Справа № 178/502/20
В И Р О К
і м е н е м У к р а ї н и
10 листопада 2023 року Криничанський районний суд Дніпропетровської областів складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020040460000161 від 31 березня 2020 року внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт.Дашава, Стрийського району, Львівської області, не працює, має середню освіту, одруженого, українця, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України,-
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
захисниці ОСОБА_5 ,
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що у червні 2019 року (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) вступив у злочинну змову, спрямовану на незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях , з особою, матеріали якої виділено в окреме провадження, при цьому розподіливши між собою ролі, а саме ОСОБА_3 повинен був підвозити на транспорті особу, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, до лісосмуги, яка межує з земельною ділянкою, що має кадастровий номер 1222086500:01:001:5096, що належить матері ОСОБА_3 - ОСОБА_6 та розташована на території Червоноіванівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, де необхідно було здійснити порубку дерев, а особа, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, в свою чергу повинен був здійснювати безпосередню вирубку дерев, після чого ОСОБА_3 , повинен був його забрати та по закінченню вирубки відвезти особі, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, стовбури спиляних дерев додому.
Реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, 18 листопада 2019 року, приблизно, о 09 год. 00 хв. (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), діючи за попередньою змовою, яка спрямована на незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях, ОСОБА_3 , вивіз особу, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, до лісосмуги, яка межує з земельною ділянкою, що має кадастровий номер 1222086500:01:001:5096, що належить матері ОСОБА_3 - ОСОБА_6 та розташована на території Червоноіванівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, де особа, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, виконуючи відведену йому роль, достовірно знаючи, що він не має лісорубного квитка (ордера) на використання лісових ресурсів та здійснення лісорубних дерев, всупереч вимогам ст.ст.51, 54 Лісового кодексу України, п.п.2, 3 «Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» від 23.05.2007 року №761, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, всупереч встановленому порядку охорони раціонального використання і відтворення лісу як важливого елемента навколишнього природного середовища, з метою задоволення власних потреб, використовуючи бензопилу марки «MZ59YS Riber-Pro», шляхом повного відокремлення дерева від кореня (спилювання) до 15:00 год. здійснював незаконну порубку частини дерев породи «клен» від загальної кількості 71 штуки.
Продовжуючи реалізацію свого вищевказаного злочинного умислу, 19 листопада 2019 року приблизно о 09 год. (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), діючи за попередньою змовою, яка спрямована на незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях, особою, матеріали якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_3 вивіз особу, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, до лісосмуги, яка межує з земельною ділянкою, що має кадастровий номер 1222086500:01:001:5096, що належить матері ОСОБА_3 - ОСОБА_6 та розташована на території Червоноіванівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, де особа, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, виконуючи відведену йому роль, достовірно знаючи, що він не має лісорубного квитка (ордера) на використання лісових ресурсів та здійснення лісорубних дерев, всупереч вимогам ст..ст.51, 54 Лісового кодексу України, п.п.2, 3 «Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» від 23.05.2007 року №761, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, всупереч встановленому порядку охорони раціонального використання і відтворення лісу як важливого елемента навколишнього природного середовища, з метою задоволення власних потреб, використовуючи бензопилу марки «MZ59YS Riber-Pro», шляхом повного відокремлення дерева від кореня (спилювання) до 12 год. 45 хв., здійснював незаконну порубку наступну частину дерев породи «клен» від загальної кількості 71 штуки.
Після чого, 19 листопада 2019 року, приблизно, о 12 год. 45 хв. (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) злочинні дії особи, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження та ОСОБА_3 в лісосмузі, біля автомобільної дороги загального користування місцевого значення О040304 Верхівцеве-Червоноіванівка- Кринички у Криничанському районі Дніпропетровської області були припинені працівниками поліції та у ході огляду місця скоєння кримінального правопорушення було встановлено, що загальна кількість дерев породи «клен» склала 71 штуку, з яких: 49 дерев діаметром 10 см, 12 дерев діаметром 10,1-14,0 см, 6 дерев діаметром 14,1-18,0 см, 3 дерева діаметром 18,1-22,0 см, 1 дерево діаметром 26,1-30,0 см.
Відповідно до висновку експертизи № 19/104-10/3-19 від 14.02.2020 внаслідок незаконного вирубування 71 дерева породи «клен» в лісосмузі, біля автомобільної дороги загального користування місцевого значення О040304 Верхівцеве-Червоноіванівка- Кринички у Криничанському районі Дніпропетровської області, довкіллю заподіяно матеріальної шкоди на суму 25066 грн 02 коп, що більше ніж у 20 разів перевищує неоподаткований мінімумів доходів громадян.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 та особа, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, завдали істотної шкоди державі в особі Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.246 КК України , як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у пред`явленому обвинуваченні не визнає, оскільки земельна ділянка належить його матері і знаходиться у самообробітку його сім`ї. Після смерті батька він сам її обробляє і кожного року підчищає кущі «кленка», який самозасівається та заважає земельним роботам. Дій протиправних не вчиняв, бо земельна ділянка у приватній власності, межі якої він чітко знає.
Свідок ОСОБА_7 суду показав, що ОСОБА_3 попросив його повирізати кущі , що ростуть на його полі оскільки, по плану повинна бути одна тополя, яку не можна чіпати . Різав як зазначає саме кущі «кленок», окремих дерев там не було. Коли він працював на зазначеній ділянці до нього під`їхали поліцейські , склали протокол і забрали все приладдя і деревину .
Свідок ОСОБА_8 суду показала, що їхала з батьком додому і їх зупинили поліцейські і попросили бути понятими. Присутні були на місці, приблизно, 10хв, підписала протокол не читаючи; були там дерева чи кущі не звернула уваги, бо поспішала додому до грудної дитини. При пред`явленні протоколу на огляд повідомила , що в протоколі стоїть не її підпис.
Свідок ОСОБА_9 суду показав, що їхав додому з донькою , де його зупинили поліцейські і попросили побути понятими . Зазначив , що колод дерев не було , а лежали тільки гілки, куди їх вивозили він не знає.
Свідок ОСОБА_10 суду показав, що здійснював виїзд з працівниками поліції на місце злочину і робив заміри зрізів, встановлював розрахунки, що зафіксовано в акті. Геодезист не залучався.
Суд, перевіряючи на предмет допустимості та належності дані, які містяться у письмових доказах, долучених до матеріалів кримінального провадження зазначає наступне.
З протоколу огляду місця події від 19.11.2019 з фототаблицею вбачається, що місцем проведення огляду являється лісосмуга, яка знаходиться в правому коветі у напрямку м. Верхівцеве, а саме вказана лісосмуга розташована на 2км а/ш «Червоноіванівка-Верхівцеве», Криничанського району, Дніпропетровської області. У вказаному кюветі під час проведення огляду встановлено пеньки дерева клен у кількості 71шт...; крім цього на вказаному місці виявлено бензопилу марки «MZ59YS Riber-Pro» чорного кольору; ножиці «сікатор» зеленого кольору «GREENMILL»; топор; щітка по металу червоного кольору; два цепи до бензопили; дві пластикові пляшки об`ємом по 3л кожна з вмістом в них рідини схожої на бензин та рідини схожої на мастило; чорна сумка «Riber Pro» з вмістом інструментів та запчастин до бензопили. За вказаною лісосмугою знаходиться сільськогосподарське поле. При проведенні огляду на вказаному місці було виявлено ОСОБА_7 , який пояснив в усній формі, що вказані та виявлені на місці інструменти належать йому, яле від підпису відмовився. (т.1, а.к.п.9-14).
З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-1201499442014 від 24.04.2014 встановлено, що земельна ділянка № 1222086500:01:001:5096 розташована на території Червоноіванівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області та належить на праві приватної власності ОСОБА_6 (т.1, а.к.п.15-16).
З даних, що містяться у висновку експерта № 19/104-10/3-19 від 14.02.2020 вбачається, що в обсязі наданих документів, документально та частково підтверджується розмір шкоди довкіллю завданої внаслідок пошкодження зелених насаджень до ступеня припинення росту в лісопосадці поблизу на 2км а/ш «Червоноіванівка - Верхівцеве», Криничанський район, Дніпропетровська область, заподіяної державі, вказаний у додатку до акту від 05.02.2020 позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо вирубки дерев в лісопосадці на 2 км а/ш «Червоноіванівка-Верхівцеве», Криничанський район, Дніпропетровська область у розмірі 25066,02 грн. (т.1, а.к.п.26-33).
З технічного паспорта автомобільної дороги та лінійного графіка О040304 Верхівцеве-Червоноіванівка-Кринички у Криничанському районі Дніпропетровської області встановлено, схеми привязки, загальні дані про автомобільну дорогу, протяжність, категорія, економічне значення та характеристики (т.1, а.к.п. 48-58).
З відкритих матеріалів наданих стороною захисту, а саме: технічну документацію на земельну ділянку № 1222086500:01:001:5096, що розташована на території Червоноіванівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, Державного акту на право приватної власності на землю встановлено, що вищевказана земельна ділянка межі якої встановлено та затверджено згідно технічного завдання, належить на праві приватної власності ОСОБА_6 (т.1, а.к.п.139-153).
У ході розгляду кримінального провадження було проведено повторний слідчий експеримент (т.3, а.к.п.102-112) з якого вбачається, що:
1.Частина узбіччя та асфальтованої дороги згідно з державним актом перебувають у межах земельної ділянки приватної форми власності і межах земельної ділянки кадастровий номер 1222086500:01:001:5096 , виходячи з пояснень ОСОБА_3 і встановлених межових знаків,
2.Неможливо визначити відстань на якій було здійснено видалення зелених насаджень поза межами земельної ділянки кадастровий номер 122 2086500:01:001:5096 ,
3.Пройшовши уздовж кущів від межового знаку і до початку земельної ділянки, де ростуть дерева було нараховано 74 зрізи , які перебувають в оточенні сироростучих кущів , візуально обвуглені , потріскані ; встановити коли та в який спосіб вказані зрізи утворились , коли піддавалися вогню в ході слідчого експерименту . При цьому ОСОБА_11 повідомив , що вказані кущі входять до меж земельної ділянки його матері і тому він без будь-якого сумніву надав ОСОБА_7 доручення про їх видалення, оскільки таку процедуру проводив кожного року , а прокурор зазначив , що порахувати в точності до одного пня , зрізи неможливо з об`єктивних причин, т.я. ці кущі розрослися , покрили собою місця зрізів, лісосмуга піддавалася впливу вогню.
4.Здійснити відповідні заміри видалених зелених насаджень поза межами земельної ділянки кадастровий номер 122 2086500:01:001:5096 не видається можливим . При цьому прокурор зазначив , що об`єктивно внаслідок впливу часу і випалюванню ділянки неможливо встановити точну кількість зрізів , а тим паче їх діаметр.
Під час розгляду кримінального провадження прокурором заявлено клопотання про призначенняземельно-технічноїекспертизи,для встановлення можливості накладення меж земельної ділянки з кадастровим номером 1222086500:01:001:5096, з межами автомобільної дороги загального користування місцевого значення О040304 «Верцівцеве-Червоноіванівка-Кринички», але оскільки прокурором не доведена необхідність призначення експертизи у межах даного кримінального провадження з урахуванням суті обвинувачення, а також те, що дані обставини не є предметом розгляду кримінального провадження за ч.2 ст.246 КК України, а лише підтверджує сумніви сторони обвинувачення, і, вказує на наявні недоліки під час досудового розслідування, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора про призначення земельно-технічної експертизи.
Встановлення завданої суми збитків під час проведення судової експертизи вичерпана, враховуючи зміст протоколу слідчого експерименту від 17.04.2023, як наслідок - недопустимість висновку судової економічної експертизи №19\104-10\3-19 від 14.02.2020 як належного доказу .
Дослідивши надані стороною обвинувачення та стороною захисту докази, керуючисьст.129 Конституції України, ст.ст.17,22,23 КПК Українищодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини поза розумним сумнівом, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечуючи відповідно до вимогст.321 КПК Україниздійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямувавши судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, надавши сторонам кримінального провадження можливість подання ними суду доказів, самостійного обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, провівши судовий розгляд у відповідності до вимогст.337 КПК Українилише стосовно осіб, яким висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_3 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246КК України, зважаючи на наступне.
За змістом диспозиції ст. 246 КК України до об`єктивної сторони зазначеного кримінального правопорушення (злочину) включено її обов`язковий елемент - істотна шкода, і саме питання щодо визначення її розміру відповідно до ст.91 КПК України включено до предмету доказування у даному кримінальному провадженні.
Разом із цим, за змістом диспозиції ст. 246 КК України, примітки 1 до вказаної статті, та виключно з огляду на межі обвинувачення істотна шкода від вищенаведеного діяння має оціночний зміст й відповідно є оціночною категорією, яка складається з двох взаємодоповнюючих показників: матеріального та екологічного критеріїв. Такий вид шкоди повинен визначатися в кожному конкретному випадку, як на стадії досудового розслідування, так і судового розгляду з урахуванням вартості дерев, їх екологічної цінності, кількості, а також шкоди, заподіяної довкіллю тощо. Такий висновок суду, узгоджується із правовою позицією, викладеною в абзаці 3 пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004 року № 17, згідно з якою у справах про злочини, відповідальність за які передбачена статтею 246 КК України, шкода визнається істотною, коли: були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості; погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні властивості лісу; виникли труднощі у відтворенні заліснення в певній місцевості; знизилась якість атмосферного повітря; змінились ландшафт місцевості, русло річки; сталась ерозія ґрунту, тощо.
За змістомст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення).
Згідно з вимогами ч. 2ст. 91 КПК Українидоказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Предмет доказування в конкретному кримінальному провадженні,тобто сукупність передбачених кримінальним процесуальним законом обставин, встановлення яких необхідно для вирішення кримінального провадження ,залежить від того, у вчиненні якого саме кримінального правопорушення обвинувачується особа, оскількикримінальні правопорушення різняться за об`єктом, об`єктивною та суб`єктивною сторонами, суб`єктом.
Пред`являючи особі обвинувачення у вчиненні конкретного кримінального правопорушення з кваліфікацією її дій застаттею (частиною статті) Кримінального кодексу, сторона обвинувачення фактично визначає, які обставини вона буде доводити перед судом.
Відповідно до положеньст. 92 КПК України, у кримінальному провадженні обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбаченийст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
Стаття 84 КПК Українивизначає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно статей85та86 КПК Україниналежними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Стаття 87 КПК Українивизначає, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Суд дотримався норм, визначених статтями10,22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу суд розглянув відповідно до вимог закону.
При оцінці представлених суду доказів, суд виходить з загальних принципів кримінального судочинства, статей84,85,86,89 КПК України, практики Європейського суду з прав людини та практики Верховного Суду.
Так,ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, астаття 18 цього Законувизначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.
У ч.2ст. 8 КПК Українивизначено що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а у ч.5ст.9 КПК Українинаголошено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд, проте вона не визначає критеріїв допустимості доказів, оскільки це питання вирішується перш за все внутрішнім правом і національними судами (справи «Шенк проти Швейцарії», заява№ 10862/84, рішення від 12 липня 1988 року, § 45, 46; «Морейра Ферейра проти Португалії» (№ 2) [ВП], заява № 19867/12, рішення від 11 липня 2017 року;«Хеглас проти Республіки Чехія», заява № 5935/02, рішення від 01 березня 2007 року, § 84).
Дотримання стандартів справедливості провадження досягається через дотримання прав сторони захисту з урахуванням якості доказів сторони обвинувачення, включно з вирішенням питання про те, чи породжують сумнів щодо їх надійності або точності обставини, за яких їх було отримано, чи були використані у провадженні докази, отримані з порушенням права на захист.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі №688/788/15-к від 04 липня 2018 року, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
У відповідності до вимогст.368 КПК Україниухвалюючи вирок, суд, поряд з іншим, повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 373КПК Українивстановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
За вимогамист. 62 Конституції Україниніхто не зобов"язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, аналізуючи докази на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених матеріалами справи, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом та враховуючи, що можливості для збору додаткових доказів вичерпано, а стороною обвинувачення не подано інших доказів для ухвалення обвинувального вироку, суд приходить до висновку, що судом не здобуто і стороною обвинувачення не доведено наявності в діянні ОСОБА_3 складу інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України, які згідно Конституції України, Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, були б прийняті судом до уваги, а наявність порушень вимог чинного законодавства під час проведення досудового розслідування безсумнівно вказує на упередженість досудового розслідування і бажання у будь-який спосіб здобути докази винуватості ОСОБА_3 , відтак сумніви щодо доведеності обвинувачення усунути неможливо, а тому суд тлумачить їх на користь обвинуваченого.
Тому із урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги норми ст. 62 Конституції України, з огляду на те, що стороною обвинувачення не надано суду належних та допустимих доказів наявності в діянні ОСОБА_3 всіх елементів складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 246 КК України, суд дійшов висновку про наявність підстави для виправдання обвинуваченого згідно з п.3 ч.1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю того, що в діянні обвинуваченого є склад зазначеного вище кримінального правопорушення.
Цивільний позовпотерпілого,заявлений уданій справі,підлягає залишеннюбез розглядувідповідно доч.3ст.129КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експертавіднести на рахунок держави.
Питання про речові докази в кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246КК Українита виправдати за недоведеності вчинення ним даного кримінального правопорушення.
Цивільний позов залишити без розгляду.
Витрати на залучення експерта під час досудового розслідуваннявіднести на рахунок держави.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- бензопилу марки «MZ59YS Riber-Pro» чорного кольору; ножиці «сікатор» зеленого кольору «GREENMILL»; топор; щітку по металу червоного кольору; два цепи до бензопили; чорну сумку «Riber Pro» з вмістом інструментів та запчастин до бензопили - повернути ОСОБА_7 ;
- дві пластикові пляшки об`ємом по 3л кожна з вмістом в них рідини схожої на бензин та рідини схожої на мастило знищити;
- колоди клена вагою 1900 кг знищити.
Зняти арешт з майна, а саме : бензопили марки «MZ59YS Riber-Pro» чорного кольору; ножиць «секатор» зеленого кольору «GREENMILL»; топора; щітки по металу червоного кольору; двох цепів до бензопили; чорної сумки «Riber Pro» з вмістом інструментів та запчастин до бензопили; двох пластикових пляшок об`ємом по 3л кожна з вмістом в них рідини схожої на бензин та рідини схожої на мастило; колод дерева клен вагою 1900 кг , накладений ухвалою Криничанського районного суду від 22.11.2019.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Повний текст вироку виготовлено 10 листопада 2023 року.
Суддя: ОСОБА_1
Суд | Криничанський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 10.11.2023 |
Оприлюднено | 13.11.2023 |
Номер документу | 114814980 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти довкілля Незаконна порубка лісу |
Кримінальне
Криничанський районний суд Дніпропетровської області
Берелет В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні