Постанова

від 31.10.2023 по справі 520/25285/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Зоркіна Ю.В.

31 жовтня 2023 р.Справа № 520/25285/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Теплогідротрейд» до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и в:

01.12.2021 позивач приватне підприємство «Теплогідротрейд» (далі ПП «Теплогідротрейд») звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - ГУ ДПС в Харківській області, контролюючий орган), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00237770706 від 03.11.2021 на загальну суму 5 840 872.50 грн., з яких основний платіж 4 672 698.00 грн., сума штрафних санкцій 1 168 174.50 грн.

Вимоги мотивував тим, що висновки акту перевірки гуртуються на припущеннях, тоді як підприємством надано усі необхідні документи на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами.

Позивач зазначив, що факт постачання продукції підтверджується укладеними TOB «АРІАН ІНВЕСТ КОМПАНІ», ТОВ «ПРОНТА КОМЕРС», ТОВ «ЕКОНІЯ 21», ТОВ «ТРАНС СЕРВІС+», ТОВ «ЛАВКА СТРОЙ», ТОВ «ТАЛІОН КОМ», ТОВ «ВАЛС ЮНІТІ», ТОВ «ЕЛТА ПРОМ», TOB «ТК ЕЛЕМЕНТ» угодами, видатковими накладними, платіжними дорученнями, та товарно-транспортними накладними.

Стосовно відсутності в товарно транспортних накладних інформації про водійське посвідчення водія, позивач зазначив, що всі переміщення товарів здійснювались автомобілем VOLKSWAGEN CRAFTER державний номер НОМЕР_1 , який перебуває на балансі ПП «Теплогідротрейд», під керуванням водія ОСОБА_1 , який перебуває у штаті працівників підприємства та працює саме на посаді водія, а отже має відповідне водійське посвідчення ( копія водійського посвідчення надається) та данні до нього не потребують обов`язкового внесення до кожної товарно транспортної накладної.

Також зазначає, що відсутність в акті перевірки посилань на реєстраційні номери та дати створення ГУ ДПС у Харківській області «узагальнених податкових інформацій» свідчить про те, що в силу вимог ст. 83 Податкового Кодексу України (далі ПК України), вони не можуть враховуватись під час висновків документальної перевірки.

Вказує, що чинним законодавством не закріплено обов`язку підприємств сертифікувати той чи інший товар, а відтак й отримання сертифікату якості це бажання того чи іншого суб`єкту господарської діяльності.

Посилається на те, що контролюючий орган не зупинив реєстрацію податкових накладних, TOB «АРІАН ІНВЕСТ КОМПАНІ», ТОВ «ПРОНТА КОМЕРС», ТОВ «ЕКОНІЯ 21», ТОВ «ТРАНС СЕРВІС+», ТОВ «ЛАВКА СТРОЙ», ТОВ «ТАЛІОН КОМ», ТОВ «ВАЛС ЮНІТІ», ТОВ «ЕЛТА ПРОМ», TOB «ТК ЕЛЕМЕНТ» тому у позивача відсутні підстави вважати їх не правомірними та не відображати у своєму податковому обліку.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що під час проведення перевірки податковим органом встановлено не підтвердження позивачем факту реальності господарських операцій з контрагентами та, як наслідок, завищення податкового кредиту. На переконання відповідача висновки акту перевірки є обґрунтованими та правомірними, що у свою чергу свідчить про законність прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення.

Вказує, що при дослідженні ланцюга постачання товарів встановлено, що на адресу контрагентів позивача : TOB «АРІАН ІНВЕСТ КОМПАНІ», ТОВ «ПРОНТА КОМЕРС», ТОВ «ЕКОНІЯ 21», ТОВ «ТРАНС СЕРВІС+», ТОВ «ЛАВКА СТРОЙ», ТОВ «ТАЛІОН КОМ», ТОВ «ВАЛС ЮНІТІ», ТОВ «ЕЛТА ПРОМ», TOB «ТК ЕЛЕМЕНТ» виписані податкові накладні номенклатурою сантехнічні вироби в асортименті та аксесуари до них від підприємств, які далі по ланцюгу постачання не придбавали такий товар.

Посилається на те, що в товаро - транспортних накладних наданих позивачем зазначено що пунктом навантаження товару є адреса: м. Харків, вч Морозова 13, проте відповідно баз даних ДПС України встановлено, що адреса м. Харків вул. Морозова 13 ніколи не була податковою адресою вище перелічених контрагентів. Крім того, у товаро - транспортних накладних не заповнені всі графи, які обов`язкові для їх заповнення: в графі водій не вказане посвідчення водія.

Зазначає, що відповідно баз даних ДПС України встановлено, що у підприємств контрагентів позивача відсутні об`єкти оподаткування. Відповідно баз даних ДПС України у вище перелічених підприємств не встановлено послуг з придбання, оренди офісів, складських приміщень тощо. Вказує, що відповідно до проведеного аналізу інформаційних баз даних на момент здійснення взаємовідносин у контрагентів - постачальників відсутні основні фонди, виробничі потужності, складські приміщення, які необхідні для вчинення господарської операції.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 вимоги адміністративного позову ПП «Теплогідротрейд» задоволено.

Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00237770706 від 03.11.2021 на загальну суму 5 840 872.50 грн., з яких основний платіж 4 672 698.00 грн., сума штрафних санкцій 1 168 174.50 грн.

За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь підприємства стягнуто судовий збір у розмірі 22 700.00 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при ухваленні оскарженого рішення діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що призвело до безпідставного податкового навантаження на позивача, а отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Харківській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції не досліджено й не обґрунтовано, як товар реалізований на адресу TOB «АРІАН ІНВЕСТ КОМПАНІ», ТОВ «ПРОНТА КОМЕРС», ТОВ «ЕКОНІЯ 21», ТОВ «ТРАНС СЕРВІС+», ТОВ «ЛАВКА СТРОЙ», ТОВ «ТАЛІОН КОМ», ТОВ «ВАЛС ЮНІТІ», ТОВ «ЕЛТА ПРОМ», TOB «ТК ЕЛЕМЕНТ», потрапив на адресу м. Харків, вул. Морозова 13, та яке відношення вказана адреса має до цих підприємств.

Посилається на те, що відповідно до правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які регламентують здійснення операції з перевезення вантажів автомобільним транспортом на договірних умовах ТТН є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (п. 1 Правил перевезення вантажів). Зазначає, що відсутнє документальне підтвердження факту переміщення товару.

Посилається на правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 по справі № 120/3875/20-а, від 24.05.2019 у справі №816/4537/14, від 14.05.2019 у справі № 825/3990/14, від 05.09.2018 № К/9901/2599/18, від 22.04.2020 у справі № 826/26660/15 та від 18.12.2018 у справі № 816/1118/17, від 27.01.2020 у справі № 640/19386/18, від 14.01.2020 у справі № 814/2804/14, від 20.05.2021 по справі № 826/16627/18, від 17.12.2020 у справі № 826/6821/13-а, від 18.03.2020 у справі № 826/8114/15, від 19.05.2021 у справі № 815/1021/16, від 12.02.2021 у справі № 820/1953/16, від 22.06.2022 по справі № 120/3875/20-а, від 24.05.2019 у справі № 816/4537/14, від 06.09.2019 № 820/2835/18.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до абзаців 1 та 2 п. 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2. ст. 44 ПК України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування (податок на прибуток підприємств) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з пунктом 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 ПК України).

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Підпунктом «а» п. 185.1 ст. 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені положеннями статті 198 ПК України.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV).

Відповідно до статті 1 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною першою ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Таким чином, підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону № 996-ХІV є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, а первинна документація є відображенням такої операції.

Будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі ст. 44 ПК України та ст. 9 Закону № 996-ХІV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Судом установлено, що ПП «Теплогідротрейд» (ідентифікаційний код 40644264) зареєстровано як юридична особа, основним видом економічної діяльності позивача є 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

02.04.2018 між ТОВ «ПРОНТА-КОМЕРС (постачальник) та ПП «Теплогідротрейд» (покупець) укладено договір поставки за № 01-04/18, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товар, у кількості, по ціні, та в асортименті, які зазначені у супроводжуючих документах, що є невід`ємною частиною цього Договору.

До суду позивачем надано: договір поставки № 01-04/18, видаткові накладні, податкові накладні, акти звіряння розрахунків (т. 3 а.с.1-134, т. 4 а.с.1-149).

На виконання вимог договору на адресу ПП «Теплогідротрейд» поставлено товар, відповідно до замовлень, та на підставі видаткових накладних : № 36 від 12.04.2018 на суму 108 691.95 грн., № 40 від 13.04.2018 на суму 276 014.97 грн., № 7 від 05.04.2018 на суму 266 117.60 грн., № 37 від 12.04.2018 на суму 193 158.19 грн., № 24 від 10.04.2018 на суму 245 437.38 грн., № 6 від 05.04.2018 на суму 198 778.30грн., № 5 від 02.04.2018 на суму 202 350.54 грн., № 76 від 20.04.2018 на суму 282 874.36 грн., № 75 від 20.04.2018 на суму 248 204.55 грн., № 38 від 12.04.2018 на суму 228 878.00 грн., № 73 від 17.04.2018 на суму 195 269.98 грн., № 74 від 18.04.2018 на суму 168 764.68 грн., № 117 від 24.04.2018 на суму 307 226.38 грн., № 118 від 25.04.2018 на суму 446 075.57 грн., № 120 від 24.04.2018 на суму 180 154.02 грн., № 121 від 26.04.2018 на суму 241 542.04 грн. (т.3. а.с. 1-66).

Номенклатура товару сантехнічні вироби в асортименті та аксесуари до них.

Товар транспортовано покупцем самостійно.

Відповідно до умов вище вказаного договору, ТОВ «ПРОНТА-КОМЕРС» виписано на адресу ПП «Теплогідротрейд» податкові накладні.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за квітень 2018, відображених у ЄРПН, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за квітень 2018 у сумі 341 798 грн.

Податкові накладні: № 5 від 02.04.2018, № 6 від 05.04.2018, № 7 від 05.04.2018, № 24 від 10.04.2018, № 36 від 12.04.2018, № 37 від 12.04.2018, № 40 від 13.04.2018, № 75 від 20.04.2018 не включено до складу податкового кредиту.

Оплата здійснювалася відповідно до платіжних доручень: № 778 від 03.05.2018 на суму 347 934.97 грн, № 796 від 11.05.2018 на суму 156 991.12 грн, № 8052 від 21.05.18 на суму 221 137.55 грн.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 станом на 07.09.2021 кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОНТА-КОМЕРС» складає 4 459 057.78 грн.

03.05.2018 між TOB «АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ» (постачальник) та ПП «Теплогідротрейд» (покупець) укладено договір поставки за № 56/18, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товар, у кількості, по ціні, та в асортименті, які зазначені у супроводжуючих документах, що є невід`ємною частиною цього Договору.

До суду позивачем надано: договір поставки від 03.05.2018 № 56/18, видаткові накладні, ТТН, податкові накладні (т.7 а.с.1-247).

На виконання вимог договору на адресу ПП «Теплогідротрейд» поставлено товар, відповідно до замовлень, та на підставі видаткових накладних: № 31 від 10.08.2018 на суму 221 853.31 грн., № 29 від 09.08.2018 на суму 245 504.10 грн., № 28 від 09.08.2018 на суму 266 568.29 грн., № 16 від 07.08.2018 на суму 284 744.96 грн., № 13 від 03.08.2018 на суму 227 150.99 грн., № 39 від 31.05.2018 на суму 139 390.84 грн., № 12 від 29.05.2018 на суму 299 936.64 грн., № 11 від 29.05.2018 на суму 168 504.66 грн., № 9 від 24.05.2018 на суму 303 720.42 грн., № 2 від 21.05.2018 на суму 133 572.36 грн., № 6 від 01.08.2018 на суму 139 390.84 грн., № 77 від 22.08.2018 на суму 399 160.97 грн., № 72 від 21.08.2018 на суму 301 174.46 грн., № 65 від 16.08.2018 на суму 311 654.30 грн., № 61 від 14.08.2018 на суму 309 467.14 грн., № 76 від 25.07.2018 на суму 194 124.96 грн., № 73 від 24.07.2018 на суму 223 276.62 грн., № 36 від 11.06.2018 на суму 231 227.88 грн., № 30 від 08.06.2018 на суму 167 823.84 грн., № 28 від 06.06.2018 на суму 314 881.48 грн., № 1 від 04.06.2018 на суму 199 917.55 грн., № 5 від 22.05.2018 на суму 252 474.00 грн. № 1 від 18.05.2018 на суму 253 149.29 грн., № 70 від 20.07.2018 на суму 201 768.55 грн., № 44 від 13.06.2018 на суму 240 004.62 грн. (т.7 а.с. 1-111).

Номенклатура товару сантехнічні вироби в асортименті та аксесуари до них.

Товар транспортовано покупцем самостійно.

Відповідно до умов вище вказаного договору, ТОВ «АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ» виписано на адресу ПП «Теплогідротрейд» податкові накладні.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за травень, серпень 2018, відображених у ЄРПН, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за травень 2018 у сумі 199 112 гри., за серпень 2018 у сумі 230 869 грн.

Податкові накладна № 1 від 18.05.2018, № 5 від 22.05.2018, № 61 від 14.08.2018, № 65 від 16.08.2018, № 72 від 21.08.2018, № 77 від 23.08.2018, № 40 від 13.04.2018, № 75 від 20.04.2018 не включено до складу податкового кредиту.

Оплата здійснювалася відповідно до платіжних доручень : № 1100 від 03.09.2018 на суму 435984.07 грн., № 1152 від 12.09.2018 на суму 244445.86 грн., № 592 від 19.09.2018 на суму 94611.47 грн., № 595 від 25.092018 на суму 196293.26 грн.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 станом на 07.09.2021 кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ «АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ» складає 9 350 267.49 грн.

23.10.2018 між ТОВ «ЕКОНІЯ 21» (постачальник) та ПП «Теплогідротрейд» (покупець) укладено договір поставки за № 48/18, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товар, у кількості, по ціні, та в асортименті, які зазначені у супроводжуючих документах, що є невід`ємною частиною цього Договору.

До суду позивачем надано: договір поставки від 23.10.2018 № 48/18, видаткові накладні, ТТН, податкові накладні (т.11 а.с.1-249).

На виконання вимог договору на адресу ПП «Теплогідротрейд» поставлено товар, відповідно до замовлень, та на підставі видаткових накладних: № 16 від 26.10.2018 на суму 250 935.32 грн., № 11 від 24.10.2018 на суму 372 693.95 грн., № 22 від 30.10.2018 на суму 162 202.15 грн., № 11 від 24.10.2018 на суму 372 693.95 грн., № 23 від 30.10.2018 на суму 258 980. 70 грн., № 41 від 16.01.2019 на суму 106 255.40 грн., № 42 від 14.01.2019 на суму 125 176. 40 грн., № 15 від 26.10.2018 на суму 468 107.81 грн., № 2 від 01.11.2018 на суму 291 391.62 грн., № 16 від 05.11.2018 на суму 234 598.78 грн., № 15 від 05.11.2018 на суму 176 554.97 грн., № 67 від 27.12.2018 на суму 240 553.87 грн., № 63 від 26.12.2018 на суму 200 133.92 грн., № 70 від 28.12.2018 на суму 243 146.53 грн., № 64 від 26.12.2018 на суму 201 442.81 грн., № 8 від 07.12.2018 на суму 163 758.20 грн., № 16 від 10.12.2018 на суму 188 957.23 грн., № 26 від 12.12.2018 на суму 201 466.32 грн., № 33 від 28.11.2018 на суму 327 456.70 грн., № 40 від 30.11.2018 на суму 260 719.78 грн. ( т.11 а.с. 196-248).

Номенклатура товару сантехнічні вироби в асортименті та аксесуари до них.

Товар транспортовано покупцем самостійно.

Відповідно до умов вище вказаного договору, ТОВ «ЕКОНІЯ 21» виписано на адресу ПП «Теплогідротрейд» податкові накладні.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за листопад, грудень 2018, відображених у ЄРПН, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за листопад 2018 у сумі 98 029.00 грн., за грудень 2018 у сумі 117 091.00 грн., за грудень 2018 у сумі 239 910.00 грн.

Оплата здійснювалася відповідно до платіжного доручення № 1522 від 11.01.2019 на суму 153 066.60 грн.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 станом на 07.09.2021 кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ «ЕКОНІЯ 21» складає 4321465.74 грн.

05.11.2018 між ТОВ «ТРАНС СЕРВІС+» (постачальник) та ПП «Теплогідротрейд» (покупець) укладено договір поставки за № 0211/18, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товар, у кількості, по ціні, та в асортименті, які зазначені у супроводжуючих документах, що є невід`ємною частиною цього Договору.

До суду позивачем надано : договір поставки від 05.11.2018 № 0211/18, видаткові накладні, ТТН, податкові накладні ( т.1 а.с.69-237, т.1, т.2 ас.1-226)

На виконання вимог договору на адресу ПП «Теплогідротрейд» поставлено товар, відповідно до замовлень, та на підставі видаткових накладних : № 128 від 26.11.2018 на суму 246 628.32 грн., № 151 від 25.01.2019 на суму 203 087.14 грн., № 122 від 23.01.2019 на суму 231 838.81 грн., № 102 від 21.01.2019 на суму 233 265.74 грн., № 101 від 21.01.2019 на суму 130 158.72 грн., № 37 від 14.01.2019 на суму 238 923.89 грн., № 36 від 14.01.2019 на суму 162 013.08 грн., № 25 від 11.01.2019 на суму 210 879.40 грн., № 23 від 09.01.2019 на суму 229 498.87 грн., № 19 від 08.01.2019 на суму 312 904.49 грн., № 17 від 05.12.2018 на суму 166 206.80 грн., № 83 від 19.11.2018 на суму 271 782.74 грн., № 34 від 12.11.2018 на суму 413 027.60 грн., № 6 від 07.11.2018 на суму 212 754.28 грн., № 129 від 26.11.2018 на суму 259 626.71 грн., № 8 від 08.11.2018 на суму 148 437.98 грн., № 106 від 17.12.2018 на суму 181 326.22 грн., № 107 від 17.12.2018 на суму 186 088.08 грн., № 109 від 19.12.2018 на суму 319 783.90 грн., № 111 від 20.12.2018 на суму 277 914.94 грн., № 53 від 13.12.2018 на суму 213 192.67 грн., № 18 від 05.12.2018 на суму 180 095.35 грн., № 3 від 03.12.2018 на суму 266 874.32 грн., № 38 від 13.11.2018 на суму 271 582.70 грн., № 37 від 13.11.2018 на суму 260 574.79 грн., № 56 від 15.11.2018 на суму 302 139.96 грн., № 32 від 09.11.2018 на суму 217 040.80 грн., № 125 від 21.11.2018 на суму 153 289.58 грн., № 78 від 16.11.2018 на суму 166 245.90 грн., № 123 від 20.11.2018 на суму 129 985.28 грн., № 126 від 22.11.2018 на суму 324 219.76 грн. (т.1 а.с. 71-186).

Номенклатура товару сантехнічні вироби в асортименті та аксесуари до них.

Товар транспортовано покупцем самостійно.

Відповідно до умов вище вказаного договору, ТОВ «ТРАНС СЕРВІС+» виписано на адресу ПП «Теплогідротрейд» податкові накладні.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за листопад, грудень 2018, відображених у ЄРПН, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за листопад 2018 на суму 345 285 грн, за грудень 2018 на суму 366 591 грн.

Податкові накладні № 6 від 07.11.2018, № 34 від 12.11.2018, № 83 від 19.11.2018, не включено до складу податкового кредиту.

Оплата здійснювалася відповідно до таких платіжних доручень: № 1368 від 30.11.18 на суму 460964.07 грн., № 1514 від 04.01.19 на суму 346902.81грн.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 станом на 07.09.2021 кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ «ТРАНС СЕРВІС+» складає 6 313 521.81 грн.

25.01.2019 між ТОВ «ВАЛС ЮНІТІ» (постачальник) та ПП «Теплогідротрейд» (покупець) укладено договір поставки за № 04/19, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товар, у кількості, по ціні, та в асортименті, які зазначені у супроводжуючих документах, що є невід`ємною частиною цього Договору.

До суду позивачем надано: договір поставки від 25.01.2019 № 04/19, видаткові накладні, ТТН, податкові накладні ( т.10 а.с.54-163)

На виконання вимог договору на адресу ПП «Теплогідротрейд» поставлено товар, відповідно до замовлень, та на підставі видаткових накладних : № 32 від 07.02.2019 на суму 232 820.56 грн., № 23 від 05.02.2019 на суму 290 537.84 грн., № 17 від 04.02.2019 на суму 191 120.21 грн., № 53 від 14.02.2019, № 54 від 14.02.2019 на суму 143 162.78 грн., № 49 від 12.02.2019, № 48 від 12.02.2019. № 46 від 11.02.2019 на суму 216 447.83 грн., № 47 від 11.02.2019 на суму 182 486.81 грн., № 44 від 29.01.2019 на суму 306 026.75 грн., № 45 від 31.01.2019 на суму 172 354.28 грн., № 46 від 31.01.2019 на суму 178 544.34 грн., № 16 від 04.02.2019 на суму 175 893.16 грн.

Номенклатура товару сантехнічні вироби в асортименті та аксесуари до них.

Товар транспортовано покупцем самостійно.

Відповідно до умов вище вказаного договору, ТОВ «ВАЛС ЮНІТІ» виписано на адресу ПП «Теплогідротрейд» податкові накладні.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними ТОВ «ВАЛС ЮНІТІ» включено до податкового кредиту за січень 2019, відображених у ЄРПН, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за січень 2019 - 109 488 грн.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 станом на 07.09.2021 кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ «ВАЛС ЮНІТІ» складає 109 488.00 грн.

01.03.2019 між ТОВ «ЕЛТА ПРОМ» (постачальник) та ПП «Теплогідротрейд» (покупець) укладено договір поставки за № 0103/19, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товар, у кількості, по ціні, та в асортименті, які зазначені у супроводжуючих документах, що є невід`ємною частиною цього Договору.

До суду позивачем надано: договір поставки від 01.03.2019 № 0103/19, видаткові накладні, ТТН, податкові накладні ( т.9 а.с.1-224)

На виконання вимог договору на адресу ПП «Теплогідротрейд» поставлено товар, відповідно до замовлень, та на підставі видаткових накладних : № 5 від 04.03.2019 на суму 347 244.11 грн., № 12 від 06.03.2019 на суму 177 653.28 грн., № 11 від 06.03.2019 на суму 176 526.36 грн., № 125 від 29.05.2019 на суму 159 907.69 грн., № 126 від 29.05.2019 на суму 187 811.02 грн., № 16 від 08.05.2019 на суму 192 197.54 грн., № 13 від 06.05.2019 на суму 125 366.28 грн., № 14 від 06.05.2019 на суму 200 511.61 грн., № 109 від 22.04.2019 на суму 194 155.18 грн., № 110 від 23.04.2019 на суму 180 494.90 грн., № 111 від 24.04.2019 на суму 317 342.47 грн., № 116 від 26.04.2019 на суму 167 863.32 грн., № 4 від 04.03.2019 на суму 276 922.67 грн. (т.9 а.с. 4-35).

Номенклатура товару сантехнічні вироби в асортименті та аксесуари до них.

Товар транспортовано покупцем самостійно.

Відповідно до умов вище вказаного договору, ТОВ «ЕЛТА ПРОМ» виписано на адресу ПП «Теплогідротрейд» податкові накладні.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за березень, квітень, травень 2019, відображених у ЄРПН, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за березень 2019 на суму 46 154.00 грн, за квітень 2019 на суму 143 309.00 грн, за травень 2019 на суму 144 299.00 грн.

Податкові накладні № 5 від 04.03.2019, № 11 від 06.03.2019, № 12 від 06.03.2019 не включено до складу податкового кредиту ПП «Теплогідротрейд».

Відповідно до оборотно - сальдової відомості по рахунку 631 станом на 07.09.2021 кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ «ЕЛТА ПРОМ» складає 2 703 996.40 грн.

01.07.2019 між TOB «ТК ЕЛЕМЕНТ» (постачальник) та ПП «Теплогідротрейд» (покупець) укладено договір поставки за № 125/19, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товар, у кількості, по ціні, та в асортименті, які зазначені у супроводжуючих документах, що є невід`ємною частиною цього Договору.

До суду позивачем надано: договір поставки від 01.07.2019 № 125/19, видаткові накладні, ТТН, податкові накладні ( т.8 а.с.1-214)

На виконання вимог договору на адресу ПП «Теплогідротрейд» поставлено товар, відповідно до замовлень, та на підставі видаткових накладних : № 11 від 01.07.2019 на суму 227 142.46 грн., № 96 від 17.07.2019 на суму 261 781.19 грн., № 127 від 24.07.2019 на суму 203 328.07 грн., № 124 від 23.07.2019 на суму 196 402.92 грн., № 122 від 22.07.2019 на суму 203 036.84 грн., № 99 від 18.07.2019 на суму 287 342.80 грн., № 133 від 25.07.2019 на суму 226 169.29 грн., № 137 від 26.07.2019 на суму 232 539.43 грн., № 17 від 04.07.2019 на суму 170 291.87 грн., № 20 від 05.07.2019 на суму 181 836.05 грн., № 19 від 05.07.2019 на суму 174 036.84 грн., № 42 від 11.07.2019 на суму 206 872.50 грн., № 31 від 09.07.2019 на суму 263 653.56 грн., № 26 від 08.07.2019 на суму 191 283.49 грн., № 52 від 12.07.2019 на суму 191 656.70 грн., № 81 від 16.07.2019 на суму 140 913.97 грн., № 80 від 15.07.2019 на суму 170 306.09 грн., № 53 від 12.07.2019 на суму 237 759.41 грн., № 95 від 17.07.2019 на суму 181 618.70 грн., № 150 від 29.07.2019 на суму 231 881.99 грн., № 157 від 30.07.2019 на суму 173 687.42 грн., № 160 від 31.07.2019 на суму 236 981.02 грн., № 11 від 01.07.2019 на суму 227 142.46 грн., № 160 від 31.07.2019 на суму 236 981.02 грн.

Номенклатура товару сантехнічні вироби в асортименті та аксесуари до них.

Товар транспортовано покупцем самостійно.

Відповідно до умов вище вказаного договору, TOB «ТК ЕЛЕМЕНТ» виписано на адресу ПП «Теплогідротрейд» податкові накладні.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за липень 2019, відображених у ЄРПН, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за липень 2019 на суму 765 087.00 грн., за серпень 2019 у сумі 31 177.00 грн.

Оплату здійснено відповідно до платіжного доручення від 25.07.19 № 2076 на суму 279 161.73 грн.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 станом на 07.09.2021 кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ «ТК ЕЛЕМЕНТ» складає 4 498 421.60 грн.

18.02.2019 між ТОВ «ТАЛІОН КОМ» (постачальник) та ПП «Теплогідротрейд» (покупець) укладено договір поставки за № 16-02/19, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товар, у кількості, по ціні, та в асортименті, які зазначені у супроводжуючих документах, що є невід`ємною частиною цього Договору.

До суду позивачем надано : договір поставки від 18.02.2019 № 16-02/19, видаткові накладні, ТТН, податкові накладні (т. 5 а.с. 1-241, т.6 а.с. 1-181)

На виконання вимог договору на адресу ПП «Теплогідротрейд» поставлено товар, відповідно до замовлень, та на підставі видаткових накладних : № 16 від 18.02.2019 на суму 156 025.99 грн., № 17 від 18.02.2019 на суму 181 390.75 грн., № 20 від 21.02.2019 на суму 201 841.38 грн., № 21 від 21.02.2019 на суму 249 017.05 грн., № 38 від 26.02.2019 на суму 234 969.73 грн., № 43 від 11.03.2019 на суму 181 629.66 грн., № 227 від 31.05.2019 на суму 278 192.29 грн., № 131 від 17.05.2019 на суму 276 503.41 грн., № 128 від 16.05.2019 на суму 212 950.42 грн., № 165 від 21.05.2019 на суму 235 065.83 грн., № 168 від 22.05.2019 на суму 138 410,75 грн., № 169 від 23.05.2019 на суму 243 573.84 грн., № 204 від 28.05.2019 на суму 288 956.41 грн., № 203 від 27.05.2019 на суму 186 885.58 грн., № 228 від 31.05.2019 на суму 316 740.61 грн., № 163 від 20.05.2019 на суму 190 132.44 грн., № 130 від 17.05.2019 на суму 187 907.63 грн., № 45 від 11.03.2019 на суму 252 703.54 грн., № 31 від 02.04.2019 на суму 220 933.19 грн., № 100 від 15.05.2019 на суму 202 732.86 грн., № 1 від 02.05.2019 на суму 134 061.52 грн., № 57 від 10.05.2019 на суму 174 360.92 грн., № 90 від 13.05.2019 на суму 239 900.89 грн., № 59 від 10.05.2019 на суму 198 769.57 грн., № 58 від 10.05.2019 на суму 190 355.29 грн., № 145 від 15.04.2019 на суму 305 980.43 грн., № 161 від 19.04.2019 на суму 284 239.46 грн., № 153 від 18.04.2019 на суму 175 723.28 грн., № 135 від 12.04.2019 на суму 191 010.86 грн., № 130 від 10.04.2019 на суму 228 666.06 грн., № 35 від 04.04.2019 на суму 263 046.30 грн., № 78 від 08.04.2019 на суму 287 052.95 грн., № 44 від 11.03.2019 на суму 209 321.51 грн., № 191 від 29.03.2019 на суму 221 307.26 грн., № 176 від 27.03.2019 на суму 244 188.23 грн., № 173 від 25.03.2019 на суму 322 209.00 грн., № 67 від 15.03.2019 на суму 290 076.02 грн., № 54 від 12.03.2019 на суму 189 417.92 грн., № 55 від 13.03.2019 на суму 170 332.76 грн., № 59 від 14.03.2019 на суму 140 184.66 грн. (т.5 а.с. 4 -135).

Номенклатура товару сантехнічні вироби в асортименті та аксесуари до них.

Товар транспортовано покупцем самостійно.

Відповідно до умов вище вказаного договору, ТОВ «ТАЛІОН КОМ» виписано на адресу ПП «Теплогідротрейд» податкові накладні.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за лютий березень, квітень, травень 2019 , відображених у ЄРПН, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за лютий 2019 на суму 71 283.00 грн, березень 2019 на суму 297 840.00 грн, квітень 2019 на суму 368 226.00 грн, травень 2019 на суму 615 917.00 грн.

Податкові накладні № 16 від 18.02.2019, № 17 від 18.02.2019, № 21 від 21.02.2019, № 20 від 21.02.2019, № 38 від 26.02.2019, № 43 від 11.03.2019 не включено до складу податкового кредиту.

Оплата здійснювалася відповідно до таких платіжних доручень: № 1698 від 19.03.2019 на суму 240 683.70 грн., № 1719 від 29.03.2019 на суму 359 724.14 грн, № 1762 від 09.04.2019 на суму 213 761.20 грн, № 1797 від 17.04.2019 на суму 57151.46 грн., № 1842 від 03.05.2019 на суму 302585.17 грн., № 1889 від 15.05.2019 на суму 237767.2009 грн., № 1922 від 28.05.2019 на суму грн.257139.55 грн., № 1942 від 11.06.2019 на суму 501 141.73 грн.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 станом на 07.09.2021 кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ «ТАЛІОН КОМ» складає 7 154 511.94 грн.

01.10.2018 між ТОВ «ЛАКВА СТРОЙ» (постачальник) та ПП «Теплогідротрейд» (покупець) укладено договір поставки за № 0110/18, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товар, у кількості, по ціні, та в асортименті, які зазначені у супроводжуючих документах, що є невід`ємною частиною цього Договору.

До суду позивачем надано : договір поставки від 01.10.2018 № 0110/18, видаткові накладні, ТТН, податкові накладні (т.12 а.с.1-170, т.13 а.с.1-79).

На виконання вимог договору на адресу ПП «Теплогідротрейд» поставлено товар, відповідно до замовлень, та на підставі видаткових накладних : № 37 від 10.10.2018 на суму 335 064.18 грн., № 23 від 05.10.2018 на суму 256 383.14 грн., № 20 від 03.10.2018 на суму 255 951.32 грн., № 16 від 01.10.2018 на суму 231 566.64 грн., № 66 від 16.10.2018 на суму 274 000.22 грн., № 36 від 10.10.2018 на суму 381 564.14 грн., № 25 від 08.10.2018 на суму 216 510.67 грн.

Номенклатура товару сантехнічні вироби в асортименті та аксесуари до них.

Товар транспортовано покупцем самостійно.

Відповідно до умов вище вказаного договору, ТОВ «ЛАКВА СТРОЙ» виписано на адресу ПП «Теплогідротрейд» податкові накладні.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за жовтень 2018, відображених у ЄРПН, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за жовтень 2018 у сумі 141 233.00 грн.

Податкові накладні № 16 від 01.10.2018, № 25 від 08.10.2018, № 36 від 10.10.2018, № 66 від 16.10.2018 не включено до складу податкового кредиту.

Оплата здійснювалася відповідно до таких платіжних доручень: № 1280 від 08.11.2018 на суму 344 897.20 грн.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 станом на 07.09.2021 кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ «ЛАКВА СТРОЙ» складає 1 606143.17 грн.

Відповідно до п.п.78.1.1, п.п. 78.1.4, п.78.1 ст. 78, п. 82.2 ст.82 ПК України, на підставі направлень від 07.09.2021 № 2052, від 07.09.2021 № 12061 виданих ГУ ДПС у Харківській області та відповідно до наказу ГУ ДПС у Харківській області від 07.09.2021 № 6627-П проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Теплогідротрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «APIAHT IHBEC КОМПАНІ» за травень-серпень 2018, з ТОВ «ЕКОНІЯ 21» за листопад - грудень 2018, з ТОВ «ТРАНС СЕРВІС+» за листопад - грудень 2018, з ТОВ «ЛАКВА СТРОЙ» за жовтень 2018, з ТОВ «ТАЛІОН КОМ» за лютий 2019, з ТОВ «ВАЛС ЮНІТ» за січень 2019, з ТОВ «ЕЛТА ПРОМ» за березень-травень 2019, з ТОВ «ТАЛІОН КОМ» за березень-травень 2019, з ТОВ «ТК ЕЛЕМЕНТ» за липень 2019, про що складено акт перевірки від 22.09.2021 № 16525/20-40-07-06-10/40644264.

Період перевірки ПП «Теплогідротрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства - з 07.09.2021по 13.09.2021.

Термін перевірки продовжувався з 14.09.2021 на 2 робочих дня.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 22.09.2021 № 16525/20-40-07-06-10/40644264, яким зафіксовані такі порушення ПП «Теплогідротрейд»:

1. п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 4 672 698.00 грн. у т.ч. за квітень 2018 у сумі 341 798.00 грн., травень 2018 у сумі 199 112.00 грн., серпень 2018 у сумі 230 869.00 грн., жовтень 2018 у сумі 141 233.00 грн., листопад 2018 у сумі 443 314.00 грн., грудень 2018 у сумі 723 592.00 грн., січень 2019 у сумі 109 488.00 грн., лютий 2019 у сумі 71 283.00 грн., березень 2019 у сумі 343 994.00 грн, квітень 2019 у сумі 511 535.00 грн., травень 2019 у сумі 760 216.00 грн., липень 2019 у сумі 765 087.00 грн., серпень 2019 у сумі 31 177.00 грн.

За результатами Акту перевірки відповідачем 03.11.2021 прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення:

- № 00237770706, за встановлені порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст. 200 ПК України, у зв`язку з чим згідно п.п 54.3.2 п.54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 та п. 123.2 ст. 123 ПК України збільшена сума грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість» на загальну суму 5 840 872.50 грн, з яких основний платіж 4 672 698.00 грн, сума штрафних санкцій 1 168 174.50 грн.

Досліджені судом первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону № 996-XIV, ст. 44 ПК України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Такі ж вимоги до первинних документів передбачені пунктом 2.4 Положення № 88.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкового кредиту платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків, також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Рішенням ЄСПЛ у справі «Інтерсплав проти України» визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Цей принцип закріплений також у ст. 61 Конституції України, яка передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

ПП «Теплогідротрейд» є відокремленою юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03.04.2020 у справі № 818/940/17, від 07.04.2020 у справі № 820/2665/16.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 826/4565/14, одне лише порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат чи податкового кредиту, якщо в судовому процесі не встановлено факту обізнаності чи-то сприяння покупцем постачальнику в ухиленні від оподаткування (факту участі у незаконній податковій мінімізації). За відсутності встановлення такого факту платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на валові витрати за неправомірну діяльність його контрагентів.

Крім того, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин (постанова Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 804/2551/13-а).

Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість (постанова Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №2а-7462/10/2170).

Відсутність товарів по ланцюгу постачання не є доказом нереальності господарських операцій (постанова Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 804/3420/16).

Колегія суддів зауважує, що всі господарські операції позивача з ПП «Теплогідротрейд» підкріплені договором та складеними на його підставі документами первинної бухгалтерської звітності.

Колегія суддів також звертає увагу на висловлену Верховним Судом правову позицію у постановах від 26.06.2018 у справі № К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі № К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17 щодо врахування при розгляді судових справ посилань контролюючого органу на отриману в процесі перевірки податкову інформацію, а саме про те, що: збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів зазначає, що інформація про контрагентів позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДПС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє. Висновки відповідача ґрунтуються на податковій інформації відносно контрагентів позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Крім того, колегія суддів відхиляє посилання контролюючого органу на відомості про відсутність у контрагента умов необхідних для проведення відповідної господарської та економічної діяльності, зокрема персоналу, оскільки чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів. Відсутність у контрагента добросовісного платника матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.04.2021 у справі № 804/3736/16, від 19.06.2023 у справі № 810/577/17, від 30.06.2023 у справі 640/11317/20.

Щодо посилань відповідача на те, що ТТН накладні надані до перевірки заповнені неналежним чином, в тому числі відсутня інформація щодо посвідчення водія, в товаро - транспортних накладних від TOB «АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ», ТОВ «ЕКОНІЯ 21», ТОВ «ТРАНС СЕРВІС+», ТОВ «ЛАКВА СТРОЙ», ТОВ «ВАЛС ЮНІТІ», ТОВ «ЕЛТА ПРОМ», ТОВ «ТАЛІОН КОМ», TOB «ТК ЕЛЕМЕНТ» зазначено що пунктом навантаження товару є адреса м. Харків, вул. Морозова 13, яка не є податковою адресою вказаних підприємств, колегія суддів зазначає наступне.

В постановах Верховного Суду від 11.11.2022 у справі № 816/2740/15, від 06.07.2021 у справі № 816/149/16, від 02.02.2021 у справі № 820/4395/15 судом зазначено "неналежне оформлення ТТН не є достатнім аргументом, який доводить нереальність господарської операції…..незначні недоліки у заповненні бухгалтерських документів, у даному випадку товарно-транспортних накладних, виявлені контролюючим органом у результаті перевірки, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказ".

Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 № 128/2568), ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Так, товарно-транспортна накладна не є обов`язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, а є первинним документом, що лише підтверджує операції учасників транспортних перевезень (вантажовідправника, вантажотримувача, перевізника.

Суд зазначає, що посилання контролюючого органу на недоліки в заповненні товарно - транспортних накладних, як на підставу для невизнання реальності господарських операцій, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки їх неналежне оформлення за наявності належних первинних документів, що підтверджують поставку та оприбуткування товару, не може бути самостійною підставою для висновку про безтоварний характер господарської операцій з поставки товару в цілому.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та зазначає позивач, перевезення товару здійснювалось автомобілем VOLKSWAGEN GRAFTER державний номер НОМЕР_1 , який перебуває на балансі ПП «Теплогідротрейд», під керуванням водія - ОСОБА_1 , який перебуває в штаті працівників позивача.

Стосовно вказаної у ТТН адреси вул. Морозова, 13, то колегія суддів зауважує, що податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, тоді як пункт навантаження - склад постачальника, а пункт розвантаження склад покупця, відповідно вказані адреси можуть не збігатися.

Також в акті перевірки міститься посилання податкового органу на ненадання позивачем підтверджуючих документів в повному обсязі, а саме: сертифікати якості виробника, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Сертифікати якості придбаного товару, не є первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, а лише свідчать про якість товару та не є обов`язковими при формуванні платником податку витрат та податкових зобов`язань, податкового кредиту з податку на додану вартість. Відсутність таких документів не позбавляє позивача права на формування податкового кредиту за наявності належно оформленої податкової накладної, виданої покупцю продавцем товару.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.05.2020 у справі № 810/1068/16.

Щодо посилань контролюючого органу на постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 120/3875/20-а, від 24.05.2019 у справі № 816/4537/14, від 14.05.2019 у справі № 825/3990/14, від 05.09.2018 № К/9901/2599/18, від 22.04.2020 у справі № 826/26660/15 та від 18.12.2018 у справі № 816/1118/17, від 27.01.2020 у справі № 640/19386/18, від 14.01.2020 у справі № 814/2804/14, від 20.05.2021 по справі № 826/16627/18, від 17.12.2020 у справі № 826/6821/13-а, від 18.03.2020 у справі № 826/8114/15, від 19.05.2021 у справі № 815/1021/16, від 12.02.2021 у справі № 820/1953/16, від 22.06.2022 по справі № 120/3875/20-а, від 24.05.2019 у справі №816/4537/14, від 06.09.2019 № 820/2835/18, колегія суддів зазначає, що обставини справ, з урахуванням яких зроблені ці висновки, не є тотожними обставинам даної справи.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Наведене вище є свідченням того, що спірне рішення прийняте контролюючим органом з перевищенням наданих йому законом повноважень (ultra vires).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення № 00237770706 від 03.11.2021 слід скасувати.

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року, - без змін.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Постанова у повному обсязі складена і підписана 10 листопада 2023 року.