Ухвала

від 10.11.2023 по справі 14/5027/209/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

м. Чернівці

10 листопада 2023 року Справа № 14/5027/209/2011

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця М.В., розглянувши заяву відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження вх. № 4770 у справі

за позовом Приватного підприємства "Волмарі"

до ДП "Лужанський експериментальний завод"

про стягнення 58819,26 грн

Представники:

від заявника: не з`явився

від стягувача: не з`явився

від боржника: не з`явився

від заінтересованої сторони (Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"): не з`явився

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23.03.2011 року задоволено зменшені позовні вимоги Приватного підприємства "Волмарі" та стягнуто з ДП "Лужанський експериментальний завод" заборгованість в сумі 55881,71 грн, у тому числі (основного боргу в сумі 45254,75 грн, інфляційних втрат в сумі 8435,66 грн, 3% річних в сумі 2191,30 грн), відшкодування державного мита в сумі 558,82 грн, відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

04.04.2011 року на виконання зазначеного рішення Господарським судом Чернівецької області видано наказ № 14/5027/209/2011 про примусове виконання рішення.

02.11.2023 року на адресу суду від відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження вх. № 4770, якою просить суд здійснити заміну сторони у виконавчому провадженні № 62941003, яке перебуває на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, щодо примусового виконання наказу від 04.04.2011 року, виданого Господарським судом Чернівецької області на виконання рішення суду по справі №14/5027/209/2011, замінивши боржника - Державне підприємство "Лужанський експериментальний завод" на Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (07400, Київська обл. м. Бровари, вул. Гагаріна, буд.16; код ЄДРПОУ 37199618).

Ухвалою суду від 03.11.2023 року розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження вх. № 4770 призначено до розгляду на 10.11.2023 року.

Заявник, стягувач, боржник та заінтересована особа явку своїх уповноважених представників у судове засідання 03.11.2023 року не забезпечили.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ГПК України у неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши заяву відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження вх. № 4770 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

У виконавчому провадженні заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі ст. 334 ГПК України, а саме: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Також, відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження. Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так у пункті 15 рішення ЄСПЛ у справі «Моргуненко проти України» від 6 вересня 2007 року (заява № 43382/02) вказується таке: «Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження (див. «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Itali) (no. 1) [GC], no. 36813/97, п. 197). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. «Естіма Джордж проти Португалії» (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21 квітня 1998 року, Report of Judgments and Decisions 1998-II, п. 35, та, з нових джерел, «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovakia), N 2132/02, пп. 24-27, 13 червня 2006 року).».

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при вирішенні цього питання повинен дослідити по суті обставини правонаступництва та не може обмежитися встановленням формальних умов застосування відповідного припису.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23.03.2011 року задоволено зменшені позовні вимоги Приватного підприємства "Волмарі" та стягнуто з ДП "Лужанський експериментальний завод" заборгованість в сумі 55881,71 грн, у тому числі (основного боргу в сумі 45254,75 грн, інфляційних втрат в сумі 8435,66 грн, 3% річних в сумі 2191,30 грн), відшкодування державного мита в сумі 558,82 грн, відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

04.04.2011 року на виконання зазначеного рішення Господарським судом Чернівецької області видано наказ № 14/5027/209/2011 про примусове виконання рішення.

03.09.2020 року державним виконавцем Кіцманського відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62941003 з виконання наказу № 14/5027/209/2011 щодо стягнення залишку боргу в сумі 37962,02 грн.

08.02.2023 державним виконавцем Кіцманського відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про передачу виконавчого провадження (ВП № 62941003) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції забезпечення на виконання постанови начальника Управління примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про передачу виконавчого провадження.

24.02.2023 заступник начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виніс постанову про прийняття виконавчого провадження ВП № 62941003 до виконання.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 672 від 28.07.2010 ДП «Лужанський експериментальний завод» входить в додаток № 1 переліку підприємств щодо яких прийнято рішення про ліквідацію Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на базі майна концерну «Укрспирт» державних підприємств та об`єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, зазначених в абзаці третьому цього пункту (п.2), з віднесенням підприємства до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства; про реорганізацію державних підприємств та об`єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, згідно з додатками 1 і 2 шляхом приєднання до ДП «Укрспирт» та шляхом виділу майна, з використанням якого виготовляється підакцизна продукція, і передачі такого майна до ДП «Укрспирт».

Відповідно до наказу Міністерства Аграрної політики України від 30.11.2010 № 779 прийнято рішення: реорганізувати ДП «Лужанський експериментальний завод» шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (далі - ДП "Укрспирт") (код ЄДРПОУ 37199618, місто Київ, вулиця Б. Грінченка, 1) та створити на базі майна реорганізованих державних підприємств відокремлені підрозділи (філії) без прав юридичної особи; визначити ДП "Укрспирт" правонаступником майнових прав і обов`язків реорганізованих державних підприємств в т.ч. ДП «Лужанський експериментальний завод»; утворити комісії з реорганізації державних підприємств; уповноважити голову комісії Дмітрієва А.Ю. підписувати всі документи, необхідні для припинення шляхом реорганізації юридичних осіб; голові комісії Дмітрієву А.Ю. забезпечити : - розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення вказаних юридичних осіб; забезпечити проведення інвентаризації майна, майнових прав та обов`язків, що знаходяться на балансі реорганізованих державних підприємств, та здійснити їх передачу на баланс ДП "Укрспирт".

Згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" зареєстровано у реєстрі з 18.08.2010 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 37199618.

Також, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - ДП «Лужанський експериментальний завод» з реєстру не виключено, перебуває у стані припинення.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

«Право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

У разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (RYSOVSKYY v. UKRAINE, № 29979/04, § 70, ЄСПЛ, від 20 жовтня 2011 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що «держава є відповідальною за борги державного підприємства, не дивлячись на те, що підприємство є окремою юридичною особою. Таким чином, держава є відповідальною за невиплату заявнику сум, присуджених йому рішеннями, що винесені проти такого підприємства. Суд вважає, що Уряд не продемонстрував, що підприємство мало достатню інституційну та операційну незалежність від держави, щоб звільнити державу від відповідальності за Конвенцією за дії чи бездіяльність цього підприємства. Таким чином, Суд вирішує, що держава є відповідальною за борги такого підприємства, як наведено у цій справі (див., наприклад, рішення у справі Garkusha v. Ukraine, заява № 4629/03, пункт 25, рішення від 13 грудня 2005 року; рішення у справі Martynov v. Ukraine) заява № 36202/03, пункт 23, рішення від 14 грудня 2006 року; та рішення у справі Solovyev v. Ukraine, пункт 20). Суд зауважує, що рішення суду від 4 листопада 2003 року та від 2 червня 2006 року залишалися невиконаними близько 4 років і 8 місяців та 2 років і 1 місяця відповідно. Суд нагадує, що він вже встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справах, які стосувалися аналогічних питань (див., наприклад, рішення у справі Garkusha, згадане вище, пп. 24-25, рішення у справі Mykhaylenky and Others, згадане вище, п. 55, та рішення у справі Voytenko, згадане вище, пп. 39-43). Розглянувши всі подані матеріали, Суд вирішує, що Уряд не надав жодного переконливого факту чи аргументу який дозволив би Суду дійти іншого висновку у цій справі. Таким чином, у цій справі має місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції» (STANKOVSKAYA v. UKRAINE, № 20984/04, § 25 - 30, ЄСПЛ, від 11 грудня 2008 року).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 910/5953/17 (провадження № 12-98гс19) вказано, що «при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Отже, уже з дня державної реєстрації АТ «Укрзалізниця» мало право здійснювати будь-які види господарської діяльності, які потребували ліцензій чи дозволів, на підставі ліцензій та інших дозвільних документів, отриманих підприємствами залізничної галузі, які знаходилися в процедурі припинення, включаючи ДП «Донецька залізниця». З огляду на викладене вище висновки судів попередніх інстанцій про те, що відсутність в ЄДР запису про припинення ДП «Донецька залізниця» свідчить про те, що правонаступництво не відбулося, є помилковими. ...Державна реєстрація рішення про припинення ДП «Донецька залізниця» була здійснена 25 листопада 2014 року. Таким чином, на момент звернення до суду ДП «Донецька залізниця» знаходилася в процедурі припинення більш як два роки, а на момент розгляду цієї справи судом касаційної інстанції - більше п`яти років. Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20) зазначено, що «забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог верховенства права, як забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності. Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності».

Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (частина друга статті 167 ЦК України).

На юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (стаття 82 ЦК України).

Суд враховує, що ДП "Лужанський експериментальний завод" не має достатньої інституційної та операційної незалежності від держави. Саме держава прийняла рішення про приєднання ДП "Лужанський експериментальний завод" до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та його нереалізовувала протягом значного періоду часу.

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.03.2011 року у даній справі не виконується протягом 12 років.

Суд звертає увагу, що процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. При цьому положеннями наведеної процесуальної норми не обмежено коло випадків заміни особи у спірних правовідносинах, які можуть бути підставами для процесуального правонаступництва, а також стадію судового процесу, на якій може бути здійснено таке правонаступництво.

Серед підстав заміни кредитора у зобов`язанні стаття 512 Цивільного кодексу України визначає правонаступництво.

Таке універсальне правонаступництво передбачено, зокрема, статтею 104 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями якої юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації, у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у частині 5 статті 4 передбачено, що в разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Злиття вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Водночас чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, утвореної внаслідок злиття.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення врегульований статтею 107 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється у результаті реорганізації.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх інстанцій про те, що правонаступництво не відбулось за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалась шляхом злиття.

Зважаючи на викладене та те, що положеннями статей 104, 107 Цивільного кодексу України не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, суд вважає, що такий момент не може пов`язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи. Зазначене кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства "Лужанський експериментальний завод" з дати видання Міністерством аграрної політики України наказу № 779 від 30.11.2010, тобто з 30.11.2010, що зумовлює застосування правового механізму із заміни сторони виконавчого провадження, охоплене статтею 334 Господарського процесуального кодексу України.

Зміна сторони виконавчого провадження (боржника) є єдиним вірним способом звернення стягувача до суду за захистом своїх прав, а задоволення заяви (в порядку статті 334 Господарського процесуального кодексу України) жодним чином не порушує прав боржника, а дана процесуальна дія суду лише коригує учасників виконавчого провадження через вибуття однієї із сторін.

За таких обставин, заява про заміну боржника у виконавчому провадженні є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 234-235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження вх. № 4770 задовольнити.

2. Замінити сторону виконавчого провадження № 62941003 по справі 926/14/5027/209/20211, а саме боржника - Державне підприємство "Лужанський експериментальний завод" (59342, Чернівецька область, Кіцманський р-н, смт. Лужани, вул. Центральна, 53; код 00333380) на Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (07400, Київська обл. м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 16; код 37199618).

Повний текст ухвали складено та підписано 10.11.2023 року.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 255-257 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя М.В. Швець