Ухвала

від 27.09.2023 по справі 367/776/20

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/776/20

Провадження №2/367/1164/2023

УХВАЛА

Іменем України

27 вересня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі Балинської О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Буча-Житлобуд №1» про зобов`язання виконати умови договору, -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2022 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Буча-Житлобуд №1» про зобов`язання виконати умови договору.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Саранюк Л.П. від 03.09.2020 року було відкрито провадження за вищевказаним позовом та призначено справу за правилами загального позовного проваження.

Відповідно до Рішення Вищої Ради правосуддя від 14.09.2021 року № 1989/0/15-21 суддю Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_2 звільнено у відставку.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Шолкової Т.М. від 22.09.2021 року № 58 справу № 367/5335/20 передано на повторний автоматичний розподіл.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2021 року справу № 367/5335/20 передано для розгляду судді Шестопаловій Я.В.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Шестопалової Я.В. від 18.10.2021 року було прийнято справу до свого провадження та призначено справу за правилами загального позовного проваження.

Позивач ОСОБА_1 повторно починаючи з листопада 2022 року не з`являлась в судові засідання, а саме: 10.11.2022 року, 14.06.2023 року, 27.09.2023 року. Позивач була повідомлена належним чином про дату та час судового засідання, про причини неявки не повідомила, заяв від неї про розгляд справи без її участі до суду не надходило.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

Вичерпний перелік підстав залишення заяви без розгляду наведений у ст. 257 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 5 ст. 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Умовою для застосування ч.5 ст .223 та п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Верховний суд (цивільна юрисдикція) постановою від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13 роз`яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, які суперечать завданню цивільного судочинства. Суд відповідно до ч.ч.3,4 цієї ж статті зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами учасником судового розгляду. Ця норма закону повинна дисциплінувати позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулювати його належно користуватися як своїми процесуальними правами, так і процесуальними обов`язками.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

У контексті наведеного суд вбачає, що в розумінні ЦПК України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді судової справи.

Судом встановлено, що позивач з адвокатом Гапон С.В. уклала Договір про надання правової допомоги № 08-14/07-20 від 14.07.2020 року та Додаткову угоду №1 від 30.12.2020 року. Строк дії Договору про надання правової допомоги № 08-14/07-20 від 14.07.2020 року закінчився 01.06.2021 року, а додаткових угод щодо продовження строку дії Договору про надання правової допомоги між адвокатом Гапон С.В. та позивачем не укладалось. До суду інших договорів про надання правової допомоги не надходило.

Неявка позивача та/або представника позивача позбавили суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Законодавче формулювання частини п`ятої статті 223 ЦПК України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).

Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, слід врахувати, що остання не цікавиться станом розгляду справи, не з`являється у судові засідання, не надає докази причин поважності неявки, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час.

У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для належного повідомлення сторони позивача про розгляд справи.

При цьому поважність причин пропуску судових засідань, не має значення, що підтверджується правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), у якій зазначено, що правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. До таких висновків також дійшов ВС у постанові від 25.03.2020 року справа №521/10136/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду в зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання. При цьому позивач не позбавлена можливості повторно подати позов в загальному порядку.

Керуючись ст.ст.10-13, 43, 49, 60, 62, 89, 95, 128, 131, 183, 210, 223, 247, 257, 268, 353-354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Буча-Житлобуд №1» про зобов`язання виконати умови договору залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в 15-денний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Копію ухвали суду направити сторонам по справі для відома.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.

Суддя: Я.В. Шестопалова