Постанова

від 10.11.2023 по справі 140/6613/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції:Каленюк Ж.В.

10 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 140/6613/23 пров. № А/857/16255/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмачзернопродукт" на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року у справі № 140/6613/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмачзернопродукт" до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2023р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бахмачзернопродукт" (далі- ТзОВ Бахмачзернопродукт) звернувся з позовом до Волинської митниці Державної митної служби України у якому просив суд:

- визнати протиправною відмову щодо відновлення режиму вільної торгівлі до товару трактор Class Axion 810 F4032DTA4100528,2014, ввезеного в Україну згідно з митною декларацією (МД) №UA205050/2021/049946, викладену у листі від 15 лютого 2023 року №7.3-15/1738;

- зобов`язати відновити режим вільної торгівлі до товару трактор Class Axion 810 F4032DTA4100528,2014, ввезеного в Україну згідно з МД №UA205050/2021/049946.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31.07.2023р. в позові відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ТзОВ "Бахмачзернопродукт" подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31.07.2023р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.04.2021 р. ТзОВ Бахмачзернопродукт та Anker Bjerre А/S (Данія) уклали зовнішньоекономічний контракт №1.

В п.1.1 вказаного контракту передбачено, що Anker Bjerre A/S (продавець) продає, а ТзОВ Бахмачзернопродукт (покупець) купує, зокрема, такий, що був у використанні, трактор Claas Axion 810, серійний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2014, вага 9100 кг.

06.08.2021р. з метою митного оформлення товару ТзОВ Бахмачзернопродукт подав до митного оформлення МД №UA205050/2021/049946 на товар №1 Сільськогосподарське устаткування: такий, що був у використанні, плуг Lemken Juwel 8 FlexPack JR 5-100, 5 корпусів, серійний номер №426933; рік виготовлення - 2016. Сфера призначення: сільське господарство; товар №2 Сільськогосподарський колісний трактор, що був у використанні; марка Claas, модель - Axion 810, серійний номер - A4032DTA4100528, номер двигуна невідомий, потужність двигуна - 168кВт, тип двигуна дизель, колісна формула 4 х 4, об`єм двигуна 6728 см.куб., рік виготовлення 2014; товар №3 Такі, що були у використанні, передні противаги Suer, вироблені з чорного металу та бетону, 2014 рік виробництва.

Загальна сума товару за рахунком (графа 22 МД) - 99000,00 євро, зокрема, товару №2 - 74482,7536 євро, а у графі 47 МД розраховано мито в розмірі повної ставки 10% (код платежу 020) у сумі 237573,19 грн.

Також із митною декларацією для митного оформлення ТзОВ Бахмачзернопродукт надав копію сертифіката на товар EUR.1 №А 012694 від 04 серпня 2021 року.

20.08.2021р. ТзОВ Бахмачзернопродукт звернувся до Волинської митниці із заявою про відновлення преференційного режиму до товару №2 Сільськогосподарський колісний трактор Claas Axion 810, серійний номер - A4032DTA4100528, митне оформлення якого проведено за МД №UA205050/2021/049946 від 06 серпня 2021 року, та про повернення надмірно сплачених товариством до бюджету коштів у сумі 285087,83 грн, у тому числі мито - 237573,19 грн, податок на додану вартість - 47514,64 грн.

24.09.2021р. листом №7.3-15/3419 митний орган повідомив позивача, що за результатами розгляду наданого сертифіката до товару Сільськогосподарський колісний трактор, що був у використанні, оформленого за МД від 06 серпня 2021 року №UA205050/2021/049946, а також враховуючи, що за попереднім запитом митниці експортером Anker Bjerre А/S (Данія) не підтверджено преференційне походження транспортних засобів, які були у використанні, прийнято рішення про направленню документа про походження на перевірку до уповноважених органів країни експорту товарів, а рішення про відновлення до товарів преференційного режиму вільної торгівлі на підставі зазначеного сертифіката буде прийнято митницею з врахуванням інформації за результатами перевірки, про що буде повідомлене додатково .

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач звернувся до суду за захистом свого, як він вважає порушеного права.

07.02.2022р. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/14909/21, яке набрало законної сили 17.03.2022р, у задоволенні позову ТзОВ Бахмачзернопродукт до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовлено повністю з тих підстав, що призупинення преференційного режиму не означає відмову у застосуванні вказаного режиму.

ч.4 ст. 78 КАС України чітко визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

16.12.2022р ТзОВ Бахмачзернопродукт звернувся до Державної митної служби України із заявою стосовно результатів перевірки документа про походження уповноваженими органами країни експорту товарів.

27.12.2022р.листом №15/15-03-01/13/4821 Державна митна служба України повідомила, що уповноважений митний орган Королівства Данія за результатом проведеної перевірки не підтвердив преференційне походження продукту Claas Axion 810, серійний номер - A4032DTA4100528, рік випуску 2014.

При цьому, Державна митна служба України листом від 07.02.2022р. №15/15-03-01/7.3/693 надіслала до Волинської митниці лист уповноваженого митного органу Королівства Данія від 01.02.2022р. №21-1101598 про результати перевірки сертифіката перевезення ЕUR.1 №А 012694, згідно з яким преференційне походження продукту Claas Axion 810, серійний номер - A4032DTA4100528, рік випуску 2014, не підтверджено.

25.01.2023р. ТзОВ Бахмачзернопродукт звернувся до Волинської митниці із заявою щодо відновлення преференційного режиму вільної торгівлі до товару Claas Axion 810, серійний номер - A4032DTA4100528, рік випуску 2014, ввезеного в Україну згідно з МД UA205050/2021/049946, та про повернення надмірно сплачених до бюджету митних платежів.

15.02.2023р митний орган листом №7.3-15/1738 відмовив позивачу у відновленні преференційного режиму вільної торгівлі до товару №2 Сільськогосподарський колісний трактор, що був у використанні, марка Claas, модель - Axion 810, серійний номер - A4032DTA4100528, оформленого за МД №UA205050/2021/049946 від 06 серпня 2021 року, у зв`язку з непідтвердженням преференційного походження товару уповноваженим органом Королівства Данія.

Також митний орган роз`яснив позивачу, що копія декларації постачальника для товарів, які мають статус преференційного походження, від 29.12.2015 р. №343/838 E не може бути підставою для застосування (відновлення) преференційного режиму вільної торгівлі, оскільки такий документ не відповідає вимогам ст.15 Доповнення 1.

ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.246 МК України передбачено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

ч.1 ст.44 МК України визначено, що для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.

У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов`язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України (частина друга статті 44 Митного кодексу України).

В пп.1-3 ч.1 ст.36 МК України видно, що положення цього Кодексу встановлюють непреференційні правила щодо визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, з метою застосування:

1) ставок мита, правил щодо його справляння до товарів, яким надається режим найбільшого сприяння, крім тарифних пільг (преференцій), встановлених міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

2) заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

3) інших заходів відповідно до вимог Світової організації торгівлі, пов`язаних із визначенням країни походження товару.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

ст. 43 МК України встановлено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

При цьому, декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

ст.44 МК України встановлено випадки обов`язкового подання сертифіката про походження товару.

ч.3 ст. 44 Митного кодексу України передбачено, що у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов`язково:

1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України;

2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорт», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо:

1) товари, що переміщуються через митний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню відповідно до цього Кодексу;

2) товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до розділу XII цього Кодексу;

3) товари ввозяться на митну територію України в режимі тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування;

4) товари переміщуються митною територією України в режимі транзиту;

5) це передбачено міжнародним договором, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України;

6) через митний кордон України переміщуються зразки флори, фауни, ґрунтів, каміння тощо для наукових досліджень, відібрані на об`єктах України, які розташовані в полярних регіонах або на островах у нейтральних водах Світового океану, що знаходяться у сфері наукових інтересів України (частина четверта статті 44 Митного кодексу України).

З огляду на викладене видно, що необхідною умовою для незастосування особливих видів мита є подання органам доходів і зборів документів, що підтверджують країну походження товару, до яких віднесено сертифікат про походження товару, засвідчену декларацію про походження товару, декларацію про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

При цьому, слід зауважити, що Законом України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 16.09.2014р. № 1678-VII, ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода).

Згідно ст.ст. 26, 31 глави 1 Розділу IV Угоди положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами - 2, що походять з територій Сторін.

Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди («Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва»).

Сторони не повинні запроваджувати або зберігати в силі будь-які мита, податки або будь-які інші заходи еквівалентної дії, що накладаються на вивезення товарів або запроваджується у зв`язку з вивезенням товарів на іншу територію.

Відповідно до ст.13 Протоколу 1 до Угоди преференційний режим, передбачений цією Угодою, застосовуються лише до товарів, які виконують умови цього Протоколу, транспортованих безпосередньо між Європейським Союзом та Україною. Проте товари у складі однієї партії можуть бути транспортовані через інші території з перевантаженням або тимчасовим зберіганням на цій території (за необхідності) за умови постійного перебування цих товарів під наглядом митних органів у країні транзиту чи зберігання, і якщо з цими товарами не виконуватиметься жодних операцій окрім розвантаження, перевантаження та заходів, необхідних для збереження в належному стані.

Товари, що походять з певної країни, можуть бути транспортовані по трубопроводу через територію країн, іншої, ніж країни Європейського Союзу та України.

Приписами ст.16 Протоколу 1 до Угоди визначено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

У відповідності до ст.17 Протоколу 1 до Угоди сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.

Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Дата видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 повинна бути вказана в Комірці 11 цього сертифіката.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Згідно п.1 ст. 16 Протоколу І товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу, відповідно, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або

(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

ст.18 Протоколу 1 передбачено випадки видачі сертифіката з перевезення товарів EUR.1 після експорту товару, якщо:

(a) він не був виданий під час експортування через помилки чи ненавмисний недогляд або через особливі обставини; або

(b) було доведено перед митними органами, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 був виданий, але не прийнятий під час імпортування з технічних причин.

Строк дії сертифіката з перевезення товарів EUR.1 та декларації інвойс складає чотири місяці з дати видачі у країні експорту, які повинні бути надані в межах зазначеного періоду митним органам країни імпорту (стаття 24 Протоколу 1).

Таким чином, до товарів може бути відновлено режим вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС за умови подання митниці: сертифіката з перевезення товарів EUR.1 протягом чотирьох місяців з дати видачі його у країні-експорту, але не пізніше 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми; декларації інвойс протягом чотирьох місяців з дати видачі її у країні-експорту, але не пізніше двох років ввезення товарів, яких вона стосується від дня виникнення надміру сплаченої суми.

Аналіз наведених норм міжнародного законодавства та законодавства України дає підстави для висновку, що однією із передумов для використання переваг, передбачених Угодою про асоціацію, є надання документа, що підтверджує походження товару, зокрема сертифіката з перевезення товару EUR.1.

ст.45 МК України передбачено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

ст.33 Протоколу 1 до Угоди визначено порядок такої перевірки підтверджень походження товарів. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запиту, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

З огляду на викладене, міжнародним договором передбачено чіткий алгоритм дій митного органу у випадку виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару.

Як видно із матеріалів справи, на підтвердження походження товару для застосування преференційного режиму оподаткування товару №2 Сільськогосподарський колісний трактор Claas Axion 810, що був у використанні, серійний номер A4032DTA4100528, номер двигуна - невідомий, рік виготовлення 2014, імпортованого за МД №UA205050/2021/049946 від 06 серпня 2021 року, позивач надав митному органу сертифікат з перевезення товару EUR.1 №А 012694 від 04 серпня 2021 року.

Водночас, митний орган в силу вимог ст. 45 МК України, з метою перевірки відомостей про країну походження товару листом від 16.09.2021р №7.3-15/3104 скерував до Держмитслужби сертифікат з перевезення товару EUR.1 №А 012694 від 04.08.2021р. для його перевірки уповноваженим митним органом країни експорту.

01.02.2022р. уповноважений митний орган Королівства Данія листом №21-1101598 повідомив, що за результатами перевірки сертифіката ЕUR.1 №А 012694 преференційне походження продукту Claas Axion 810, серійний номер A4032DTA4100528, рік випуску 2014, не підтверджено та в пункті 14 сертифікату зроблено відповідну відмітку компетентного органу щодо результатів контролю: Продукт класу Axion 810 A4032DTA4100528, 2014, на який також поширюється дія сертифікату EUR.1, не вважається продуктом походження з Європейського Союзу і не має права на преференційний режим.

Колегія суддів звертає увагу апелянта нате, що п.1 ч.3 ст.44 МК України чітко передбачено, що у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов`язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

З огляду на результати перевірки, які надійшли до Держмитслудби України від митного органу Королівства Данія у порядку ст. 31, 32 Доповнення 1 сертифікат ЕUR.1 №А 012694 не може бути застосований для підтвердження преференційного походження товару Сільськогосподарський колісний трактор Claas Axion 810, що був у використанні, серійний номер A4032DTA4100528, імпортованого за МД №UA205050/2021/049946 від 06 серпня 2021 року.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у графі 36 МД №UA205050/2021/049946 декларант самостійно зазначив код пільги 000000000, а не 410000000 (перші три цифри означають преференцію зі сплати ввізного мита за кодом пільги 410 товари, що ввозяться в Україну та походять з країн Європейського Союзу) згідно з Класифікатором звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року №1011№1011 (зі змінами).

Стосовно доводів апелянта про те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги додатково надані документи, а саме реєстраційне свідоцтво транспортного засобу з ідентифікаційним номером НОМЕР_2 , виданого Королівством Данія, та декларації постачальника товарів від 29 грудня 2015 року №343/838 E, колегія суддів зазначає про таке.

Спірним питанням в межах розгляду даної справи є саме наявність у позивача права на розмитнення товару, що імпортується, за преференційною ставкою ввізного мита, а також підтвердження походження цих товарів (походять з Європейського Союзу). При цьому, спірні правовідносини виникли у зв`язку із наявністю відповіді митного органу країни експорту товару, що провів перевірку документів про походження товару, та надання за результатами перевірки відповіді, що ввезений товар не може розглядатися як товар з походженням із Європейського Союзу відповідно до Угоди про асоціацію.

Отже, колегія суддів зазначає, що міжнародним договором передбачено чіткий алгоритм дій митного органу у випадку отримання відповіді компетентного органу за результатами перевірки документів про походження товару щодо непідтвердження преференційного походження товару з Європейського Союзу, який в даному випадку був дотриманий митним органом.

Зважаючи на вищевикладене, алгоритм дій контролюючого органу, на запит якого проводилася перевірка документів про походження товару, не передбачає аналізу додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару згідно ч.ч.8-9 ст.43 МК України. Тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.

Такі висновки відповідають висновкам які викладені у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2022 року у справі №260/2805/20.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновкками суду першої інстанції про те, що режим вільної торгівлі на умовах Угоди про асоціацію з ЄС до товару №2 Сільськогосподарський колісний трактор Claas Axion 810, що був у використанні, серійний номер A4032DTA4100528, номер двигуна - невідомий, рік виготовлення 2014, імпортованого за МД №UA205050/2021/049946 від 06 серпня 2021 року не може бути відновлений на підставі сертифіката ЕUR.1 №А 012694.

Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне також зазначити і про те, що з аналізу ст.2 Протоколу 1 видно, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу: (a) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; (b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Наведена норма дає підстави вважати, що якщо товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені повністю у Європейському Союзі, можуть вважатися такими, що походять з Європейського Союзу за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

За змістом ст.6 Протоколу 1 та ст.2 цього Протоколу товари, які не є повністю виробленими у вказаній країні, вважаються достатньо обробленими або переробленими у ній, якщо виконуються умови, наведені у Додатку II до цього Протоколу.

При цьому, відповідно до ст.33 Протоколу 1 до Угоди саме результати перевірки підтверджень походження товару, є підставою для відмови у наданні платнику податків права на преференції.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

В ст.242 КАС України видно, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмачзернопродукт" залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року у справі № 140/6613/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 10.11.2023р.