Постанова

від 26.10.2023 по справі 925/91/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2023 р. Справа№ 925/91/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 26.10.2023:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області

на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2023

у справі №925/91/22 (суддя - Довгань К.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Тальнівське АТП 17137"

до Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області

про стягнення 450 633,81 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Приватне акціонерне товариство "Тальнівське АТП 17137" (далі - позивач, ПрАТ "Тальнівське АТП 17137") звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області (далі - відповідач, Управління, скаржник) про стягнення 450 633,81, грн. заборгованості за договором №18 на пільгові (соціально значущі) перевезення пасажирів автобусами загального користування від 27.01.2015.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався порушення відповідачем зобов`язань за договором № 18 на пільгові (соціально-значущі) перевезення пасажирів автобусами загального користування.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.06.2023 у справі № 925/91/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області на користь Приватного акціонерного товариства Тальнівське АТП 17137 - 450 633,81 грн. заборгованості, 6 759,51 грн. витрат по сплаті судового збору та 22 531,65 грн. понесених витрат на правову допомогу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що замовник всупереч умов укладеного між сторонами договору, своїх зобов`язань з відшкодування витрати за надані послуги з перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом, не виконав, в зв`язку з чим за ним рахується борг в розмірі заявленої до стягнення суми 450 633,81 грн. у вигляді непогашених витрат понесених позивачем внаслідок надання послуг з перевезення пільгових категорій громадян автомобільним транспортом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати повністю рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2023 у справі №925/91/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Тальнівське АТП 17137" до Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про стягнення 450 633,81 грн. Прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити повністю та стягнути з позивача на користь Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області понесені судові витрати відповідно до квитанції.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- між Управлінням соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області та позивачем, які є сторонами у даній справі договірні відносини не існували, будь-яких договорів не укладалося, згідно яких відповідач мав би проводити відшкодування вартості перевезення пільгових категорій громадян у Тальнівському районі в період 2015-2020 років; спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем не виникали взагалі;

- у 2015 році фінансування даного виду виплат проводилося Виконавцем за кошти, які були передбачені Державним бюджетом України та виділені на відповідний рік. На 2015 рік по Тальнівському району на дані виплати був затверджений кошторис у розмірі 1404700,00 грн., але кошти надходили частинами. На підставі договору № 18 від 27.01.2015 та Додаткових угод, якими передбачалися оплати позивачу у повному обсязі кошти не надійшли з Державного бюджету та залишилось недофінансування за 2015 рік у розмірі 349 932,81 грн., і станом на 31.12.2015 утворилася заборгованість в цій сумі. Вказаний Договір (в т.ч. Додаткові угоди до нього), був укладений між позивачем та виконавцем на 2015 рік і діяв лише в межах бюджетного року з 01.01.2015 по 31.12.2015.

- заявлений позивачем борг у позовній заяві про відшкодування коштів складає 450633,81 грн. Проте, як зауважив відповідач, даний борг складається із заборгованості станом на 01.01.2016 в сумі 349 932,81 грн за рахунок коштів держаного бюджету та на 01.01.2021 в сумі 100 701,00 грн. за рахунок коштів усіх місцевих бюджетів.

- 25.12.2015 прийнято Закон України «Про Державний бюджет на 2015 рік», яким було визначено, що фінансування пільг на проїзд окремим категоріям громадян здійснюється з місцевих бюджетів. Крім того, на законодавчому рівні не було визначено, що заборгованість за фінансовими зобов`язаннями державного бюджету за 2015 рік має бути відшкодовано з місцевих бюджетів. Надходження державних коштів (дофінансування за 2015 рік) з 01.01.2016 за КФК 0813033 «Компенсаційні виплати на пільговий проїзд автомобільним транспортом окремим категоріям громадян» було припинено, і як акцентував відповідач, претензій з боку позивача за період з 01.01. 2016 до 01.04.2021 не надходило.

- у зв`язку із вище викладеними змінами в законодавстві, рішенням сесії Тальнівської районної ради було внесено зміни в комплексну Програму «Турбота на 2015-2020 роки», в якій передбачалося відшкодування вартості проїзду маршрутами в межах району Перевізнику, який здійснював перевезення пільгових категорій громадян.

- рішенням сесії районної ради від 21.04.2016 № 5-2/VІІ був затверджений Порядок забезпечення пільгових категорій населення Тальнівського району пільгами на проїзд в межах району та визначено категорії пільговиків, перевезення яких буде здійснюватися в межах району. Також, у районному бюджеті передбачалися кошти по даній місцевій програмі. Надходження коштів для фінансування Програми здійснювалося на паритетних умовах відповідно до кількості пільговиків з міського, сільських бюджетів, також частково з районного бюджету.

- що після врегулювання даного питання між позивачем та управлінням соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації (яке було знову визначено розпорядником коштів по даному виду виплати) був укладений договір від 24.05.2016 № 1, який діяв в межах бюджетного року, та про який позивач не згадав у позовній заяві. Такі ж договори укладалися на 2017 рік (від 25.01.2017 № 17 із змінами), на 2018 рік ( від 27.01.2018 № 47 із змінами), на 2019 рік ( від 17.01.2019 № 16 із змінами), на 2020 роки ( від 15.01.2020 № 1 із змінами). Відповідно до цих укладених договорів та виділених коштів з міського, сільського бюджетів, а також частково з районного бюджету проводилося відшкодування фактично наданих послуг по перевезенню пільгових категорій громадян по місту та в межах району позивачу на підставі поданих ним розрахунків управлінню соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації. Однак, у грудні 2020 року управлінню соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації було виділено кошти з районного бюджету не в повному обсязі та не до фінансовано по даному виду виплати на суму 100 701,00 грн. для відшкодування коштів Перевізнику (позивачу) за грудень 2020 року, у зв`язку з чим, як зазначив відповідача, виникла заборгованість перед позивачем, яка рахується в Державній казначейській службі України (далі - Казначейство).

- у зв`язку з адміністративною реформою України, запровадженою у 2020 році, в лютому місяці 2021 року ліквідовано Тальнівську райдержадміністрацію та її структурні підрозділи. Однак, управління соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації не ліквідоване, що підтверджується інформація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із-за вище згаданої заборгованості перед позивачем в сумі 100 701,00 грн., яка підтверджується інформацією Казначейства.

- у 2021 році, в ході підготовки фінансових документів для ліквідації установи (управління соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації) був складений «Акт інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання» від 26.03.2021 та направлено листом з відповідними документами до Казначейства для списання заборгованості за 2015 рік, як безнадійної, термін позовної давності якої минув, в тому числі і по відшкодуванню коштів ПрАТ «Тальвівське АТП 17137» в розмірі 349932,81 грн.

- 31.03.2021 Управлінням Державної казначейської служби України у Тальнівському районі заборгованість в сумі 349 932,81 грн. списано та знято з фінансової звітності (Форма № 1-дс БАЛАНС) станом на 01.04.2021.

- в усній формі керівником управління соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації було поінформовано керівника ПрАТ «Тальнівське АТП 17137» Накопюка Віталія Івановича про списання коштів в сумі 349932,81 грн. Крім того, для вирішення питання погашення заборгованості перед позивачем, яка виникла у 2020 році було направлено лист від 05.04.2021 № 01- 6/33 в Тальнівську міську раду для розгляду на сесії із клопотанням про передачу кредиторської заборгованості перед ПрАТ «Тальнівське АТП 17137» за проїзд пільгових категорій громадян в сумі 100701,00 грн. від управління соціального захисту населення Тальнівської райдержадміністрації до Тальнівської територіальної громади.

- задоволення позову неможливе внаслідок спливу позовної давності, термін якої, на думку відповідача, завершився 01.01.2019 і просив суд повністю відмовити у задоволенні позову.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційні скарги та клопотання учасників апеляційного провадження

07.09.2023 через відділ документального забезпечення суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній зазначає про необхідність задоволення апеляційної скарги.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того такого

- в Управлінні Державної казначейської служби у Тальнівському районі Черкаської області обліковується кредиторська заборгованість загального фонду по Управлінню соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 03195783) КПКВ 0813033 «Компенсаційні виплати на пільговий проїзд автомобільним транспортом» становить 100 701,00 грн. (договір від 15.01.2020 №1). Заборгованість виникла перед ПрАТ «Тальнівське АТП 17137» в результаті ненадходження коштів з місцевого бюджету для розрахунку за надані послуги пільговим категоріям громадян в грудні 2020 року.

- 31.03.2021 відповідно до листа Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області від 31.03.2021 №01-6/124, до якого доданий акт інвентаризації дебіторської або кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання, реєстру бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 31.03.2021 №1 та реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 31.03.2021 №1 знято з обліку юридичні та фінансові зобов`язання в сумі 349 932,81 грн. (борг за договором від 27.01.2015 №18).

Третя особа, посилаючись на положення ст.256 Цивільного кодексу України вважає, що дії органу соціального забезпечення щодо списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, є законними і обґрунтованими.

Третя особа зауважила, що оскільки позивачу стало відомо про списання кредиторської заборгованості в сумі 349 932,81 грн. з листа Виконавчого комітету Тальнівської міської ради від 03.11.2021 № 01-14/4389/3, і позивач це рішення не оскаржив в судовому порядку, то строк оскарження рішення про списання кредиторської заборгованості в сумі 349 932,81 грн. сплив згідно положень ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, яким встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

11.09.2023 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання про розгляд спарви за відсутності представника останнього.

29.09.2023 через відділ документального забезпечення суду від скаржника надійшло клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції.

09.10.2023 через відділ документального забезпечення суду від скаржника надійшло клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2023 справу №925/91/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді- Ткаченка Б.О., суддів - Євсікова О.О., Корсака В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 витребувано справу №925/91/22 у Господарського суду Черкаської області, відкладено вирішення питань пов`язаних з рухом апеляційної скарги.

21.08.2023 справа надійшла на адресу Північного апеляційного господарського суду.

У зв`язку з перебуванням суддів Євсікова О.О., Корсака В.А., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, у відпустці, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2023 справу №925/91/22 було передано колегії суддів в складі головуючого судді - Ткаченка Б.О (суддя-доповідач), суддів: Майданевича А.Г., Суліма В.В.

Однак, у зв`язку з перебуванням судді Майданевича А.Г., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному з 28.08.2023, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023 справу №925/91/22 було передано колегії суддів в складі головуючого судді - Ткаченка Б.О (суддя-доповідач), суддів: Гаврилюка А.Г., Суліма В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 прийнято апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2023 у справі №925/91/22 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г. Поновлено Управлінню соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2023 у справі №925/91/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2023 у справі №925/91/22. Розгляд апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2023 у справі №925/91/22 призначено на 05.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2023 у задоволенні клопотання Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області про проведення судового засідання 05.10.2023 в режимі відеоконференції у справі №925/91/22 відмовлено, у зв`язку з вже призначеним проведенням відеоконференції в іншій судовій справі 05.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 відкладено розгляд справи №925/91/22 на 26.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 задоволено клопотання Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області про проведення судового засідання у режимі відеоконференції в приміщенні суду.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 26.10.2023 з`явився представник відповідача, який надав свої пояснення по суті апеляційної скаги.

Інші учасники апеляційного провадження в судове засідання 26.10.2023 не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників інших учасників апеляційного провадження не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 27.01.2015 між позивачем (далі - перевізник) та Управлінням соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації (далі - замовник) був укладений договір № 18 на пільгові (соціально-значущі) перевезення паса жирів автобусами загального користування (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 цього Договору - відповідно до протоколу конкурсного комітету з організації та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, який не виходить за межі Тальнівського району від 29.12.2014 № 1/2014 уклали договори на перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території Тальнівського району №1/2014-1, № 1/2014-2, №1/2014-3, №1/2014-4, №1/2014-5, №1/2014-6, №1/2014-7, №1/2014-8, №1/2014-9. №1/2014-10, №1/2014-11 «З перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі Тальнівського району» та враховуючи договори №1, №2, №3, №4. №5, №6 від 17.01.2013 «На перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування» між Тальнівською міською радою та ПрАТ «Тальнівське АТП-17137» та договором № 4/2010/2.35.2 від 10.01.2011 з Черкаською обласною державною адміністрацією та ПрАТ «АТП 17137» Замовник відшкодовує суму компенсаційних витрат за перевезення пасажирів регулярними пасажирськими перевезеннями на маршрутах загального користування (перелік яких міститься у цьому договорі).

За умовами пп. 2.1.4 п. 2.1 Договору фінансування видатків на компенсаційні виплати на пільговий проїзд окремих категорій громадян проводиться Замовником розпорядником бюджетних коштів з урахуванням фактично наданих послуг, передбачених тимчасовим кошторисом на І квартал 2015 року в сумі 315 314,00 грн.

В подальшому були укладені додаткові угоди, а саме:

- 20.02.2015 Додаткова угода №1 до вказаного Договору, якою було внесено зміни до п. 5.1 Договору виклавши цей пункт в такій редакції: «Договір вступає в силу з 01.01.2015 та діє до 31.12.2015».

- 31.03.2015 Додаткова угода №1/18 до Договору, якою було внесено зміни до пп.2.1.4 п. 2.1 Договору виклавши цей пункт в такій редакції: «фінансування видатків на компенсаційні виплати на пільговий проїзд окремих категорій громадян проводиться Замовником розпорядником бюджетних коштів з урахуванням фактично наданих послуг, передбачених кошторисом на 2015 року в сумі 1 274 700,00 грн.

Станом на 01.01.2016 сторони підписали Акт звірки взаємних розрахунків, з якого вбачалася заборгованість Замовника за надані послуги в сумі 349 932,81 грн.

Позивач зазначив, що в подальшому аналогічні договори на пільгові (соціально-значущі) перевезення пасажирів автобусами загального користування укладалися сторонами кожен рік з 2016 по 2020 рік включно, з урахуванням кошторисів на кожний рік.

Однак, як зауважив позивач, у 2020 році Замовник заборгував Виконавцю ще 100 701,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків № 1 від 15.12.2020, підписаний по закінченню договору на пільгові (соціально-значущі) перевезення пасажирів автобусами загального користування за 2020 рік.

Таким чином, як вказував позивач, станом на 31.12.2020, між ним і Управлінням соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації утворилася заборгованість на загальну суму 450 633,81 грн., з яких:

- 349 932,81 грн. заборгованість станом на 01 01.2016;

- 100 701,00 грн. заборгованість за 2020 рік.

Щодо існування зазначеної заборгованості позивач посилався на листи Звенигородської районної ради та Звенигородської районної державної адміністрації, в яких повідомлялося, що з 01.01.2017 відповідно до прийнятих Верховною Радою України 20.12.2016 змін до Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування витрат за надання пільг з оплати зв`язку, проїзду у громадському транспорті та інших передбачених законодавством пільг окремим категоріям громадян включено до визначених статтею 91 цього Кодексу видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, отже відшкодування вищевказаних витрат має розглядатися відповідними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а саме Тальнівською міською територіальною громадою.

Для досудового врегулювання спору позивач 10.08.2021 звернувся до Тальнівської міської ради з листом-претензією № 185 щодо добровільного погашення заборгованості згідно вищезазначених договорів.

07.09.2021 позивач повторно звернувся з листом-претензією № 189 до Тальнівської міської ради щодо добровільного погашення заборгованості, та отримав лист-відповідь від 09.09.2021 № 01-14/4389, в якому виконавчий комітет Тальнівської міської ради про сив надати документи, що підтверджують вказану заборгованість у претензії для її подальшого розгляду.

Позивач зазначив, що після надання ним відповідних документів, що підтверджують заборгованість Тальнівської мі ської ради перед позивачем, вище вказана претензія позивача розглянута не була, заборгованість не погашена.

12.10.2021 позивач направив лист за № 201 про надання йому інформації щодо результату розгляду його претензії.

18.10.2021 Виконавчий комітет Тальнівської міської ради надав відповідь про те, що отриманий лист з додатками буде розглянутий на черговій сесії Тальнівської міської ради 28.10.2021, але, як зазначив позивач, дане питання не виносилося і не було розглянуто на вказаній сесії, а лише було винесено на розгляд комісії з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку Тальнівської міської ради.

Дана комісія розглянувши лист-претензію позивача повідомила, що кредиторська заборгованість, яка виникла у 2015 році, строк позовної давності якої минув, в сумі 349 932,81 грн. була списана, а щодо кредиторської заборгованості, яка виникла у 2020 році в сумі 100 701,00 грн., було запропоновано позивачу звернути ся до суду.

Позивач таку позицію комісії з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку Тальнівської міської ради щодо списання кредиторської заборгованості, яка виникла у 2015 році, вважає незаконною, оскільки згідно актів звірки взаємних розрахунків з 2015 по 2020 рік, боржником визнавалася кредиторська заборгованість в сумі 349 932.81 грн., а тому, на думку позивача, строк позовної давності переривався, так як складання акта звірки є підставою для переривання строків позовної давності.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Перш за все перед колегією суддів постало питання щодо належності відповідача у даній справі.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у ст. 4 ГПК України. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоропюваного законом інтересу. Натомість, відповідачами є особи яким пред`явлено позовну вимогу.

Згідно з ч. 1 ст, 48 ГПК України суд першої, інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ч. 2 ст. 48 ПІК).

З аналізу вищевкиалдених норм вбачається, що право залучення співвідповідача чи заміни неналежного відповідача належить виключно позивачу.

Відповідно до п.п 23 п. 3 постанови Верховної Ради України від .1.7.07.2020 № 807-1Х «Про утворення та ліквідацію районів» (далі - Постанова № 807) у Черкаській області ліквідовано, зокрема Тальнівський.район.

Натомість, згідно п.п. 23 п. 1 Постанови № 807 у Черкаській області утворено, зокрема, Звенигородський район (з адміністративним центром у місті Звенигородка) у складі територій Бужанської сільської, Ватутіпської міської. Виноградської сільської, Вільшанської селищної, Водяницької сільської, Єрківської селищної, Звенигородської міської, Катерин.ошльської селищної, Лип`янської сільської, Лисянської селищної, Матусівської.. сільської, Мокрокалигірської сільської, Селищенської сільської, Стеблівської селищної, Тальнівської міської, Шевченківської сільської, Шцолянської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу Україин (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами (ч. 2 ст. 107 ЦК України).

Згідно, ч. 5 ст. 107 ЦКУкраїни юридична особа - правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи - правонаступника. Якщо юридичних осіб - правонаступників, що утворилися внаслідок поділу, більше двох, таку субсидіарну відповідальність вони несуть солідарно.

Механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - органи виконавчої влади) та їх територіальних органів визначений Порядком здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (далі - Порядок № 1074).

Відповідно до 5 Порядку № 1074 орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Натомість, орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади (п. 4 Порядку № 1074).

За приписами п. 6 Порядку № 1074 Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття, у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади, у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу, у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади, у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що майнові права та обов`язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом (п. 7 Порядку № 1074).

Відповідно до п. 12 Порядку № 1074 орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених: Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.

Згідно ч. 5 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному, реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Отже, інститут правонаступництва органів державної влади різниться від інституту правонаступництва суб`єктів приватного права, оскільки, є більш ширшим за змістом, включаючи в себе: правонаступництво в завданнях і функціях та повноваженнях як складових категорії компетенції органу виконавчої влади, а також щодо конкретних управлінських (організаційних) прав та обов`язків, які становлять зміст відповідних правовідносин - тобто публічне правонаступництво, за якого відбувається перехід владних прав та функцій органу, пю реорганізовується, до органу, що створюється, та правонаступництво в майнових приватних відносинах, в яких орган влади виступає як юридична особа приватного права.

У випадку публічного правонаступництва перехід таких прав та обов`язків оформлюється нормативним актом, тоді як правонаступництво в майнових приватних правовідносинах здійснюється на підставі передавального акта або розподільчого балансу. Юридична особа є припиненою з дати внесенні до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Аналогічний висновок викладений в п. 54-55 постанови Касаційного господарського суду від 16.06.2023 у справі № 925/1775/21 в подібних правовідносинах.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вищенаведене підтверджує доводи апеляційної скарги у контексті того, що скаржник є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки, договірні відносини між сторонами відсутні та про те, що скаржник не є правонаступником Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 03195783) в майнових приватних правовідносинах, адже зазначений орган соціального захисту населення перебуває в стані припинення з 15.01.2021, отже юридична особа не ліквідована.

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що істотне значення у справі має як запис в установчих документах про правонаступництво, так і фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов`язує перехід майнових прав та обов`язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передавального акту (у випадку злиття, приєднання або перетворення) або розподільчого балансу (у випадку поділу або виділу). Отже, у вирішенні питань, пов`язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов`язків на майно (майнові права).

Суд апеляційної інстанції повторно зазначає, що у разі злиття, приєднання, поділу підприємств момент переходу майна та відповідних прав і обов`язків до нових підприємств - правонаступників визначається моментом підписання передавального акта або розподільчого балансу, а тому може не співпадати в часі з моментом повного завершення процедури реорганізації підприємства, тобто із внесенням запису про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру, проте матеріали справи не містять передавального акту, а тому стверджувати, що в даному випадку до відповідача перейшли права і обов`язкі на майно (майнові права) не вбачається за можливе

Відповідно до правових висновків викладених в п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 по справі № 523/9076/16, п. 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 по справі № 127/93/17, п. 37 та п. 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 по справі № 570/3439/16 та п. 31.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 по справі № 372/51/16 - суд встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що скаржник є неналежним відповідачем у даній справі, натомість належним відповідачем є Управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації, у зв`язку із чим доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження в суді апеляційної інстанції, а отже у задоволенні позову слід відмовити з викладених вище підстав.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2023 у справі № 925/91/22 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2023 у справі № 925/91/22 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4. Судовий збір за подачу позовної заяви залишити за Приватним акціонерним товариством "Тальнівське АТП 17137".

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Тальнівське АТП 17137" (код ЄДРПОУ 03120228; вул. Соборна,113, м. Тальне, Звенигородський район, Черкаська область, 20401) на користь Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області (код ЄДРПОУ 03195895; вул. Михайла Грушевського,135, м. Звенигородка, Черкаська область, 20202) 10 139 (десять тисяч сто тридцять дев`ять) грн. 26 коп. судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду Черкаської області.

7. Матеріали справи № 925/91/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 09.11.2023.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк