Ухвала

від 09.11.2023 по справі 157/1779/23

КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 157/1779/23

Провадження №2/157/347/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антонюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання трудових правовідносин припиненими,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить визнати припиненими трудові відносини між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Льон» з 7 червня 2023 року у зв`язку зі звільненням її із займаної посади директора на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України. В обґрунтування вимог зазначає, що 29 жовтня 1999 року громадянами України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було засновано товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Льон». Того ж дня згідно з протоколом № 2 зборів засновників вона обрана директором товариства. Відповідно до наказу № 1-к прийнята на роботу на посаду директора ТОВ «Льон» з 1 листопада 1999 року. Цю посаду обіймає і до нині. Державна реєстрація товариства була проведена 20 грудня 1999 року. Номер запису про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру 11831200000000050, ідентифікаційний код 30089355. Згідно зі ст. 6 Статуту ТОВ «Льон» управління його поточною діяльністю здійснюється виконавчим органом дирекцією, яку очолює директор, останній призначається зборами засновників. Створення та відкликання виконавчого органу товариства віднесено до виключної компетенції зборів засновників. Такі збори мають скликатися не менше двох разів на рік. Фактично ж будь-яка діяльність з товариством припинена упродовж багатьох років, збори не скликаються, засновники не вживають заходів до його ліквідації або ж реорганізації. Рішення засновників товариства про ліквідацію останнього немає, як немає відповідного рішення суду (ст. 15 Статуту ТОВ «Льон»). Долею товариства засновники це цікавляться, до неї, як до директора, не телефонують, зарплата їй не нараховується. 7 червня 2023 року на ім`я усіх трьох засновників товариства вона власноруч склала заяви з проханням, з цього ж числа, звільнити її з роботи за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП України. 8 червня 2023 року поштовим зв`язком, листами з описом вкладення, надіслала кожному із засновників ТОВ «Льон» примірник цієї заяви, а також своє повідомлення їм про скликання на 11 липня 2023 року зборів засновників з винесенням на їх вирішення питання про звільнення її з посади директора товариства за власним бажанням. Листи надіслані на вказані самими ж засновниками адреси їх проживання, однак повернуті були без вручення. Таким чином, заява про звільнення та повідомлення про скликання зборів засновників до цього часу не розглянута. На сьогодні вона використала усі можливі засоби для захисту свого права щодо звільнення з займаної посади за власним бажанням у позасудовому порядку. Вбачає, що засновники ТОВ «Льон» порушують її трудові права, а саме право бути звільненою із займаної посади за власним бажанням, а також право на вільне обрання місця роботи. Аби бути звільненою з посади директора товариства, за відсутності рішення зборів засновників, вона змушена звертатися вже до суду із вимогою про визнання припиненими трудових відносин.

Ухвалою судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 25 вересня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження, постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, її представник ОСОБА_5 подав до суду заяву, у якій просить провадження у справі закрити у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, та повернути позивачці судовий збір.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, викликалися до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик відповідачі вважаються повідомленими про дату, час і місце розгляду справи. Причину неявки у судове засідання останні не повідомили і відзив не подали.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі належить закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, зважаючи на таке.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 3 частини 1 статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Як вбачається із копії Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Льон», директор товариства очолює Дирекцію - виконавчий орган товариства. Директор товариства призначається зборами засновників на 1 рік з правом продовження повноважень на новий період за пропозицією засновників. Питання обрання, звільнення та відкликання виконавчого органу належить до виключної компетенції зборів засновників.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно зі ст. 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ст. 4 КЗпП України законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно із ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 3 ст. 99 ЦК України встановлено, що повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління товариством або позбавлення таких повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку із цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Отже, зміст положень ч. 3 ст. 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити на свій розсуд повноваження члена виконавчого органу у будь-який час з будь-яких підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Конституційний Суд України у рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення ч. 3 ст. 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Зазначене узгоджується із правовими висновками, наведеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 753/17776/19 (провадження № 14-163цс20), від 11 серпня 2021 року у справі № 404/1235/21 (провадження № 61-7896св21).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно зі ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Відповідно до квитанції від 19 вересня 2023 року № 1209614176 ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмір 1073 грн 60 коп.

Оскільки провадження у справі належить закрити у зв`язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому сплачений судовий збір за подання позовної заяви підлягає поверненню позивачці.

Керуючись ст. ст. 142, 255, 256, 353, 354 ЦПК України, суд -

постановив:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання трудових правовідносин припиненими, - закрити.

Роз`яснити позивачці ОСОБА_1 , що справа за її позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання трудових правовідносин припиненими підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Роз`яснити позивачці ОСОБА_1 , що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області повернути ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір при пред`явленні позову до суду згідно із квитанцією № 1209614176 від 19 вересня 2023 року у розмірі у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Камінь-Каширський районний суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz.

Головуючий: О. В. Антонюк