Рішення

від 25.10.2023 по справі 300/5085/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2023 р. справа № 300/5085/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Щерб`як Д.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представниці відповідача - Воліцької О.С.,

представниці третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови виконуючого обов`язки начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, прийнятої на підставі акта перевірки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області за №99/09-19-09-01/2419220736 від 26.08.2022, про накладення штрафу в сумі 65000,00 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

31.07.2023 ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Південно-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови виконуючого обов`язки начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, прийнятої на підставі акта перевірки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області за №99/09-19-09-01/2419220736 від 26.08.2022, про накладення штрафу в сумі 65000,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними фактичними обставинами та нормами права.

У ході розгляду адміністративної справи №300/3071/23 позивач дізнався про те, що постановою начальника Південно-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 28.09.2022 на нього накладено штраф у розмірі 65000,00 грн. за те, що він як фізична особа-підприємець 17.08.2022 без оформлення трудового договору допустив до роботи продавця (оператора АЗС) громадянку ОСОБА_3 . Вважає, що рішення про накладення штрафу прийнято неправомірно, з огляду на те, що працівники Державної податкової служби, які проводили фактичну перевірку 17.08.2022 АЗС за адресою:

АДРЕСА_1 не встановили факту перебування у трудових відносинах ОСОБА_3 саме з ним як фізичною особою-підприємцем. ОСОБА_3 проходила стажування продавця магазину, який знаходиться на території АЗС та перебуває в оренді підприємця ОСОБА_4 .

Відповідач, у порушення пункту 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення під час розгляду справи не дослідив матеріали і не вирішив питання щодо наявності підстав для притягнення до відповідальності. Натомість за надуманими та вигаданими даними, викладеними в акті перевірки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 26.08.2022 №99/09-19-09-01/2419220736, прийняв рішення про накладення штрафу.

Так, у пункті 4 цього акта перевірки вказано про використання ним праці найманих працівників без укладання трудової угоди, а саме: 17.08.2022 продавцем (оператором) ОСОБА_3 реалізовано паливо на АЗС. Постановою Косівського районного суду у справі №347/1536/22 від 28.09.2022 ОСОБА_3 визнана винною за частиною 1 статті 155-1 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення штраф 34 гривні. Вона звинувачена у тому, що 17.08.2022 під час проведення фактичної перевірки АЗС працівниками податкової служби порушила порядок проведення розрахунків здійснила розрахункову операцію без застосування реєстратора розрахункової операції. При цьому, у постанові суду зовсім не вказано, що ОСОБА_3 реалізовувала пальне саме для нього як підприємця. У постанові суду також вказано, що вона працювала продавцем, а не оператором АЗС. Також, постановою апеляційного суду від 15.11.2022 постанову Косівського районного суду від 28.09.2022 про притягнення ОСОБА_3 за частиною 1 статті 155-1 КУпАП скасовано, провадження у справі закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. В матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 .

З вказаних у позовній заяві підстав просить визнати протиправною та скасувати постанову виконуючого обов`язки начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, прийняту на підставі акта перевірки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області за №99/09-19-09-01/2419220736 від 26.08.2022, про накладення штрафу в сумі 65000,00 гривень.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 42-43).

01.09.2023 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву представниці Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці. Відповідач позов не визнав, вважає вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними. Зазначає, що відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушення законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чиним законодавством. Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляду штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Пунктом 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, визначено, що штрафи накладаються, серед іншого, керівниками територіальних органів Держпраці за порушення законодавства про працю, у тому числі, на підставі акта перевірки Державної податкової служби, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

06.09.2022 від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на адресу Управління Держпраці надійшли матеріали фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , зокрема: акт фактичної перевірки АЗС, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за №99/09-19-09-01/2419220736 від 26.08.2022, для прийняття рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про працю. Відповідно до вказаного акта, 17.08.2022 у ході фактичної перевірки вказаної АЗС працівниками податкового органу виявлено факт використання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 праці неоформленого працівника громадянки ОСОБА_3 . У подальшому, відповідно до Порядку №509 Управлінням Держпраці відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, на підставі вказаного акта, за порушення ФОП ОСОБА_1 вимог статей 21-24 КЗпП України виконуючим обов`язки начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці винесено постанову про накладення штрафу від 28.09.2022 №10-ФС, у розмірі 65000,00 грн.

Вважає, що Управління діяло в межах повноважень та у спосіб, встановлений законодавством, тому просила у задоволенні позову відмовити повністю (а.с. 79-91).

Позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, натомість подав у судовому засіданні письмові пояснення, у яких заперечив факт використання найманої праці без укладення трудової угоди (а.с. 150-152, 191-193).

Третя особа Головне управління ДПС в Івано-Франківській області 25.08.2023 направило на адресу суду письмові пояснення. Вважає, що фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 на АЗС, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 проведена правомірно, відповідно до норм Податкового кодексу України. У ході фактичної перевірки вказаної АЗС працівниками податкового органу, серед іншого, виявлено факт використання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 праці неоформленого працівника громадянки ОСОБА_3 , яка 17.08.2022 реалізувала пальне автомобільний бензин та газ. За результатами перевірки складений акт від 26.08.2022 №99/09-19-09-01/ НОМЕР_1 , який у подальшому був направлений до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці для прийняття рішення щодо виявленого порушення законодавства про працю (а.с. 54-57, 116-117).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позовній заяві та поданих суду письмових поясненнях. Просив суд задовольнити позов у повному обсязі та визнати протиправною і скасувати постанову виконуючого обов`язки начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, прийняту на підставі акта перевірки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області за №99/09-19-09-01/2419220736 від 26.08.2022, про накладення штрафу в сумі 65000,00 гривень.

Представниця відповідача проти позову заперечила з мотивів, викладених у відзиві на позов, надала суду пояснення, аналогічні відзиву, просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представниця третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у письмових поясненнях. Просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши матеріали адміністративної справи відповідно до вимог статті 262 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні за участі представників сторін, заслухавши їх усні пояснення, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, показання свідка, суд установив наступне.

17.08.2022 працівниками Головного управління ДПС в Івано-Франківській області відповідно до вимог підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України проведена фактична перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за місцем здійснення ним господарської діяльності на АЗС, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . У ході фактичної перевірки вказаної АЗС працівниками податкового органу, серед іншого, виявлено факт використання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 праці неоформленого працівника громадянки ОСОБА_3 , яка 17.08.2022 реалізувала пальне автомобільний бензин та газ. За результатами перевірки складений акт від 26.08.2022 №99/09-19-09-01/ НОМЕР_1 , який у подальшому був направлений до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці для прийняття рішення щодо виявленого порушення законодавства про працю. У ході перевірки проводилася відео-зйомка. Факт реалізації пального підтверджується, окрім вказаного акта, також матеріалами відео (6-7, 93-94).

28.09.2022 виконуючим обв`язки начальника Південно-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці прийнято рішення №99/09-19-09-01/2419220736/ФС/Р32 прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за порушення ним вимог статей 21-24 Кодексу законів про працю України. Підставою для прийняття рішення слугував акт фактичної перевірки податкового органу від 26.08.2022 за №99/09-19-09-01/ НОМЕР_1 . Розгляд справи призначено на 28.09.2022 (а.с. 99, 167).

28.09.2022 виконуючим обв`язки начальника Південно-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці прийнята постанова №10-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Відповідно до постанови, за порушення вимог статей 21-24 Кодексу законів про працю України на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладений штраф в розмірі 65000 (шістдесят п`ять тисяч) грн. (а.с. 100, 167-168).

Суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова від 28.09.2023 №10-ФС, прийнята виконуючим обов`язки начальника Південно-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці правомірно та обґрунтовано, з огляду на наступне.

Кодекс законів про працю України (далі КЗпП України) визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

В умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин, визначеного главою III-Б цього Кодексу, трудовий договір є основним засобом регулювання трудових відносин працівників та роботодавців (власників приватних підприємств), у яких кількість працівників або рівень оплати праці відповідає критеріям, встановленим статтею 49-5 цього Кодексу.

У разі застосування спрощеного режиму регулювання трудових відносин, за взаємною згодою сторін, у трудовому договорі можуть визначатися додаткові права, обов`язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови припинення або дострокового розірвання договору.

Кодексом також передбачено трудовий договір з нефіксованим робочим часом - це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов`язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею (стаття 21-1).

Згідно частини 1 статті 22 КЗпП України власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (посади). Строки трудового договору визначені статтею 23 Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Частинами 2-4 статті 24 КЗпП України встановлено, що при укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за порушення законодавства про працю встановлена статтею 265 КЗпП України.

Так, відповідно до частини 1 вказаної статті посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Частиною 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;

вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю і занятість населення, затверджений постановою Кабінеті Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі Порядок №509) визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами третьою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення.

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками. Штрафи, серед іншого, накладаються на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Пунктом 3 Порядку №509 встановлено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка (пункт 4 Порядку №509).

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку (абзац 5 пункту 4).

Факт використання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 праці неоформленого працівника громадянки ОСОБА_3 та порушення ним вимог статей 21-24 КЗпП України, окрім вказаних вище досліджених судом доказами, підтверджується наступним.

Відео фіксацією фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , яка відтворена у судовому засіданні, підтверджено факт реалізації ОСОБА_3 пального автомобільного бензину та скрапленого газу. Після повідомлення працівниками податкового органу про фактичну перевірку, ОСОБА_3 зателефонувала саме ОСОБА_1 , а не іншій особі (а.с. 115, 129).

Продемонстровані у судовому засіданні відеоматеріали, подані позивачем, не спростовують факту реалізації пального на АЗС (а.с.139).

Допитана в якості свідка громадянка ОСОБА_5 , показала суду, що ОСОБА_3 проходила стажування саме у неї як фізичної особи-підприємця. Разом з тим, доказів стажування чи оформлених трудових відносин з цією громадянкою суду не подала. Про обставини оформлення стажування чи оформлених трудових відносин суду не повідомила (а.с.149).

Крім того, суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_5 , враховуючи те, що у позовній заяві ОСОБА_1 вказав, що ОСОБА_3 проходила стажування у підприємця ОСОБА_4 , а не у ФОП ОСОБА_5 (а.с. 4).

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що він згідно Договору оренди від 20.05.206 року передав майновий комплекс для провадження господарської діяльності орендарю ФОП ОСОБА_5 . Оскільки, згідно дослідженого в судовому засіданні Договору в оренду передано: частину будівлі для керування АЗС; ємності для палива 4 шт.; паливо розливну колонку на 8 рукавів. Даних щодо передачі в оренду приміщення магазину та газової заправної станції судом не здобуто (а.с. 37-39).

Досліджені в судовому засіданні Книги обліку доходів і витрат та обліку розрахункових операцій не спростовують факту порушення ФОП ОСОБА_1 вимог трудового законодавства (а.с. 130-138).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова від 28.09.2023 №10-ФС про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 65000 (шістдесят п`ять тисяч) грн. за порушення ним вимог статей 21-24 Кодексу законів про працю України, винесена відповідачем на підставі акта фактичної податкової перевірки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 26.08.2022 за №99/09-19-09-01/2419220736 є правомірною, обґрунтованою, прийнята в межах повноважень контролюючого органу та у спосіб, встановлений законом. Тому, у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ;

відповідач:

Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, код ЄДРПОУ 44840602 вул. Василіянок, 62 А, м. Івано-Франківськ, 76019;

третя особа:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Бобров Ю.О.

Рішення в повному обсязі складене 30 жовтня 2023 р.