Постанова

від 19.10.2023 по справі 911/3210/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2023 р. Справа№ 911/3210/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Коробенка Г.П.

Кравчука Г.А.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

прокурора: Стовбчатого А.Ю. за посвідченням;

від позивача 1: не з`явився;

від позивача 2: не з`явився;

від відповідача: Бохан О.С., Єніч В.С. за ордерами;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: ОСОБА_7 за ордером;

від третьої особи 3: не з`явився;

від третьої особи 4: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційні скарги ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Ельба-Інвест"

на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2021 (повний текст складено 18.05.2021)

у справі №911/3210/19 (суддя Мальована Л.Я.)

за позовом Першого заступника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі:

1. Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства,

2. Державного підприємства "Київське лісове господарство"

до Приватного підприємства "Ельба-Інвест"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:

1. Васильківська міська рада

2. ОСОБА_1

3. ОСОБА_2

4. ОСОБА_3

про витребування на користь держави земельних ділянок,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року перший заступник Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області (наразі - Обухівська окружна прокуратура Київської області) (далі - прокурор) звернувся у Господарський суд Київської області з позовом в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства (далі - позивач 1) та Державного підприємства "Київське лісове господарство" (далі - позивач 2) до Приватного підприємства "Ельба-Інвест" (далі - відповідач) та, з врахуванням заяви про зміну предмету позову, просив суд усунути перешкоди у здійсненні Державним підприємством "Київське лісове господарство" права користування та розпорядження земельними ділянками лісового фонду з кадастровими номерами 3221482801:07:002:0026,3221482801:07:002:0029, 3221482801:07:002: 0030 (далі - спірні земельні ділянки) які розташовані у адміністративних межах с. Застугна Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області, шляхом їх повернення на користь держави у постійне користування Державного підприємства "Київське лісове господарство" з незаконного володіння Приватного підприємства "Ельба-Інвест".

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні земельні ділянки розташовані на землях лісогосподарського призначення, погодження на їх вилучення не надавалось, відповідні зміни цільового призначення не проводили, територія земельних ділянок представляє собою єдиний лісовий масив і використовується для ведення лісового господарства, однак у грудні 2007 року рішенням Застугнянської сільської ради (правонаступником якої є Васильківська міська рада) (далі - третя особа 1) земельні ділянки були передані у приватну власність ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - треті особи 2, 3, 4), яким були видані державні акти на право власності і які в подальшому у лютому-березні 2008 року на підставі договорів купівлі-продажу відчужили спірні земельні ділянки на користь ПП "Ельба-Інвест".

Третя особа 2, заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, посилалась на те, що спірні земельні ділянки не відносились до лісів першої групи, не можуть вважатись єдиним масивом загальною площею більше 10 га, перебувають в межах Застугнянської селищної ради, тому право розпорядження спірними земельними ділянками відносилось до сфери компетенції органу місцевого саморядування; треті особи 2-4 та відповідач є добросовісними набувачами спірних земельних ділянок; прокурором не доведено наявності підстав для представництва; прокурором не надано жодних доказів того, що спірні земельні ділянки на належать на праві постійного користування тим особам, в інтерсах яких заявлено даний позов; прокурором обрано неналежний спосіб захисту, який поєднує дві вимоги - негаторну та віндикаційну; також заявила про пропуск позовної давності.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07 квітня 2021 року позов задоволено.

Вирішено усунути перешкоди у здійсненні Державним підприємством "Київське лісове господарство" права користування та розпорядження земельними ділянками лісового фонду з кадастровими номерами 3221482801:07:002:0026 3221482801:07:002:0029; 3221482801:07:002:0030 які розташовані у адміністративних межах с. Застугна Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області, шляхом їх повернення на користь держави у постійне користування Державного підприємства "Київське лісове господарство" з незаконного володіння Приватного підприємства "Ельба-Інвест".

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що на момент передачі спірних земельних ділянок третім особам 2-4 вони перебували у державній власності; матеріали справи не містять доказів передачі спірних земельних ділянок в користування ДП "Київське лісове господарство"; вимогу про витребування земельних ділянок заявлено з пропуском строку позовної давності; прокурором обрано неналежний спосіб захисту права, яке він вважає порушеним, та не доведено підстав представництва інтересів держави в особі зазначених ним позивачів.

Також не погодившись з прийнятим рішенням суду, Приватне підприємство "Ельба-Інвест" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відсутні докази належності спірних земельних ділянок, які перебувають в межах населеного пункту, до земель лісового фонду; право користування землями лісового фонду має підтверджуватись не лише наявною лісовпорядною документацією, а й відомостями із Державного лісового земельного кадастру, які не були надані позивачем, що призвело до неналежного встановлення судом першої інстанції факту належності спірних ділянок до земель лісового призначення; відповідачу не було відомо про розгляд справи, тому він не міг подати відзив на позовну заяву і представниками відповідача після ознайомлення з рішенням були направлені відповідні адвокатські запити, відповіді на які будуть надані суду; згідно витягів з Державного земельного кадастру спірні земельні ділянки межують із земельними ділянками, що перебувають у власності інших фізичних осіб і на них розміщуються чагарники, а не ліс; прокурором пропущено трирічний строк позовної давності; відповідач не був повідомлений належним чином про розгляд судом даної справи та не мав можливості скористатись правом на подання відзиву на позовну заяву з доказами по справі, та заяви про застосування позовної давності. До апеляційної скарги відповідачем додані додаткові докази - витяги з Державного земельного кадастру щодо спірних земельних ділянок.

29.07.2021 відповідачем було подано клопотання про проведення судової земельно-технічної експертизи.

29.07.2021 відповідачем було подане клопотання про долучення до матеріалів справи відповідей на адвокатські запити представника відповідача.

09.09.2021 відповідачем було подане клопотання про долучення до матеріалів справи відповідей на адвокатські запити представника відповідача.

07.10.2021 від Київської обласної прокуратури надійшло клопотання про залучення до участі у справі процесуального правонаступника Застугнянської сільської ради у спірних правовідносинах - Васильківської міської ради.

07.10.2021 від Київської обласної прокуратури надійшло клопотання про зміну найменування органу прокуратури, який звернувся з позовною заявою, яке мотивоване тим, що на виконання Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ було утворено Обухівський район і в межах вказаного району розпочала діяльність Обухівська окружна прокуратура.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 задоволено клопотання прокурора Київської обласної прокуратури. Змінено найменування органу прокуратури, який звернувся до суду у даній справі, з Києво-Святошинської місцевої прокуратури на Обухівську окружну прокуратуру. Замінено третю особу 1 - Застугнянську сільську раду на її правонаступника - Васильківську міську раду.

15.12.2021 від представника третьої особи 2 подано клопотання про долучення копій матеріалів із землеустрою по земельній ділянці з кадастровим номером 3221482801:07:002:0026.

08.02.2022 відповідачем було подане клопотання про долучення до матеріалів справи відповідей на адвокатські запити представника відповідача.

10.02.2022 від позивача 2 надійшли заперечення проти задоволення клопотання апелянта про долучення нових доказів.

14.07.2022 відповідачем було подане клопотання про долучення до матеріалів справи відповідей на адвокатські запити представника відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 вирішено, у тому числі призначити у справі судову земельно-технічну експертизу.

11.01.2023 від директора Київського НДІСЕ надійшов лист від 13.12.2022 з доданим клопотанням судового експерта Ю.Бікуса, у якому він просить надати додаткові матеріали, які необхідні для проведення судової експертизи, у зв`язку із чим провадження у справі було поновлено.

14.02.2023 відповідачем були подані письмові пояснення щодо клопотання судового експерта про надання додаткових відомостей і матеріалів, необхідних для проведення дослідження.

07.03.2023 відповідачем були подані письмові пояснення щодо клопотання судового експерта про надання додаткових відомостей і матеріалів, необхідних для проведення дослідження.

03.04.2023 від Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області надійшли копії поземельних книг на земельні ділянки, в яких також зазначені запитувані координати поворотних точок меж земельних ділянок.

24.05.2023 до суду надійшли матеріали справи з висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 17.05.2023.

28.06.2023 від відповідача надійшло клопотання про розподіл судових витрат, в якому він вказує, що ним понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 4286,34 грн, на професійну правничу допомогу в розмірі 48945,60 грн та на оплату вартості проведення судової експертизи в розмірі 22652,40 грн.

28.06.2023 від відповідача надійшли пояснення щодо висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи.

05.07.2023 від прокурора надійшло клопотання про виклик в судове засідання судового експерта для надання додаткових роз`яснень щодо висновку експертизи.

01.08.2023 від прокурора надійшов лист, у якому наведені питання по висновку судової експертизи, які він просить поставити перед судовим експертом.

08.08.2023 від відповідача надійшли заперечення на клопотання прокурора про виклик в судове засідання судового експерта.

11.09.2023 від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо способу захисту, обраного стороною позивача.

Сторони і треті особи неодноразово належним чином повідомлялись про розгляд апеляційних скарг в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвали суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на повідомлені офіційні адреси електронної пошти, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних документів та на адреси проживання/місцезнаходження рекомендованими поштовими відправленнями.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційних скарг за відсутності представників позивачів і третіх осіб 1, 3, 4.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі відповідача, просили її задовольнити, також заперечили проти клопотання прокурора про виклик судового експерта.

Представник третьої особи 2 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі третьої особи 2, просив її задовольнити, також заперечив проти клопотання прокурора про виклик судового експерта.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційних скарг відповідача і третьої особи 2, також підтримав клопотання про виклик судового експерта.

Клопотання прокурора при виклик судового експерта відхилено судом, оскільки відповіді на питання, які прокурор поставити перед експертом, містяться у мотивувальній частині висновку судової експертизи.

Також апеляційним господарським судом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, та з врахуванням відсутності відповідача при розгляді справи у суді першої інстанції, ухвалено долучити до матеріалів справи подані відповідачем додаткові докази.

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області від 27.07.2007 року №98-13-V було надано дозвіл громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на розробку відведення земельної ділянки у власність для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,25 га (кожному), що знаходиться в селі Застугна вул.Кар`єрна , виділені з земель запасу, на території Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області.

На підставі вказаного рішення ТОВ "-Земресурс-" у жовтні 2007 році виготовлено проект землеустрою №86/01.10.2007, який погоджений 26.10.2007 начальником управління земельних ресурсів у Васильківському районі та 27.10.2007 погоджено начальником Головного управління земельних ресурсів у Київській області.

Згідно висновку головного архітектора Васильківського району від 26.10.2007 земельні ділянки, загальною площею 1,25 га, що надаються ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , повинні використовуватись з дотриманням обов`язків землекористувачів та змісту добросусідства.

Згідно довідки Управління земельних ресурсів у Васильківському районі від 26.10.2007 земельні ділянки, що надаються у власність громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 для будівництва житлових будинків, загальною площею 1,25 га, по 0,25 га кожному, відносяться до земель запасу в с.Застугна, вул.Кар`єрна, Застугнянської сільської ради, Васильківського району (шифр рядка 93, угіддя - забудовані землі - зелені насадження загального користування №56).

Висновком від 18.12.2007 Управління земельних ресурсів у Васильківському районі погодило представлений проект землеустрою.

Висновком від 26.10.2007 головний архітектор Васильківського району погодив представлений проект землеустрою.

Висновком від 26.10.2007 Санітарно-епідеміологічна станція Васильківського району погодила представлений проект землеустрою.

Висновком від 26.12.2007 Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області погодило представлений проект землеустрою.

Висновком від 25.12.2007 Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації погодило представлений проект землеустрою.

Згідно акту обстеження зелених насаджень від 21.12.2007, складеного комісією у складі сільського голови та двох депутатів сільської ради, на земельній ділянці площею 1,25 га виявлено 25 дерев - сосна (віком - 20 років), незадовільного стану, які заважають благоустрою території, розміщені на території будівництва запланованих житлових будинків і тому підлягають зрізу у встановленому порядку.

Висновком Київського обласного управління лісового господарства від 21.11.2007 погоджено проект землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 по 0,25 га кожному, загальною площею 1,25 га за рахунок земель запасу Застугнянської сільської ради, розташованої в межах населеного пункту с.Застугна по вул.Кар`єрній . Також складено розрахунок збитків лісогосподарського виробництва по площі, що складає 16841,0 грн

Рішенням Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області від 20.12.2007 року №137 передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 земельні ділянки на території с. Застугна Застугнянської сільської ради по вулиці Кар`єрній для ведення особистого селянського господарства та для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 22.01.2008 №7-496е, складеного Головним управлінням земельних ресурсів у Київській області, земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, поданий на державну експертизу проект землеустрою відповідає вимогам чинного законодавства, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно.

На підставі вказаного рішення Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області від 20.12.2007 року №137 видано наступні державні акти на право власності на земельні ділянки:

- на ім`я ОСОБА_1 від 08.02.2008 серії ЯЕ № 966640-77416 щодо земельної ділянки площею 0,250 га з кадастровим номером 3221482801:07:002:0026 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

- на ім`я ОСОБА_2 від 08.02.2008 серії ЯЕ № 966636-77412 щодо земельної ділянки площею 0,250 га з кадастровим номером 3221482801:07:002:0029 для ведення особистого селянського господарства;

- на ім`я ОСОБА_3 від 08.02.2008 серії ЯЕ № 966637-77413 щодо земельної ділянки площею 0,250 га з кадастровим номером 3221482801:07:002:0030 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

У подальшому ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Павленко Н.В. від 15.02.2008 зареєстрованого в реєстрі за № 360, відчужила належну їй земельну ділянку на користь ПП "Ельба-Інвест"; ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Павленко Н.В. від 07.03.2008 зареєстрованого в реєстрі за № 694, відчужив належну йому земельну ділянку на користь ПП "Ельба-Інвест"; ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Павленко Н.В. від 04.03.2008 зареєстрованого в реєстрі за № 598, відчужила належну їй земельну ділянку на користь ПП "Ельба-Інвест".

На підставі вказаних правочинів ПП "Ельба-Інвест" видано державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 236168, ЯЖ № 236170 та серії ЯЖ № 236166 від 10.07.2008 р.

Звертаючись до суду із даним позовом, прокурор вказав, що згідно інформації ДП "Київське лісове господарство" від 17.10.2016 земельні ділянки з кадастровими номерами 3221482801:07:002:0026, 3221482801:07:002:0029, 3221482801:07:002:0030 розташовані на землях лісогосподарського призначення в кварталі №38 Васильківського лісництва, погодження на їх вилучення не надавалось, відповідні зміни цільового призначення не проводились, території земельних ділянок представляє собою єдиний лісовий масив і на даний час використовується для ведення лісового господарства.

На підтвердження вказаних доводів прокурором були надані наступні докази (у копіях):

- лист ВО "Укрдержліспроект" від 14.02.2019 про надання фрагментів з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів 37,38 і меж їх таксаційних виділів Васильківського лісництва відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003, 2014 років та межами земельних ділянок згідно з поданими кадастровими номерами;

- фрагменти з публічної кадастрової карти України, на які посилання у листі, що зазначений вище;

- лист ДП "Київське лісове господарство" від 11.02.2019, в якому зазначено, що земельні ділянки (зазначені у запиті прокурора, у тому числі три спірні земельні ділянки) розташовані на землях лісогосподарського призначення лісового фонду Васильківського лісництва в кварталі 37,38, погодження на вилучення підприємством не надавалось, територія земельних ділянок представляє собою єдиний лісовий масив і на даний час використовується для ведення лісового господарства. Добровільної відмови від земель лісогосподарського призначення не надавалось;

- проект організації та розвитку лісового господарства виробничої частини ДЛГО "Київліс": Тасксаційний опис, поквартальні суми площ та загальних запасів насаджень Обухівського лісництва (2004 рік);

- проект організації та розвитку лісового господарства ДП "Київське лісове господарства" Київського обласного та по м.Києву Управління лісового та мисливського господарства. Васильківське лісництво. Тасксаційний опис, відомостей поквартальних підсумків (2015 рік), де зазначено разом лісових земель по Застугнянській сільській раді - 172,8 га;

- протокол другої лісовпорядної наради від 14.04.2005;

- протокол першої лісовпорядної наради від 03.06.2014;

- протокол другої лісовпорядної наради від 10.07.2015;

- лист ДП "Київське лісове господарство" від 01.11.2016, адресований прокурору, про те, що підприємством не надавалось погодження на вилучення спірних земельних ділянок і не погоджувалось зміни цільового призначення;

- лист ДП "Київське лісове господарство" від 17.10.2016, адресований прокурору, про те, що спірні земельні ділянки розташовані на землях лісогосподарського призначення лісового фонду Васильківського лісництва, квартал 38;

- планшети №10 та №14 лісовпорядкування;

- лист Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 12.02.2019 про те, що Управління не надавало погодження на вилучення чи зміну цільового призначення земельних ділянок, у тому числі спірних;

- лист прокурора, адресований ДП "Київське лісове господарства", про те, чи вживались ним заходи для повернення вказаних земельних ділянок у судовому порядку;

- лист ДП "Київське лісове господарства" від 21.03.2019, адресований прокурору, про те, що у зв`язку з відсутністю цільових коштів на судові витрати, підприємством не подавалися позови для повернення вказаних земельних ділянок у судовому порядку;

- листи прокурора від 23.09.2019 та від 24.09.2019, в яких він повідомив ДП "Київське лісове господарства" та Київському обласному та по м. Києву управлінню лісового та мисливського господарства про те, що ним буде подано позов про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

У зв`язку із викладеними обставинами прокурор звернувся до суду із даним позовом та просив усунути перешкоди у здійсненні Державним підприємством "Київське лісове господарство" права користування та розпорядження земельними ділянками лісового фонду з кадастровими номерами 3221482801:07:002:0026,3221482801:07:002:0029, 3221482801:07:002: 0030 (далі - спірні земельні ділянки), які розташовані у адміністративних межах с. Застугна Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області, шляхом їх повернення на користь держави у постійне користування Державного підприємства "Київське лісове господарство" з незаконного володіння Приватного підприємства "Ельба-Інвест".

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що спірні земельні ділянки накладаються на землі лісогосподарського призначення, які перебувають в постійному користуванні ДП "Київське лісове господарство" в кварталі 38 Васильківського лісництва, що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2003, 2014 років та інформацією, наданою ВО "Укрдержліспроект", Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства погодження на зміну цільового призначення вищевказаних земельних ділянок не надавалися, натомість, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули право власності у спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права власності відповідачів на землю стало можливим у результаті прийняття органом місцевого самоврядування низки рішень, зокрема незаконного рішення Застугнянської сільської ради, зміни цільового призначення землі.

Отже, в обґрунтування висновку про належність спірних ділянок до земель лісогосподарського призначення і перебування їх в постійному користуванні ДП "Київське лісове господарство" суд першої інстанції поклався лише на планово-картографічні матеріали лісовпорядкування 2003 і 2014 років та інформацію, надану ВО "Укрдержліспроект".

Під час апеляційного перегляду справи апеляційним господарським судом було досліджено Витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку щодо спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3221482801:07:002:0026,3221482801:07:002:0029, 3221482801:07:002:0030 та встановлено, що вказані земельні ділянки мають цільове призначення "02.01. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадібна ділянка)", категорія земель "Землі житлової та громадської забудови", вид використання земельної ділянки "будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель". Згідно опису меж - суміжними ділянками є земельні ділянки, що належать ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 . На земельних ділянках розташовані чагарники.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 05.07.2021 відсутні записи про реєстрацію за ДП "Київське лісове господарство" права власності, права постійного користування чи оренди щодо спірних земельних ділянок, також відсутня документація із землеустрою щодо зміни цільового призначення спірних земельних ділянок.

Згідно листа Васильківської міської ради від 12.07.2021 територія, на якій знаходяться спірні земельні ділянки, це відведені неосвоєні території під житлову забудову, що підтверджується викопіюванням з генерального плану с.Застугна.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 07.12.2021 відомості про спірні земельні ділянки були перенесені з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру.

Разом з листом від 22.03.2023 Головного управління Держгеокадастру у Київській області надало копії поземельних книг на спірні земельні ділянки.

З огляду на те, що предметом доказування у даній справі є факт належності спірних земельних ділянок до земель лісового фонду (лісогосподарського призначення), а у спорі існують суперечності щодо цього, оскільки апелянти вказують на те, що земельні ділянки розташовані в межах села, для розв`язання яких потрібні спеціальні знання, суд апеляційної інстанції призначив у даній справі судову земельно-технічну експертизу на вирішення якої поставив наступне питання:

- чи знаходилися земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221482801:07:002:0026, 3221482801:07:002:0029, 3221482801:07:002:0030, що розташовані на території с.Застугна Васильківського району Київської області, станом на момент їх відведення (передачу у приватні власність) і на даний час в межах (у складі) земель лісового фонду (лісогосподарського призначення)?

Проведення судової експертизи було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Згідно Висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 17.05.2023 №32247/22-41, складеним Бікусом Ю.Ф. - заступником завідувача відділу досліджень з питань землеустрою та оцінки земель лабораторії інженерно-технічних видів досліджень, судовим експертом першого кваліфікаційного класу:

--- визначити, чи знаходилися земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221482801:07:002.0026, 3221482801:07:002:0029, 3221482801:07:002:0030 станом на 20.12.2007 і на даний час в межах земель лісового фонду (лісогосподарського призначення), не вбачається можливим, оскільки:

- не задоволено клопотання експерта про надання планово- картографічних матеріалів лісовпорядкування Державного підприємства «Київське лісове господарство», а саме: складальних планшетів, якими станом на 2007 рік та на даний час визначені межі лісових кварталів 37, 38 Васильківського лісництва, в електронному вигляді (файли форматів .dmf, .dwg) або в електронному сканованому вигляді (файли формату .pdf, .jpg, .png, .tif тощо);

- за наявними у складі судової справи копіями планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування Васильківського лісництва Державного підприємства "Київське лісове господарство" (планшети лісовпорядкування) не можливо визначити місце розташування і межі облікових лісових одиниць (земель лісового фонду), а за деякими не вбачається можливим визначити і роки складання цих планово-картографічних матеріалів.

--- земельні ділянки з кадастровими номерами 3221482801:07:002:0026, 3221482801:07:002:0029, 3221482801:07:002:0030 станом на 20.12.2007 (дата формування вказаних земельних ділянок) у складі земель лісогосподарського призначення не перебували і на даний час у складі земель лісогосподарського призначення не перебувають.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вирішуючи господарський спір, суд повинен дотримуватися певного алгоритму дій, а саме, з`ясувати, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18.

Отже, звертаючись з позовом, позивач (прокурор) повинен довести наявність у нього порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також довести, що ці права порушені саме відповідачем.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ст. 14 Конституції України, яка кореспондується з положеннями ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Приписами ч. 1 ст. 18 Земельного кодексу України унормовано, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

У відповідності до ст. 1 Лісового Кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.

Статтею 5 Лісового кодексу України унормовано, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

Ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи (ст. 7 Лісового кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21), вказала, що володіння приватними особами лісовими ділянками цілком можливе, оскільки вони можуть мати такі ділянки на праві власності. Так, відповідно до частини першої статті 8, частини першої статті 9 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності; у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. Згідно зі статтею 10 Лісового кодексу України ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності; суб`єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України. Відповідно до статті 12 Лісового кодексу України громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів; ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом; громадяни та юридичні особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їх площі; ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб.

Відповідно до частини п`ятої статті 1 Лісового кодексу України лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо). До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами.

Отже, в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок (якщо такі ознаки наявні) особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що земельна ділянка є лісовою земельною ділянкою. Це може свідчити про недобросовісність такої особи і впливати на вирішення спору, зокрема про витребування лісової земельної ділянки, але не може свідчити про неможливість володіння (законного чи незаконного) приватною особою такою земельною ділянкою.

Статтею 45 Лісового кодексу України визначено, що лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Згідно пункту 5 розділу V Прикінцеві положення Лісового кодексу України (в редакції, чинній з 28.03.2006 по 16.01.2020) до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Пунктом 5 розділу V Прикінцеві положення Лісового кодексу України (в редакції, чинній з 16.01.2020 по 27.05.2021) було визначено, що до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, що до набрання чинності цим Кодексом передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово- картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Отже, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIII Прикінцеві положення Лісового кодексу України.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №368/1158/16-ц, від 23.10.2019 у справі №488/402/16-ц, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, постановах Верховного Суду від 08.02.2018 у справі №910/9256/16, від 15.01.2019 у справі № 907/459/17, від 19.06.2019 у справі №911/604/18, від 27.01.2020 у справі №617/964/15-ц та від 22.06.2020 у справі №297/2935/16-ц, від 21.04.2021 у справі №707/2196/15-ц, від 07.04.2021 у справі № 367/3877/15-ц, від 01.03.2018 у справі №910/19932/16, від 04.08.2021 у справі № 925/889/19.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зазначений стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Прокурор вказує, що спірні земельні ділянки розташовані на землях лісогосподарського призначення, погодження на їх вилучення не надавалось, відповідні зміни цільового призначення не проводили, територія земельних ділянок представляє собою єдиний лісовий масив і використовується для ведення лісового господарства, на підтвердження чого прокурором надано до матеріалів справи копії планшетів лісовпорядкування за різні роки та два фрагменти публічної кадастрової карти з нанесеними межами частини кварталу №37 і кварталу №38 Васильківського лісництва за даними лісовпорядкування 2003 і 2014 років.

У той же час, з проекту землеустрою №86/01.10.2007, який був погоджений у встановленому порядку, вбачається, що земельна ділянка загальною площею 1,25 га, частинами якої є спірні земельні ділянки, відноситься до земель запасу в с.Застугна, вул.Кар`єрна, Застугнянської сілськьої ради, Васильківського району (шифр рядка 93, угіддя - забудовані землі - зелені насадження загального користування №56).

Згідно Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 22.01.2008 №7-496е, складеного Головним управлінням земельних ресурсів у Київській області, вказана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

Згідно акту обстеження зелених насаджень від 21.12.2007, складеного комісією у складі сільського голови та двох депутатів сільської ради, на земельній ділянці площею 1,25 га виявлено 25 дерев - сосна (віком - 20 років), незадовільного стану, які заважають благоустрою території, розміщені на території будівництва запланованих житлових будинків і тому підлягають зрізу у встановленому порядку, а висновком Київського обласного управління лісового господарства від 21.11.2007 було погоджено проект землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 по 0,25 га кожному, загальною площею 1,25 га за рахунок земель запасу Застугнянської сільської ради, розташованої в межах населеного пункту с.Застугна по вул.Кар`єрній. Також управлінням було складено розрахунок збитків лісогосподарського виробництва по площі, що складає 16841,0 грн

Таким чином, зі змісту проекту землеустрою вбачається, що спірні земельні ділянки відносились до земель запасу сільськогосподарського призначення, у той час, як прокурор вказує, що вони відносяться до земель лісогосподарського призначення, які передані в користування ДП "Київське лісове господарство".

З метою вирішення питання, чи знаходились спірні земельні ділянки станом на момент їх відведення (передачу у приватні власність) і на даний час в межах (у складі) земель лісового фонду (лісогосподарського призначення) судом було призначено земельно-технічну експертизу.

Однак, у висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи зазначено, що визначити чи знаходилися спірні земельні ділянки станом на 20.12.2007 і на даний час в межах земель лісового фонду (лісогосподарського призначення), не вбачається можливим у зв`язку із ненаданням документів, які запитував експерт.

У мотивувальній частині висновку експертом було зазначено, зокрема, що для вирішення питання щодо визначенням можливого знаходження земельних ділянок в межах земель лісогосподарського призначення необхідно, у тому числі, співставити координати поворотних точок (кутів) меж земельних ділянок із координатами поворотних точок (кутів) меж земельних ділянок лісогосподарського призначення, які визначені відповідною документацією із землеустрою та/або які внесені до бази даних Державного земельного кадастру, в одній системі координат (у разі якщо земельні ділянки лісогосподарського призначення, у визначеному порядку, були сформовані як об`єкти цивільних прав); співставити координати поворотних точок (кутів) меж земельних ділянок, які визначені відповідною документацією із землеустрою та/або які внесені до бази даних Державного земельного кадастру, із геодезичною інформацією планшетів лісовпорядкування, в одній системі координат (у разі якщо земельні ділянки лісогосподарського призначення, у визначеному порядку, не були сформовані як об`єкти цивільних прав).

Експертом вказано, що земельні ділянки лісогосподарського призначення вказаного лісництва, як об`єкти цивільних прав, у визначеному порядку не були сформовані, тому у даному випадку, документами, які посвідчують право Васильківського лісництва ДП "Київське лісове господарство" на землі лісового фонду, та які визначають місце розташування і межі цих земель, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, а саме - відповідні планшети лісовпорядкування. При цьому слід зазначити, що місце розташування і межі земель лісового фонду можливо визначити не за всіма планшетами лісовпорядкування, а виключно за складальними, тобто за тими планшетами на яких відображена необхідна геодезична інформація.

Також експерт зазначив, що у складі судової справи наявні:

- копія планшету №10 лісовпорядкування 2003 року Васильківського лісництва ВЧ ДЛГО "Київліс", на якому не відображена будь-яка геодезична інформація і копія цього планшету оформлена не у відповідному масштабі із значним спотворенням проекції,

- копія планшету лісовпорядкування, на якому відображена геодезична сітка, але за цією копією не можливо визначити рік складання цього планшету та лісогосподарську організацію, і копія цього планшету оформлена не у відповідному масштабі із значним спотворенням проекції;

- копія планшету лісовпорядкування, на якому відображена геодезична сітка, але за цією копією не можливо визначити рік складання цього планшету та лісогосподарську організацію, і копія цього планшету оформлена не у відповідному масштабі із значним спотворенням проекції;

- копії планшету № 14 лісовпорядкування 2014 року Васильківського лісництва ДП Київський лісгосп", на якому відображена геодезична сітка та координати планшетних рамок, але копії цього планшету оформлена не у відповідному масштабі із значним спотворенням проекції;

- копія планшету №10 лісовпорядкування 1993 року Васильківського лісництва, на якому не відображена будь-яка геодезична інформація і копія цього планшету оформлена не у відповідному масштабі із значним спотворенням проекції.

- за наявними у матеріалах судової справи планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, не можливо визначити місце розташування і межі облікових лісових одиниць (земель лісового фонду) Васильківського лісництва станом на 2007 рік і на час проведення експертизи, оскільки:

-- копія планшету №14 лісовпорядкування 2014 року Васильківського лісництва ДП "Київський лісгосп" оформлена не у відповідному масштабі із значним спотворенням проекції;

-- інші планшети лісовпорядкування Васильківського лісництва є видавничими, а не складальними планшетами, на яких не відображена будь-яка геодезична інформація;

-- за копіями планшетів лісовпорядкування неможливо визначити не тільки місце розташування і межі облікових лісових одиниць (земель лісового фонду) Васильківського лісництва, а й роки складання цих планшетів.

Відповідно до ст. 69 ГПК України судовий експерт має право заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом.

Експертом заявлялось клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, зокрема планово-картографічні матеріали лісовпорядкування Державного підприємства "Київське лісове господарство", а саме: складальні планшети, якими станом на 2007рік та на даний час визначені межі лісових кварталів 37, 38 Васильківського лісництва, в електронному вигляді (файли форматів .dmf, .dwg) або в електронному сканованому вигляді (файли формату .pdf, .jpg, .png, .tif тощо), із відповідною геодезичною інформацією, у відповідному масштабі з умовними позначеннями, читабельним текстом, максимально високою роздільною здатністю зображення, які оформлені у відповідності до вимог Інструкції з проведення лісовпорядкування в єдиному державному лісовому фонді СРСР, затвердженої постановою Державного комітету СРСР по лісовому господарству від 12.09.1985 № 4, та Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11.12.1986 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2023 прокурора, позивачів і відповідача було зобов`язано надати суду документи, які необхідні для проведення судової експертизи.

Відповідачем була надана копія технічної документації на спірні земельні ділянки, яку також просив надати судовий експерт, а за його клопотанням від Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області були витребуванні координати поворотних точок (кутів) меж спірних земельних ділянок та поземельні книги на спірні земельні ділянки, які останнім були надані суду. Також відповідач вказав, що у нього відсутні планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Натомість прокурор і позивачі вимоги ухвали суду не виконали, не надали планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, які просив надати судовий експерт, у зв`язку із чим останній у висновку вказав про неможливість визначити чи знаходилися спірні земельні ділянки станом на 20.12.2007 і на даний час в межах земель лісового фонду (лісогосподарського призначення),

Частиною 4 ст. 102 ГПК України визначено, що у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

За вказаних обставин, враховуючи ухилення прокурора і позивачів від подання на вимогу суду матеріалів, необхідних для проведення експертизи, суд відмовляє у визнанні обставини, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах земель лісового фонду (лісогосподарського призначення),

Також у висновку експерта зазначено, що спірні земельні ділянки станом на 20.12.2007 (дата формування вказаних земельних ділянок) у складі земель лісогосподарського призначення не перебували і на даний час у складі земель лісогосподарського призначення не перебувають.

Згідно ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Висновок експертизи в цій частині визнається судом обґрунтованим, оскільки він відповідає змісту технічної документації на спірні земельні ділянки, поземельним книгам на них та інформації, що міститься у витягах з Державного земельного кадастру, де вказано, що спірні земельні ділянки відносяться до земель житлової та громадської забудови.

З огляду на викладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що прокурором та позивачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту розташування спірних земельних ділянок на землях лісогосподарського призначення, які надавались у користування лісгоспу, у зв`язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають за недоведеністю.

У зв`язку із тим, що суд прийшов до висновку про недоведеність заявлених позовних вимог, що є самостійною підставою для відмови у позові, питання щодо ефективності і належності обраного прокурором способу захисту права, яке він вважає порушеним, судом не досліджується.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків пропуску позовної давності, то перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Оскільки судом встановлено самостійні підстави для відмови у задоволенні позову, заява відповідача щодо застосування наслідків пропуску позовної давності залишається без задоволення.

Крім цього, судом встановлено, що прокурор навів достатньо суджень і обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави та, відповідно, розгляду його позовних вимог по суті, вірно визначив позивачів якими не здійснювались дії щодо захисту інтересів держави, які прокурор вважав порушеними. Також прокурором було дотримано вимоги ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та положення ст. 53 ГПК України.

Доводи відповідача про те, що він не був повідомлений належним чином про розгляд судом першої інстанції даної справи, не знайшли свого підтвердження, оскільки матеріалами справи підтверджується, що суд першої інстанції неодноразово направляв ухвали на зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача рекомендованими поштовими відправленнями, проте вони повертались поштою з довідками "за закінченням терміну зберігання".

Таким чином, за встановлених обставин, рішення Господарського суду Київської області від 07 квітня 2021 року прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Отже, апеляційні скарги позивача і третьої особи 2 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно положень статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки апеляційним господарським судом були задоволені апеляційні скарги відповідача і третьої особи 2 та відмовлено у задоволенні позову, понесені апелянтами судові витрати підлягають покладенню на Київську обласну прокуратуру, яка є юридичною особою і якій підпорядкована місцева (окружна) прокуратура, яка була ініціатором даного судового провадження, про що Київською обласною прокуратурою зазначалось у клопотанні про зміну найменування органу прокуратури, поданому до суду 07.10.2021.

При цьому апеляційним господарським судом враховані правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21, згідно яких звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати пов`язані із проведенням експертизи та на професійну правничу допомогу.

Понесені відповідачем і третьою особою 2 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг підлягають покладенню на прокуратуру у повному обсязі.

Відповідач у клопотанні про розподіл судових витрат просив стягнути витрати на оплату вартості проведення судової експертизи в розмірі 22652,40 грн, посилаючись на те, що квитанцією від 12.05.2023 він сплатив на користь Київського НДІСЕ 22652,40 грн попередньої оплати за проведення судової експертизи.

Однак, згідно акту здачі-приймання висновку експерта №32247/22-41 від 17.05.2023, загальна вартість проведення експертизи у даній справі становить 15093,88 грн, тому витрати відповідача на оплату експертизи підлягають відшкодуванню саме у вказаній сумі, а іншу частину невикористаної суми попередньої оплати відповідач може повернути від експертної установи у встановленому чинним законодавством порядку.

Також у клопотанні про розподіл судових витрат відповідач просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 48945,60 грн.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідач на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи на суму 48945,60 грн додано до справи такі документи:

- Договір №88 про надання правової допомоги від 07.06.2021, укладений між Адвокатським об`єднанням "Аверс Лекс" та Приватним підприємством "Ельба-Інвест", за яким об`єднання за завданням клієнта зобов`язалось здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової допомоги клієнту, а клієнт зобов`язується оплатити або надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

- Додаткову угоду №1 від 08.06.2021 до Договору №88, згідно якого клієнт доручити об`єднанню підготовку та подання апеляційної скарги у справі №911/3210/19, представництво інтересів клієнта під час судового розгляду справи №911/3210/19. За домовленістю сторін вартість представництва інтересів клієнта за надання правової допомоги становить 48945,60 грн;

- рахунок на оплату №103 від 08.06.2021 на суму 48945,60 грн за адвокатські та інші юридичні послуги (підготовка апеляційної скарги у справі №911/3210/19 та надання правової допомоги під час розгляду справи);

- акт надання послуг №91 від 30.06.2021 на суму 48945,60 грн;

- звіт про виконані роботи за період з 09.06.2021 по 26.06.2023, складений адвокатським об`єднанням, згідно якого всього було витрачено часу 114 год. 15 хв., у тому числі - партнер Єніч В.С. - 17 год.30 хв., адвокати Бохан О.С., Невмержицький С.І., Осколков І.Л. - 91 год. 00 хв., юрист Доценко О.П. - 0 год. 15 хв., помічник адвоката Петя Р.В. - 6 год. 00 хв.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Звіт про виконані роботи за період з 09.06.2021 по 26.06.2023 містить детальний перелік всіх робіт (із зазначенням витраченого часу), виконаних адвокатами та працівниками Адвокатського об`єднання при наданні професійної правничої допомоги відповідачу під час розгляду даної справи.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та підтримані Верховним Судом в постанові від 21.08.2023 у справі 910/433/22, прийнятої за результатами розгляду аналогічного спору.

Додатковою угодою №1 від 08.06.2021 встановлено фіксований розмір гонорару за надання правової допомоги в розмірі 48945,60 грн.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем вказаних витрат, однак відповідно до правових позицій Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Отже, відповідач згідно з вимогами ГПК України довів обставини надання йому послуг професійної правничої допомоги при розгляді цієї справи та обґрунтував заявлений остаточно до стягнення розмір цих послуг.

Прокурор, у свою чергу, не заявив клопотання про зменшення розміру вказаних витрат та не подавав заперечень щодо їх розміру.

За встановлених обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвокатів є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатами роботами (наданими послугами), обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, а тому заявлені витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню у повному обсязі у заявленій сумі 48945,60 грн та стягненню з прокуратури на користь відповідача.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Ельба-Інвест" задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду Київської області від 07 квітня 2021 року.

3. У позові відмовити.

4. Стягнути з Київської обласної прокуратури (01014, м.Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2, ідентифікаційний код 02909996) на користь Приватного підприємства "Ельба-Інвест" (03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд. 116-а, ідентифікаційний код 31808088) - 4286,35 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, 48945,60 грн витрат на професійну правничу допомогу та 15093,88 грн витрат по оплаті вартості проведення судової експертизи.

5. Стягнути з Київської обласної прокуратури (01014, м.Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2, ідентифікаційний код 02909996) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - 4285,50 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

7. Справу повернути до Господарського суду Київської області.

8. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09.11.2023.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук