ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
07 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/10367/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 р. (суддя Букіна Л.Є.) в адміністративній справі №160/10367/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОІНВЕСТ 08" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОІНВЕСТ 08» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000/302/32-00-07-06-19, прийняте Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 20.04.2023, яким зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту, на суму 58215 грн.
В обґрунтування позову позивач вказував на помилковість висновків податкової перевірки, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 р., постановленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про наявність законних підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки в ході податкової перевірки враховувалась податкова інформація, яку контролюючий орган має право збирати та застосовувати. Висновки акту перевірки про відсутність реально вчинених господарських операцій між позивачем та його контрагентами є обґрунтованими внаслідок відсутності трудових ресурсів, основних засобів та неможливості встановити походження товару.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обгрунтиоване.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:
Посадовими особами відповідача у період з 23.02.2023 р. по 15.03.2023 р., проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., по декларації з податку на додану вартість за грудень 2022 року. За результатами перевірки відповідачем складено акт № 240/32-00-07-06-14/35834331 від 22.03.2023 року, згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення позивачем, серед іншого: п. 200.1, абз. в п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого Підприємством завищено від ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в грудні 2022 року на суму 58 215,00 грн. На підставі такого акту і встановлених порушень, відповідачем 20.04.2023 року прийнято, у тому числі, податкове повідомлення-рішення №000/302/32-00-07-06-19 від 20.04.2023 року, яким позивачеві зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ за період грудень 2022 року на суму 58 215,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.
Скаржник, у свою чергу, наполягає на обґрунтованості висновків акту податкової перевірки.
Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.
На переконання скаржника, порушення сталися внаслідок не підтвердження реальності взаємовідносин позивача з його контрагентами-постачальниками ТОВ «ТРАНС ГРУП», ТОВ «ТЕК ХОРТИЦЯ», ТОВ «ПЛЮРІМА ЛАБ».
Судом першої інстанції досліджені первинні документи, складені на виконання умов договорів, укладених позивачем із зазначеними контрагентами. Судом також аргументовано відхилені доводи контролюючого органу щодо неможливості здійснення контрагентами позивача реальної господарської діяльності, через відсутність трудових ресурсів, основних засобів та джерела походження товару. Суд першої інстанції врахував правові висновки Верховного Суду, сформульовані у численних постановах із посиланням на конкретні справи.
При перевірці доводів скаржника колегія суддів також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 06.02.2018 у справах № К/9901/6704/18 (804/4940/14), № К/9901/8403/18 (816/166/15-а), яка полягає у наступному:
"Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Крім того, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце."
Відповідачем належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників не надано та не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем господарських операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. Посилання скаржника на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, як на підставу для відмови в задоволенні позову, на думку колегії суддів, є помилковим, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. У разі підтвердження факту отримання товарно-матеріальних цінностей та послуг платник не може відповідати за порушення, допущені постачальниками, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення контрольного заходу таких обставин не встановлено.
Висновок про відсутність реального виконання вказаних господарських операцій контролюючим органом зроблено на підставі податкової інформації про те, що операції з контрагентом позивача неможливо підтвердити стосовно врахування наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які необхідні для виконання таких робіт. Вказані висновки контролюючий орган здійснив на підставі інформації з бази даних ІС «Податковий блок».
Слід зазначити, що така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а тому не є належним доказом в розумінні процесуального закону.
Вказана позиція підтримується Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 р. у справі № 816/809/17, від 27 лютого 2018 р. у справі № 811/2154/13-а.
Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 р. в адміністративній справі №160/10367/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 07 листопада 2023 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддяА.В. Шлай
суддяТ.С. Прокопчук
суддяО.О. Круговий
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2023 |
Оприлюднено | 13.11.2023 |
Номер документу | 114803232 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Шлай А.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Букіна Лілія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Букіна Лілія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Букіна Лілія Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні