Постанова

від 01.11.2023 по справі 907/347/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2023 р. Справа №907/347/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддяЖелік М.Б.

суддіГалушко Н.А.

Орищин Г.В.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енка-Україна» б/н від 12.09.2023 (вх. №01-05/2899/23 від 13.09.2023)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.08.2023 (суддя Пригара Л.І., повний текст складено 24.08.2023)

у справі № 907/347/23

за позовом Державного підприємства Дослідне господарство «Пасічна» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, с. Пасічна Хмельницького району Хмельницької області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енка-Україна», м. Ужгород Закарпатської області

про стягнення суми 391 999,78 грн заборгованості за поставлений товар,

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від апелянта (відповідача): Оніщук Є.О. адвокат (в режимі відеоконференції)

Учаснику процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.08.2023 у справі №907/347/23 позов задоволено повністю Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енка-Україна» на користь Державного підприємства Дослідне господарство «Пасічна» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України суму 391 999,78 грн. заборгованості за поставлений товар, а також 5880,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.08.2023 у справі №907/347/23, закрити провадження в частині стягнення з ТзОВ «Енка-Україна» 141139,18 грн. заборгованості за поставлений товар та 2117,09 грн. судового збору, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Державного підприємства Дослідне господарство «Пасічна» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України до ТзОВ «Енка-Україна», судові витрати стягнути з позивача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2023 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. головуючий суддя, члени колегії судді Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.09.2023, після усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження, встановлено учасникам справи строк на подання відзиву до 30.10.2023, призначено розгляд справи на 01.11.2023.

11.10.2023 на адресу суду надійшов відзив ДП «ДГ «Пасічна» ІС НААН України на апеляційну скаргу, у якому позивач не заперечує щодо закриття провадження у справі в частині оплаченого боргу на суму 141 139,18 грн. та просить залишити в силі оскаржене рішення в частині стягнення з відповідача боргу за поставлений товар в розмірі 250 860,60 грн. До відзиву додано розрахунок суми боргу станом на 06.10.2023 та докази надсилання відзиву апелянту.

В судовому засіданні 01.11.2023 представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про закриття провадження в частині стягнення з ТзОВ «Енка -Україна» 141139,18 грн. заборгованості за поставлений товар та 2117,09 грн. судового збору та відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Позивач явки представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог, заперечень відповідача та рішення суду першої інстанції.

Державне підприємство «Дослідне господарство «Пасічна» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енка-Україна» про стягнення суми 391 999,78 грн заборгованості за поставлений товар.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач допустив заборгованість перед позивачем в розмірі 391 999,78 грн внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором поставки №1 від 10.01.2023 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2023 відкрито провадження у справі №907/347/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику уповноважених представників сторін спору.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене рішення, дійшов висновку про те, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, вимоги позивача про стягнення з відповідача 391999,78 грн заборгованості за поставлений товар є документально доведеними та обґрунтованими, чого відповідач належними і допустимими доказами не спростував, а отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Узагальнені доводи апелянта (відповідача) та позивача.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржене рішення ухвалене внаслідок неналежного з`ясування судом першої інстанції обставин справи, недоведення обставин, необхідних для задоволення позову, з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. На підтвердження вказаних підстав для скасування рішення апелянт наводить наступні доводи:

- відповідач не міг скористатись правом на подання відзиву на позовну заяву та доказів на підтвердження обставин, викладених у відзиві, оскільки відповідачу не було відомо про відкриття провадження у даній справі (щодо наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення ухвали суду від 08.05.2023 на підприємстві проводиться службове розслідування, адже з травня 2023 року працівники не перебувають за юридичною адресою відповідача і жодні довіреності на отримання поштової кореспонденції не видавались, а іншими засобами зв`язку (електронною поштою, телефоном) відповідача не повідомляли про розгляд справи);

- суд не встановив належним чином обставини вартості сплаченого товару та розміру заборгованості, зокрема, суд вказав, що позивач поставив відповідачу товар вартістю 3 161 998,18 грн. з ПДВ, а відповідач лише частково сплатив вартість поставленого товару в розмірі 2 799 998,40 грн., у зв`язку з чим заборгованість становить 391 999,78 грн., проте, через необізнаність відповідача про відкриття провадження у справі та неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків позивачем, суд не врахував оплату в сумі 141 139,18 грн., здійснену 25.04.2023 згідно із платіжним дорученням №317, тобто, на момент відкриття провадження у справі відповідач не сплатив частину вартості товару в розмірі 250 860,60 грн., а не 391 999,78 грн.;

- враховуючи відсутність предмету спору в частині стягнення 141 139,18 грн. на момент відкриття провадження у справі та на момент ухвалення оскаржуваного рішення, провадження в цій частині необхідно було закрити у відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України;

- суд належним чином не дослідив умови договору поставки та специфікації щодо строків проведення розрахунку за товар, що призвело до безпідставного висновку про прострочення здійснення розрахунку за товар та, відповідно, ухвалення рішення про стягнення такої заборгованості, зокрема, в п.3. специфікації №1 до договору поставки сторонами визначено, що оплата здійснюється покупцем за фактично поставлений товар згідно з виставленим рахунком-фактурою за наявності усіх документів, згідно із п.6.1.3. та п.11.1. договору (рахунок-фактура, видаткова накладна, документ, що підтверджує якість товару додані до позову, товаро-транспортна накладна відсутня в матеріалах справи, а також відсутні: накази та/або протоколи про призначення директора та головного бухгалтера, останню зареєстровану редакцію статуту, у випадку обмежень, встановлених установчими документами на підписання керівником договору та інших документів протокол загальних зборів або рішення засновника; форми №1 «Баланс» та №2 «Звіт про фінансові результати» за останній звітний період з відміткою органу державної статистики або з квитанцією №2 про прийняття цих форм; довідку виробника про порядок виробництва продуктів переробки зернових, олійних та бобових культур (для пред`явлення в Торгово-промислову палату);

- відповідно до ч.1 ст.692 та ч.1 ст.530 ЦК України сторони визначили, що зобов`язання з оплати за товар виникає у відповідача з настанням події надання позивачем документів, визначених пунктами 6.1.3. та 11.1. даного договору, разом з тим, до позовної заяви не додано, і в матеріалах відсутні докази на підтвердження обставин настання події, вказаної в п.3 специфікації, з настанням якої пов`язане виникнення у відповідача зобов`язання з оплати товару та початок перебігу строку прострочення оплати за товар доказів надання відповідачу документів;

- оскільки позивачем не надано доказів виконання ним умов п.3 специфікації щодо надання відповідачу визначених документів та за відсутності будь-яких вимог чи претензій до відповідача про оплату товару, у відповідача не виникло зобов`язання з оплати товару, обставини щодо наявності простроченої заборгованості не доведені, а висновок суду про наявність підстав для стягнення заборгованості безпідставний.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наводить наступні аргументи на спростування доводів скаржника:

- позивач направляв позов до відповідача про стягнення 391 999,78 грн. за поставлений товар і на момент підготовки та направлення позову до суду першої інстанції оплати боргу в сумі 141 139,18 грн. здійснено не було;

- оплату боргу в сумі 141 139,18 грн. відповідач здійснив 25.04.2023 згідно з платіжним дорученням №317, проте позивач не подав суду заяву про зменшення позовних вимог до суду через неузгодженість дій бухгалтерії підприємства з представником позивача, тому позивач не заперечує щодо закриття провадження у справі в частині оплаченого боргу на суму 141 139,18 грн.;

- підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам ст.9 цього Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, тому підписання сторонами видаткової накладної №41 від 17.01.2023 свідчило про поставку товару на загальну суму 3 191 998,18 грн. та стало підставою для виникнення обов`язку відповідач перед позивачем щодо сплати коштів за отриманий товар;

- сторона постачальника дотримала всі вимоги договору щодо подання покупцю документів для здійснення оплати, які були передбачені пунктами 6.1.3. та 11.1 договору поставки;

- надання документів, визначених у п.11.1. договору передбачено виключно ля підписання договору стороною покупця, факт підписання договору покупцем свідчить про те, що постачальник надав усіх необхідні документи;

- покупцю було надано усі документи, визначені у п.6.1.3. договору рахунок-фактуру №37 від 17.01.2023, видаткову накладну №41 від 17.01.2023, документ, що підтверджує якість товару (карту аналізу зерна №16 від 17.01.2023); документи передачі товару у власність покупця (акт приймання-передачі №00-НВ00-002 від 17.01.2023), товарно-транспортні накладні не складались, оскільки постачальник не здійснював поставки вантажу ні з власного складу, ні на склад покупця, а перехід права власності на товар, що був предметом договору, здійснено на зерновому складі;

- відповідно до договору складського зберігання №39 від 09.01.2023 ДП «ДГ «Пасічна» ІКСГ Поділля НААН», як поклажедавцем, передано на зберігання ТзОВ «Ілана ВНП», як зерновому складу, кукурудзу (3 класу) в кількості 480 000 кг, що підтверджується складською квитанцією на зерно №384 від 17.01.2023 (серії Б№625384); п.4.1. цього договору передбачено право поклажедавця на переоформлення на третю особу (покупця) товару, що перебуває на зберіганні на зерновому складі, про що сторони оформляють тристоронній акт прийому-передачі даної партії товару; 17.01.2023 між сторонами позивачем (продавцем), відповідачем (покупцем) та ТзОВ «Ілана ВНП» (зерновим складом) укладено акт приймання-передачі №00-НВ00-02, відповідно до якого продавець продав, а покупець прийняв у власність кукурудзу (3 класу) кількістю 480 000 кг, переданої на збереження зерновому складу, отже товар від постачальника покупцем було фактично прийнято 17.01.2023;

- скаржник не заперечує факту отримання кукурудзи в кількості 480 т від постачальника та не заперечує наявність боргу за отриманий товар на суму 250 860,60 грн. (абз.4 аркуш 4 апеляційної скарги), а попередні платежі здійснювались покупцем виключно на підставі одного документу - рахунку №37 від 17.01.2023, про що зазначено у графі «призначення платежу» платіжних інструкцій, в такий рахунок було надано покупцю для оплати, що спростовує позицію скаржника про відсутність у нього підстав для здійснення оплати боргу на суму 250 860,60 грн. та необхідності відмови позивачу у задоволенні позову;

- станом на дату написання відзиву борг за отриманий товар в сумі 250 860,60 грн. відповідачем сплачено не було.

Фактичні обставини справи, встановлені за результатами оцінки доказів.

Між Державним підприємством «Дослідне господарство «Пасічна» Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (31.03.2023 перейменоване на Державне підприємство «Дослідне господарство «Пасічна» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України) постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕнкаУкраїна» (покупець) було укладено договір поставки №1 від 10.01.2023, відповідно до умов якого що постачальник приймає на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктом 1.2. договору, найменування товару, його ціна, одиниці виміру товару, що підлягає поставці, а також умови поставки, пакування, кількість, якість, кінцевий термін поставки товару та інші дані, необхідні для організації поставок, визначаються відповідно до специфікацій до цього договору, які оформляються на кожну партію товару та є невід`ємними частинами даного договору.

Відповідно до п.2.1. договір є укладеним з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2023 року.

Покупець оплачує товар за цінами, зазначеними в затвердженій сторонами специфікації. Ціна договору складається з суми вартості одиниць товару, зазначених в затвердженій сторонами специфікації (п. 3.1., 3.4. договору).

У відповідності до п.3.5., 3.6. договору, розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються у безготівковій формі. Валюта згідно цього договору: гривня.

Пунктами 4.1., 4.2. договору встановлено, що поставка товару за даним договором здійснюється на умовах, що визначаються у специфікаціях до даного договору (далі по тексту місце поставки), які оформляються на кожну партію товару і є невід`ємними частинами даного договору. Поставка партії товару та виписка накладних документів здійснюється за цінами, що зафіксовані сторонами у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно із п. 4.4., 4.5. договору, датою (моментом) поставки товару вважається дата фактичного отримання товару у місці поставки разом з відвантажувальними документами, зазначеними в п.6.1.3. цього договору та підписання покупцем видаткової накладної. Кінцевий термін поставки кожної партії товару обумовлюється згідно специфікацій до даного договору.

Відповідно до п.6.1.3. договору постачальник зобов`язаний передати товар разом з усією відповідною документацією, яка вимагається відповідно до законодавства України, зокрема, наступні супровідні документи: - рахунок-фактура, - видаткова накладна, - документ, що підтверджує якість товару, - товаро-транспортна накладна.

Відповідно до підп. 6.2.1. п. 6.2., підп. 6.3.1., 6.3.2. п.6.3. договору, постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар, а покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар, прийняти поставлений товар відповідно до умов договору.

Якщо інше не зазначене у специфікації на партію товару, то товар за цим договором вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем у місці поставки:

а) щодо кількості за показаннями вагів у місці поставки;

б) щодо якості за результатами лабораторії у місці поставки (п.7.1. договору).

Відповідно до п.7.4. право власності на товар та право розпоряджатися товаром переходять від постачальника до покупця в момент отримання товару покупцем в місці поставки та підписання покупцем видаткової накладної.

У розділі 11 договору сторони узгодили «Інші умови». Так, відповідно до п.11.1. при підписанні договору постачальник має надати наступні копії документів, завірені підписом керівника та печаткою підприємства: накази та/або протоколи про призначення директора та головного бухгалтера; останню зареєстровану редакцію статуту постачальника (повністю) зі змінами (якщо такі є); у випадку обмежень, встановлених установчими документами на підписання керівником договору та інших документів протокол загальних зборів або рішення засновника; форми №1 «Баланс» та №2 «Звіт про фінансові результати» за останній звітний період з відміткою органу державної статистики або з квитанцією №2 про прийняття цих форм; довідку виробника про порядок виробництва продуктів переробки зернових. Олійних та бобових культур (для пред`явлення в Торгово-промислову палату).

У специфікації №1 до договору №1 від 10.01.2023 сторони узгодили характеристики товару: найменування кукурудза; місцезнаходження зерноскладу м. Хмільник, вул. Привокзальна, 75А; кількість товару 500 тон +/-10% за вибором покупця; якість товару має відповідати наступним показникам: - масова частка вологи базис 14,0%, але не більше 14,0% (постачальник зобов`язаний знизити ціну товару на 1% за кожний 1% вище базису); - сорність та домішки базис 2,0%, але не більше 3,0% (постачальник зобов`язаний знизити ціну товару на 1% за кожний 1% вище базису). Товар не повинен містити рицину та отруйного насіння, живих довгоносиків, комах, шкідливих зерен, та не повинен мати сторонній неприємний запах. Ціна товару за 1 т 6650 грн, у тому числі ПДВ 14% - 816,67 грн. Остаточна ціна товару за цією специфікацією формується з урахуванням вимог п.1 цієї специфікації, виходячи з кількості та якості товару, та зазначається у видаткових накладних та рахунках фактурах. Порядок розрахунків: оплата здійснюється покупцем за фактично поставлений товар згідно виставленого рахунку фактури за наявності усіх документів, згідно п. 6.1.3. та 11.1. даного договору. Кінцевий термін поставки усієї партії товару не пізніше 30.01.2023.

Водночас, між Державним підприємством «Дослідне господарство «Пасічна» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України» (поклажодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ілана НВП» (зерновим складом) було укладено договір складського зберігання №39 від 09.01.2023, предметом якого є надання зерновим складом поклажодавцю за плату послуг складського зберігання товару, а також супутніх послуг (доведення переданого поклажодавцем на зберігання товару до відповідних кондицій, згідно ДСТУ, ГОСТ, сушки, очистки, прийомки та навантаження) у кількості та на умовах, визначених цим договором та відповідними складськими документами. Товаром за цим договором є: зернові та олійні культури (п.1.2. договору зберігання), місцезнаходження зернового складу: м. Хмільник, вул. Привокзальна, 75А (п.1.8).

Згідно із п.4.1. договору зберігання, у випадку, коли поклажодавець здійснює переоформлення товару на третю особу (покупця), поклажодавець зобов`язаний надати зерновому складу наступні документи, оформлені належним чином (підписані уповноваженими особами та скріплені печатками): - тристоронній акт прийому передачі даної партії товару, підписаний та скріплений печатками продавця товару, покупця товару, зернового складу, де зберігається вищезазначений товар; - лист від поклажодавця на переоформлення даної партії товару на покупця товару; - складський документ на зерно, виписаний на ім`я поклажодавця; - документ, що підтверджує повну оплату послуг зернового складу; - забезпечити присутність представників поклажодавця (продавця) та покупця з дорученням, що уповноважує кожного представника на здійснення вищевказаної операції.

На виконання умов договору поставки №1 від 10.01.2023 позивачем поставлено, а відповідачем, у свою чергу, отримано товар (кукурудзу) у кількості 480 т на загальну суму 3 191 998,18 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи: - накладною №41 від 17.01.2023, підписаною та скріпленою печатками уповноважених представників постачальника та покупця; - тристороннім актом приймання передачі №00-НВ00-002 від 17.01.2023, підписаним та скріпленим печатками уповноважених представників постачальника, покупця та зернового складу, позивачем ДП «Дослідне господарство «Пасічна» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України».

В матеріалах справи наявна копія складської квитанції на зерно №384 від 17.01.2023 (серії ББ №625384), якою підтверджується, що зерновий склад ТзОВ «Ілана НВП» прийняв на зберігання від ТзОВ «Енка-Україна» зерно кукурудзи (3 класу) вагою 480 000 кг (примітка переоформлення з ДП ДГ «Пасічна» ІК СГП НААН), копія картки №16 від 17.01.2023 аналізу зерна кукурудзи (3 класу, рік врожаю 2022) вагою 480 000 кг, у якій зазначено господарство - ДП ДГ «Пасічна» ІК СГП НААН, пункт навантаження-розвантаження ТзОВ «Ілана НВП», одержувач - ТзОВ «Енка-Україна», а також податкові накладні.

Покупцю виставлено рахунок №37 від 17.01.2023 на оплату кукурудзи кількістю 480,00 грн. на суму 3 191 998,18 грн.

До позовної заяви додано докази часткового виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості поставленого товару платіжну інструкцію №128 від 18.01.2023 на суму 2 220 000,00 грн., платіжну інструкцію №129 від 18.01.2023 на суму 579 998,40 грн., з призначенням платежу «оплата за урожай кукурудзи згідно рахунку №37 від 17.01.2023».

Таким чином, станом на дату подання позову 19.04.2023 (позовну заяву датовано 14.04.2023, здано до відділення поштового зв`язку 19.04.2023 та зареєстровано в канцелярії суду 25.04.2023), відповідач зобов`язання з оплати вартості поставленого йому товару виконав частково в розмірі 2 799 998,40 грн., а сума заборгованості перед позивачем становила 391 999,78 грн.

До позовної заяви додано докази направлення її копії з додатками на адресу відповідача 88017, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Лермонтова Михайла, будинок 25в, офіс 3, листом з описом вкладення (поштове відправлення №3110103563950). Вручення вказаного відправлення адресату 25.04.2023 підтверджується інформацією, отриманою за результатами відстеження поштового відправлення №3110103563950 на офіційному сайті АТ «Укрпошта».

Ухвалу від 08.05.2023 про відкриття провадження у справі скаржник отримав 28.05.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, долученим до матеріалів справи. У вказаному повідомленні з про вручення в графі розписка про одержання зазначено «за довіреністю - Сідун», в графі підпис працівника поштового зв`язку проставлено підпис, апелянт не заперечує, що адреса надсилання є адресою ТзОВ «Енка-Україна».

Разом з цим, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що підприємство не отримувало вказаної ухвали, до скарги додано наказ ТзОВ «Енка-Україна» №05-23/В від 25.05.2023 про надання відпустки з 25.05.2023 по 03.06.2023 директору Науменко А.В. та наказ №12/09-СР від 12.09.2023 «Про створення комісії для службового розслідування», яким комісії доучено звернутись до керівника відділення поштового зв`язку №18 в м.Ужгород, яке обслуговує район за юридичною адресою ТзОВ «Енка-Україна» з вимогою надати довіреність на особу, що від імені ТзОВ «Енка-Україна» отримувала поштові відправлення №8850101817418 та №0600041523260; комісії провести службове розслідування у строк до 12.10.2023.

На переконання колегії суддів, відмітка про одержання поштового відправлення адресатом із зазначенням прізвища особи, якій вручено відправлення, зроблена працівником поштового зв`язку, є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Водночас, таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано, проте, протягом розгляду справи в суді апеляційної інстанції скаржник не надав суду результатів службового розслідування, а додані до апеляційної скарги накази складено директором товариства (апелянта) одноособово і такі накази в розумінні ч.1 ст.78 ГПК України не можуть слугувати достовірними доказами факту неотримання рекомендованого поштового відправлення, про отримання якого є відмітка оператора поштового зв`язку, проставлена у повідомленні про вручення.

Разом з цим, до апеляційної скарги додано копію платіжної інструкції №317 від 25.04.2023 про сплату позивачу 141 139,18 грн. за урожай кукурудзи згідно рахунку №37 від 17.01.2023.

Факт оплати боргу на суму 141 139,18 грн., після звернення постачальника з позовом до суду, а саме 25.04.2023, визнає і позивач у відзиві на апеляційну скаргу. При цьому позивач додав до відзиву розрахунок суми заборгованості станом на 06.10.2023, відповідно до якого із врахуванням сплати частини боргу згідно з платіжною інструкцією №317 від 25.04.2023, сума боргу становить 250 860,60 грн.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Нормою ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 6 ст.265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ч.1 ст.664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 цього Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно із ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Поряд з цим, відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином.

Як було встановлено з матеріалів справи, позивач (постачальник) на умовах договору №1 від 10.01.2023 поставив відповідачу (покупцю) товар (зерно кукурудзи 3 класу урожаю 2022 року кількістю 480 000 кг) на загальну суму 3 191 998,18 грн. шляхом підписання 17.01.2023 трьохстороннього акту №00-НВ00-002 приймання-передачі зерна між постачальником, покупцем та зерновим складом, на зберіганні якого перебувало зерно, однак, відповідач оплатив товар лише частково на суму 2 220 000,00 грн. та 579 998,40 грн. 18.01.2023, а також 141 139,18 грн. 25.04.2023, тобто в день отримання відповідачем копії позовної заяви та день реєстрації позовної в господарському суді.

Відтак станом на дату звернення позивача до господарського суду сума боргу становила 391 999,78 грн., водночас в день реєстрації позовної в господарському суді відповідач сплатив позивачу 141 139,18 грн., внаслідок чого сума боргу становить 250 860,60 грн.

Оскільки станом на дату прийняття оскарженого рішення ні відповідач, який був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі про стягнення заборгованості в порядку спрощеного позовного провадження, ні позивач, який мав обов`язок бути обізнаним про сплату відповідачем частини боргу після звернення з позовом до суду, не надали суду доказів існування таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржене рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі в сумі 391 999,78 грн. є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам ст.236 ГПК України.

При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не належним чином дослідив умови договору поставки та специфікації щодо строків проведення розрахунку за товар, що призвело до безпідставного висновку про прострочення здійснення розрахунку за товар та відповідно ухвалення рішення про стягнення такої заборгованості.

Так, в п.3. специфікації №1 до договору поставки сторонами визначено, що оплата здійснюється покупцем за фактично поставлений товар згідно з виставленим рахунком-фактурою за наявності усіх документів, згідно п.6.1.3. та п.11.1. договору. Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач отримав усі документи, передбачені у п.6.1.3. договору: рахунок №37 від 17.01.2023 (згідно з яким відповідач сплатив 90% вартості поставленого товару), видаткову накладну №41 від 17.01.2023, картку аналізу зерна №16 від 17.01.2023.

Товаро-транспортна накладна відсутня в матеріалах справи, проте актом приймання-передачі №00-НВ00-002 від 17.01.2023 та складською квитанцією на зерно №384 від 17.01.2023 підтверджується факт передачі зерна на зерновому складі.

Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.961 ЦК України складська квитанція є документом, що підтверджує прийняття товару товарним складом, натомість складання товарно-транспортної накладної передбачено для оформлення здійснення внутрішніх перевезень вантажів.

Щодо ненадання документів, передбачених у п.11.1. договору (накази та/або протоколи про призначення директора та головного бухгалтера, останню зареєстровану редакцію статуту, у випадку обмежень, встановлених установчими документами на підписання керівником договору та інших документів протокол загальних зборів або рішення засновника; форми №1 «Баланс» та №2 «Звіт про фінансові результати» за останній звітний період з відміткою органу державної статистики або з квитанцією №2 про прийняття цих форм; довідку виробника про порядок виробництва продуктів переробки зернових, олійних та бобових культур (для пред`явлення в Торгово-промислову палату)) колегія суддів погоджується з аргументами позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, оскільки у договорі чітко та недвозначно вказано, що такі документи постачальник має надати при підписанні договору, водночас договір поставки підписано стороною покупця - директором ТзОВ «Енка-Україна» Анастасією Науменко, що не заперечується апелянтом.

Відтак доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини, апелянт не обґрунтував та не довів порушення застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Разом з цим, сторони не заперечують, що станом на дату винесення оскарженого рішення відповідач сплатив позивачу частину суми боргу в розмірі 141 139,18 грн. і неоплачена заборгованість за отриманий товар становила 250 860,60 грн, тобто був відсутнім предмет спору про стягнення боргу в розмірі 141 139,18 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Враховуючи встановлені обставини справи щодо відсутності предмету спору щодо стягнення боргу в розмірі 141 139,18 грн., колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги слід задоволити частково, оскаржене рішення скасувати в частині стягнення з ТзОВ «Енка-Україна» на користь ДП ДГ «Пасічна» ІС НААН України заборгованості в розмірі 141 139,18 грн. та судового збору в розмірі 2116,80 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким закрити провадження у справі, в частині стягнення з ТзОВ «Енка-Україна» на користь ДП ДГ «Пасічна» ІС НААН України заборгованості в розмірі 250 860,60 грн. та судового збору в розмірі 3 763,20 грн. рішення залишити без змін.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Відтак, апелянту слід повернути 2 540,16 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, судовий збір в розмірі 4515,84 грн., сплачений за подання апеляційної скарги, слід покласти на скаржника.

Окрім того, апеляційний суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу право звернення до суду із клопотанням про повернення з державного бюджету сплаченої суми судового збору в розмірі 2116,80 грн. на підставі п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 86, 129, 231, 269, 270, 275, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Енка Україна б/н від 12.09.2023 (вх. №01-05/2899/23 від 13.09.2023) задоволити частково.

2. Визнати нечинним рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.08.2023 у справі №907/347/23 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енка-Україна» на користь Державного підприємства Дослідне господарство «Пасічна» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України заборгованості в розмірі 141 139,18 грн. та судового збору в розмірі 2116,80 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким закрити провадження у справі.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енка-Україна» на користь Державного підприємства Дослідне господарство «Пасічна» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України заборгованості в розмірі 250 860,60 грн. та судового збору в розмірі 3 763,20 грн. рішення залишити без змін.

2. Викласти пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.08.2023 у справі №907/347/23 в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енка-Україна» (вул. Лермонтова Михайла, будинок 25в, офіс 3, м.Ужгород, Закарпатська область, 88017, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44706439) на користь Державного підприємства Дослідне господарство «Пасічна» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (пл.Грушевського, будинок 3, с.Пасічна, Хмельницький район, Хмельницька область, 31414, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00704391) суму 250 860,60 грн. (двісті п`ятдесят тисяч вісімсот шістдесят гривень шістдесят копійок) заборгованості за поставлений товар, а також 3 763,20 грн. (три тисячі вісімсот вісімдесят гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Енка Україна» (вул. Лермонтова Михайла, будинок 25в, офіс 3, м.Ужгород, Закарпатська область, 88017, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44706439) з Державного бюджету України (УДКСУ у Личаківському районі м. Львова код за ЄДРПОУ 38007620) судовий збір в розмірі 2 540,16 грн. (дві тисячі п`ятсот сорок гривень шістнадцять копійок), сплачений згідно з платіжним дорученням №21 від 26.09.2023.

4. Судовий збір в розмірі 4515,84 грн., сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 09.11.2023.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.