Ухвала

від 09.11.2023 по справі 120/5912/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

09 листопада 2023 р.Справа № 120/5912/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П.,

за участю:

секретаря судового засідання: Голованюк І.В.

представника позивача: Клименка Д.С.

представника відповідача: Огородника О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відстрочення виконання рішення суду у справі за позовом керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації до товариства з обмеженою відповідальність "Оптичний дім" про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації до товариства з обмеженою відповідальність "Оптичний дім" про зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 09.08.2023 року, зокрема було зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю "Оптичній дім" укласти з Управлінням містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини (частину) - "Житловий будинок" за адресою: вул. Соборна, буд. 56, м. Вінниця, на умовах і в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 28.12.2001 року.

17.10.2023 року від представника ТОВ "Оптичний дім" надійшла заява про відстрочення виконання цього рішення.

Вказана заява мотивована тим, що ТОВ "Оптичний дім" добросовісно вчинено дії щодо виконання судового рішення, однак відсутність документів необхідних для паспортизації охорони культурної пам`ятки, та, відповідно, укладення охоронного договору унеможливлюють виконання цього рішення у встановлені у виконавчому провадженні строки.

Ухвалою суду від 27.10.2023 року вказану заяву призначено до розгляду на 02.11.2023 року 10:00 год. в залі судового засідання.

Ознайомившись з матеріалами вказаної заяви та заслухавши доводи сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 387 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 3 статті 378 КАС України регламентовано, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду має оціни ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій та інших обставини.

Так, відповідно до матеріалів справи, ТОВ "Оптичний дім" позбавлений можливості виконати рішення суду від 09.08.2023 року, з огляду на невиконання суб`єктом владних повноважень у сфері охорони культурної спадщини власних зобов`язань, що фактично унеможливлює підписання охоронного договору на .

Охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини". Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

Суд наголошує, що укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Законом передбачається обов`язкове укладення власником пам`ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.

З матеріалів заяви слідує, що 13.10.2023 року на виконання рішення суду від 09.08.2023 року було відкрито виконавче провадження № 73034453 на підставі виконавчого листа № 120/5912/23 виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 26.09.2023 року.

Відповідно до постанови про відкриття вищезазначеного виконавчого провадження, ТОВ "Оптичний дім" встановлено 10-денний строк для виконання рішення суду (до 27.10.2023 року).

Судом встановлено, що позивач з метою з`ясування та погодження процедури укладення охоронного договору 28.08.2023 року звернувся до Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації.

У відповідь на вказане звернення Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації вказано на необхідність подання заяви про укладення охоронного договору з наступним пакетом документів, передбаченим Порядком укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1768 (далі - Порядок № 1768):

1) акт технічного стану пам`ятки на момент укладання охоронного договору (із фотофіксацією, що розкриває стан пам`ятки на момент укладення охоронного договору, складений, підписаний та скріплений печатками власника пам`ятки або уповноваженого ним органу та органу охорони)

2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність з визначенням місць і мов зберігання та використання

3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100)

4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж

5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000, 1:2000)

6) паспорт пам`ятки

7) документ, що посвідчує право власності на пам`ятку.

Разом з тим, суд вважає за доцільне зауважити наступне.

Приписами ч. 4 ст. 3 Закону України від 08.06.2000 № 1805-III "Про охорону культурної спадщини" (далі - № 1805-III) органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним органам виконавчої влади та центральним органам виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини в межах, передбачених законом.

За приписами ч. 1 ст. 13 Закону № 1805-III об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. "б" ч. 1 ст. 14 Закону № 1805-III, занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки - пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Процедура обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та форм власності регламентується Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженим Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 року № 158 (далі - Порядок № 158).

Розділом VII цього положення передбачено, що на кожну пам`ятку формується облікова справа у паперовій та електронній формах, виготовлена шляхом сканування документів.

Облікова справа містить зокрема копію рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку та облікову документацію.

Положенням п. 9 Розділу II Порядок № 158 передбачено, що власник об`єкта культурної спадщини або уповноважений(а) ним орган (особа) зобов`язаний вжити заходів щодо укладення охоронного договору у місячний строк з дня отримання повідомлення уповноваженого органу.

Натомість, саме уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку (п. 10 Розділу II Порядок № 158).

Відповідно до матеріалів справи, культурна пам`ятка, частиною якої володіє ТОВ "Оптичний дім", взята на облік на підставі розпорядження представника Президента України у Вінницькій області Вінницької обласної державної адміністрації від 14.07.1994 року № 209.

Так, у разі відсутності облікової документації на об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, його включення до Реєстру здійснюється без облікової документації (п. 3 розділу IХ Порядку № 158).

Водночас відповідно до розділу VI Порядку № 158 з метою запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання об`єкта культурної спадщини, його території та зон охорони пам`яток (далі - території, що охороняються) в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь шляхом впровадження системи моніторингу, - здійснюється система моніторингу об`єктів культурної спадщини.

Суд наголошує, що дослідження проводяться, зокрема з метою виявлення об`єктів культурної спадщини, складання на них облікової документації.

Проведення досліджень забезпечують наукові установи, вимоги до яких визначені пунктом 2 розділу III цього Порядку.

Рішення про проведення досліджень приймаються самостійно такими установами або на замовлення органів охорони культурної спадщини.

Органи охорони культурної спадщини в межах видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік та інших джерел, не заборонених законодавством, забезпечують організацію заходів із проведення досліджень (паспортизацію) відповідно до плану, що затверджується на початку року не пізніше 20 січня, копії яких надсилаються Мінкультури (ч. 4 п. 5 Порядку № 158) .

Із вищенаведеного слідує, що на орган культури охоронної спадщини покладено обов`язок здійснювати моніторинг об`єктів культурної спадщини.

Таким чином, у випадку встановлення відсутності на пам`ятку культури облікової документації, така має бути виготовлена, а фінансування робіт із складання облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини здійснюється за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Форму облікової картки об`єкта культурної спадщини та паспорта об`єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 року № 295/104 "Про затвердження форм облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2004 року за № 693/9292.

Суд наголошує, що вказані документи формуються за підписом керівник органу охорони культурної спадщини.

Принагідно, суд наголошує, що облікові відомості та паспорт на пам`ятку культури формується на усю пам`ятку в цілому, що підтверджує неможливість покладена обов`язку виготовлення такої документації на власника частини приміщення у цій пам`ятці.

Натомість, матеріалами справи підтверджується відсутність облікової документації, необхідної для укладення охоронного договору з уповноваженим суб`єктом відповідно до Порядку № 1768.

Разом з тим, незважаючи на обов`язок Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації розробити паспорт пам`ятки ТОВ "Оптичний дім" було прийнято рішення самостійно та за власний рахунок розробити усю необхідну технічну документацію на об`єкт культурної спадщини, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Так, відповідачем разом із заявою про відстрочення виконання судового рішення надано договір, укладений з ФОП ОСОБА_1 № 2023-3 від 02.10.2023 року, предметом якого є розробка та погодження акту технічного стану пам`ятки, опису культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, плану поверхів пам`яток-будівель і споруд, плану інженерних комунікацій та зовнішніх, генерального плану земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка та паспорт пам`ятки архітектури: м. Вінниця, вул. Соборна, 56 (п. 1.1 Договору № 2023-3).

Окрім того, вказаним договором встановлено термін виконання робіт до 8 місяців з моменту підписання договору.

У подальшому, після виготовлення такої документації, вказана має бути погоджена органом охорони культурної спадщини.

Так, відповідно до положень ст. 6-1 Закону № 1805-III дозволи, погодження і висновки, передбачені цим Законом, надаються органами охорони культурної спадщини безоплатно. Рішення про надання або про відмову в наданні дозволу, погодження чи висновку приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного місяця з дня подання фізичною чи юридичною особою відповідних документів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на вчинення ТОВ "Оптичний дім" дій спрямованих на виконання рішення суду з метою дотримання вимоги добросовісності, як принципу здійснення суб`єктивних прав та обов`язків, що характеризується відкритістю і повагою до інших суб`єктів правовідносин, суд дійшов до висновку про неможливість виконання рішення суду від 09.08.2023 року у встановлені у виконавчому провадженні строки.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Вказане узгоджується також з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Розвиваючи вказане, суд зазначає, що запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є мірою, що спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 378 КАС України).

Відтак, з огляду на вищезазначене суд дійшов до висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду до 09.08.2024 року.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ТОВ "ОПТИЧНИЙ ДІМ" про відстрочення виконання рішення від 09.08.2023 року у справі № 120/5912/23 за позовом керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації до ТОВ "ОПТИЧНИЙ ДІМ" про зобов`язання вчинити дії.

Відстрочити виконання судового рішення від 09.08.2023 року у справі № 120/5912/23 до 09.08.2024 року.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяАльчук Максим Петрович