Вирок

від 09.11.2023 по справі 698/1101/15-к

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№698/1101/15-к

1-кп/707/22/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2023 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження №12015250180000388 по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Суха Калигірка, Катеринопільського району, Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого ТОВ «Сиророб» мийник прибиральник рухомого складу, раніше судимого 15.06.2015 року Катеринопільським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, судимість у встановленому Законом порядку не знята та не погашена,

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин в кінці 2014 року незаконно придбав наркотичну речовину рослинного походження, частину якої перевіз в с. Єлизаветку Катеринопільського району Черкаської області до домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_2 та помістив її на горище гаражу зазначеного домоволодіння.

Іншу частину наркотичного засобу 03.08.2015 року о 12.10 год. в с. Єлизаветка Катеринопільського району Черкаської області, ОСОБА_6 , умисно, з невстановленою метою передав, в паперовій коробці рейсовим автобусом «Івеко» д.н.з. НОМЕР_1 сполученням Ярошівка-Черкаси, особі провадження щодо якої виділено в окреме провадження, тобто здійснив не законне перевезення указаної речовини.

03.08.2015 року о 13 год. 00 хв. в с. Мокра Калигірка Катеринопільського району Черкаської області працівниками Катеринопільського РВ УМВС вилучено з паперової коробки пакет, в якому знаходилось 3304 (2955 в перерахунку на суху речовину) грам подрібненої речовини рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи №2/1258 від 04.08.2015 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено каннабіс, масою в перерахунку на суху речовину 2955 грама, а паперову коробку, в якій знаходився особливо небезпечний наркотичний засіб «канабіс», вилучено в м. Черкаси о 15 год. 30 хв. під час її отримання особою, провадження щодо якої виділено в окреме провадження, у водія автобуса на залізничному вокзалі, що в м. Черкаси по вул. Крупської, 52.

05.08.2015 року о 19 год. 10 хв. в с. Єлизаветка Катеринопільського району Черкаської області в ході огляду домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_2 , а саме на даху приміщення гаража, працівники Катеринопільського РВ УМВС України в Черкаській області виявили та вилучили 40,99 (35.31 в перерахунку на суху речовину) грам вищевказаних частин рослин коноплі, яка являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено каннабіс, яку ОСОБА_8 незаконно зберігав без мети збуту.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав частково та пояснив, що знав ОСОБА_9 і останній до нього мав претензії через вчинення ним крадіжки та вимагав відшкодувати завдану шкоду. Грошових коштів у нього не було і останній запропонував розрахуватися з ним канабісом та вимагав його йому передати автобусом у м. Черкаси. Оскільки останній був раніше працівником поліції він його боявся та вирішив його обманути та передати автобусом коробку з двома цеглинами, наркотичний засіб він не передавав. В картонну коробку поклав дві цеглини і маршрутним автобусом передав їх до м. Черкаси. Заперечував факт зберігання наркотичного засобу за адресою по АДРЕСА_3 , оскільки дане домоволодіння йому та його родині не належить, воно покинуте туди має доступ будь-яка особа і наркотичний засіб він там не зберігав. Визнає факт зберігання рослин коноплі на приміщенні гаражу, що належить його родині, по АДРЕСА_2 , без мети збуту для власного вживання, де ним вирощувалися на присадибній ділянці рослини коноплі для власного вживання. Будучи додатково допитаним у судовому засіданні ОСОБА_6 повідомив що придбав наркотичний засіб перед новим роком в 2014 році поблизу ферми в с. Іванівка зірвавши дико-ростучі рослини, про час придбання не уточнював вважаючи що це не мало значення. Дані рослини кілька разів курив та заварював як відвар для шлунку.

Вину визнає в незаконному зберіганні без мети збуту, просив суворо не карати та не позбавляти його волі.

Суд, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши зібрані письмові докази, вважає, що пред`явлене органом досудового розслідування обвинувачення за ч. 3 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України не знайшло свого об`єктивного підтвердження, оскільки судом встановлено, що органом досудового розслідування не встановлено та не зібрано будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про те що обвинувачений ОСОБА_6 збув наркотичний засіб та зберігав даний наркотичний засіб саме з метою збуту. Даний факт заперечив і сам обвинувачений, а сам по собі лише великий розмір та передача даного засобу іншій особі без отримання відомостей, що дана особа знає що це наркотичний засіб, бажає отримати саме наркотичний засіб не може беззаперечно свідчити про умисел обвинуваченого на подальший збут даного наркотичного засобу. Стороною обвинувачення не допитаний та не встановлений жоден свідок який би підтвердив факт наміру обвинуваченого зберігати наркотичний засіб саме з метою збуту, чи сам факт збуту та не встановлено дані щодо збуту обвинуваченим наркотичних засобів як на даний час так і в минулому, а тому суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 309 КК України і його вина у скоєнні даного злочину підтверджується наступними доказами:

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого внесено відомості за фактом виявлення у ОСОБА_6 наркотичного засобу;

-протоколом огляду місця події від 03.08.2015 року та фототаблицею до нього, в ході якого з автомобіля «IVECO» д.н.з. НОМЕР_1 в. с. Мокра Калигірка, Катеринопільського району, Черкаської області виявлено та вилучено поліетиленовий пакет чорного кольору з сухою подрібненою речовиною;

-протоколом огляду місця події від 03.08.2015 року та фототаблицею до нього, в ході якого в м. Черкаси виявлено картонну коробку з двома цеглинами;

-даними судово-хімічної експертизи №2/1258 від 04.08.2015 року, якою встановлено, що вилучена під час огляду речовина, є: наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабіс. Маса наркотичного засобу в перерахунку на суху речовину становить 2955 грама;

-даними постанови про визнання предметів речовими доказами від 04.08.2015 року, якою визнано речовим доказом у справі 2955 гр. канабісу;

-даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.08.2015 в ході якого водій автобуса ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_6 як особу яка передала йому картонну коробку для передачі в м. Черкаси;

-протоколом огляду місця події від 05.08.2015 року та фототаблицею до нього, в ході якого оглянуто домоволодіння по АДРЕСА_1 та виявлено рослини схожі на рослини коноплі та слід низу взуття;

-даними судово-хімічної експертизи №2/1296 від 13.08.2015 року, якою встановлено, що вилучена під час огляду речовина, є: наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабіс. Маса наркотичного засобу в перерахунку на суху речовину становить 35,31 грама;

-даними постанови про визнання предметів речовими доказами від 11.09.2015 року, якою визнано речовим доказом у справі 35,31 гр. канабісу;

-протоколом огляду місця події від 05.08.2015 року та фототаблицею до нього, в ході якого оглянуто домоволодіння по АДРЕСА_1 та виявлено чоловічі резинові шльопанці чорного кольору;

-даними судово-трасологічної експертизи №1/733 від 14.08.2015 року, якою встановлено, що слід низу взуття виявлений при ОМП міг бути залишений підошвою лівого капця ОСОБА_6 вилученого при ОМП;

-даними постанови про визнання предметів речовими доказами від 11.09.2015 року, якою визнано речовим доказом у справі капці гумові вилучені з домоволодіння ОСОБА_6 ;

-показами свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що точної дати не пам`ятає в 2015 році, його та його знайомого запросили працівники поліції бути понятими, на що вони погодилися. Приїхав на автобусну зупинку маршрутний автобус, вийшов водій відкрив багажне відділення та вказав на ящик, який дістала поліція. Ящик по фотографували, відкрили в ньому був пакет чорного кольору з подрібненою речовиною рослинного походження та цеглина. Поклали все назад в ящик та написали протокол в якому вони розписалися, чи вилучали цю речовину не пам`ятає і чи опечатували ящик теж не пам`ятає.

Стороною захисту заявлено клопотання про визнання доказу не допустимим, а саме протоколів ОМП від 03.08.2015 року, оскільки працівники поліції відчинили коробку в якій був наркотичний засіб, вилучили з неї його, а неопечатану коробку з цеглиною вилучили на автобусній зупинці в м. Черкаси.

Дослідивши указані докази колегія судів вважає, що органом досудового розслідування при складанні указаних процесуальних документів не було допущено істотних порушень, які б спотворювали зміст указаної слідчої дії чи істотно порушили порядок її проведення. Огляд проводився уповноваженою особою за участі понятих і в протоколі відображено хід її проведення та отримані наслідки, за таких обставин відсутні підстави для визнання указаних протоколів ОМП не допустими доказами.

Досудовим розслідуванням в обвинувачення ОСОБА_6 ставиться факт зберігання останнім наркотичного засобу з метою збуту по АДРЕСА_1 , який було вилучено працівниками поліції в ході ОМП 06.08.2015 року за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

На думку колегії суддів обвинувачення в цій частині не знайшло свого об`єктивного підтвердження, оскільки не встановлено належність даного наркотичного засобу саме обвинуваченому, не доведено що домоволодіння за указаною адресою належить чи використовується саме обвинуваченим. З протоколу ОМП вбачається що дане домоволодіння не житлове, в ньому ніхто не проживає, що на думку суду не виключає доступ до нього будь-яких сторонніх осіб і сам обвинувачений будучи допитаним у судовому засіданні заперечував факт використання ним даного домоволодіння та зберігання в ньому наркотичного засобу. Будь-яких інших даних стороною обвинувачення, крім протоколу ОМП та висновку хімічної експертизи, що підтверджували б факт зберігання наркотичного засобу саме ОСОБА_6 у даному домоволодінні не надано, тому за таких обставин, суд вважає, що обвинувачення у даній частині є не доведеним і обвинувачений підлягає виправданню.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 62 Конституції України виходячи з презумпції невинуватості, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Згідно ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

У відповідностідо ч.4ст.17КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.

Відповідно доп.2ч.1ст.373КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

В п.1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З огляду на наведені вище норми сторона обвинувачення не довела причетність саме обвинуваченого у даній частині пред`явленого звинувачення.

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України доведена повністю.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 3 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів, без метизбуту, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у особливо великих розмірах.

Призначаючи ОСОБА_6 покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, працює, має малолітню дитину на утриманні, визнав частково свою вину у незаконному зберіганні наркотичного засобу, що він вчинив тяжкий злочин в період перебування на іспитовому строці та значний суспільний інтерес у боротьбі з незаконним обігом наркотиків, а тому на думку суду виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства не можливе, за таких обставин суд вважає за доцільне призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ч. 3 ст. 309 КК України, з застосуванням ст. 71 КК України, яке буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та попередженням вчинення ним нових злочинів.

Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Визначене судом покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню,такяк Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Адже, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Пом`якшуючих покарання обставин, згідно ст. 66 КК України, суд не вбачає.

Обтяжуючих покарання обставин, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Запобіжний захід ОСОБА_6 залишити попередній - заставу, після набрання вироком законної сили, застава підлягає поверненню заставодавцю, відповідно до вимог ч. 11 ст. 182 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_6 з 04.08.2015 по 05.10.2016 перебував під вартою, а злочин вчинено 03.08.2015 року тобто в період дії ч. 5 ст. 72 КК України в редакції чинній на момент даних правовідносин, яка передбачала зарахування у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один деньпопереднього ув`язненняза двадні позбавленняволі.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Враховуючи, що ухвалою суду від 12.01.2023 виділено кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_12 , що обвинувачується у вчиненні даних злочинів в окреме провадження у зв`язку з перебуванням останнього в складі Збройних сил України у зв`язку з мобілізацією, тому вирішення питання про речові докази суд вважає за доцільне вирішувати в межах розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_12 .

Керуючись ст.ст.368, 370-371, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Виправдати ОСОБА_6 та визнати його невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України в частині зберігання наркотичного засобу з метою збуту, який було вилучено працівниками поліції в ході ОМП 06.08.2015 року, за адресою по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднати не відбуте покарання за вироком Катеринопільського районного суду Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України від 15.06.2015 року та визначити остаточно до відбуття 5 (п`ять) років 1 місяць позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_6 у строк відбуття покарання - строк попереднього ув`язнення з 04.08.2015 року (дата затримання) по 05.10.2016 року (дата звільнення з-під варти після внесення застави) з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 залишити попередній застава, а строк відбуття покарання рахувати після набрання вироком законної сили та затримання обвинуваченого.

Після набрання вироком законної сили заставу у сумі 60900 грн. внесену ОСОБА_13 за ОСОБА_6 , згідно квитанції №8 від 28.09.2016 повернути заставодавцю ОСОБА_13 .

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави судові витрати у справі за проведення судових експертиз у сумі 4007 грн. 52 коп.

На вирокможуть бутиподані апеляційніскарги учасникамипроцесу доЧеркаського апеляційногосуду черезсуд першоїінстанції протягом30днівз дня проголошення вироку, а особою, яка перебуває під вартою протягом 30днівз дня вручення їй копії вироку.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3