Ухвала

від 10.11.2023 по справі 824/146/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №824/146/23

провадження №22-вк/824/134/2023 Суддя-доповідач - Приходько К.П.

УХВАЛА

10 листопада 2023 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Приходька К.П., вивчив матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ХРИСТИНІВКА-ПРОДТОВАРИ» про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті України від 27 вересня 2023 року, ухваленого у складі арбітрів ОСОБА_3, ОСОБА_1 у справі №58/2023 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХРИСТИНІВКА-ПРОДТОВАРИ» до KERNUNN LTD(Республіка Болгарія) про стягнення заборгованості,

установив:

08 листопада 2023 року заявник ТОВ «ХРИСТИНІВКА-ПРОДТОВАРИ» звернулося до Київського апеляційного суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті України від 27 вересня 2023 року у справі №58/2023 за позовом ТОВ «ХРИСТИНІВКА-ПРОДТОВАРИ» до KERNUNN LTD (Республіка Болгарія) про стягнення заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті України від 27 вересня 2023 року у справі №58/2023 стягнуто з KERNUNN LTD (Республіка Болгарія) на користь ТОВ «ХРИСТИНІВКА-ПРОДТОВАРИ» 158378 євро заборгованості з оплати поставленого товару (основного боргу), 14847,57 євро збитків, заподіяних простоєм автомобільного транспорту та 8339,03 євро на відшкодування витрат з оплати арбітражного збору, а всього 181564,60 євро. Рішення є остаточним та оскарженню не підлягає.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява підлягає поверненню ТОВ «ХРИСТИНІВКА-ПРОДТОВАРИ», виходячи з наступного.

Статтею 35 ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.

Процесуальні аспекти розгляду справ про визнання та надання дозволу на виконання арбітражних рішень в Україні, у тому числі питання визначення міжнародної підсудності українським судам заяв про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо його місце знаходиться за межами України, регулюється Главою 3 Розділу IX ЦПК України.

Надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими статтею 482 ЦПК України.

Частиною першою статті 475 ЦПК України визначено, що питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 475 ЦПК України, якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, то питання про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом, якщо на території України знаходиться майно боржника.

Таким чином, при визначенні міжнародної підсудності судам України справ про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу стаття 475 ЦПК України керується такими прив`язками: місце проживання (перебування), місцезнаходження боржника на території України і знаходження на території України майна божника.

При цьому останній критерій визначення підсудності - знаходження на території України майна божника, застосовується, якщо боржник не має на території України місця проживання (перебування) або місцезнаходження.

Визначені статтею 475 ЦПК України правила підсудності українському суду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу є втіленням принципу «достатнього зв`язку» держави, суд якої видає дозвіл на визнання і примусове виконання арбітражного рішення, із особою боржника.

Крім того, правила статті 475 ЦПК України узгоджується із положеннями ЗУ «Про виконавче провадження», що стосуються місця виконання рішення.

За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Як вбачається, з заяви та доданих до неї матеріалів, адресу місцезнаходження боржника KERNUNN LTD (Республіка Болгарія)зазначено як: Республіка Болгарія, м. Бургас, вул. Патріарха Евтимія, 1.

Заявник до заяви не надав доказів того, що боржник має місцезнаходження на території України.

Також, в матеріалах заяви відсутні будь-які відомості, підтверджені належними доказами, про наявність у боржника майна на території України.

Заявник лише зазначив, що за наявною у нього інформацією, у боржника є відкриті рахунки в банківських установах на території України.

При цьому, у відповідності до ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Таким чином, враховуючи, що боржник KERNUNN LTD(Республіка Болгарія)не має місцезнаходження на території України та приймаючи до уваги, що заявник не надав належних та допустимих доказів знаходження на території України майна належного на праві власності боржнику, яке у розумінні ч.2 ст.475 ЦПК України може бути підставою для віднесення даного спору під юрисдикцію судів України, тому апеляційний суд вважає, що заява ТОВ «ХРИСТИНІВКА-ПРОДТОВАРИ» про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті України, підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст.ст.475, 476 ЦПК України, -

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХРИСТИНІВКА-ПРОДТОВАРИ» про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті України від 27 вересня 2023 року, ухваленого у складі арбітрів ОСОБА_3, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у справі №58/2023 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХРИСТИНІВКА-ПРОДТОВАРИ» до KERNUNN LTD (Республіка Болгарія) про стягнення заборгованості повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя К.П. Приходько