Рішення

від 10.11.2023 по справі 280/4529/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 листопада 2023 року Справа № 280/4529/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛСПЛАВ» (69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 45-Б, прим. 101, ЄДРПОУ 43692881) до Запорізької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12 ЄДРПОУ 44005647) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛСПЛАВ» (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізької митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів за № UA112080/2023/000008/2 від 20 червня 2023 року Запорізької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними.

Ухвалою суду від 03 липня 2023 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказує на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

13 липня 2023 року від представника Запорізької митниці на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 13 липня 2023 року в задоволенні клопотання представника Запорізької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відмвлено.

19 липня 2023 року предстаником позивача до суду подано відповідь на відзив, у якій зазначаено про те, що доводи відповідача, викладені у відзиві, жодним чином не спростовують аргументи позивача, викладені у позовній заяві.

24 липня 2023 року предстаником відповідача через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» до суду подано заперечення на відповідь на відзив у яких, зокрема вказано про те, що під час здійснення митного оформлення імпортованого товару для підтвердження митної вартості товарів декларантом не були надані належні та у повному обсязі документи на виконання вимог статті 53 МК України. Декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, у відповідності до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 МК України, що на думку відповідача свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 05 серпня 2020 року між ТОВ «Металсплав» - покупець та компанією Ferro Trading (Велика Британія) - постачальник укладено контракт №MS0508, відповідно до умов якого постачальник взяв на себе зобов`язання здійснювати поставку феросиліцію FeSi 65, що вироблений у КИТАЙСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ.

12 травня 2023 року між сторонами підписано додаток № 22 до контракту, відповідно до умов якого сторони домовились про поставку 22 тон феросиліцію FeSi 65 за ціною 26 400 доларів США.

Відповідно до пункту 8 вказаного додатку оплата за товар здійснюється протягом 180 днів з моменту надходження товару на склад покупця.

20 червня 2023 року позивачем до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв`язку митну декларацію в режимі ІМ 40, якій присвоєно № 23UA112080006225U1 (UA112080/2023/006225) на товар: «Феросплав: Феросиліцій FeSi 65 22т, розмір 10-100мм 93,24%, хімічний склад згідно сертифіката якості SI-66,13%, AL-2,22%, С-0,21%, Р-0,035%, S-0,035%, Fe та ін. 32,38%. Країна виробництва - CN».

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом до митного органу надані наступні документи: пакувальний лист б/н від 12 травня 2023 року; рахунок-фактура (інвойс) № МS1205 від 12 травня 2023 року; коносамент №МАЕU26808352 від 05 травня 2023 року; автотранспортна накладна №19665 від 16 червня 2023 року; рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг № РФ-17183 та № РФ-17184 від 16 червня 2023 року; доповнення до контракту №22 від 12 травня 2023 року; договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №21/12/22 від 21 грудня 2022 року; заявка № 230509/23 від 23 травня 2023 року; договір транспортного експедирування № ХВ-126 від 15 тпавня 2020 року; копія митної декларації країни відправлення №091020230000007375 від 20 квітня 2023 року. Також зазначено перелік документів з позначкою «m» - «Надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення»: контракт №М50508 від 05 серпня 2020 року; додаткова угода №3 від 28 квітня 2023 року; договір транспортного експедування № 2012/21/01 від 20 грудня 2021 року.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, керуючись частиною 3 статті 53 Митного кодексу України орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1.до митного оформлення подана копія декларації країни відправлення № 091020230000007375 від 20 квітня 2023 року, коносамент № МAEU 26808352 від 05 травня 2023 року, які датовано раніше ніж підписано додаток від 12 травня 2023 року № 22 до контракту від 05 серпня 2020 року № М50508 з узгодженими цінами на товар та комерційний інвойс від 12 травня 2023 року № М51205;

2.декларація країни відправлення подана до митного оформлення від 20 квітня 2023 року № 091020230000007375 без перекладу, але відповідно до статті 254 МКУ декларант забезпечує переклад копії МД країни відправлення (КНР). При цьому перекладу до митного оформлення не надано;

3.до митного оформлення надано коносамент від 05 травня 2023 року № МAEU 26808352, в якому відсутня інформація щодо відміток про прибуття в порт призначення Гданськ (РL);

4.в рахунках від 16 червня 2023 року № РФ-17183 та РФ-17184 та пункті 3 договору щодо транспортного експедування від 20 грудня 2021 року № 2012/21/01, укладеним між ТОВ «Клевер ТІМ» та ТОВ «МЕТАЛСПЛАВ» зазначено, що оплата вартості послуг та витрат на ТЕО і організацію перевезення, здійснюється на підставі рахунку протягом 3 банківських днів з моменту виставлення такого рахунку. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські та платіжні документи, що підверджують факт оплати транспортно -експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку фактури наказ Мінфіну від 24 травня 2012 року № 599.

Враховуючи викладене, згідно вимог частини 3 статті 53 МКУ позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларантом до митного органу 20 червня 2023 року додатково надано наступні документи: платіжна інструкція №250 від 20 червня 2023 року на оплату за міжнародне перевезення, згідно рахунків № РФ-17183 та № РФ-17184 від 16 червня 2023 року.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2023/000008/2 від 20 червня 2023 року та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА112080/2023/000167.

Позивач, не погодився з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною 1 статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2 статті 53 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у статті VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частині 2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Щодо посилань митного органу на такий недолік як те, що «копія декларації країни відправлення № 091020230000007375 від 20 квітня 2023 року, коносамент № МАEU26808352 від 05 травня 2023 року, які датовано раніше ніж підписано додаток від 12 травня 2023 року № 22 до контракту від 05 серпня 2020 року № МS0508 з узгодженими цінами на товар та комерційний інвойс від іфд 12 травня 2023 року № MS1205» суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що декларація країни відправлення та коносамент видані перед укладенням додатку до договору, що не заборонено міжнародним законодавством. В даному випладку відсутні будь-які розбіжності, неточності та інші обставини, що ставлять під сумнів заявлену митну вартість. Зазначені документи не містять ніяких відомостей щодо ціни товару, яка було узгоджена в додатку № 22 до контракту та жодним чином не впливає на реальність закупівельної ціни.

Стосовно посилань митного органу на те, що «декларація країни відправлення подана до митного оформлення від 20 квітня 2023 року № 091020230000007375 без перекладу, але відповідно до статті 254 МКУ декларант забезпечує переклад копії МД країни відправлення (КНР). При цьому перекладу до митного оформлення не надано», суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено обов`язкового подання до митного оформлення декларації країни відправлення, а тому відсутність такого документа та/або наявність недоліків у його оформленні не можуть бути підставою для прийняття рішення про витребування додаткових документів від декларанта та/або коригування митної вартості товару.

Щодо посилань митного органу на те, що «до митного оформлення надано коносамент від 05 травня 2023 року № МAEU 26808352, в якому відсутня інформація щодо відміток про прибуття в порт призначення Гданськ (РL)» суд зазначає, що, з урахуванням наданихпредставником позивача пояснень, викладених у позовній заяві, коносамент був виданий в електронній формі за допомогою телекс-релізу - повідомлення по внутрішній системі про можливість видачі вантажу одержувачу без пред`явлення оригіналу коносаменту. Вказані обставини виключають можливість проставлення відміток на коносаменті щодо. Окрім того, з відзиву на позовну заяву не вбачається за можливе зрозуміти яким чином відмітки на коносаменті можуть вплинути на митну вартість товару.

Щодо доводів відповідача стосовно відсутності доказів оплати перевезення товару, суд зазначає, що такі документи були в подальшому надані, проте, жодним чином не вплинули на позицію відповідача щодо необхідності коригування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків подані до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів, як і для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог ТОВ «Металсплав».

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів за № UA112080/2023/000008/2 від 20 червня 2023 року Запорізької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металсплав» судовий збір в розмірі 2722,17 грн. (дві тисячі сімсот двадцять дві гривні 17 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 10 листопада 2023 року.

Суддя Д.В. Татаринов