Ухвала

від 09.11.2023 по справі 320/1793/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні заяви про відвід судді

09 листопада 2023 року 320/1793/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в місті Києві у відкритому судовому засіданні питання про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Винниківської міської ради, Управління Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Західного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України про відвід судді,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Львівської міської ради, Винниківської міської ради, Управління Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Західного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 апеляційну скаргу задоволено, скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2023, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду

30.06.2023 матеріали адміністративної справи №320/1793/23 надійшли на адресу суду та за результатами автоматизованого розподілу були переданні судді Василенко Г.Ю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 позовну заяву залишено без руху як таку, що подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб і строк для їх усунення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

31.10.2023 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід судді Василенко Г.Ю. від розгляду справи №320/1793/23.

Заявлений відвід позивач обґрунтовує наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючої судді.

Розглянувши заяву позивача про відвід суд дійшов висновку про необґрунтованість наведених у ній мотивів на підтвердження наявності підстав для відводу судді, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Як зазначено Верховним Судом України у постанові від 11.10.2006, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості.

Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Так, у справі Гаусшильдт проти Данії, Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України ).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Статтею 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Ч.3 ст.39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.

Так, в якості підстави, яка викликає сумніви у неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду справи, позивач зазначає про те, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 позовну заяву повернуто позивачу, однак постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 апеляційну скаргу задоволено, скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2023, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду

Вказане, викликає у позивача сумніви в об`єктивності судді. Заявник не погоджується із судовим рішенням, що відповідно до вимог частини 4 статті 36 КАС України не є підставою для відводу судді.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що зміст заяви позивача про відвід та наведені в їх обґрунтування обставини не містять даних, які б викликали сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, вказували на його заінтересованість в результаті розгляду справи під час здійснення правосуддя. Крім цього, інших підстав для відводу, визначених статтею 36 КАС України не встановлено.

Таким чином, наведені позивачем мотиви у заяві не є підставою для відводу головуючого судді у відповідності до приписів статті 36 КАС України. Так, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Окрім того суд бере до уваги, що провадження у справі відкрито та відсутні перешкоди перешкоди у доступі до правосуддя для позивача.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі №9901/673/18 та від 04.10.2018.

Керуючись статями 36, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 31.10.2023 про відвід судді Василенко Г.Ю. у справі №320/1793/23, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її підписання. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Терлецька О.О.