Рішення

від 30.10.2023 по справі 916/3080/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3080/23

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Селезньов О.В. на підставі ордеру;

Від відповідача: Кучеренко Д.О. на підставі ордеру;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Одесопторг до фізичної особи-підприємця Груздева Олександра Олександровича про стягнення 107 000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Одесопторг (далі по тексту ТОВ „Одесопторг) звернулось до господарського суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Груздева Олександра Олександровича (далі по тексту Груздев О.О.) про стягнення грошових коштів у розмірі 107 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем прийнятого на себе зобов`язання щодо поставки товару, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовними вимогами про стягнення перерахованих відповідачу грошових коштів.

Груздев О.О. у відзиві на позовну заяву стверджував, що 10.01.2022р. до його магазину прийшов ФОП Вилков М.В., який замовив товар та попросив виставити рахунок для оплати товару ТОВ „Одесопторг. За твердженням відповідача після отримання обладнання, останнє було передано ФОП Вилкову М.В. При цьому, частина обладнання була встановлена у приватному будинку АДРЕСА_1 . Таким чином, за переконанням відповідача, в даному випадку було укладено тристоронній правочин, стороною за яким, крім позивача та відповідача, також є ФОП Вилков М.В. Наведене, у своїй сукупності, на думку відповідача, свідчить про виконання зобов`язання щодо поставки товару, а, отже, про відсутність підстав для задоволення заявленого позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.

26.03.2014р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про проведення державної реєстрації підприємницької діяльності Груздева О.О.

01.03.2021р. між ОСОБА_1 (Покупець) та ТОВ „Роберт бош ЛТД (Продавець) було укладено договір поставки, відповідно до умов якого Продавець продає Покупцеві комплектуючі деталі до опалювальних систем.

10.01.2022р. ТОВ „Роберт бош ЛТД було виставлено ОСОБА_1 рахунок-фактуру №8104 на суму 82 579,04 грн.

10.01.2022р. ОСОБА_1 було виставлено ТОВ „Одесопторг рахунок №2297 на оплату товару. Згідно вказаного рахунку відповідач зобов`язався поставити позивачу обладнання, загальна вартість якого становить 107 000,00 грн. з ПДВ.

14.01.2022р. ТОВ „Одесопторг було перераховано на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 107000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 9613. При цьому, у графі призначення платежу позивачем було вказано наступне: оплата по рахунку № 2297 від 10/01/2022 у сумі 89166,67 грн., ПДВ 20% 17833,33 грн.

15.01.2022р. ОСОБА_1 було перераховано на рахунок ТОВ „Роберт бош ЛТД грошові кошти у розмірі 82 579,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1529, у графі призначення платежу якого вказано про сплату коштів згідно рахунку №8104 від 10.01.2022р.

27.01.2022р. ТОВ „Роберт бош ЛТД було поставлено ОСОБА_1 товар на загальну суму 44 374,75 грн., що підтверджується видатковою накладною №1585202918.

02.02.2022р. ТОВ „Роберт бош ЛТД було поставлено ОСОБА_1 товар на загальну суму 38 204,29 грн., що підтверджується видатковою накладною №1585202932.

Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №347771752 від 24.09.2023р. житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 .

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.04.2023р. по справі №916/340/23, яке набрало законної сили 09.05.2023р., у задоволення заявленого ТОВ „Одесопторг до ОСОБА_1 позову про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 107 000,00 грн. було відмовлено. Відмовляючи у задоволенні заявленого позивачем у межах справи №916/340/23 позову про стягнення безпідставно набутих грошових коштів суд дійшов висновку про існування між сторонами домовленості щодо поставки товару, на виконання яких відповідачу і були перераховані грошові кошти. Суд дійшов висновку, що існування домовленості щодо поставки товару виключає можливість стягнення коштів на підстави приписів ст. 1212 ЦК України.

20.09.2023р. представник ОСОБА_1 звернувся до АТ „Одесагаз із адвокатським запитом, відповідно до якого просив надати інформацію щодо приєднання одноконтурного котла за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Фонтанка, вул. Приморська, 30, до газорозподільної системи.

У поданій до суду позовній заяві ТОВ „Одесопторг було наголошено, що відповідачем не було виконано прийнятих на себе зобов`язань щодо поставки товару, що є підставою для стягнення із відповідача попередньої оплати. При цьому, позивачем наголошено про відсутність будь-яких правовідносин з ФОП Вилковим М.В., в тому числі, з питань представництва останнім інтересів товариства.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

В силу положень ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

При цьому, положеннями ст. 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

В силу вимог ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В силу положень ч. ч. 1,5 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, господарський суд дійшов наступного висновку. Так, правочини між суб`єктами господарювання належить вчиняти в письмовій формі, що втім не виключає можливості досягнення усної домовленості між сторонами з подальшим обов`язковими переданням відповідних письмових документів, які повинні підтверджувати факт укладання правочину між сторонами.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 10.01.2022р. ОСОБА_1 було виставлено ТОВ „Одесопторг рахунок №2297 на оплату товару. 14.01.2022р. ТОВ „Одесопторг було перераховано на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 107000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 9613, у графі призначення платежу якої позивачем було вказано про перерахування коштів згідно рахунку № 2297 від 10/01/2022.

З урахуванням викладеного вище, господарський суд доходить висновку, що між ОСОБА_1 та ТОВ „Одесопторг було укладено двосторонній договір поставки у спрощений спосіб.

Господарським судом відхиляються доводи відповідача про укладення тристороннього договору між ОСОБА_1 , ТОВ „Одесопторг та ФОП Вилковим М.В., оскільки відповідачем не було наданого суду жодного доказу, який може підтвердити укладення тристороннього договору, факт укладення якого може підтверджуватись у будь-яких документах, листах, телеграмах тощо.

Груздев О.О. стверджує, що саме на вимогу ФОП Вилкова М.В. рахунок на оплату товару був виставлений ТОВ „Одесопторг. Проте, доводи відповідача у названій частині взагалі будь-якими доказами не підтверджені. Крім того, суд зазначає також і про відсутність в матеріалах справи доказів, які можуть підтвердити факт уповноваження позивачем будь-яких осіб на укладення договору від імені товариства.

Наведене у своїй сукупності дозволяє суду дійти висновку про недоведеність відповідачем належними та допустимими доказами факту укладення тристороннього договору.

З наведених по тексту рішення вище підстав, тобто у зв`язку з відсутністю взагалі доказів, які можуть підтвердити наявність будь-яких взаємовідносин між ТОВ „Одесопторг та ФОП Вилковим М.В., судом і було відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про залучення ФОП Вилкова М.В. до участі у справу в якості в якості третьої особи.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні 16 липня 1999 року N 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями; в редакції чинній на дату підписання видаткової накладної №28 від 07.02.2018р.) господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Приписами ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Проте, первинні документи, які можуть підтвердити факт поставки відповідачем позивачеві товару в матеріалах справи відсутні. Слід зазначити, що відповідач, посилаючись на передачу товару іншій особі, докази уповноваження якої діяти від імені позивача в матеріалах справи відсутні, фактично визнав факт невиконання обов`язку щодо поставки товару безпосередньо ТОВ „Одесопторг.

Згідно з приписами ч. 1-3 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин господарський суд, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів поставки Груздевим О.О. товару позивачу, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідача на користь позивача попередньої оплати у розмірі 107 000,00 грн. відповідно до вимог ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Слід зазначити, що наданий відповідачем договір поставки, укладений із іншим контрагентом, жодним чином не може підтвердити виконання відповідачем договору, укладеного із позивачем. Крім того, суд зазначає, що інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно взагалі не може бути доказом належного виконання умов договору в частині поставки товару.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Одесопторг позовних вимог шляхом присудження до стягнення із фізичної особи-підприємця Груздева Олександра Олександровича грошових коштів у розмірі 107 000,00 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129, 130 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця Груздева Олександра Олександровича / АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Одесопторг /65026, Одеська область, м. Одеса, вул. Польська, буд. 18; ідентифікаційний код 39438044/ грошові кошти у розмірі 107 000,00 грн. /сто сім тисяч 00 грн. 00 коп./, судовий збір у розмірі 2684,00 грн. /дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суд видає виконавчі документи в електронній формі. За заявою сторони суд може видати виконавчі документи в паперовій формі.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 09 листопада 2023 р.

Суддя С.П. Желєзна