Постанова

від 15.10.2024 по справі 580/9111/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/9111/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Епель О.В., Файдюка В.В.

За участю секретаря: Куць М.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року, суддя Трофімова Л.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність комунального підприємства «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області, як розпорядника інформації, що виявилась у не наданні ОСОБА_1 інформації на п.1 запиту від 03.07.2023: копій документів про заробітну плату працівників КП «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради адміністративно-управлінського персоналу (у розрізі складових заробітної плати) за 2022 та 2023 роки;

- зобов`язати комунальне підприємство «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області, як розпорядника інформації, надати ОСОБА_1 запитувану інформацію у п.1 на запит від 03.07.2023: копії документів про заробітну плату працівників КП «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради адміністративно-управлінського персоналу (у розрізі складових заробітної плати) за 2022 та 2023 роки.

Відповідно до ухвали судді Черкаського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради під час розгляду запиту ОСОБА_1 від 03.07.2023 (вих.№3-03/07/2023).

Зобов`язано Комунальне підприємство «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 03.07.2023 (вих.№3-03/07/2023) з урахуванням оцінки наданої судом у мотивувальній частині рішення.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Не погодившись з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 на адресу електронної пошти відповідача направив інформаційний запит від 03.07.2023 про отримання публічної інформації, де відповідно до п. 1 просив надати копії документів про заробітну плату працівників КП «Тепломережа» адміністративно-управлінського персоналу в розрізі складових заробітної плати за 2022 та 2023; копію трудового контракту, укладеного з директором КП «Тепломережа» та чинну додаткову угоду до даного трудового договору ( в разі наявності); копію рішення Корсунь-Шевченківської міської ради про призначення на посаду директора КП «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради А.О . Позднякова (чи іншого розпорядчого документу (а.с.23).

Під даним запитом є відмітка про підпис кваліфікаційним електронно-цифровим підписом ОСОБА_1 .

Та обставина, що позивач направив запит, підписавши його кваліфікаційним електронно-цифровим підписом, підтверджується відповідним документом (онлайн-сервіс) (а.с.16).

Листом від 10.07.2023 КП «Тепломережа» направило на адресу позивача лист відповідно до направленого запиту від 03.07.2023, в якому повідомили, що у запиті відсутній особистий підпис ОСОБА_1 .

Окрім того, відповідачем у відповіді зазначено, що інформація про складові зарплати працівників підприємства, в т.ч. адміністративно-управлінського персоналу, відноситься до службової інформації, а отже така інформація є з можливим обмеженим доступом, та з огляду на наявність наказу про обмеження доступу до документів під час воєнного стану, що можуть містити персональні відомості про працівників, надання інформації можливе лише за вмотивованим рішенням суду.

Водночас, у листі відповідач послався на те, що розпорядником інформації щодо трудового контракту з директором КП «Тепломережа» і чинних додаткових угод є особи, що створювали документ - виконавчий комітет міської ради та сам працівник, а розпорядником інформації - рішення Корсунь-Шевченківської міської ради про призначення на посаду директора КП «Тепломережа»№ Позднякова А.О. є міська рада, а отже відсутні підстави для надання такої інформації.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 за № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

За змістом статті 1 Закону № 2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень.

Згідно зі статтею 3 Закону № 2939-VІ право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Водночас, відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII (далі - Закон № 2657 - XII).

Так, згідно зі ст. 1 Закону № 2657-XII інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

При цьому, за змістом пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно зі статтею 12 Закону № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

При цьому, відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків.

Колегією суддів встановлено, що КП «Тепломережа» є юридичною особою, створено відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», належить до комунальної власності територіальної громади міста Корсунь-Шевченківський і підпорядковане міській раді, в межах встановлених законодавством України та Статутом, створене з метою виробництва, транспортування і реалізації теплової енергії; підвищення рівня і культури комунального обслуговування населення та інших споживачів, задоволення потреб в його продукції, роботах та послугах.

Дана інформація є відкритою та загальновідомою і такі дані містяться на відповідному Інтернет ресурсі підприємства.

Тобто, в цьому випадку відповідач є розпорядником публічної інформації в розумінні ст. 13 Закону № 2939-VI, у зв`язку з чим має беззаперечний обов`язок забезпечувати надання відповіді за запитами про доступ до публічної інформації, що стосується питання заробітної плати працівників.

Що ж до доводів відповідача про те, що запитувана позивачем інформація про заробітну плату працівників підприємства відноситься до конфіденційної інформації про осіб, у зв`язку з чим не може поширюватися, суд зазначає наступне.

Частина перша статті 6 Закону України № 2939-VI визначає види публічної інформації з обмеженим доступом, а саме: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Статтею 7 Закону України № 2939-VI визначено, що конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

За правилами статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.

Приписами ст. 22 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, зокрема, у випадку якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

При цьому суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 7 № 2939-VI не може бути віднесена до конфіденційної інформація та, яка зазначена в ч. ч. 1, 2 ст. 13 цього Закону, зокрема інформація щодо юридичних осіб, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.

Отже, можливість віднесення інформації до конфіденційної, таємної чи службової не слід розуміти як єдину достатню підставу для обмеження доступу до конкретної інформації, що містить ознаки будь-якого із названих видів інформації. При цьому, надання відповіді на отриманий запит має імперативний характер, у незалежності від того, до яких висновків дійде суб`єкт владних повноважень чи інший розпорядник публічної інформації.

В межах даної спірної ситуації суд зважає на положення статті 4 Закону № 2939-VІ, де встановлено, що одним із принципів забезпечення доступу до публічної інформації є принцип прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень, вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом (п. п. 1 та 2 частини першої цієї статті).

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності вимог, визначених пунктами 1-3 частини другої статті 6 Закону № 2939-VІ

При цьому, обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Запровадження обмеження доступу до конкретної інформації за результатами розгляду запиту на інформацію допускається лише за умови застосування вимог пунктів 1-3 частини другої статі 6 Закону № 2939-VI.

Таким чином, системний аналіз вищевказаних дає підстави для висновку, що відмова у наданні інформації у зв`язку з тим, що остання належить до категорії інформації з обмеженим доступом, допускається лише з одночасним обґрунтуванням розпорядником публічної інформації того, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини (так званий "трискладовий тест").

Тобто, доступ до інформації може бути обмежено за умови додержання сукупності всіх трьох підстав.

При цьому, обов`язок доведення того факту, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації. Відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою, тобто у відмові розпорядник інформації зобов`язаний обґрунтувати наявність передбачених частиною другою статті 6 згаданого Закону підстав обмеження у доступі. Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї з трьох складових, передбачених указаною правовою нормою, означає, що відмова в доступі до публічної інформації є необґрунтованою.

Таку ж правову позицію наведено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 9901/510/18, від 14.05.2020 у справі № 9901/589/19 та від 04.02.2021 року у справі № 9901/598/19.

В силу частини п`ятої статті 6 Закону № 2939-VI не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.

Статтею 31 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що відомості про оплату праці працівника надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника.

На підставі абзацу 2 частини 3 статті 5 Закону України "Про захист персональних даних" не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Згідно з частиною 5 статті 6 Закону №2939-VІ не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

З аналізу наведених норм, колегія суддів доходить висновку, що інформація, яка стосується розміру заробітної плати працівників КП «Тепломережа», які отримують заробітну плату за рахунок бюджетних коштів, є відкритою і має бути надана у відповідь на запит на інформацію.

У разі наявності підстав для обмеження доступу до інформації відповідачу належало б надати запитувачу (позивачу) обґрунтовану та мотивовану відмову про неможливість її надання.

Як свідчить зміст листа КП «Тепломережа», відповідач в ньому обмежився лише посиланням на те, що запитувана про інформація належить до інформації з обмеженим доступом з огляду на введення воєнного стану в країні, тоді як обгрунтування наявності передбачених частиною другою статті 6 згаданого Закону підстав обмеження у доступі та правові наслідки розголошення такої інформації не вказав.

Щодо посилання у листі відповідача на те, що розпорядником інформації щодо трудового контракту, укладеного між директором підприємства та Корсунь-Шевченківською радою та рішення Корсунь-Шевченківської міської ради про призначення на посаду директора КП «Тепломережа» Позднякова А.О. , то колегія суддів також вважає їх безпідставними.

Директор КП «Тепломережа» призначається на посаду відповідним рішенням Корсунь-Шевченківської міської ради.

Даний контракт та відповідне рішення ради є підставою для видання наказу про те, що директор приступив до виконання своїх обов`язків.

Отже, у КП «Тепломережа» в наявності є як вищевказане рішення міської ради, так і відповідний контракт та додатки до нього, які укладені на підставі рішення Корсунь-Шевченківської міської ради.

Таким чином, незважаючи на те, що створені рішення та контракт і додаткові угоди щодо посади директора були не КП «Тепломережа», останні є в обов`язковому порядку в розпорядженні Комунального підприємства «Тепломережа.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що зазначені документи наявні у відкритому доступі на офіційному сайті КП «Теплосмережа» та не носять конфіденційного характеру в розумінні вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Щодо відсутност і особистого підпису на запиті позивача, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Кваліфікований електронний підпис (КЕП/ЕЦП) - законний аналог власноручного підпису. З електронним ключем ви можете підписувати документи в сервісах електронного документообігу та подавати будь-які звітності в державних та контролюючих органах.

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Якщо організації ведуть електронний документообіг, підписуючи документи КЕП, їх юридична сила визнається автоматично відповідно до закону №2155-VIII.

Як вже зазначено колегією суддів вище під запитом, що направив позивач КП «Тепломережа №3-03/07/2023 від 03.07.2023, є відмітка про підпис кваліфікаційним електронно-цифровим підписом ОСОБА_1 (а.с.23).

Та обставина, що позивач направив запит, підписавши його кваліфікаційним електронно-цифровим підписом, підтверджується відповідним документом (онлайн-сервіс) (а.с.16).

З огляду на вищевикладене судова колегія доходить висновку, що дії відповідача щодо відмови в наданні публічної інформації відповідно до запиту ОСОБА_1 від 03.07.2023 є протиправними, а отже позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача підлягають задоволенню.

Щодо іншої частини позовних вимог, то колегія суддів вважає, що з метою належного захисту порушених прав позивача, є всі підстави для задоволення наступної позовної вимоги про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути запит на отримання публічної інформації від 03.07.2023 )вих.3-03/07/2023) за вх. № 62 та надати відповідь за даним запитом з дотриманням вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає за необхідне змінити судове рішення в частині, виклавши абзац 3 наступного змісту:

«Зобов`язати Комунальне підприємство «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради повторно розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 03.07.2023 (вих.3-03/07/2023) та надати відповідь на запитувану інформацію, що зазначена в запиті, з дотриманням вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" та з урахуванням оцінки, наданої судом в мотивувальній частині рішення.

В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року змінити, викласти абзац третій резолютивної частини рішення наступного змісту:

«Зобов`язати Комунальне підприємство «Тепломережа» Корсунь-Шевченківської міської ради повторно розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 03.07.2023 (вих.3-03/07/2023) та надати відповідь на запитувану інформацію, що зазначена в запиті, з дотриманням вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" та з урахуванням оцінки, наданої судом в мотивувальній частині рішення.»

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Епель О.В.

Файдюк В.В.