Ухвала

від 09.11.2023 по справі 946/8512/23

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/8512/23

Провадження № 2-з/946/66/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Пащенко Т.П., розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «СОМІК» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СОМІК» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «СОМІК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

09.11.2023 року представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 55,1 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м., яка належить ОСОБА_1 , обґрунтовуючи заяву тим, що між сторонами наявний спір щодо стягнення майнової шкоди у розмірі 472791 грн., що є підставою для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, належне відповідачу. В цілому вимогам позивача найбільш відповідає накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 55,1 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м., яка належить ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, заяву про забезпечення позову, суд прийшов до наступного висновку.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонуєтьсявжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дійіз боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

ТОВ «СОМІК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №346274989 від 12.09.2023 року, відповідачу по справі, ОСОБА_1 , належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 55,1 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м., яка належить ОСОБА_1 (1/1 частка) на підставі договору купівлі-продажу майнових прав, серії та номеру 11/29, 2-47, виданого 20.02.2017 року.

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Пунктами 1,2 частини 1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Метою забезпечення позову є збереження матеріального об`єкта спору до вирішення справи в суді.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Як роз`яснив Пленум Верховного суду України у постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, забезпечення позову сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно п. 4 згаданої постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конституцією України(ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З огляду на викладені обставини, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви.

Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір, не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що прохання позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 55,1 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м., яка належить ОСОБА_1 (1/1 частка) на підставі договору купівлі-продажу майнових прав, серії та номеру 11/29, 2-47, виданого 20.02.2017 року, підлягає задоволенню, оскільки заява є обґрунтованою та захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на квратиру є співмірним позовним вимогам.

Керуючись статтями 149,150,260,353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «СОМІК» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СОМІК» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 55,1 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м., яка належить ОСОБА_1 (1/1 частка) на підставі договору купівлі-продажу майнових прав, серії та номеру 11/29, 2-47, виданого 20 лютого 2017 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання даної ухвали покласти на відділ державної виконавчої служби.

Ухвала може бути скасована за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги, що не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Т.П.Пащенко