Постанова

від 08.11.2023 по справі 297/1990/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 297/1990/21

провадження № 61-10477св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,

Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - керівник Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області,

відповідачі: Великобийганська сільська рада Берегівського району Закарпатської області, ОСОБА_1 ,

представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

третя особа - Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну

скаргу представника ОСОБА_1 -

ОСОБА_2 на рішення Берегівського районного суду Закарпатської

області від 24 лютого 2022 року у складі судді Ільтьо І. І.

та постанову Закарпатського апеляційного суду від 05 червня 2023 рокуу складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Кондора Р. Ю., Готри Т. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року керівник Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області звернувся до суду з позовом до Великобийганської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, ОСОБА_1 , третя особа - Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України, про визнання рішення сільської ради недійсним та скасування реєстрації права власності на земельну ділянку.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Астейської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 04 серпня 2015 року № 208 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки,

площею 0,2188 га, кадастровий номер 2120480100:10:001:0061, у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 .

09 вересня 2015 року державним реєстратором Берегівського районного управління юстиції Никоряк Д. І. прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на вищевказану земельну ділянку, що підтверджується інформаційною довідкою від 06 липня 2021 року № 264563283

з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Ці рішення не відповідають вимогам закону.

На підставі державного акту на право постійного користування землею

від 29 березня 1996 року І-ЗК № 000413 у користуванні Закарпатського інституту агропромислового виробництва, який реорганізовано в Закарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію Національної академії аграрних

наук України, на території Берегівського району перебуває земельна ділянка, площею 3 166,8 га.

Згідно з частиною третьою пункту 33 Статуту Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України землі дослідних полів відносяться до особливо цінних земель і їх вилучення для суспільних потреб не допускається за виключенням випадків, визначених законом. Вилучення земельних ділянок здійснюється лише за погодженням Президії Академії відповідно до вимог ЗК України та Порядку володіння і користування земельними ділянками Науковими установами та організаціями Національної академії аграрних наук України.

Відповідно до висновку земельно-технічної експертизи Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 27 листопада 2020 року № 15/221, складеного на виконання постанови старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 30 жовтня 2020 року, спірна земельна ділянка частково накладається на земельну ділянку,

площею 1,0283 га, яка перебуває у користуванні Закарпатського інституту агропромислового виробництва, який реорганізовано в Закарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію Національної академії аграрних наук України.

Отже, рішення Астейської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 04 серпня 2015 року № 208 було прийнято з порушенням положень статей 84, 149, 150 ЗК України, статті 15 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», оскільки спірна земельна ділянка сільськогосподарського призначення не була вилучена з постійного користування Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, передана у приватну власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Унаслідок вказаних порушень закону недійсним

є рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на вищевказану земельну ділянку.

30 листопада 2020 року утворено Великобийганську об`єднану територіальну громаду, до складу якої увійшла Астейська сільська рада Берегівського району Закарпатської області. Отже, Великобийганська сільська рада Закарпатської області є правонаступником Астейської сільської ради Берегівського району Закарпатської області.

Прокурор довідався про порушення прав держави лише 27 листопада 2020 року, тобто після складання вищевказаного висновку земельно-технічної експертизи Закарпатським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України, а Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області 06 липня 2021 року після повідомлення прокуратурою, а отже, строк позовної давності не пропущено.

З урахуванням викладеного керівник Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області просив суд:

- визнати недійсним рішення Астейської сільської ради Берегівського району Закарпатської областівід 04 серпня 2015 року № 208, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку ОСОБА_1 ;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 723616121204) і у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію прав власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого

2022 року позов керівника Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області задоволено. Визнано недійсним рішення Астейської сільської ради від 04 серпня 2015 року № 208, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,2188 га, з кадастровим номером 2120480100:10:001:0061 у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по

АДРЕСА_1 . Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 723616121204) та у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію прав власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,2188 га, за кадастровим номером 2120480100:10:001:0061, вартістю 784 288,60 грн, яка розташована по АДРЕСА_1 . Стягнуто пропорційно з Великобийганської сільської ради та ОСОБА_1 на користь прокуратури Закарпатської області судові витрати у вигляді судового збору у сумі 4 204 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у порушення положень

статей 84, 149, 150 ЗК України та статті 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» земельна ділянка сільськогосподарського призначення, не будучи вилучена з постійного користування Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, передана у приватну власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вказане порушення вимог закону підтверджено висновком земельно-технічної експертизи Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України

від 27 листопада 2020 року № 15/221.

Отже, з порушенням вимог частини п`ятої статті 20 ЗК України у приватну

власність ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення передано земельну ділянку з цільовим призначенням землі житлової

та громадської забудови без розроблення проєкту землеустрою, зміни цільового призначення земель.

Посилання Великобийганської сільської ради на те, що прокурор не мав права звертатися з позовом до суду в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області та ним не доведено підстави представництва інтересів держави в суді спростовуються тим, що до компетенції органів Держгерокадстру відноситься розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності у межах, визначених ЗК України. Отже, позов прокурором про захист права власності заявлений в інтересах держави в особі компетентного органу.

Доводи відповідача про те, що висновок земельно-технічної експертизи Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 27 листопада 2020 року № 15/221

не є належним та допустимим доказом, необґрунтовані, оскільки вказана експертиза була призначена 30 жовтня 2020 року при розслідуванні кримінального провадження № 42017070000000306 старшим слідчим в особливо важливих справах слідчого управління головного управління Національної поліції в Закарпатській області Сингаєвською М. І., експерт Матьовка Є. І. має свідоцтво експерта № 16573 на проведення земельно-технічної експертизи і зареєстрований на сайті Міністерства юстицію України у Реєстрі атестованих судових експертів та був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта.

Про порушення прав держави прокурор довідався лише 27 листопада 2020 року, тобто після складання вищевказаного висновку земельно-технічної експертизи,

а Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області лише 06 липня 2021 року - після повідомлення прокуратурою.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 05 червня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Берегівського районного суду Закарпатської області

від 24 лютого 2022 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення з порушенням положень земельного законодавства передано у власність ОСОБА_1 з цільовим призначенням

для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель

та споруд без розроблення відповідного проєкту землеустрою. Астейською сільською радою не приймалось рішення про припинення права користування спірною земельною ділянкою попереднього землекористувача - Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України. Цю земельну ділянку віднесено до особливо цінних земель.

Прокурором було повідомлено Головне управління Держгеокадастру

в Закарпатській області про вищевказані порушення земельного законодавства, проте останнє вказало на відсутність коштів для сплати судового збору. Таким чином, прокурор мав право звернутися з позовом до суду в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області та ним доведено підстави представництва інтересів держави.

Прокурор про порушення прав держави довідався лише 27 листопада

2020 року, тобто після складання вищевказаного висновку земельно-

технічної експертизи, а Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області - 06 липня 2021 року після повідомлення прокуратурою. Тобто строк позовної давності, про застосування якого заявлено ОСОБА_1 , не пропущено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 297/1990/21 з Берегівського районного суду Закарпатської області. Підставою відкриття касаційного провадження пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

У серпні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2023 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що висновок земельно-технічної

експертизи Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 27 листопада 2020 року № 15/221 не є належним доказом у цій справі, оскільки він виконаний у межах кримінального провадження і на підставі вибірково поданих слідчим документів, тобто без урахування вилучення з державного акту відповідних земельних ділянок.

Прокурором обрано неефективний спосіб захисту, так як ним заявлено вимоги про визнання рішення сільської ради недійсним та скасування реєстрації права власності на земельну ділянку, проте ефективним способом захисту прав є саме вимога про витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння. Посилався на відповідні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду.

Прокурор звернувся до суду з позовом з пропуском строку позовної давності, оскільки 04 травня 2017 року було зареєстровано право на постійне користування на земельну ділянку, площею 3 166,8 га, за Закарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією Національної академії аграрних наук України, тобто саме з цієї дати почався перебіг строку позовної давності.

Доводи осіб, які подали відзиви

У вересні 2023 року керівник Берегівської окружної прокуратури подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. З порушенням положень земельного законодавства спірна земельна ділянка передана у власність ОСОБА_1 , оскільки вона не була вилучена у постійного землекористувача - Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України. Спосіб судового захисту прокурором обрано вірно, а саме як негаторний позов.

У вересні 2023 року Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області подало відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Земельна ділянка сільськогосподарського призначення, не будучи вилучена з постійного користування Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, передана у приватну власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що свідчить про вчинення таких дій з порушенням положень земельного законодавства.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Астейської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 04 серпня 2015 року № 208 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,2188 га, кадастровий номер 2120480100:10:001:0061 у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 .

09 вересня 2015 року державним реєстратором Берегівського районного управління юстиції Никоряк Д. І. прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на вищевказану земельну ділянку, що підтверджується інформаційною довідкою від 06 липня 2021 року № 264563283

з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

На підставі державного акту на право постійного користування землею

від 29 березня 1996 року І-ЗК № 000413 у користуванні Закарпатського інституту агропромислового виробництва, який реорганізовано в Закарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію Національної академії аграрних наук України, на території Берегівського району перебуває земельна ділянка, площею 3 166,8 га.

Прокурор вказував про те, що спірна земельна ділянка передана ОСОБА_1 з порушенням положень земельного законодавства, оскільки відповідно до висновку земельно-технічної експертизи Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України

від 27 листопада 2020 року № 15/221, складеного на виконання постанови старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 30 жовтня 2020 року, спірна земельна ділянка частково накладається на земельну ділянку, площею 1,0283 га, яка перебуває у користуванні Закарпатського інституту агропромислового виробництва, який реорганізовано в Закарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію Національної академії аграрних наук України.

30 листопада 2020 року утворено Великобийганську об`єднану територіальну громаду, до складу якої увійшла Астейська сільська рада і відповідно до

частини третьої статті 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» Великобийганська сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вищезазначеним вимогам закону не відповідають.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суди, задовольняючи позов прокурора, у порушення положень закону не звернули уваги на те, що, звернувшись до суду з позовними вимогами про: а) визнання рішення сільської ради недійсним; б) скасування реєстрації права власності на земельну ділянку, прокурор обрав неналежний (неефективний) спосіб захисту прав.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають

бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144 цс 18),

від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88 гс 19).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити

до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення

до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані

в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року

у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204 гс 19), від 16 лютого 2021 року

у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140 гс 19).

Позовна заява у цій справі подана керівником Берегівської окружної прокуратури

у зв`язку із незаконною, на його думку, передачею земельної ділянки сільськогосподарського призначення, фізичній особі - ОСОБА_1 , за яким зареєстровано право власності.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 359/3373/16-ц (провадження

№ 14-2 цс 21) у постанові від 23 листопада 2021 року вказувала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування від особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає

належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник

з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16

(провадження № 14-208 цс 18), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97 гс 19), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148 гс 19), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125 цс 20).

Отже, суди у порушення вищевказаних вимог закону не звернули уваги на те, що вимоги про визнання рішення сільської ради недійсним та скасування реєстрації права власності на земельну ділянку не відповідають належному й ефективному способу захисту.

Так, для витребування нерухомого майна оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208 цс 18)). Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою (подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97 гс 19), від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157 гс 19)).

Ураховуючи викладене, суди у порушення зазначених положень закону не врахували, що заявлені в цій справі керівником Берегівської окружної прокуратури позовні вимоги не відповідають належному способу захисту.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду:

від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80 гс 20),

від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52 гс 20),

від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125 цс 20).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Доводи відзиву прокурора на касаційну скаргу ОСОБА_1 про те, що у цій справі спірна земельна ділянка відноситься до особливо цінних земель і не може бути передана у приватну власність з державної власності, а тому це є негаторний позов, не змінюють висновків Верховного Суду у цій справі. Так, прокурором не заявлено жодної вимоги й негаторного позову, які б, на його думку, ефективно захистили порушене право держави, а заявлені вимоги порушене право не відновлюють, так як ОСОБА_1 є власником спірної земельної ділянки, користується нею і без повторного звернення до суду порушене право власності не відновиться.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення

у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого

2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 05 червня 2023 рокускасувати.

У задоволенні позову керівника Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області до Великобийганської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, ОСОБА_1 , третя особа - Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України, про визнання рішення сільської ради недійсним та скасування реєстрації права власності на земельну ділянку відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець