Рішення

від 23.03.2011 по справі 14/5027/209/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/5027/209/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" березня 2011 р. Справа № 14/5027/209/2011.

За позовомПриватного підприємства «Волмарі»

до відповідачаДержавного підприємства «Лужанський експериментальний завод»

проСтягнення заборгованості –58819,26 грн.

Суддя Швець Микола Васильович

Представники :

Від позивачадиректор Панчук В.О.

Від відповідачаюрисконсульт Зінчук П.Ф., доручення № 491 від 31.12.2010 року

СУТЬ СПОРУ :

Приватне підприємство «Волмарі»звернулося з позовом до суду про стягнення з державного підприємства «Лужанський експериментальний завод»заборгованості в сумі 58819,26 грн. у тому числі: (основний борг в сумі 45254,75 грн., інфляційних втрат в сумі 11216,08 грн. та 3% річних в сумі 2348,43 грн.).

21 березня 2011 року в судовому засіданні за усним клопотанням сторін, відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 10 год. 15 хв. 23 березня 2011 року.

23 березня 2011 року позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково та подав заяву про зменшення позовних вимог вх. № 2053 від 23.03.2011 року, згідно до якої просить  стягнути з відповідача заборгованості в сумі 55881,71 грн. у т.ч.: (основного боргу в сумі 45254,75 грн., інфляційних втрат в сумі 8435,66 грн., 3% річних в сумі 2191,30 грн.).

Зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству, дана заява відповідає вимогам ч. 4 ст. 22 ГПК України та приймається судом.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву вх. № 1965 від 21.03.2011 року, суму основного боргу визнає в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви, суд встановив:

01 вересня 2008 року між Приватним підприємством «Лана»(надалі - Цедент) та Приватним підприємством «Волмарі»(надалі - Цесіонарій) було укладено Договір уступки вимоги (цесії), згідно умов якого Цедент передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові і стає кредитором на суму 53522,35 грн. за мировою угодою  від 31.03.2006 року затвердженою ухвалою господарського суду Чернівецької області від 05 квітня 2006 року справа № 4/538/б. Листом № 1/11 від 04.11.2008 року ПП «Лана»повідомило Боржника про передачу прав вимог ПП «Волмарі».

Згідно ст. 514 та ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

31 березня 2006 року між ПП «Лана»та ДП «Лужанський експериментальний завод»укладено мирову угоду яка в свою чергу затверджена ухвалою господарського суду Чернівецької області від 05 квітня 2006 року справа № 4/538/б.

Згідно п. 12 мирової угоди від 31.03.2006 року ДП «Лужанський експериментальний завод»визнало суму заборгованості у розмірі 53522,35 грн., що виникла перед ПП «Лана»та взяло на себе зобов'язання по погашенню даної суми на протязі 5 років рівними частками щороку до 31 грудня кожного року після укладання даної мирової угоди, за мінусом 0,5% з цієї суми (винагорода арбітражному керуючому).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Однак, відповідач свої зобов'язання, передбачені умовами мирової угоди виконав лише частково, оплативши частину боргу в сумі 8000 грн. (платіжні доручення № 371 від 20.11.2007 року; № 1070 від 23.11.2007 року; № 1113 від 03.12.2007 року), що в свою чергу спричинило виникненню основного боргу в сумі 45254,75 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому позивач правомірно нарахував відповідачу інфляційні в сумі 8435,66 грн., а також 3% річних в сумі 2191,30 грн..

Згідно рекомендацій Президії Вищого господарського суду від 25.04.2008 року № 04-5/141 “Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України”- п.3.9.6., у разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди, а ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження”, то така ухвала не має статусу виконавчого документу, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Станом на день розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 55881,71 грн. у т.ч.: (основного боргу в сумі 45254,75 грн., інфляційних втрат в сумі 8435,66 грн., 3% річних в сумі 2191,30 грн.) та підлягає стягненню.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення суми заборгованості.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача (з врахуванням нової ціни позову, в зв'язку із зменшенням позивачем суми позовних вимог).

У процесі розгляду справи  не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Зменшені позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з активів Державного підприємства «Лужанський експериментальний завод»(смт. Лужани, Кіцманський район, вул. Центральна, 53; код 00333380)

на користь Приватного підприємства «Волмарі»(м. Кіцмань, вул. Незалежності, 38; код 21419921)

- заборгованість в сумі 55881,71 грн. у т.ч.: (основного боргу в сумі 45254,75 грн., інфляційних втрат в сумі 8435,66 грн., 3% річних в сумі 2191,30 грн.);

- відшкодування державного мита в сумі 558,82 грн.;

- відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн..

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя

М.В. Швець