Постанова

від 09.11.2023 по справі 1540/4171/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 1540/4171/18

адміністративне провадження № К/9901/7045/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальність «Агро-Долина» (далі - ТОВ «Агро-Долина») на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2018 року у складі судді Бутенка А.В. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Семенюк Г.В. (головуючий), суддів: Потапчук В.О., Шляхтицького О.І. у справі за позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області до ТОВ «Агро-Долина» про застосування заходів реагування, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:

- зупинити господарську діяльність ТОВ «Агро-Долина» шляхом зупинки виконання робіт та/або надання послуг, накладення арешту на все майно та всі наявні розрахунки до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та дозволу на спеціальне водокористування.

2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 5 жовтня 2018 року позов задовольнив частково:

застосував заходи реагування у сфері державного нагляду до ТОВ «Агро-Долина», зупинив виконання робіт та/або надання послуг товариства за адресою: 67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Мізікевича, 58А до отримання дозволу на спеціальне водокористування та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

3. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 лютого 2019 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2018 року, - змінив, виключивши з його резолютивної частини словосполучення «…дозволу на спеціальне водокористування та…».

У решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2018 року - залишив без змін.

4. Судами попередніх інстанцій встановлено:

4.1 Державною екологічною інспекцією в Одеській області на підставі звернення громадянина України від 27 липня 2018 року, погодження Державної регуляторної служби України на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 10 серпня 2018 року №8085, відповідно до статті 20-2 Закону України від 25 червня 1991 року №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон №1264-XII), Положення про Державну екологічну інспекцію в Одеській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28 вересня 2017 року №652, здійснено виїзд для проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря при здійсненні господарської діяльності ТОВ «Агро-Долина» на виконання Наказу Державної екологічної інспекції в Одеській області від 13 серпня 2018 року №558 та направлення від 13 серпня 2018 року №411пр, що передбачено Законом України від 5 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).

4.2 Державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області не були допущені на об`єкт проведення перевірки, їм було відмовлено у проведенні перевірки, про що складено відповідний акт від 14 серпня 2018 року.

4.3 За скаргами мешканців та ГО «Рада громадської безпеки» на території смт. Великодолинське Овідіопольського району Одеської області склалася критична ситуація, викликана роботою зернового елеватора, що знаходиться у власності ТОВ «Агро-Долина» .

У результаті діяльності цього елеватора, розташованого в смт. Великодолинське, по вул. Мізікевича, 58А (згідно з Реєстром юридичних осіб та ФОП), здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, отже створено загрозу здоров`ю і життю людей, загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення.

4.4 Ураховуючи багаточисельні скарги мешканців смт. Великодолинське відносно наявності порушень з боку ТОВ «Агро-Долина» з огляду на те, що це товариство категорично відмовляється допускати державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Одеській області до проведення перевірки, що унеможливлює здійснення інспекцією функцій державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, Державна екологічна інспекція в Одеській області звернулась до Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації з проханням надати інформацію щодо наявності дозвільних документів у сфері охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, поводження з відходами та наявності висновку з оцінки впливу на довкілля або висновку з екологічної експертизи ТОВ «Агро-Долина».

4.5 Згідно з листом Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації, дозвіл на спеціальне водокористування, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, висновок державної екологічної експертизи, висновок з оцінки впливу на довкілля ТОВ «Агро-Долина» не надавалися.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, TOB «Агро-Долина» звернулося із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

5.1 На її обґрунтування відповідач зазначив, що державний нагляд позивачем проведений не був, акт перевірки не складався, тому не має підстав на звернення до суду з цим позовом.

6. Позивач відзив на касаційну скаргу не подав.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (у редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; далі - Закон № 460-IX), колегія суддів виходить із такого.

8. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, визначає Закон №1264-XII).

10. Згідно з частиною першою статті 20-2 Закону №1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, у тому числі про охорону атмосферного повітря.

11. Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275 (далі - Положення), Держекоінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

12. Державна екологічна інспекція в Одеській області діє на підставі Положення, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 28 вересня 2017 року №652, згідно з яким, Держекоінспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі та їй підпорядковується.

13. Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення Держекоінспекція має право звертатися до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

14. Підпункт «г» підпункту 2 пункту 4 Положення встановлює, що Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, в тому числі, законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема, щодо наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин та нормативів у галузі охорони атмосферного повітря.

15. За правилами підпункту 9 пункту 6 Положення Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, вод лляльних, баластних, зворотних, поверхневих, морських, вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об`єктах, що обстежуються; вимірювання показників складу та властивостей викидів пересувних джерел забруднення атмосферного повітря та екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного і дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання.

16. Закон №877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

17. За змістом статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

17. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

18. Згідно з частиною п`ятою статті 4 вказаного Закону повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

19. Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про наявність загрози для життя і здоров`я людей внаслідок забруднення довкілля.

20. При цьому, Верховний Суд зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог у сфері природоохоронного законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

21. Щодо суті виявлених під час перевірки порушень, колегія суддів виходить із такого.

22. У преамбулі до Закону № 2707-ХІ зазначено, що атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

23. Закон № 2707-XI спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище та визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.

24. Згідно із статтею 5 Закону № 2707-XI у галузі охорони атмосферного повітря встановлюються такі нормативи:

нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря;

нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;

нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;

нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел;

технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин.

Законодавством можуть встановлюватися й інші нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.

Порядок розроблення та затвердження нормативів у галузі охорони атмосферного повітря встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

25. Зокрема, для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об`єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного середовища:

нормативи якості атмосферного повітря;

гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів (частина перша статті 6 Закону № 2707-XI) .

26. Також, частиною першою статті 6 Закону № 2707-XI визначено, нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря/

Для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об`єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного середовища: нормативи якості атмосферного повітря;

27. Обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря визначені у статті 10 Закону №2707-XI, відповідно до якої вказані суб`єкти, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

28. За правилами статті 11 Закону № 2707-XI для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п`ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування, у разі перевищення нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

29. При цьому статтею 12 Закону № 2707-XI передбачено, що господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

30. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі відповідного дозволу.

31. Разом із цим, необхідність отримання суб`єктом господарювання відповідного дозволу виникає за наявності певних умов: по-перше - це вставання факту, того, що певний об`єкт є джерелом викиду, тобто є об`єктом (підприємством, цехом, агрегатом, установкою, транспортним засобом тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин, а норматив якості атмосферного повітря не відповідає критеріям якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; по друге - такий об`єкт має експлуатуватись.

32. Як встановлено судами попередніх інстанцій державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області не були допущені на об`єкт проведення перевірки, їм було відмовлено у проведенні перевірки, про що складено відповідний акт від 14 серпня 2018 року

Із заявлених позовних вимог убачається, що за скаргами мешканців та ГО «Рада громадської безпеки» на території смт. Великодолинське Овідіопольського району Одеської області склалася критична ситуація, викликана роботою зернового елеватора, що знаходиться у власності ТОВ «Агро-Долина» .

У результаті діяльності цього елеватора, розташованого в смт. Великодолинське, по вул. Мізікевича, 58А (згідно з Реєстром юридичних осіб та ФОП), здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, отже створено загрозу здоров`ю і життю людей, загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення.

33. Ухвалюючи рішення про застосування заходів реагування, суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки чи є ТОВ «Агро-Долина» тим підприємством, що здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан та чи зобов`язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

34. Також суди першої та апеляційної інстанції не встановили чи здійснювались позивачем дії по відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань для з`ясування чи здійснюється відповідачем викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з надходженням в атмосферне повітря яких законодавець пов`язує необхідність отримання відповідного дозволу.

35. Також колегія суддів звертає увагу на те, що суд ухвалюючи рішення про зупинення виконання робіт та/або надання послуг товариства до отримання дозволу не зазначив підстави, за яких можливо таке зупинення.

36. Колегія суддів зазначає, що вимоги частини четвертої статті 9 КАС України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

37. За змістом частини першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

38. Без дослідження і з`ясування наведених вище обставин, прийняті у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими.

39. Згідно із частиною другою статті 353 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом № 460-IX) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

40. Верховний Суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати обставини, давати оцінку доказам, а відтак позбавлений можливості постановити рішення у справі у зв`язку з неповним встановленням обставин справи, у зв`язку із чим постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 139, 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальність «Агро-Долина» задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: А.А. Єзеров С.М. Чиркін