Рішення

від 06.11.2023 по справі 925/332/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року м. Черкаси справа № 925/332/23

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Костянтина ДОВГАНЯ, із секретарем судового засідання Тетяною ДЯЧЕНКО, за участю представників: позивача Ніни Коломієць (самопредставництво) (приймала участь в режимі відео конференції), відповідача Володимира Розборського, адвоката за ордером, (приймав участь в режимі відеоконференції) розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради до Приватного підприємства Уманьрембуд 2 про стягнення 57393, 23 грн. та зобов`язання повернути майно,

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2023 року Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить:

- стягнути з Приватного підприємства Уманьрембуд 2 50075,99 грн. заборгованість з орендної плати, 6098,24 грн. пені, 842,73 грн. штрафу та 376,27 грн. заборгованості з відшкодування земельного податку;

- зобов`язати Приватне підприємство Уманьрембуд 2 (код 41041022) повернути Комунальному підприємству Уманське ремонтно експлуатаційне управління №3 (код 05457129) по акту приймання передавання нежитлові підвальні приміщення 1го поверху №№1,2, 7-12, загальною площею 111,4 кв.м., що складає частку 19/25 від групи нежитлових приміщень №2, в 5-ти поверховій житловій будівлі за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Крамаренка, 16.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання по вищевказаному договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість з орендної плати. Через існуючу заборгованість по орендній платі відповідача було повідомлено про відмову Орендодавця від договору оренди нежитлових приміщень від 13.11.2019 № 27/2019 зі змінами від 18.02.2020 та вимогою в 15-денний термін звільнити об`єкт і повернути його належному стані Балансоутримувачу по акту.

Позивач зауважив, що вказаний договір є розірваним з 04 січня 2023 року. Станом на день звернення позивача до суду, відповідач добровільно заборгованість по орендній платі не оплатив, об`єкт оренди Орендодавцю не повернув.

Справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

01.05.2023 позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог в частині господарських санкцій, і просив суд стягнути з відповідача збільшені суми пені в розмірі 9468,73 грн. та штрафу в розмірі 1 309,08 грн.

Ухвалою суду від 16.05.2023 прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог та підготовче засідання відкладено на 13 червня 2023 р.

У підготовчому засіданні 13.06.2023 оголошувалася перерва до 29 червня 2023 року за клопотанням відповідача для врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди.

28.06.2023 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 134 868,46 грн, з яких:

- 74 898,61 грн заборгованість з орендної плати за період з липня 2020 р. по червень 2023 р.;

- 451,15 грн заборгованість по відшкодуванню земельного податку;

- 2 980,08 грн 3% річних за період з липня 2020 р. по червень 2023 р.;

- 9 378,06 грн інфляційне збільшення за період з липня 2020 р. по червень 2023 р.;

- 13 671,08 грн пені за період з 01.01.2023 по 30.06.2023;

- 33 489,48 грн неустойки в порядку ч.2 ст.785 ЦК України за період з 05.01.2023 по 30.06.2023.

Ухвалою суду від 29.06.2023 заяву позивача про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду, підготовче засідання відкладено на 29 серпня 2023 р.

13.07.2023 представник відповідача В.Розборський подав до суду заяву про застосування строків позовної давності посилаючись на положення ст.ст.258, 267 ЦК України та просив суд задовольнити «цивільний» позов частково в частині позовних вимог щодо стягнення орендної плати, пені та іншого з підстав пропущеного позивачем строку позовної давності.

Ухвалою суду від 29.08.2023 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 жовтня 2023 року.

17.10.2023 в судовому засіданні судом оголошувалась перерва до 10:00 год. 03 листопада 2023 р.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені збільшені позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявлених вимог.

03.11.2023 суд, після завершення розгляду справи, видалявся у нарадчу кімнату до 09:00 год. 06 листопада 2023 р. для ухвалення рішення.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 13.11.2019 між відділом з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 27/2019 (далі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець зобов`язався передати, а Орендар зобов`язався прийняти в строкове платне користування майно міської комунальної власності: нежитлові приміщення 1-го поверху: № 12. площею 20.9 кв. м. та № № 1, 2, 7-11, загальною площею 90,5 кв. м. загальна площа об`єкта оренди 111,4 кв. м в 5-ти поверховій житловій будівлі за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Крамаренка. 16.

18.02.2020 між Орендодавцем та Орендарем був укладений Договір № 1 про внесення змін та доповнень до договору оренди № 27/2019 від 13.11.2019, відповідно до якого предмет такого змісту: «Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно міської комунальної власності: нежитлові приміщення 1-го поверху № № 1, 2, 7-12, загальною площею 111,4 кв. м (технічний паспорт на групу нежитлових приміщень № 2: вулиця Крамаренка. № 16, місто Умань, виготовлений Приватним підприємством «Уманський центр технічної інвентаризації» етапом на 15 серпня 2019 року), що складає частку 19/25 від групи нежитлових приміщень № 2, в 5-ги поверховій житловій будівлі за адресою: Черкаська обл., м. Умань, вул. Крамаренка, 16 (далі - Майно)».

Рішенням Уманської міської ради від 23.12.2020 № 8-5/8 «Про оптимізацію виконавчих органів Уманської міської ради» з 01 квітня 2021 року зі статусом юридичної особи публічного права створено управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради (далі - Управління) шляхом злиття відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради (код ЄДРПОУ 40526070), відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради (код ЄДРПОУ 40197757), відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради (код ЄДРІІОУ 40526154), припинивши останні.

Вказаним рішенням Уманської міської ради від 23.12.2020 Управління визначено правонаступником прав та обов`язків відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради (код ЄДРПОУ 40526070). відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради (код ЄДРПОУ 40197757), відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради (код ЄДРПОУ 40526154).

Відповідно до положення, затвердженого рішенням Уманської міської ради віл 29.03.2021 № 5-11/8 «Про затвердження положення про управління містобудування, землевпорядкування. комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради», фінансування та матеріально-технічне забезпечення Управління здійснюється за рахунок коштів міського бюджет), головним розпорядником коштів щодо утримання Управління є виконавчий комітет Уманської міської ради.

Майно, яке є предметом Договору, є об`єктом нерухомого майна з реєстраційним номером 1992598771108, і належить Уманській міській територіальній громаді в особі Уманської міської ради (код ЄДРПОУ 26535796) та перебуває в господарському віданні Комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3» (код ЄДРПОУ 05457129) (далі - Балансоутрмувач).

Згідно з Висновком про вартість об`єкта оцінки станом на 30.09.2019 вартість Майна складала 565 200 гривень без ПДВ, що зазначено в п. 1.1 Договору.

Згідно п.2.1 Договору, Орендар вступає у строкове платне користування Майном у строк, зазначений у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта приймання-передавання.

Так, 01.12.2019 Балансоутримувач передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування Майно міської комунальної власності по акту прийому-передачі приміщень до договору оренди нежитлових приміщень № 27/2019 від 13.11.2019.

За змістом п.3.1 Договору, орендна плата визначалась па підставі Методики розрахунку плати за оренду майна міської комунальної власності, затвердженої рішенням Уманської міської ради від 27.02.2008 р. № 2.8-29/5, і становила без НДВ за базовий місяць оренди (жовтень 2019 року) 2 371,49 грн.

За умовами п.3.9 Договору, у разі припинення або розірвання договору оренди Орендар сплачує орендну плату включно по день (дату) передачі Балансоутримувач) об`єкта оренди за актом приймання-передавання, один примірник акту надає Орендодавцю. Закінчення строку дії Договору не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, з врахуванням штрафних санкцій.

Відповідно п.3.2 Договору, орендна плата сплачується Орендарем щомісячно до 15 числа поточного місця, проте.

Розділом 5 Договору визначені обов`язки орендаря.

П.5.2 цього Договору Орендар був зобов`язаний своєчасно отримувати у Балансоутримувача рахунок і в повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 Договору.

Проте, орендна плата за період з листопада 2021 року по грудень 2022 року сплачувалась Орендарем не в повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 50 075,99 грн., що підтверджується інформаційним листом Баласоутримувача від 27.12.2022 № 812.

Позивач збільшив розмір заборгованості по орендній платі, здійснивши її розрахунок станом на 26.06.2023 і просив суд стягнути з відповідача 74 898,61 грн.

За умовами п.5.3 Договору Орендар зобов`язаний сплачувати плату за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об`єкт оренди.

Заборгованість Орендаря з відшкодування земельного податку Балансоутримувачу станом на 27.12.2022 становила 376,27 грн., після збільшення позивачем розміру позовних вимог станом на 26.06.2023 борг склав - 451,15 грн.

Відповідно п.3.6 Договору на суму орендної плати, перерахованої несвоєчасно або не в повному обсязі, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення платежу.

Згідно п.3.7 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці. Орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

За несвоєчасну сплату орендної плати Балансоутримувачем на підставі положень п.3.6. і п.3.7 Договору і ч.2 ст.625 ЦК України, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог нараховано відповідачу пеню в розмірі 13 671,08 грн. за період з 04.01.2023 по 26.06.2023 та 2 980,08 грн. 3% річних і втрат внаслідок інфляції в сумі 9 378,06 грн. за період з липня 2020 р. по червень 2023 р.

П.8.1 Договору передбачено право Орендодавця виступати з ініціативою щодо внесення змін до Договору або його розірвання в разі невнесення двох орендних платежів, погіршення стану об`єкта внаслідок невиконання або неналежного виконання умов Договору.

29.12.2022 позивач направив відповідачу лист/повідомлення №09/07/1919 про відмову від вище вказаного договору оренди нежитлових приміщень, яке було отримано останнім 04 січня 2023 року, що підтверджується відомостями з офіційного інтернет-сайту АТ «Укрпошта» у розділі «перевірка статусу відстеження» за трекінгом 2030111449175. У листі/повідомленні позивач вимагав в 15-денний термін звільнити об`єкт і повернути його у належному стані Балансоутримувачу по акту.

Згідно п.5.14 Договору, у разі припинення або розірвання Договору, Орендар зобов`язаний в 15-денний термін звільнити об`єкт і повернути його в належному стані Балансоутримувачу по акту.

У зв`язку із розірванням вказаного Договору та ігноруванням відповідача повернути в належному стані майно, позивач збільшив розмір позовних вимог та нарахував в порядку положень ч.2 ст.785 ЦК України за період з 05.01.2023 по червень 2023 р. неустойку в розмірі 33 489,48 грн.

Пунктом 10.2 Договору передбачено, що умови Договору зберігають силу протягом всього терміну дії Договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов`язань Орендаря, щодо орендної плати - до виконання зобов`язань.

Згідно пункту 5.14 Договору, у разі припинення або розірвання Договору, Орендар зобов`язаний в 15-денний термін звільнити об`єкт і повернути його в належному стані Балансоутримувачу по акту.

За приписами ст.16 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 3 ЦК України встановлено, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання у відповідності з ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За приписами ч. 1 ст. 762 ЦК України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Відповідно до ч. 5 цієї ж статті, плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч. 1 ст. 779 ЦК України, наймач зобов`язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.

Статтею 782 ЦК України визначено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плачу за найм речі протягом трьох місяців підряд.

За правилами ч.2 ст. 785 ЦК України у разі, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Ч.2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору оренди нежитлових приміщень № 27/2019 від 13.11.2019 та Договором №1 до цього договору. Укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Майно, яке є предметом Договору, являється об`єктом нерухомого майна і належить Уманській міській територіальній громаді в особі Уманської міської ради та перебуває в господарському віданні Балансоутримувача (Комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3»).

29.12.2022 позивач повідомив відповідача про відмову від вище вказаного договору оренди нежитлових приміщень. Лист/повідомлення про відмову від Договору відповідач отримав 04 січня 2023 року. Тобто Договір вважається розірваним з 04 січня 2023 р.

За неналежне виконання грошового зобов`язання по вище вказаному Договору та через те, відповідач приміщення не звільнив, позивач просив стягнути з останнього, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, 134 868,46 грн, з яких:

- 74 898,61 грн заборгованість з орендної плати за період з липня 2020 р. по червень 2023 р.;

- 451,15 грн заборгованість по відшкодуванню земельного податку;

- 2 980,08 грн 3% річних за період з липня 2020 р. по червень 2023 р.;

- 9 378,06 грн інфляційне збільшення за період з липня 2020 р. по червень 2023 р.;

- 13 671,08 грн пені за період з 01.01.2023 по 30.06.2023;

- 33 489,48 грн неустойки в порядку ч.2 ст.785 ЦК України за період з 05.01.2023 по 30.06.2023.

Суд, дослідивши здійснені позивачем розрахунки, приходить до наступного.

Ч.1 ст.614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Отже, неустойка, стягнення якої передбачено ч.2 ст.785 ЦК України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Передбачена ч.2 ст.785 ЦК України неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією в розумінні 230 Господарського кодексу України.

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд бере до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/12949/16 щодо застосовування норми частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України та одночасного стягнення орендної плати та неустойки відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України.

Зокрема, у зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той же період користування наймачем орендованим майном (за період з дня припинення дії договору оренди до дня повернення орендованого майна за актом) є неможливим, оскільки є притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення, що суперечить положенням ст. 61 Конституції України.

Отже, стягнення з відповідача і орендної плати, і неустойки за період з січня по червень 2023 року є притягнення останнього до подвійної юридичної відповідальності за одне й теж саме правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача боргу по орендній платі за період з січня по червень 2023 року за вказаним Договором.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення позову у відповідній частині, не підлягають задоволенню і позовні вимоги у частині щодо стягнення нарахованих позивачем пені в сумі 13 671,08 грн., а також 3% річних і інфляційних втрат за цей період (з січня по червень 2023).

З огляду на викладене вище, позовні вимоги про стягнення неустойки у розмірі 33 489,48 грн. нарахованої відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України, суд вважає обґрунтованими.

Доказів належного виконання умов вищевказаного Договору відповідач до суду не подав.

Зобов`язання у відповідності з ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Умови зазначеного Договору, які регулюють між сторонами строки та умови розрахунків є чинними і в установленому законом порядку не визнавалися судом недійсними.

Відтак, суд приходить до переконання, що з відповідача на користь Баласоутримувача необхідно стягнути 50 075,99 грн. заборгованості по орендній платі, яка існувала станом на 27.12.2022 та 3 770,00 грн. 3% річних і 21 708,39 грн втрат внаслідок інфляції за період з липня 2020 року по січень 2023 року.

Також, суд вважає обґрунтованим розрахунок щодо стягнення 451,15 грн. заборгованості по відшкодуванню земельного податку.

Щодо посилань відповідача на введений в Україні 24.02.2022 воєнний стан, суд зауважує, що сам по собі воєнний стан не є підставою для звільнення від сплати спірних платежів.

Відповідно листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув гранту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Суд бере до уваги, що у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність.

Листом від 28.02.2022 Торгово-Промисловою палатою України було засвідчено форс-мажорні обставини, зокрема, військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, проте, відповідач не довів, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. У даному випадку, відповідачем документально не доведено вплив конвенційної заборони та воєнного стану на спроможність виконувати конкретно визначені обов`язки.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач до суду не надав.

За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Прострочення виконання грошового зобов`язання в спірний період підтверджується матеріалами справи та наданим позивачем суду розрахунком боргу.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення і з відповідача за неналежне виконання грошового зобов`язання по оренді нежитлових приміщень № 27/2019 від 13.11.2019 необхідно стягнути 109 495,01 грн, з яких:

- 50 075,99 грн. заборгованості по орендній платі, яка існувала станом на 27.12.2022;

- 3 770,00 грн. 3% річних за період з липня 2020 року по січень 2023 року;

- 21 708,39 грн втрат внаслідок інфляції за період з липня 2020 року по січень 2023 року;

- 451,15 грн. заборгованості по відшкодуванню земельного податку;

- 33 489,48 грн. неустойки за період з січня по червень 2023 року.

Зокрема, відповідно п.8.1. Договору орендар повідомив відповідача про відмову/розірвання цього договору та вимагав у 15денний термін звільнити об`єкт і повернути його в належному стані Балансоутримувачу по акту.

Проте, нерухоме майно позивачу відповідачем не повернуто. Доказів псування Майна внаслідок надзвичайних та невідворотних обставин (непереборної сили, тощо) відповідач до суду не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту неналежного виконання відповідачем обов`язку щодо повернення майна після припинення дії Договору.

Відтак, суд вважає, що вимога позивача про повернення орендованого майна Балансоутримувачу є законною, підтвердженою доказами, які містяться у матеріалах справи, а тому підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що заявлені позивачем позовні вимоги є доведеними і такими, що підлягають до часткового задоволення.

Твердження відповідача, викладені у заяві про застосування позовної давності, суд вважає необґрунтованим, оскільки заява не містить об`єктивних аргументів щодо її застосування, виходячи з наступного.

Ст.ст. 256, 257 ЦК України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК України , зокрема відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії».

Суд вважає, що позивач звернувся з вимогою про захист свого цивільного права в межах відповідного строку.

Відповідно до ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Уманьрембуд 2 (код ЄДРПОУ: 41041022; вул.Крамаренка,16, м.Умань, Черкаська область, 20300) на користь одержувача коштів Комунального підприємства Уманське ремонтно експлуатаційне управління №3 (код ЄДРПОУ: 05457129; вул..Шухевича,12, м.Умань,Черкаська область, 20300) - 109 495,01 грн, з яких:

- 50 075,99 грн. (п`ятдесят тисяч сімдесят п`ять грн. 99 коп.) заборгованості по орендній платі;

- 3 770,00 грн. (три тисячі сімсот сімдесят грн) 3% річних;

- 21 708,39 грн (двадцять одна тисяча сімсот вісім грн. 39 коп.) втрат внаслідок інфляції;

- 451,15 грн. (чотириста п`ятдесят одна грн. 15 коп.) заборгованості по відшкодуванню земельного податку;

- 33 489,48 грн. (тридцять три тисячі чотириста вісімдесят дев`ять грн. 48 коп.) неустойки.

Зобов`язати Приватне підприємство Уманьрембуд 2 (код ЄДРПОУ: 41041022) повернути Комунальному підприємству Уманське ремонтно експлуатаційне управління №3 (код ЄДРПОУ: 05457129) по акту приймання передавання нежитлові підвальні приміщення 1го поверху №№1,2, 7-12, загальною площею 111,4 кв.м., що складає частку 19/25 від групи нежитлових приміщень №2, в 5-ти поверховій житловій будівлі за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Крамаренка, 16.

Стягнути з Приватного підприємства Уманьрембуд 2 (код ЄДРПОУ: 41041022; вул.Крамаренка,16, м.Умань, Черкаська область, 20300) на користь Виконавчого комітету Уманської міської ради (код ЄДРПОУ: 04061613; пл. Соборності, буд. 1, м. Умань, Черкаська обл., 20300) витрати по сплаті судового збору в сумі 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім грн).

В решті заявлених вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 10.11.2023

СуддяКостянтин ДОВГАНЬ