Рішення

від 25.10.2023 по справі 362/5768/13-ц

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/5768/13-ц

Провадження № 2/362/8/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2023 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участю: секретаря судового засідання Яренко Н.М., Харченко А.В., Шевченко М.В., Шаблій Т.С., Шмагун М.С.,

представників позивача - Салюк М.І., Бавріної І.М., Сірік І.А., Терещенко Т.М., Мальованої Т.В.,

представника відповідача - Дулі Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «А.М.В.», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права на іпотеку та звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - Банк) звернувся до суду із зазначеним позовом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі Кредитного договору № 04-02-08/218 від 20.05.2011 р. надав ТОВ «А.М.В.» кредит в сумі 825000,00 дол. США (далі Кредитний договір). Кредит було надано для поповнення обігових коштів та рефінансування кредитної заборгованості ПАТ КБ «Євробанк».

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 (відповідачем) укладено договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 20.05.2011 р. №04-02-08/219, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хащіною Н.В., реєстровий №1238 (далі Договір іпотеки). За умовами п.1.2. Договору іпотеки предметом наступної іпотеки є: комплекс, Приймально заготівельний пункт: - адміністративне приміщення: заготівельний пункт; об`єкти інфраструктури, загальною площею 2680,3 кв.м, що складається з адміністративного приміщення загальною площею 948,4 кв.м (літера А1), заготівельного пункту загальною площею 1731,9 кв.м (літера А2) та об`єктів інфраструктури і розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

За твердженням позивача, наступна іпотека обумовлена рефінансуванням кредитної заборгованості ТОВ «А.М.В.» в ПАТ КБ «Євробанк» (п. 2.3 Кредитного договору), у зв`язку з чим, ПАТ КБ «Євробанк» надав нотаріальну згоду № 2284 від 20.05.2011 р. на передачу в наступну іпотеку нерухомості комплекс, Приймально-заготівельний пункт: - адміністративне приміщення: заготівельний пункт; об`єкти інфраструктури, загальною площею 2.680,3 кв.м, що складається з адміністративного приміщення загальною площею 948,4 кв.м (літера А1), заготівельного пункту загальною площею 1731,9 кв.м (літера А2) та об`єктів інфраструктури і розташований за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Робкорівська, 21.

Як зазначає позивач, у зв`язку з погашенням заборгованості за кредитами ТОВ «А.М.В.» в ПАТ КБ «Євробанк», за рахунок кредитних коштів ПАТ «Промінвестбанк», отриманих згідно Кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №04-02-08/218, ПАТ КБ «Євробанк» 30.05.2011р. здійснив вилучення записів з державного реєстру іпотек та з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (витяг про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (реєстрація вилучення запису) № 31588953 від 30.05.2011 та Витяг про реєстрацію у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстрація вилучення) № 31588896 від 30.05.2011).

Пунктами 3.1.5., 5.1., 5.2. Договору іпотеки передбачено, що Банк набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію, вимагати від іпотекодавця дострокового виконання зобов`язань, що випливають з кредитного договору у разі невиконання Позичальником ТОВ «А.М.В.» зобов`язань за Кредитним договором, а саме при основному або частковому неповерненні у встановлені Кредитним договором строки кредитних коштів, несплати або часткової несплати відсотків за кредит, неустойки (пені, штрафу), що передбачені Кредитним договором.

ТОВ «А.М.В.», в порушення умов п.п. 4.2.1, 4.2.2 Кредитного договору, не виконав прийняті на себе зобов`язання, а саме - не здійснив погашення кредиту згідно встановленого графіку зниження ліміту, не сплатив проценти за користування кредитними коштами.

Позивач зазначає, що ним на виконання вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку», 17.07.2013 р. Банком на адресу позичальника ТОВ «А.М.В.», майновому поручителю ОСОБА_1 , фінансовим поручителям ОСОБА_1 та ПП «Автолюкс-2000» були направлені повідомлення про порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору та вимоги про погашення кредитної заборгованості простроченої заборгованості за Кредитним договором у сумі 762.600,00 дол. США (станом на 16.07.2013 р.) з пропозицією погасити заборгованість в тридцятиденний строк. При цьому, банк попередив останніх, що у випадку непогашення боргу буде розпочата процедура стягнення заборгованості в судовому порядку, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зазначені вимоги Банку були отримані ОСОБА_1 26.07.2013 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, але до теперішнього часу з боку майнового поручителя ОСОБА_1 не виконані. І станом на 16.09.2013 р. сума простроченої заборгованості за тілом кредиту за Кредитним договором складає 762600,00 доларів США, а тому позивач вважає, що він вправі звернути стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку.

Натомість, Банк зазначає, що існують обставини, які перешкоджають у реалізації Банком прав іпотекодержателя у зв`язку з порушенням майновим поручителем умов Договору іпотеки та законодавства України, що виразилось у зведенні нової будівлі на земельній ділянці, на якій розташований Предмет іпотеки та отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого як на дійсний предмет іпотеки, так і на новостворене майно.

Так, за умовами Договору іпотеки, ОСОБА_1 , як іпотекодавець, зобов`язаний без письмового дозволу Іпотекодержателя Банку не здійснювати самовільного будівництва на земельній ділянці, на якій розташований предмет іпотеки. Натомість, 18.02.2012 ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно, згідно якого до складу майна, що є предметом іпотеки адмін. будівля загальною площею 948,4 кв.м (літера А1), заготівельного пункту загальною площею 1731,9 кв.м (літера А2) додано самовільно новостворене в період дії Договору іпотеки майно магазин-офісу, 2, загальною площею 261,5 кв.м.

Позивач зазначає, що в порушення ч.3 ст.9 Закону України «Про іпотеку», п.п. 4.1.12., 4.2.3. Договору іпотеки іпотекодавець ОСОБА_1 , за відсутності отримання будь-яких дозволів Банку на зведення нової будівлі (споруди) на земельній ділянці, на якій розташований Предмет іпотеки, самовільне будівництво нерухомого майна магазин-офісу, 2, загальною площею 261,5 кв.м.

Позивач стверджує, що способами захисту цивільних прав та інтересів з поміж іншого визначено визнання права. Частиною 1 ст. 574 ЦК України встановлено, що застава виникає на підставі, зокрема, рішення суду. Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі, зокрема, рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Співставлення предмету іпотеки вказаного в Договорі іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №04-02-08/219 від 20.05.2011 із переліком нерухомого майна, визначеного в свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 18.12.2012 р. свідчать про розбіжності в переліку майна, яке було предметом іпотеки на момент укладення Договору іпотеки та на момент подання позовної заяви до суду.

Тому, позивач просить позов задовольнити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала.

Представник відповідача подав суду клопотання, в якому просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подав до суду письмові пояснення, в яких просив позов задовольнити.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно дост. 3 Цивільного кодексу Українизагальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зіст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннямист. 12 ЦПК Українипередбачено наступне. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За правиламист. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обставини справи, відповідно до ч. 2 ст. 78ЦПК України, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом достовірно встановлено, що 20.05.2011 р. між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиійний банк» (далі Банк) та ТОВ «А.М.В.» (далі - Позичальник) укладено кредитний договір № 04-02-08/218 (далі - Кредитний договір), за умовами якого позивач зобов`язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 825000,00 дол. США. Кредитним договором встановлено наступний графік ліміту: з дати укладення договору ліміт встановлюється в сумі 825000дол.США; 15.03.2012 р. ліміт встановлюється в сумі 525000 дол. США; 15.08.2012 р. ліміт встановлюється в сумі 0 дол. США; 16.08.2012 р. ліміт встановлюється в сумі 825000 дол. США; 15.03.2013 р. ліміт встановлюється в сумі 550000 дол. США; 16.04.2013 р. ліміт встановлюється в сумі 275000 дол. США; 15.05.2013 р. ліміт встановлюється в сумі 0 дол. США; 16.05.2013 р. ліміт встановлюється в сумі 825000 дол. США; 14.03.2014 р. ліміт встановлюється в сумі 550000 дол. США; 15.04.2014 р. ліміт встановлюється в сумі 275000 дол. США; 15.05.2013 р. ліміт встановлюється в сумі 0 дол. США (остаточне повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту) (2.1., 2.2. Кредитного договору, з урахуванням договорів про внесення змін до Кредитного договору).

Кредит надано ТОВ «А.М.В.» для поповненняобігових коштів та рефінансування кредитної заборгованості ПАТ КБ «Євробанк» (п. 2.3 Кредитного договору).

Згідно п. 3.1. Кредитного договору, з урахуванням договорів про внесення змін до Кредитного договору, кредит надається Банком Позичальнику шляхом перерахування коштів з кредитного на поточний рахунок Позичальника відкритий в Банку.

Відповідно до п. 4.2.1. Кредитного договору позичальник зобов`язався у встановлений п.п. 2.1., 2.2. цього договору строк остаточно повернути всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту.

Банк виконав прийняті і на себе за Кредитним договором зобов`язання в повному обсязі, а саме - відкрив ТОВ «А.М.В.» позичковий рахунок та рахунки для нарахування та сплати процентів, надав кредитні кошти в сумі 825000 дол. США, що підтверджується: меморіальним ордером №10/23 від 25.05.2011 р., меморіальним ордером №41/23 від 31.05.2011р., а також виписками по рахункам.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 (відповідачем) укладено договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя від 20.05.2011 р. №04-02-08/219 (далі Договір іпотеки), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хащіною Н.В., реєстровий №1238 (далі Договір іпотеки).

Згідно п. 1.1. Договору іпотеки цей договір забезпечує вимоги іпотеко держателя, що випливають з Кредитного договору, за умовами якого Позичальник зобов`язаний повернути іпотеко держателю кредит у розмірі 825.000,00 дол. США до 15.05.2014 р.

За умовами п.1.2. Договору іпотеки предметом наступної іпотеки є: комплекс, Приймально заготівельний пункт: - адміністративне приміщення: заготівельний пункт; об`єкти інфраструктури, загальною площею 2680,3 кв.м, що складається з адміністративного приміщення загальною площею 948,4 кв.м (літера А1), заготівельного пункту загальною площею 1731,9 кв.м (літера А2) та об`єктів інфраструктури і розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Наступна іпотека обумовлена рефінансуванням кредитної заборгованості ТОВ «А.М.В.» в ПАТ КБ «Євробанк» (п. 2.3 Кредитного договору), у зв`язку з чим, ПАТ КБ «Євробанк» надав нотаріальну згоду реєстровий №2284 від 20.05.2011 р. на передачу в наступну іпотеку нерухомості; - комплекс. Приймально - заготівельний пункт: - адміністративне приміщення; заготівельний пункт; об`єкти інфраструктури, загальною площею 2.680,3 кв.м, що складається з адміністративного приміщення загальною площею 948,4 кв.м (літера А1), заготівельного пункту загальною площею 1731,9 кв.м (літера А2) та об`єктів інфраструктури і розташований за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Робкорівська, 21.

У зв`язку з погашенням заборгованості за кредитами ТОВ «А.М.В.» в ПАТ КБ «Євробанк», за рахунок кредитних коштів ПАТ «Промінвестбанк», отриманих згідно Кредитного договору, ПАТ КБ «Євробанк» 30.05.2011 р. здійснив вилучення записів з державного реєстру іпотек та з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (витяг про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (реєстрація вилучення запису) №31588953 від 30.05.2011 р. та Витяг про реєстрацію у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстрація вилучення) № 31588896 від 30.05.2011 р.).

Згідно п. 2.1.9. Договору іпотеки в разі, коли в момент настання терміну виконання позичальником будь-якого зобов`язання, що випливає з умов кредитного договору, вказане зобов`язання позичальником виконано не буде, а також у разі виникнення інших підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачених цим договором, іпотеко держатель отримує право звернути стягнення на предмет іпотеки, його реалізувати згідно розділу 5 цього договору та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету іпотеки на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

Умовами п. 3.1.5., 5.1., 5.2. Договору іпотеки передбачено, що Банк набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію, вимагати від іпотекодавця дострокового виконання зобов`язань, що випливають з кредитного договору у разі невиконання позичальником ТОВ «А.М.В.» зобов`язань за Кредитним договором, а саме при повному або частковому неповерненні у встановлені Кредитним договором строки кредитних коштів, несплати або часткової несплати відсотків за кредит, неустойки (пені, штрафу), що передбачені Кредитним договором.

Відповідач зобов`язався своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, які можуть негативно вплинути на права іпотеко держателя за цим договором (п. 4.1.8. Договору іпотеки).

Також відповідач зобов`язався не здійснювати самовільного будівництва на земельній ділянці, на якій розташований предмет іпотеки, без письмового дозволу іпотеко держателя (п. 4.1.12. Договору іпотеки).

Вказаний обов`язок кореспондується з положеннями п. 4.2.3. Договору іпотеки, згідно з якими виключно на підставі згоди іпотеко держателя відповідач, як іпотекодавець, матиме право зводити, знищувати, здійснювати реконструкцію (перепланування, перебудову) або проводити капітальний ремонт предмету іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення предмету іпотеки, включаючи земельну ділянку.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.04.2011 р. №29750032 ОСОБА_1 належало на праві приватної власності наступне майно: комплекс, Приймально заготівельний пункт: - адміністративне приміщення: заготівельний пункт; об`єкти інфраструктури, що складається з адміністративного приміщення загальною площею 948,4 кв.м (літера А1), заготівельного пункту загальною площею 1731,9 кв.м (літера А2) за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.12.2012 р. ОСОБА_1 належить наступне майно: комплекс за адресою АДРЕСА_1 . Зазначений комплекс складається з адміністративної будівлі, 1, загальна площа 948,4 кв.м; магазин-офіс, 2, загальна площа 261,5 кв.м; складське приміщення, 3, загальна площа 1731,9 кв.м.

Листами від 16.07.2013 р. № 116-00-75/183, №116-00-75/184 на ім`я ОСОБА_1 . Банк повідомив про те, що ТОВ «А.М.В.» протягом тривалого часу свої боргові зобов`язання не виконує належним чином, станом на 16.07.2013 р. заборгованість складає 762000,00 дол. США. Тому Банк вимагає погасити прострочену заборгованість за кредитом в сумі 762000,00 дол. США протягом 30 днів після отримання вказаного листа. Зазначені листи отримано ОСОБА_1 26.07.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У відповідності до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Оскільки параграфом 1 є параграф Позика, то положення цього параграфу також можуть бути застосовані до Кредитного договору, оскільки іншого не встановлено і не випливає з Кредитного договору.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно вимог ст.ст. 526, 530, 611, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не пропустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки ТОВ «А.М.В.» отримало кредит в сумі 825000,00 дол. США, а згідно матеріалів справи сплатило суму основного боргу 12.11.2012 р. 15.000,00 дол. США, 28.12.2012 р. 30000,00 дол. США, 07.02.2013 р. 10000,00 дол. США, 12.02.2013 р. 4400,00 дол. США, 15.02.2013 р. 3000,00 дол. США, то заборгованість ТОВ «А.М.В.» перед позивачем складає 762600,00 дол. США основного боргу. Посилання сторони відповідача та третьої особи на те, що при розрахунку не враховано інші платежі, судом відхиляються, оскільки інші платежі, на які посилалися представник відповідача та третьої особи, є платежами по сплаті відсотків за користування кредитом, а вказані платежі не є предметом спору, оскільки Банк просить стягнути лише заборгованість за основним боргом.

Доказів погашення заборгованості в сумі 762600,00 дол. США тіла кредиту суду не надано.

Щодо того, чи є приміщення магазину-офісу окремою будівлею та може бути виділено зі складу комплексу та звернути стягнення на майно, яке не входить до предмету іпотеки.

За умовами п. 1.2 Договору іпотеки предметом іпотеки є: комплекс, Приймально - заготівельний пункт; - адміністративне приміщення: заготівельний пункт; об`єкти інфраструктури, загальною площею 2 680,3 кв.м, що складається з адміністративного приміщення загальною площею 948,4 кв.м (літера А1), заготівельного пункту загальною площею 1731,9 кв.м (літера А2) та об`єктів інфраструктури і розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, яка знаходиться в оренді Відповідача згідно Договору оренди земельної ділянки від 09.10.2008 р. (укладений на 25 років, зареєстрований Васильківським відділом Київської філії «Центр ДЗК» 09.10.2008 р. за № 040832600034; кадастровий номер: 3210700000:10:038:0006; розмір з/д: 0,36 та) (п. 1.3 Договору іпотеки)).

Предмет іпотеки належав ОСОБА_1 на праві власності за рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області № 2-1828/2010 від 05.05.2010 р., зареєстрованим в реєстрі прав власності на нерухоме майно КП Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне БТІ» номер запису 11, ст. 149 в книзі 4, згідно витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, виданим КП Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне БТІ» № 29750032 від 21.04.2011 р. (п. 1.3 Договору іпотеки).

Тобто, перешкодою в реалізації Банком прав іпотекодержателя є порушення Відповідачем умов Договору іпотеки та законодавства України, що виразилось у зведенні Відповідачем без згоди Банку нової споруди на земельній ділянці, на якій розташований Предмет іпотеки, та отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого як на дійсний Предмет іпотеки, так і на новостворене майно.

В порушення ч. З ст. 9 Закону України «Про іпотеку», п. п. 4.1.12., 4.2.3. Договору іпотеки, Відповідач, за відсутності отримання дозволу Банку на реконструкцію/зведення нової споруди на земельній ділянці, на якій розташований Предмет іпотеки, самовільно збудував нерухоме майно - магазин-офіс, 2, загальною площею 261,5 кв.м (далі - Офіс).

18.02.2012 р. Відповідач отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно (далі - Свідоцтво), згідно якого до складу майна, що є предметом іпотеки, додано самовільно новостворене в період дії Договору іпотеки майно - Офіс. Отже, площа Предмету іпотеки була збільшена без дозволу Банку як іпотекодержателя на 261,5 кв.м. Внаслідок зазначених неправомірних дій Відповідача Банку ускладнено реалізацію своїх прав на звернення стягнення на Предмет іпотеки. Реконструкція Відповідачем Предмету іпотеки без згоди Банку свідчить про порушення прав Позивача та неможливість останнього задовольнити вимоги щодо погашення кредитної заборгованості за рахунок Предмету іпотеки.

Співставлення Предмету іпотеки, що в Договорі іпотеки, з майном, що у Свідоцтві, свідчать про те, що майно, яке утворилось внаслідок реконструкції, не є новоствореним об`єктом, оскільки це майно створено з прив`язкою до вже існуючого об`єкту нерухомості - Предмету іпотеки, що був переданий в іпотеку Банку за договором іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя № 04-02-08/219 від 20.05.2011 р. (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду № 161/3376/17 від 19.04.2018 р.

Отже, реконструкція предмету іпотеки Відповідачем без згоди Банку є способом уникнення виконання договірних зобов`язань.

Позиція Відповідача, що не підтверджена належними та допустимими доказами:

Позивач просить Суд звернути стягнення на об`єкт нерухомості, який є відмінним від предмета іпотеки.

Іпотека є припиненою згідно абз. 5 ч. 1 ст. 17 Закону про іпотеку, так як комплекс нерухомого майна, який був переданий Позивачу в Іпотеку, є втраченим через його переробку, на основі якої виникла нова річ, а тому Іпотека є припинена в силу ч. 1 ст. 188 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Згідно ч. 1 ст. 188 ЦК (якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, воно вважається однією річчю); внаслідок проведеної реконструкції Іпотеки виникла нова річ, яка має інше функціональне призначення, вартість переробки іпотеки є істотною, а тому є підстави вважати, що Іпотека припинилась згідно абз. 5 ч. 1 ст. 17 Закону про іпотеку.

Втім, збільшення площі Предмету іпотеки в результаті самочинної реконструкції не робить його новоствореним об`єктом нерухомого майна, який може бути виділений в натурі, а є лише частиною об`єкта нерухомого майна, на яку (частину) поширюється іпотека (правова позиція Верховного Суду у постанові № 921/79/17-г/4 від 27.03.2018 р., № 916/2828/18 від 06.02.2020 р.).

Новоствореним об`єктом нерухомості може вважатись виключно такий, що був створений без прив`язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Тобто, неможливо визнати новоствореним нерухомим майном об`єкт нерухомого майна, що являє собою вже існуючий об`єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами (правова позиція Верховного Суду України у постанові № 6-1213цс16 від 06.07.2016, у постанові Верховного Суду № 910/4650/17 від 18.04.2018 р.).

Отже, незалежно від того, чи були внесені зміни до договору іпотеки у зв`язку перебудуванням, добудовою тощо предмета іпотеки, чи ні, у разі якщо об`єкт нерухомості не виділений в натурі, іпотека поширюється й на таку реконструкцію (правові позиції Верховного Суду у постановах № 910/4650/17 від 18.04.2018 р., від 04.09.2019 № 301 /660/16-ц з посиланням на правову позицію в ухвалі Верховного Суду України від 20.04.2011 р. № 6- 61027св10 в постанові № 910/15584/16 від 10.12.2019 р.).

Закон про іпотеку є спеціальним законом, що регулює відносини у сфері іпотеки.

За ч. 1 ст. З Закону про іпотеку, ч. 1 ст. 574 ЦК, іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

За ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 12 Закону про іпотеку, ст. ст. 572, 575 ЦК, у разі невиконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За ч. З ст. 33 Закону про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися, зокрема, на підставі рішення суду.

За ч. З ст. 9 Закону про іпотеку іпотекодавець може зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди) виключно на підставі згоди іпотекодержателя.

Відповідно доч.3-5ст.5Закону України«Про іпотеку»… уразі якщоіпотекодавцем предметіпотеки булореконструйовано абощодо ньогобуло проведеносамочинне будівництво(утому числі,але невиключно,споруджено новібудівлі,споруди тощона земельнійділянці,що належитьіпотекодавцю направі власностічи перебуваєв йогокористуванні),всі реконструйовані,новостворені об`єктинерухомості вважаютьсяпредметом іпотекивідповідно доіпотечного договору(аналогічнапозиція викладенау ПостановіКГС ВСвід 10.12.2021р.№ 903/1215/15).

З урахуванням викладеного вбачається, що після реконструкції Іпотеки та прийняття його в експлуатацію реконструйована Іпотека продовжує бути предметом іпотеки та що реконструйований об`єкт (Іпотека) шляхом добудови Офісу є предметом іпотеки відповідно до Договору іпотеки. Тому частина приміщення (Офіс), на яку було збільшено площу предмета іпотеки, фактично увійшла до складу предмета іпотеки, який було надано в забезпечення виконання зобов`язань за Договором іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя № 04- 02-08/219 від 20.05.2011 р.

Подібні правові висновки про те, що якщо реконструкція будівлі відбулася після передання цієї будівлі в іпотеку, то всі новоутворені площі цієї будівлі відповідно до Закону України «Про іпотеку» увійшли до предмета іпотеки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 р. у справі № 910/5851/19.

З наведеного вище та матеріалів справи вбачається недобросовісність іпотекодавця ОСОБА_1 , якому було достеменно відомо про:

- наявні зареєстровані обтяження речових прав на Предмет іпотеки (внесення записів про іпотеку та заборону на Предмет іпотеки в реєстрі іпотек та заборон після укладення договору іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя № 04-02-08/219 від 20.05.2011 р.);

- заборону вчиняти будь-які дії щодо Предмету іпотеки без дозволу банку.

А вчинені ОСОБА_1 дії зреконструкції Предметуіпотеки спрямовані виключно на виведення Предмету іпотеки з-під застави (іпотеки). Доказом таких дій, серед іншого, є:

- декларація про готовність об`єкта до експлуатації (реконструкція адміністративної будівлі, літера «А» за адресою: АДРЕСА_1 );

- декларація про готовність об`єкта до експлуатації (капітальний ремонт приміщень магазину-офісу літера «А» за адресою: АДРЕСА_1 );

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 10.08.2012 р. на комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , куди входили два об`єкти: адміністративна будівля, 1, загальна площа 948,4 кв.м, магазин-офіс, 2, загальна площа 261,5 кв.м;

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18.12.2012 р. на комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , куди входили три об`єкти: адміністративна будівля, 1, загальна площа 948,4 кв.м, магазин-офіс, 2, загальна площа 261,5 кв.м, складське приміщення, 3, загальна площа 1731,9 кв.м.

Таким чином, приміщення магазину-офісу не є окремою будівлею, не може бути виділено зі складу комплексу та звернуто стягнення на майно, яке не входить до предмету іпотеки, що підтверджується фактичними обставинами справи та правовими позиціями Верховного Суду.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», наступна іпотека - передання в іпотеку нерухомого майна, яке вже є предметом іпотеки за попереднім іпотечним договором. Пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно. Виший пріоритет - пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного и того ж нерухомого майна, а нижчий пріоритет - пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна.

Згідно положень ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Окремим видом застав є іпотека, що є заставою нерухомого майна, яке залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ст. 575 ЦК України).

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги.

Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.

Статтею ст. 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися, зокрема, на підставі рішення суду.

За змістом ч. 3 ст. 9 закону України «Про іпотеку» іпотекодавець може зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди) виключно на підставі згоди іпотекодержателя.

Як видно з встановлених обставин, на час укладення Договору іпотеки, предмет іпотеки мав відповідні характеристики, щодо його складових, площі та інші. Натомість після укладення Договору іпотеки іпотекодавець без дозволу іпотекодержателя та без повідомлення останнього шляхом перебудови предмету іпотеки вніс до нього зміни, в результаті чого змінили площі окремих будівель комплексу та склад приміщень.

Отже, іпотекодавець в порушення вимог ч. 3 ст. 9 закону України «Про іпотеку», умов Договору іпотеки самостійно перебудував комплекс, який є предметом іпотеки.

Згідно ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, в порушення ч. 3 ст. 9 закону України «Про іпотеку», п.п. 4.1.12; 4.2.3. Договору іпотеки іпотекодавець ОСОБА_1 , за відсутності отримання будь-яких дозволів Банку, здійснив перебудову комплексу, який є Предметом іпотеки. В наслідок зазначений дій іпотекодавця, іпотекодержателю ускладнено реалізацію своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав - це закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як видно з норм ЦК України в силу застави нерухомого майна (іпотеки) кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна перед іншими кредиторами (ст.ст. 572, 575 ЦК України), при цьому застава (іпотека) може виникати на підставі рішення суду (ч. 1 ст. 574 ЦК України, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суду зважає й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору (вказаний підхід викладено в Аналізі Верховного Суду України практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України).

З викладеного вбачається, що дії відповідача на зміну складу предмету іпотеки в супереч вимог законодавства і Договору іпотеки несправедливими, недобросовісними та нерозумними (ст. 3 ЦК України), а такі дії відповідача є зловживання цивільним правом на шкоду іпотеко держателю (ст. 13 ЦК України).

В протилежному випадку слід було би погодитись із тим, що у випадку перебудови предмету іпотеки всупереч вимог законодавства, умов договору іпотеки, іпотекодавець уникав би зверненню стягнення на цей об`єкт.

Отже, суд вважає, що вимоги позивача про визнання права на іпотеку комплексу нерухомого майна є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму ВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5 право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, зокрема, зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Враховуючи те, що відповідач (позичальник) порушив умови Кредитного договору і не усунув їх у встановлений строк, то у Банка виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до Договору Іпотеки.

Отже, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.77-81 ,89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 435 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов - задовольнити.

Визнати за Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м.Київ, провулок Шевченка, 12, код 00039002) право на іпотеку комплексу нерухомого майна, належного на праві власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), яке знаходиться по АДРЕСА_1 , а саме: адміністративна будівля, 1, загальною площею 948,4 кв.м; магазин-офіс, 2, загальною площею 261,5 кв.м; складське приміщення, 3, загальною площею 1731,9 кв.м.

Стягнути з майнового поручителя фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м.Київ, провулок Шевченка, 12, код 00039002) заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.В.» за кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №04-02-08/218 від 20.05.2011 у загальній сумі 762600,00 доларів США шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки комплексу нерухомого майна, належного на праві власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), який знаходиться по АДРЕСА_1 , а саме: адміністративна будівля, 1, загальною площею 948,4 кв.м; магазин-офіс, 2, загальною площею 261,5 кв.м; складське приміщення, 3, загальною площею 1731,9 кв.м із визначеним способом реалізації шляхом проведення прилюдних торгів у процедурі виконавчого провадження, за початковою ціною, визначеною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності та/або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчий дій.

Стягнути з майнового поручителя фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, провулок Шевченка, 12, код 00039002) витрати по сплаті судового збору у сумі 3441,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Л.М.Кравченко