здійснюється виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку та має бути чітко обґрунтоване згідно вимог статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Верховний Суд у справі № 9901/598/19 висновує: відмова в наданні інформації з підстав, що не встановлені законом, так само як і відмова без обґрунтування наявності таких підстав шляхом застосування «трискладового тесту» є неправомірною. Визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень.

У прохальній частині запиту від 03.07.2023 ОСОБА_1 відповідно до. п. 1 просив надати копії документів про заробітну плату працівників? ? КП «Тепломережа» адміністративно-управлінського персоналу (в розрізі? складових заробітної плати) за 2022 та 2023.

10.07.2023 КП «Тепломережа» надала (у понеділок - п`ятий робочий день) позивачеві відповідь №195 на запит від 03.07.2023, проте протиправно повідомивши, що позаяк відсутній особистий (власноручно, вчиненого автором) підпис фізичної особи-запитувача на направленому письмовому запиті від 03.07.2023 (вих. № 4-03/07/2023), позаяк підпис і дата передбачені за умови подання запиту в письмовій формі.

Суд критично оцінює та відхиляє необгрунтований аргумент відповідача про відсутність власноручного підпису позивача на запиті, позаяк відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону №2939 запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Згідно із п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону №2939 запит на інформацію має містити підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі, тобто, наявність власноручного підпису особи на запиті про надання публічної інформації, який поданий електронною поштою, не є обов`язковим.

Варто зазначити, що позивач скерував до відповідача запит на інформацію на електронну пошту, підписавши його електронним цифровим підписом, який прирівнюється до власноручного згідно ч. 4 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, що є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Критеріями, що впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.12.2018 у справі № 804/1469/17 та від 10.04.2019 у справі № 826/11251/18.

Суд критично оцінює свавільне покликання відповідача щодо «некоректно» зазначеного бажаного періоду «за 2022-2023 роки» щодо запитуваної інформації, позаяк з матеріалів справи не виявив доказів сприяння позивачеві в реалізації права на отримання інформації, відповідачем відмова немотивована щодо обгрунтованих сумнівів розмежування обсягу інформації з метою уточнення періоду (2022 та 2023 роки) у контексті складових плати праці усіх працівників щодо запитуваної інформації та припущень в оцінці ризиків для третіх осіб, позаяк обмеженню з дотриманням вимог законодавства належить інформація, а не документ та не спростоване твердження позивача: станом на дату подачі запиту (03.07.2023) відповідач володів копіями документів про нараховану заробітну плату з січня по червень 2023 включно.

Зі змісту відповіді від 10.07.2023 суд не встановив, що відповідач як розпорядник бюджетних коштів повідомив позивача з наданням офіційних документів про заробітну плату працівників?КП «Тепломережа» адміністративно-управлінського персоналу за 2022 та 2023, позаяк відповідь на запит позивача не містить додатків, зокрема копій документів на підтвердження наявних управлінських рішень про обмеження доступу до якої саме частини інформації в інтересах національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину з дотриманням пунктів 2 та 3 частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» в розрізі? складових заробітної плати кожного працівника.

Суд враховує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду запиту/звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення або вчинити певні дії.

Згідно з вимогами ст.245 КАС України під час вирішення справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Якщо на момент прийняття відмови не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або під час прийняття такого розгляду суб`єкт як розпорядник має дискреційні повноваження у контексті оцінки обставин щодо перешкод через які розпорядник не має можливості надати запитувану інформацію (саме по собі запровадження воєнного стану (не є обставиною непереборної сили в контексті застосування Закону України «Про доступ до публічної інформації») та/або видання власних рішень не є достатньою підставою для обмеження доступу до інформації), то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Обов`язок суду зобов`язати суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки (висновки у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 814/2222/17, 13.11.2018 у справі № 826/20369/14).

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до частини п`ятої статті 6 Закону №2939-VI передбачаються випадки, коли інформація про розпорядження бюджетними коштами може бути віднесена до таємної: таємні видатки відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України; окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю»; випадки, передбачені частиною другою статті 23 Закону України «Про основи національного спротиву».

Велика Палата Верховного Суду 25.06.2019 у справі № 9901/925/18 висновує: розпорядник може надати ту інформацію, що вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях.

Суд бере до уваги, що обмеженому доступу належить певна інформація, а не офіційний документ (якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений).

Верховний Суд висновує, що відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник інформації у відповіді на запит вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, у чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини. Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча би однієї з трьох складових «трискладового тесту» означає, що відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою. Подібні виснови сформовані у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №806/1959/16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №9901/249/19.

Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність комунального підприємства «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради, як розпорядника інформації, що виразилась у наданні немотивованої відмови на запит про отримання копій запитуваних ОСОБА_1 документів у запиті про інформацію від 03.07.2023, проте суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності застосованого відповідачем «трискладового тесту» (https://ukrdem.org/public), зокрема щодо частини вимоги: у розрізі складових заробітної плати, тому у цій частині вимоги зобов`язального характеру належить відмовити як передчасній.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення порушеного відповідачем права ОСОБА_1 на інформацію та за встановлених обставин у цій справі вправі обрати спосіб, що відповідає характеру встановленого порушення під час розгляду звернення особи до суб`єкта владних повноважень. Враховуючи повноваження суду під час вирішення справи у співставленні вимог запиту від 03.07.2023 і змісту відповіді від 10.07.2023 за визнаної судом протиправної бездіяльності під час розгляду запиту ОСОБА_1 про отримання публічної інформації від 03.07.2023, суд доходить висновку про зобов`язання комунального підприємства «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради повторно розглянути запит від 03.07.2023 з урахуванням оцінки наданої судом у рішенні, тому суд дійшов висновку про наявні підстави для задоволення позову частково.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи, що позивач сплатив 1073,60 грн (квитанція від 14.09.2023 ID 4384-2027-2634-1459), позовні вимоги задоволено частково, наявні підстави для стягнення витрат зі сплати судового збору у сумі 536,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-77, 90, 139, 245, 246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність комунального підприємства «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради під час розгляду запиту ОСОБА_1 від 03.07.2023 (вих.№3-03/07/2023).

Зобов`язати комунальне підприємство «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 03.07.2023 (вих.№3-03/07/2023) з урахуванням оцінки наданої судом у мотивувальній частині рішення.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань комунального підприємства «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради (вул. Благовісна 30-А, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаський район, Черкаська область, 19400, код ЄДРПОУ 14203528) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити учасникам справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: виконавчий комітет Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області [вул. Шевченка 42, м.Корсунь-Шевченківський, Черкаський район, Черкаська область, 19402 код ЄДРПОУ 04061599].

Рішення суду складене 08.11.2023.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА