Рішення

від 31.10.2023 по справі 161/12722/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/12722/23

Провадження № 2/161/3328/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2023 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого судді Філюк Т.М.

за участі секретаря судового засідання Октисюк С.В.

представника відповідача Манькут Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс» відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання недостовірною та спростування інформації, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

27 липня 2023 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Дубчака В.А. звернувся в Луцький міськрайонний суд Волинської області з позовом до Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс» відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання недостовірною та спростування інформації, стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 10 липня 2023 року о 20:11:53 у прямому ефірі Регіонального телеканалу «Аверс» в ході показу вечірніх новин було продемонстровано відеосюжет під назвою «Столичні мажори на Шацьких озерах», в якому поширено щодо ОСОБА_2 недостовірну інформацію. Зокрема, відеосюжет розпочався із демонстрації обурливого для суспільства відеофрагменту руху позашляховика HUMMER по краю берегової лінії водойми, після чого на запитання « Хто цей загадковий крутелик та чому себе так поводив?» диктором у відповідь неодноразово озвучено ім`я позивача, біографічні дані, почергово розбавляючи відеоряд обурливих для суспільства кадрів фотозображеннями ОСОБА_3 та констактуючи факт виявлення автором прямого зв`язку резонансної події на березі водойми з особистістю позивача.

Позивач вказує, що є військовослужбовцем Збройних Сил України, командиром роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 92 ОПБр імені кошового отамана ОСОБА_4 та депутатом Київської міської ради. Транспортний засіб марки HUMMER або авто ідентичного зображеному на відео він не має і таким автомобілем ніколи не користувався, а номерні знаки авто, якими користується, не є ідентичними із зображеними на відео. Крім того, з дня повномасштабного вторгнення по даний час знаходиться на сході України, зокрема й в озвучений період безперервно перебував на передовій при підготовці та виконанні бойових завдань.

Позивач вказує, що телеканалом «Аверс» без перевірки дійсних фактів та обставин події в єдиному сюжеті інформативно поєднано з його особистістю обурливі для суспільства кадри, шляхом поширення у спірному відео відеоматеріалів.

Як наслідок відрізок ефіру зазнав більше 10 тисяч перепоширень та понад 4 тисячі коментарів і гнівливих реакцій навколо особистості позивача, а реальні обставини, що полягають у виконанні щоденних надзусиль для захисту Батьківщини на сході країни внаслідок неправдивих тверджень та висловлювань викривили сприйняття людьми особистості позивача, викликавши безпідставні звинувачення, гнів, ненависть та інші негативні емоції. Оскільки за характером висловлювань і вжитих словосполучень поширена відповідачем інформація є фактичними твердженнями, містить посилання на обставини, як такі, що реально існували, проте правдивість такої інформації не має свого підтвердження, відповідно інформація принижує його честь, гідність та ділову репутацію й підлягає захисту шляхом офіційного її визнання недостовірною та стягнення моральної шкоди, шляхом перерахування коштів в користь Збройних Сил України, співмірним розміром якої вважає 500000 гривень.

З врахуванням викладеного, просить суд визнати недостовірною інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 у прямому ефірі телеканалу «Аверс» в ході показу програми «Новини на часі» о 20.00, зокрема:

1)з 0:25 по 01:35 сюжету озвучену диктором «хто цей загадковий крутелик та чому себе так поводив? ОСОБА_5 з`ясовувала. ….і вже на сьогодні вдалося ідентифікувати машину. Виявляється точно на такій з ідентичними номерами їздить депутат Київської міської ради від Слуги народу ОСОБА_6 »

2)з 2:18 по 2:34 сюжету озвучену диктором « але повернімося до героя, чия машина засвітилася на відео… ось цей чоловік і засвітив машину в Києві щоправда судячи з інстаграмних та фейсбучних фото та відео ОСОБА_6 постійно перебуває на фронті»

3)з 02:34 по 02:47 сюжету озвучено диктором «до слова автомобіль, яким керував депутат хоч і не геть новенький, та всеодно коштує від 25 до 55 тисяч доларів США, а такі гроші під час війни це марнотрацтво»

4)з 02:47 по 03:00 сюжету озвучену диктором «а ОСОБА_6 зовсім не такий ось постійно організовує збори на потреби ЗСУ. А може він цього хамера купив для армії, щоправда по дорозі на фронт заблудився»

5)з 04:02 по 04:13 сюжету, одночасно з демонстрацією фото ОСОБА_1 , диктором озучено : «адже хто ж знає як відреагують прості солдати заглянувши в декларацію середньостатистичного …. Депутата і побачивши там величезні суми палаци та автомобілі».

Зобов`язати Дочірнє підприємство «Телерадіокомпанія «Аверс» відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 у прямому ефірі вечірнього випуску програми телеканалу «Аверс» «Новини на часі» шляхом зачитування диктором тверджень, визнаних рішенням суду недостовірними попередньо оголосивши текст наступного змісту : « 10 липня 2023 року редакцією телеканалу «Аверс» поширено недостовірну інформацію відносно військовослужбовця та депутата Київської міської ради ОСОБА_3 , яка порушує честь, гідність та ділову репутацію і підлягає спростуванню у прямому ефірі».

Виокремити інформацію із спростуванням в окремий сюжет з розміщенням по діагоналі титульного аркуша із заголовком «АВТОРАЛІ ВІД ДЕПУТАТА» напису червоного кольору «Фейк!», та опублікувати у вільному доступі у соціальній мережі «facebook» на сторінці каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у мережі Youtube на каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та у месенджері «Telegram» на публічному каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Вилучити з публічного доступу публікації та фрагменти, що містять недостовірну інформацію відносно ОСОБА_3 . Стягнути з Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс» відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» завдану ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 500000 гривень шляхом перерахування на користь Збройних Сил України.

Ухвалою від 01 серпня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

22 серпня 2023 року надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, в якому вказує, що поширена відносно ОСОБА_1 10 липня 2023 року інформація була спростована та видалена з публічного простору. Оскільки відповідачем було вжито всіх можливих заходів для поновлення порушених прав та законних інтересів позивача до подання ним позовної заяви та відкриття провадження у справі, вважає, що у справі відсутній предмет спору, просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

18 вересня 2023 року від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позовні вимоги викладені наступним чином:

просить суд визнати недостовірною інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 у прямому ефірі телеканалу «Аверс» в ході показу програми «Новини на часі» о 20.00, зокрема:

1)з 0:25 по 01:35 сюжету озвучену диктором «хто цей загадковий крутелик та чому себе так поводив? ОСОБА_5 з`ясовувала. ….і вже на сьогодні вдалося ідентифікувати машину. Виявляється точно на такій з ідентичними номерами їздить депутат Київської міської ради від Слуги народу ОСОБА_6 »

2)з 2:18 по 2:34 сюжету озвучену диктором « але повернімося до героя, чия машина засвітилася на відео… ось цей чоловік і засвітив машину в Києві щоправда судячи з інстаграмних та фейсбучних фото та відео ОСОБА_6 постійно перебуває на фронті»

3)з 02:34 по 02:47 сюжету озвучено диктором «до слова автомобіль, яким керував депутат хоч і не геть новенький, та всеодно коштує від 25 до 55 тисяч доларів США, а такі гроші під час війни це марнотрацтво»

4)з 02:47 по 03:00 сюжету озвучену диктором «а ОСОБА_6 зовсім не такий ось постійно організовує збори на потреби ЗСУ. А може він цього хамера купив для армії, щоправда по дорозі на фронт заблудився»

5)з 04:02 по 04:13 сюжету, одночасно з демонстрацією фото ОСОБА_1 , диктором озвучено : «адже хто ж знає як відреагують прості солдати заглянувши в декларацію середньостатистичного …. Депутата і побачивши там величезні суми палаци та автомобілі»

Зобов`язати Дочірнє підприємство «Телерадіокомпанія «Аверс» відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» виокремити інформацію із спростуванням в окремий сюжет з розміщенням по діагоналі титульного аркуша із заголовком «АВТОРАЛІ ВІД ДЕПУТАТА « напису червоного кольору «Фейк!», та опублікувати у вільному доступі у соціальній мережі «facebook» на сторінці каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у мережі Youtube на каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та у месендждері «Telegram» на публічному каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Стягнути з Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс» відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» завадну ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 350000 гривень шляхом перерахування на користь Збройних Сил України.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 жовтня 2023 року в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору відмовлено.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першоїстатті 68 Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституції Українита законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно достатті 297 ЦК Україникожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.

Відповідно достатті 201 ЦК Україниособистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно зістаттею 277 ЦК Українифізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими благами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Під гідністю необхідно розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

При розгляді справ вказаної категорії потрібно враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, потрібно визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, надавши оцінку усім доказам у справі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

При цьому пунктом 18ПостановиПленуму визначено, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

За змістомстатті 200 Цивільного кодексу Україниінформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Пленум Верховного Суду України в пунктах 1, 19Постанови від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»роз`яснює, що беручи до уваги положення ст.ст.32,34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права в України, неодноразово наголошував, зокрема, у Рішенні від 28 березня 2013 року у справі «Нова газета» та Бородянський проти Росії», що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.

Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.

Таким чином, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав, та предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 08 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії»).

Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованихст. 10 Європейської конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

Європейський суд з прав людини 2 червня 2016 року ухвалив Рішення у справі №61561/08 «Інститут економічних реформ проти України», де розглядаючи питання забезпечення балансу між свободою вираження поглядів та захистом репутації особи, зазначив, що відповідно до п. 2 ст. 10 Конвенції, існує мало можливостей для обмеження політичних висловлювань чи дебатів з питань, що становлять суспільний інтерес, при цьому високий рівень захисту свободи вираження поглядів буде надаватися у випадках, коли висловлювання стосуються питання, що становить суспільний інтерес. Крім того, у зазначеному рішенні Суд також вказує на вищезазначену відмінність між твердженнями про факти і оціночними судженнями та зауважує, що для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацією фактів.

Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у прямому ефірі телеканалу «Аверс» в ході показу програми «Новини на часі» о 20.00 містився інформаційний сюжет під назвою «Столичні мажори на Шацьких озерах».

Крім того,вищезазначений сюжетвідповідачем було опубліковано на сторінціканалу під назвою« ІНФОРМАЦІЯ_2 » усоціальній мережі«Facebook», умережі «Youtube» на каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та у месендждері «Telegram» на публічному каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

За змістом позовної заяви, позивач просить визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 , висвітлену в ході показу вищевказаної програми інформацію, а саме:

1)з 0:25 по 01:35 сюжету озвучену диктором «хто цей загадковий крутелик та чому себе так поводив? ОСОБА_5 з`ясовувала. ….і вже на сьогодні вдалося ідентифікувати машину. Виявляється точно на такій з ідентичними номерами їздить депутат Київської міської ради від Слуги народу ОСОБА_6 »

2)з 2:18 по 2:34 сюжету озвучену диктором « але повернімося до героя, чия машина засвітилася на відео… ось цей чоловік і засвітив машину в Києві щоправда судячи з інстаграмних та фейсбучних фото та відео ОСОБА_6 постійно перебуває на фронті»

3)з 02:34 по 02:47 сюжету озвучено диктором «до слова автомобіль, яким керував депутат хоч і не геть новенький, та всеодно коштує від 25 до 55 тисяч доларів США, а такі гроші під час війни це марнотрацтво»

4) з 02:47 по 03:00 сюжету озвучену диктором «а ОСОБА_6 зовсім не такий ось постійно організовує збори на потреби ЗСУ. А може він цього хамера купив для армії, щоправда по дорозі на фронт заблудився»

4)з 04:02 по 04:13 сюжету, одночасно з демонстрацією фото ОСОБА_1 , диктором озвучено : «адже хто ж знає як відреагують прості солдати заглянувши в декларацію середньостатистичного …. Депутата і побачивши там величезні суми палаци та автомобілі».

Факт поширення вищезазначеної інформації, в указаний спосіб сторонами не оспорюється, що згідно з частиною 1статті 82 Цивільного процесуального кодексу Україниє підставою звільнення від доказування.

Поширена інформація стосується безпосередньо позивача по справі,оскільки судом встановлено, що у поширеному відеоматеріалі із заголовком «Столичні мажорина Шацькихозерах» відповідач неодноразово виголошує прізвище та ім`я ОСОБА_1 , а сам відеоряд супроводжується демонстрацією його фото.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що обставини про поширення телеканалом «Аверс» відеосюжету є доведеними, його зміст встановлений, а висловлювання журналіста відповідають тим, які процитував позивач.

Згідно з положеннямист. 277 ЦК Україниіст. 10 ЦПК Україниобов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до ст.ст.3,28 Конституції Україничесть і гідність людини є найвищою соціальною цінністю, кожен має право на повагу до його гідності. Разом із цим, у відповідності дост.34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Згідно вимог ст.ст.297,299 ЦК Україникожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до положеньст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Крім цього, у відповідності до ч. 2ст. 302 ЦК України, фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи.

Згідно із положеннямист. 277 ЦК Українине є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини, особливо якщо такі висловлювання стосуються публічної особи або посадової особи рівня суспільного значення та її діяльність становить суспільний інтерес. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria).

За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.

Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо певних обставин не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

З іншої сторони, твердження про факти можуть бути перевірені на їх достовірність, а особа, яка розповсюджує такі твердження, несе відповідальність у разі не доведення їх обґрунтованості та правдивості.

Стаття 9 Конституції Українипередбачає, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною законодавства України.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Зі змісту цієї норми випливає, що свобода слова, преси, як захисника інтересів громадськості, критики представників держави, висловлення своєї думки в процесі обговорення питань, що становлять громадський інтерес, є однією з найважливіших свобод людини. Втрутитись у процес реалізації цієї норми національна влада може лише у випадках, передбачених ч.2 ст.10 Конвенції, зокрема, якщо це передбачено законом, направлено на захист репутації або прав інших осіб і є необхідним в демократичному суспільстві.

Ст. 12 ЦПК Українивстановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказівміститься і вст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значеннядля ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказиподаються сторонами та іншими особами,які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду.

Зважаючи на специфіку правовідносин, передбачених положеннямист. 277 ЦК України, автор та розповсюджувач спірної інформації має представити докази на підтвердження її достовірності, а особа, якої така інформації стосується, має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокремастаттею 16 ЦК України, який однак є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Устатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції, має бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 3 вересня 2018 року у справі № 683/1540/16-ц.а

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2021 року у справі № 757/9133/18-ц.

Таким чином, з урахуванням вищевказаних правових норм,основою суттю розгляду справи про захист честі, гідності та ділової репутації є відмежування оціночних суджень від твердження про факти.

У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens, пункт 46).

Проте у справі Jerusalem v. Austria ЄСПЛ також зазначив, навіть якщо твердження є оціночним судженням, пропорційність втручання може залежати від того, чи існує достатня фактична основа для оскаржуваного твердження, оскільки навіть оціночне судження без будь-якої фактичної основи на його підтримку може бути надмірним (пункт 43).

Отже, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації.

Так, щоб розрізнити твердження щодо фактів та оціночні судження необхідно враховувати обставини справи та загальний тон висловлювань (рішення ЄСПЛ у справі «Бразільє проти Франції» від 11 квітня 2006 року).

Тобто, на переконання суду, має значення не лише семантика окремих слів чи слова, але і експліцитне розуміння висловлювання у контексті всього сюжету.

На переконання суду, вислювлювання, а саме:

-«хто цей загадковий крутелик та чому себе так поводив? ОСОБА_5 з`ясовувала. ….і вже на сьогодні вдалося ідентифікувати машину. Виявляється точно на такій з ідентичними номерами їздить депутат Київської міської ради від Слуги народу ОСОБА_6 »

- « але повернімося до героя, чия машина засвітилася на відео… ось цей чоловік і засвітив машину в Києві щоправда судячи з інстаграмних та фейсбучних фото та відео ОСОБА_6 постійно перебуває на фронті»

-«до слова автомобіль, яким керував депутат хоч і не геть новенький, та всеодно коштує від 25 до 55 тисяч доларів США, а такі гроші під час війни це марнотрацтво»

-«а ОСОБА_6 зовсім не такий ось постійно організовує збори на потреби ЗСУ.А може він цього хамера купив для армії, щоправда по дорозі на фронт заблудився»,

зважаючи на загальний тон сюжету, характер мовно-стилістичних засобів, побудову матеріалу саме в такій послідовності, дає можливість глядачу тлумачити висловлювання із однозначним висновком про належність та використання вказаного автомобіля саме ОСОБА_7 , та причетність саме його до вказаної події. Що, в свою чергу, зважаючи на обурливі для суспільства кадри, які містяться на опублікованому відео, висвітлює позивача з негативної сторони, а оскаржувані позивачем твердження, формують негативну громадську думку про ОСОБА_1 , руйнують його репутацію.

Та обставина, що вказаний транспортний засіб не належить та ніколи не належав позивачу підтверджується матеріалами справи. Крім того, 11 липня 2023 року в ефір телеканалу «Аверс» вийшов сюжет під назвою «Відомо хто ганяв на HUMMERІ по світязю», в якій відповідач вказує про причетність до події на озері Світязь іншої особи, тим самим визнає неправдивість поширеної напередодні інформації.

Отже, суд вважає, що поширена відповідачем вищевказана інформація носить негативний характер та порушує особисті немайнові права позивача. При цьому, дані твердження, не є підтвердженими жодними належними доказами, а тому є такими, що порушують право позивача на повагу до його честі, гідності і ділової репутації.

Тому, на переконання суду, позивач довів, що висловлена інформація є негативною, недостовірною і такою, що порушує його особисті немайнові права.

Також судом встановлено, що в подальшому, отримавши досудову вимогу позивача про спростування недостовірної інформації, 26 липня 2023 року у прямому ефірі програмі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » о 20.00 в ефірі телеканалу «Аверс», диктором було спростовано поширену відносно ОСОБА_2 інформацію. Також дана інформація була виокремлена в самостійний сюжет під назвою «Спростування недостовірної інформації щодо ОСОБА_1 , та опубліковано у вільному доступі на сторінці каналу підназвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 »у соціальніймережі «Facebook», умережі « умережіYoutube на каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та у месендждері «Telegram» на публічному каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Крім того, встановлено, що відеосюжет «Столичні мажори на Шацьких озерах» було видалено з публічного доступу. Даний факт не заперечується стороною позивача.

В додаткових поясненнях та в ході розгляду справи представник відповідача вказував, що, не зважаючи на те, що ними добровільно було спростовано оспорювану інформацію, поширена інформація не містить характеру фактичних тверджень, а ці висловлювання мають характер оціночних суджень, оскільки журналіст лише припускав причетність до даної події ОСОБА_3 .

Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що ці висловлювання мають характер оціночних суджень. Так, окрім того, що семантика вказаних фраз свідчить про фактичний характер указаних тверджень, то ці твердження містять чіткі фактичні дані щодо причетності ОСОБА_1 до подій, які мали місце 10 липня 20203 року на березі озера Світязь за участю автомобіля HUMMER. Такі твердження виключають можливість віднесення їх до оціночних суджень.

Однак, сам факт поширення недостовірної негативної інформації, яка не відповідає дійсності, свідчить про порушення прав позивача.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності та честі, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

В академічному тлумачному словнику української мови (http://sum.in.ua/) містяться такі визначення понять «честь» та «гідність».

Так, честь - це: сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській і особистій поведінці; громадська, станова, професійна і т. ін. гідність людини; добра, не заплямована репутація, авторитет людини, її чесне ім`я.

Гідність - сукупність рис, що характеризують позитивні моральні якості, усвідомлення людиною своєї громадської ваги, громадського обов`язку.

Відповідно допостанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особини, а також ділової репутації фізичної та юридичної особини"(далі - постанова ВСУ) під діловою репутацією фізичної особини розумієтьсянабута особою суспільна оцінкаїї ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов' язків. Визначення змісту ділової репутації залежить від природи її суб' єкта, а чинне законодавство не містить універсального та чіткого її визначення, оскількипоняття ділової репутації є морально-етичною категорією.

Позивач вказує, що є військовослужбовцем Збройних Сил України, командиром роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 92 ОПБр імені кошового отамана ОСОБА_4 та депутатом Київської міської ради. Відповідач, розповсюджуючи недостовірну інформацію про позивача фактів, які не є дійсністю, принизили його в очах суспільства, що приводить до зміни ставлення до нього з боку деяких громадян України в різко негативний бік. Причетність позивача до обурливого для суспільства відеофрагменту руху автомобіля HUMMER по береговій лінії озера Світязь безсумнівно свідчить про вплив на честь і гідність такої особи.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що оприлюднена відповідачем щодо позивача інформація не відповідає дійсності, тобто, є недостовірною; створює у широкого кола осіб негативне сприйняття про ОСОБА_3 як особу, яка є військовослужбовцем Збройних Сил України та депутатом Київської міської ради, що, безперечно, порушує честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Разом з тим, на думку суду, не може бути визнана недостовірною та такою, що порочить честь та гідність позивача спірна фраза: «адже хто ж знає як відреагують прості солдати заглянувши в декларацію середньостатистичного …. Депутата і побачивши там величезні суми палаци та автомобілі».

На переконання суду, така фраза не несе негативного змісту по відношенню до позивача. Висловлювання «величезні суми палаци та автомобілі» для кожної людини може розцінюватись через призму загальнолюдських цінностей, а відтак є оціночим судженням.

Згідно з ч.7 ст.277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Оскільки, судом достовірно було встановлено, що 26 липня 2023 року у прямому ефірі програмі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » о 20.00 в ефірі телеканалу «Аверс», диктором було спростовано поширену відносно ОСОБА_2 інформацію, а також дана інформація була виокремлена в самостійний сюжет під назвою «Спростування недостовірної інформації щодо ОСОБА_1 , та опубліковано у вільному доступі на сторінці каналу підназвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 »у соціальніймережі «Facebook», умережі « умережіYoutube на каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та у месенджері «Telegram» на публічному каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », тому суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача виокремити інформацію із спростуванням в окремий сюжет з розміщенням по діагоналі титульного аркуша із заголовком «АВТОРАЛІ ВІД ДЕПУТАТА» напису червоного кольору «Фейк!», та опублікувати у вільному доступі у соціальній мережі «facebook» на сторінці каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у мережі Youtube на каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та у месенджері «Telegram» на публічному каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », до задоволення не підлягають.

У відповідності до пункту 27 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від27.02.2009№1"Просудову практикуу справахпро захистгідності тачесті фізичноїособини,а такожділової репутаціїфізичної таюридичної особини" способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Відповідно до п.4 ч. 2 та ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Встановлення факту поширення саме недостовірної інформації входить до деліктного складу, наявність цієї складової є необхідною умовою при вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 ЦК моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи, тому вимога про відшкодування моральної шкоди може бути заявлена самостійно, якщо, наприклад, редакція засобу масової інформації добровільно опублікувала спростування, яке задовольняє позивача. Ця обставина повинна враховуватися судом при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди.

Згідно пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Пункт 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

Відповідно до п.27 Постанови при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності.

Судом встановлено, що внаслідок поширення відповідачем недостовірної інформації позивачу було заподіяно моральної шкоди, яка виразилася у приниженні честі та гідності, а також ділової репутації, а тому, з урахуванням засад розумності та справедливості, а також тієї обставини, що відповідачем було добровільно опубліковано спростування, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10000 гривень.

Визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди є не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб позивача, і не призведе до його безпідставного збагачення, що узгоджується з п. 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19).

Що стосується вимоги позивача про перерахування стягнутої суми моральної шкоди на користь Збройних Сил України, то суд роз`яснює, що чинним законодавством України не передбачено можливості стягувати завдану фізичній особі моральну шкоду на користь третіх осіб, а позивач, отримавши дане відшкодування, вправі самостійно розпорядитись вказаними коштами, перерахуваши їх на відповідні потреби ЗСУ.

Покликання відповідача на ту обставину, що позивач є публічною особою, а тому у відповідності до ч.2 ст. 31 Закону України « про інформацію», він як суб`єкт владних повноважень не має права вимагати відшкодування моральної шкоди, не заслуговує на увагу суду. Спірні висловлювання порушують особистіправа позивачата ніякимчином нестосуються діяльності позивачаяк депутатаКиївської міськоїради.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач відповідно до п.13 ч.1 ст. 5 Закону України « Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору .

З врахуванням вищенаведеної норми закону, з відповідача слід стягнути в дохід держави 3757 гривень 60 копійок судового збору відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 89, 263, 265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 у прямому ефірі телеканалу «Аверс» в ході показу програми «Новини на часі» о 20.00, зокрема:

1)з 0:25 по 01:35 сюжету озвучену диктором «хто цей загадковий крутелик та чому себе так поводив? ОСОБА_5 з`ясовувала. ….і вже на сьогодні вдалося ідентифікувати машину. Виявляється точно на такій з ідентичними номерами їздить депутат Київської міської ради від Слуги народу ОСОБА_6 »

2)з 2:18 по 2:34 сюжету озвучену диктором « але повернімося до героя, чия машина засвітилася на відео… ось цей чоловік і засвітив машину в Києві щоправда судячи з інстаграмних та фейсбучних фото та відео ОСОБА_6 постійно перебуває на фронті»

3)з 02:34 по 02:47 сюжету озвучено диктором «до слова автомобіль, яким керував депутат хоч і не геть новенький, та всеодно коштує від 25 до 55 тисяч доларів США, а такі гроші під час війни це марнотрацтво»

4)з 02:47 по 03:00 сюжету озвучену диктором «а ОСОБА_6 зовсім не такий ось постійно організовує збори на потреби ЗСУ. А може він цього хамера купив для армії, щоправда по дорозі на фронт заблудився»

недостовірною татакою,що принижуєчесть,гідність таділову репутаціюОСОБА_1 .

Стягнути з Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс» відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в сумі 10000 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Телерадіокомпанія «Аверс» відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» в дохід держави судовий збір в розмірі 3757 гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, або уразі розглядусправи (вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справизазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Дочірнє підприємство «Телерадіокомпанія «Аверс» відкритого акціонерного товариства «Корпорація «Аверс» ( ЄДРПОУ 21755180, м. Луцьк, вул.Електроапаратна, 3).

Дата виготовлення повного тексту рішення 09 листопада 2023 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Філюк Т.М.