Ухвала

від 06.11.2023 по справі 757/50021/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50021/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 42023000000001754 від 27.10.2023 - старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 42023000000001754 від 27.10.2023 - старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001754 від 27.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий вказує наступне.

Своїми умисними протиправними діями, що полягали в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

03.11.2023 прокурором за дорученням Генерального прокурора повідомлено ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні вказаного злочину є наявність в матеріалах досудового розслідування достатніх об`єктивних доказів.

Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_6 до вчинення зазначеного злочину, при цьому таке цілком узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.

Відтак, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність обрання до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший більш м`який запобіжний захід, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 .

Застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та може спричинити подальше перешкоджання встановленню об`єктивної істини по даному кримінальному провадженні у зв`язку із наявністю ризиків, зазначених вище у клопотанні.

Не можливе і застосування до підозрюваного ОСОБА_6 і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.

Також, не можливо застосувати заставу, оскільки на момент звернення з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, ОСОБА_6 слід обрати максимальний строк цілодобового домашнього арешту - два місяці, оскільки складність провадження не дозволяє завершити досудове розслідування у коротший строк.

Слідчий вказує, що з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків та для виконання завдань кримінального провадження, виникла необхідність застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покласти наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду); п. 3 (повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Прокурори у судовому засіданні вимоги клопотання підтримали, з підстав, вказаних у ньому. Крім того, в судовому засідання просили покласти на підозрюваного додатковий обов`язок, яким зобов`язати останнього утримуватись від спілкування та впливу шляхом здійснення відео трансляцій у тому числі, але не виключно через багатоплатформовий месенджер «Telegram», відеохостинг «YouTube», соцмедійний застосунок «TikTok», соціальні мережі «Instagram», «Twitter» та інші, які забезпечать виконання завдань кримінального провадження та досягнення дієвості зазначеного кримінального провадження.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість повідомлення про підозру та заявлених ризиків, у задоволенні клопотання просили відмовити.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, долучені в судовому засіданні документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 03.11.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами: рапортом працівників оперативного підрозділу Служби безпеки України від 18.10.2023, який став підставою для внесення Генеральним прокурором відомостей до ЄРДР; протоколом від 02.11.2023 огляду планшета GalaxyTab A7, вилученого у ОСОБА_8 під час обшуку за місцем її проживання, на якому міститься листування з ОСОБА_9 щодо обставин підготовки та безпосереднього перетину ОСОБА_10 державного кордону України; протоколом огляду флеш носія марки Apacer ємністю 32 Гб., на якому знаходиться електронна копія інформації вилученої з мобільного телефону ОСОБА_10 , марки Samsung SM-A125F з абонентським номером НОМЕР_1 , де міститься листування з ОСОБА_6 , щодо координації останнім дій ОСОБА_10 під час підготовки документів необхідних для виїзду за кордон, інформація безпосередньо під час перетину останнім кордону, а також документи надіслані ОСОБА_6 необхідні для перетину ОСОБА_10 державного кордону України; протоколом обшуку від 01.11.2023 за місцем проживання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 , під час проведення, якого серед іншого виявлено та вилучено мобільний телефон RedmiNote 10 Pro, на якому міститься листування з ОСОБА_10 у тому числі договір № 03-08-2022/12 від 26.06.2022 про провадження останнім волонтерської діяльності; протоколом обшуку від 01.11.2023 за місцем ведення Вишгородською районною військовою адміністрацією своєї діяльності, під час якого вилучено у тому числі копію листа ГО «Медіаоборона» № 48 від 07.07.2023 та лист начальника адміністрації Вишгородської РДА Київської області № 7-15/3406 від 10.07.2023 щодо сприяння ОСОБА_10 у перетині державного кордону України; показаннями свідка ОСОБА_12 у протоколі допиту від 02.11.2023 допиту, який повідомив, що до нього в лютому 2023 року звернувся ОСОБА_6 сприяти у виїзді ОСОБА_10 за кордон для доставки транспортного засобу для потреб ЗСУ, а особисто із ОСОБА_10 він не знайомий та ніколи із ним не зустрічався; показаннями свідка ОСОБА_8 у протоколі допиту від 01.11.2023, яка повідомила обставини перетину ОСОБА_10 державного кордону України, а також інформацію про осіб, які йому у цьому сприяли; протоколом від 02.11.2023 огляду інтернет сторінки ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 в меседжері Telegram, відповідно до якого оглянуто відео файл на якому ОСОБА_10 розповідає роль ОСОБА_13 у сприянні ОСОБА_10 під час перетину державного кордону України; протоколом від 01.11.2023 огляду інтернет сторінки ІНФОРМАЦІЯ_4 в меседжері Telegram, відповідно до якого встановлено причетність ОСОБА_6 до ГО «Медіаоборона»; протоколом від 01.11.2023 огляду інтернет сторінки ІНФОРМАЦІЯ_4 в меседжері Telegram, відповідно до якого встановлено причетність ОСОБА_6 до ГО «Медіаоборона»; відповіддю з Київської обласної військової адміністрації від 01.11.2023, відповідно до якої надано копію витягу №636 від 11.07.2023 з розпорядження Київської обласної військової адміністрації щодо надання ОСОБА_10 як водію дозволу на перетин державного кордону України та копію листа начальника адміністрації Вишгородської РДА Київської області № 7-15/3406 від 10.07.2023 щодо сприяння ОСОБА_10 як волонтеру ГО «Медіаоборона» у перетині державного кордону України; інформацією з відомчої бази «АРКАН» щодо перетину ОСОБА_10 державного кордону України; іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, згідно з п. 3, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п. 3, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує ч. 5 ст. 9 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Так, слідчим в клопотанні та прокурорами в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, які обґрунтовують необхідність у обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Приймаючи рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , позитивні характеристики щодо підозрюваного, те, що останній раніше не судимий, має постійне місце проживання, є народним депутатом України, конкретні обставини справи, мету застосування даного запобіжного заходу, приймаючи до уваги, те, що прокуророрами в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

За таких обставин, слічий суддя прихоить до висновку, що слід застосувати відносно підозрюваного відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 02.01.2024 року, в межах строку досудового розслідування, з покладенням на підозрюваного наступних обов`язків: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду); повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Разом з тим, вимога прокурорів про покладення на ОСОБА_6 додаткового обов`язку у вигляді зобов`язання утримуватись від спілкування та впливу шляхом здійснення відео трансляцій у тому числі, але не виключно через багатоплатформовий месенджер «Telegram», відеохостинг «YouTube», соцмедійний застосунок «TikTok», соціальні мережі «Instagram», «Twitter» та інші, то вона задоволенню не підлягає, оскільки на підтвердження даної вимоги прокурорами не наведено жодного доказу в її обґрунтування.

Враховуючи вищевказані обставини, клопотання підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 02.01.2024 року, в межах строку досудового розслідування, з покладенням на підозрюваного наступних обов`язків:

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду);

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

носити електронний засіб контролю.

В решті вимог клопотання відмовити.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя: ОСОБА_1