Постанова

від 09.11.2023 по справі 280/6868/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 280/6868/22

адміністративне провадження № К/990/17396/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.01.2023 (головуючий суддя - І.В. Новікова)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023 (головуючий суддя - Я.В. Семененко, судді - Н.А. Бишевська, І.Ю. Добродняк)

у справі № 280/6868/22

за позовом ОСОБА_1

до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області,

Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області

про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

установив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області (далі - відповідач-1), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (далі - відповідач-2), в якому просила:

- скасувати наказ № 33-к від 31.10.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади помічника судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_2 ;

- поновити позивача на посаді помічника судді в Мелітопольському міськрайонному суді Запорізької області з 31.10.2022;

- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі;

- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області моральну шкоду в розмірі 20 000, 00 грн.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що оскаржуваним наказом позивача звільнено з посади помічника судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_2 на підставі пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України у зв`язку з тимчасовим переведенням шляхом відрядження судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_2 . Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки всупереч норм Положення про помічника судді, яке затверджено рішенням Ради суддів України від 18.05.2018 № 21, позивачу не було запропоновано працевлаштування в суд, до якого тимчасово переведено суддю ОСОБА_2 , а саме: до Комунарського районного суду міста Запоріжжя, чи переведення на іншу посаду державної служби, або переведення на іншу посаду не державної служби. Також, позивач вказує, що суддею ОСОБА_2 подання про звільнення позивача не приймалось.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.01.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. При ухваленні рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що наказ про звільнення позивача з займаної посади прийнято з дотриманням пункту 12 Положення про помічника судді, яке затверджено рішенням Ради суддів України від 18.05.2018 № 21, оскільки безпосередній керівник позивача вибула у відрядження до іншого суду. З огляду на відсутність подання судді Ковальової Ю.В. на призначення позивача її помічником у штаті Комунарського районного суду міста Запоріжжя та відсутності згоди на це позивача, суди дійшли висновку, що жоден з відповідачів не мав повноважень щодо вирішення питання про призначення позивача помічником судді в порядку проведення процедури відрядження судді.

Короткий зміст касаційної скарги

5. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, скаржник просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

6. Підстави, на яких подана касаційна скарга позивач вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач вказує, що станом на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 36 Кодексу законів про працю України у сукупності з пунктами 8, 10 Положення про помічника судді, яке затверджено рішенням Ради суддів України від 18.05.2018 № 21.

7. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач зазначає, що на момент відрядження судді ОСОБА_2 , трудовий договір з позивачем розірвано не було, позивач продовжувала отримувати заробітну плату та перебувати у штаті Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області. Вказує, що станом на день прийняття рішення про тимчасове відрядження судді та відрахування її зі штату суду у відповідача були відсутні законні підстави для звільнення позивача. Позивач вказує, що рішенням Ради суддів України від 06.10.2022 № 32 внесено зміни до Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18.05.2018 № 21, зокрема, і до пункту 12 Положення, на підставі якого прийнято наказ про звільнення позивача. З огляду на те, що на день прийняття спірного наказу про звільнення позивача з посади помічника судді була запроваджена норма, яка погіршувала становище позивача, вважає своє звільнення, у зв`язку із внесенням змін до Положення про помічника судді від 06.10.2022, безпідставним та неправомірним. На переконання позивача, внесені зміни до Положення про помічника судді від 06.10.2022, не могли бути застосовані до позивача, оскільки суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_2 вже близько двох місяців перебувала у відрядженні. Позивач зауважує, що фактично державою були створені підстави для її звільнення вже після настання таких обставин.

Позиція інших учасників справи

8. У відзиві на касаційну скаргу відповідач-2 з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

Рух касаційних скарг

9. Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

10. Ухвалою Верховного Суду від 08.11.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

11. З 09.08.2021 за поданням судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_2 ОСОБА_1 призначена на посаду помічника судді.

12. Наказом Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31.10.2022 № 33-к «Про звільнення помічника судді ОСОБА_1 », відповідно до частини п`ятої статті 155, частин першої та третьої статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 24 Закону України «Про відпустки», керуючись пунктами 11, 12, 18 Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18.05.2018 № 21 (в редакції рішення Ради суддів України від 06.10.2022 № 32), частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України, у зв`язку з тимчасовим переведенням шляхом відрядження судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_2 згідно з рішенням Голови Верховного Суду від 29.07.2022 № 322/0/149-22, звільнено ОСОБА_1 , помічника судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Ковальової Ю.В., 31.10.2022 у зв`язку із закінченням строку трудового договору (пункт 2 статті 36 Кодексу законів про працю).

13. Підставою для видання вказаного наказу є наказ Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10.08.2022 № 12-відр «Про тимчасове переведення судді».

Позиція Верховного Суду

Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

14. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. Предметом спору у цій справі є правомірність звільнення позивача з посади помічника судді у зв`язку із тимчасовим переведенням судді шляхом відрядження до іншого суду.

17. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність спірного наказу про звільнення позивача.

18. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 01.06.2023 касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

19. У касаційній скарзі позивач вказує про неправильне застосування судами пункту 12 Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18.05.2018 № 21, в редакції від 06.10.2022 у сукупності зі статтею 36 Кодексу законів про працю України.

20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надавши оцінку правильності застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права, виходить із такого.

21. Частиною першою статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України.

22. Рішенням Ради суддів України від 18.05.2018 № 21 затверджено Положення про помічника судді (далі - Положення), яке розроблено відповідно до вимог Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу» та визначає єдині засади й умови діяльності, правовий статус особи, яка займає посаду помічника судді.

23. Пунктом 7 Положення передбачено, що судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

24. Відповідно до пункту 8 Положення помічник судді призначається на посаду на строк повноважень безпосереднього керівника та не довше ніж на період перебування безпосереднього керівника у штаті суду.

25. Згідно з пунктом 11 Положення (в редакції, чинній на момент тимчасового переведення судді) у разі тривалої (понад два місяці) відсутності судді (соціальна відпустка, відрядження, відсторонення від посади тощо), а також з моменту закінчення (припинення) повноважень судді з відправлення правосуддя з визначених законом підстав або звільнення судді з займаної посади, припинення повноважень члена Ради суддів України у встановленому законом порядку, помічника (помічників) судді за його (їх) згодою за наказом керівника апарату суду може бути переведено на іншу посаду працівника апарату суду, яка не належить до посад державної служби.

Крім того, у зазначених випадках на такого (таких) помічника (помічників) судді може на певний строк у встановленому законом порядку покладатися виконання повноважень додаткового помічника іншого судді (суддів), у якого (яких) найбільше судове навантаження, про що на підставі подання відповідного судді та особистої заяви помічника судді видається наказ керівника апарату суду.

У разі відсутності згоди помічника (помічників) судді на переведення на іншу посаду працівника апарату суду чи виконання повноважень додаткового помічника іншого судді, або за умови неможливості переведення працівника за його згодою на посаду помічника судді або іншу посаду в апараті суду він (вони) підлягає (підлягають) звільненню з посади на підставі пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

26. Відповідно до пункту 12 Положення (в редакції, чинній на момент тимчасового переведення судді) трудові відносини з помічником (помічниками) судді припиняються в день припинення повноважень безпосереднього керівника та/або в день відрахування безпосереднього керівника зі штату суду або в день ухвалення з`їздом суддів України рішення про обрання Ради суддів України в новому складі. Наказ про звільнення видається керівником апарату відповідного суду на підставі подання безпосереднього керівника та/або на підставі наказу про відрахування безпосереднього керівника зі штату суду.

Помічник судді може бути звільнений з посади за наказом керівника апарату суду в порядку, визначеному законодавством про працю, на підставі або заяви про звільнення за власним бажанням, або за поданням судді, в тому числі в зв`язку з дискредитацією помічника судді (вчинення такого проступку помічником, що підриває довіру та авторитет судової влади, суду та/або конкретного судді в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби в якості помічника судді), або у випадках, визначених пунктом 11 цього Положення чи в порядку врегулювання конфлікту інтересів згідно із законодавством.

У разі припинення повноважень судді відповідного суду та звільнення судді з займаної посади у встановленому законом порядку, помічник судді звільняється із займаної посади з дотриманням гарантій, передбачених законодавством.

27. Рішенням Ради суддів України від 06.10.2022 № 32 внесено зміни до Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18.05.2018 № 21, зокрема:

27.1. Пункт 11 Положення викладено у новій редакції:

« 11. У разі тривалої (понад два місяці) відсутності судді (соціальна відпустка, відрядження, відсторонення від посади тощо), а також з моменту закінчення (припинення) повноважень судді з відправлення правосуддя з визначених законом підстав або звільнення судді з займаної посади, припинення повноважень члена Ради суддів України у встановленому законом порядку, помічника (помічників) судді за його (їх) згодою за наказом керівника апарату суду може бути переведено на іншу посаду працівника апарату суду, яка не належить до посад державної служби.

Крім того, у зазначених випадках на такого (таких) помічника (помічників) судді може на певний строк у встановленому законом порядку покладатися виконання повноважень додаткового помічника іншого судді (суддів), у якого (яких) найбільше судове навантаження, про що на підставі подання відповідного судді та особистої заяви помічника судді видається наказ керівника апарату суду.

У разі відрядження як тимчасового переведення судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації відповідно до статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» помічник такого судді може бути призначений на посаду до суду, до якого відряджається суддя (за його особистою заявою на час відрядження судді). Рішення про призначення помічника судді приймається за поданням відрядженого судді керівником апарату суду, до якого відряджається суддя.

У разі відсутності згоди помічника (помічників) судді на призначення до суду, до якого відряджається суддя, чи переведення помічника (помічників) на іншу посаду працівника апарату суду або виконання повноважень додаткового помічника іншого судді, або за умови неможливості переведення за його згодою на посаду помічника судді або іншу посаду в апараті суду він (вони) підлягає (підлягають) звільненню з посади на підставі пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України.

Максимальна кількість помічників суддів у суді не може перевищувати кількість посад суддів, визначених Вищою радою правосуддя з урахуванням консультативного висновку Державної судової адміністрації України, судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів (до ухвалення відповідного рішення Вищої ради правосуддя кількість суддів у суді визначається наказами Державної судової адміністрації України).

До цієї кількості додається кількість посад, що відповідає кількості адміністративних посад та кількості посад суддів, які є членами Ради суддів України.

У випадку ухвалення рішення про відрядження судді до суду понад встановлену кількість посад суддів до максимальної кількості помічників суддів додається кількість посад, яка відповідає кількості посад відряджених суддів понад встановлену кількість.

Максимальна кількість посад помічників суддів у Верховному Суді визначається Пленумом Верховного Суду, а у вищих спеціалізованих судах - зборами суддів відповідного суду з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання цих судів.»

27.2. Абзац перший пункту 12 Положення викладено у новій редакції:

«Трудові відносини з помічником (помічниками) судді припиняються в день припинення повноважень безпосереднього керівника та/або в день відрахування безпосереднього керівника зі штату суду, або в день вибуття/прибуття судді у відрядження як тимчасового переведення судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації відповідно до статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або в день ухвалення з`їздом суддів України рішення про обрання Ради суддів України в новому складі. Наказ про звільнення помічника (помічників) судді видається керівником апарату відповідного суду на підставі подання безпосереднього керівника та/або на підставі наказу про відрахування безпосереднього керівника зі штату суду, вибуття судді у відрядження як тимчасове переведення судді.»

28. Отже, на момент звільнення позивача з посади помічника судді (31.10.2022) діяла нова редакція Положення.

29. Позивач ставить під сумнів можливість застосування до неї приписів Положення в редакції від 06.10.2022, оскільки такі на переконання заявника, не могли бути застосовані до обставин, які виникли раніше (відрядження судді за рішенням Голови Верховного Суду від 29.07.2022 № 323/0/149-22).

30. Надаючи оцінку таким доводам позивача, Верховний Суд зазначає, що день тимчасового переведення шляхом відрядження судді, законодавством не було врегульовано питання щодо працевлаштування або звільнення помічника судді у такому випадку. Водночас, вирішення такого питання було врегульовано рішенням Ради суддів України від 06.10.2022 № 32, шляхом внесення змін до Положення. Підстав для незастосування вказаних положень до правовідносин, що склалися у випадку з позивачем, не було.

31. Посилання позивача, що внесеними змінами погіршується становище позивача, є безпідставним, оскільки істотні умови трудового договору з помічником не зазнали змін.

32. Фактично внесеними змінами конкретизовано випадки та підстави звільнення помічника судді у зв`язку із закінченням строку трудового договору.

33. Посилання позивача на порушення конституційного принципу незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів судом відхиляються, оскільки трудовий договір з позивачем розірвано не з дати тимчасового переведення судді, а після внесених змін до Положення.

34. Щодо доводів позивача з приводу того, що звільнення позивача не було прогнозованим та передбачуваним, суд зазначає таке.

35. Пунктом 2 статті 36 Кодексу законів про працю України визначено, що підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

36. За приписами статті 23 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

37. Частиною першою статті 92 Закону України «Про державну службу» визначено, що до посад патронатної служби належать посади, зокрема, помічників суддів.

38. За змістом частини другої статті 92 Закону України «Про державну службу» працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи.

39. Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи (частина третя статті 92 Закону України «Про державну службу»).

40. За приписами пункту 8 Положення помічник судді призначається на посаду на строк повноважень безпосереднього керівника та не довше ніж на період перебування безпосереднього керівника у штаті суду.

41. За змістом абзацу першого пункту 12 Положення трудові відносини з помічником судді припиняються в день вибуття судді у відрядження як тимчасового переведення судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації відповідно до статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

42. Рішенням Голови Верховного Суду від 29.07.2022 № 323/0/149-22 суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Ковальову Ю.В. відряджено до Комунарського районного суду міста Запоріжжя.

43. З врахуванням наведеного правового регулювання та обставин цієї справи позивач мала можливість передбачити та не могла не усвідомлювати наслідки тимчасового переведення судді шляхом відрядження до іншого суду щодо неї.

44. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у спірних правовідносинах тимчасове переведення шляхом відрядження судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_2 є підставою для припинення трудового договору з помічником судді, Левандовською О.М.

45. А відтак, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскаржуваний наказ про звільнення позивача прийнято відповідачем-1 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

47. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

Висновки щодо розподілу судових витрат

48. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139, 327, 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.01.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023 у справі № 280/6868/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.В. Жук

Н.М. Мартинюк