Постанова

від 09.11.2023 по справі 551/345/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада2023 року

м. Київ

справа № 551/345/21

провадження № 61-13325св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма

«ім. Довженка»,

відповідачі: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка Олександр Вікторович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ім. Довженка» на рішення Шишацького районного суду Полтавської області у складі судді Сиволапа Д. С. від 23 травня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів: Чумак О. В., Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І., від 20 червня 2023 року і виходив з наступного.

Зміст заявлених позовних вимог

1. У квітні 2021 року ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки О. В. про визнання недійсними угод про розірвання договорів оренди землі, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та скасування рішень державного реєстратора щодо припинення іншого речового права (права оренди) земельних ділянок.

2. На обґрунтування позовних вимог ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» зазначало, що воно є орендарем двох земельних ділянок для ведення

товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 5325781600:00:005:0417 та 5325781600:00:005:0064, які належать ОСОБА_1

та були передані нею в оренду товариству строком на 10 років. Додатковою угодою від 19 липня 2017 року строк оренди щодо земельної ділянки 5325781600:00:005:0064 продовжено до 31 грудня 2031 року та збільшено розмір орендної плати.

3. Посилалося на те, що за весь час орендних відносин товариство використовувало земельні ділянки за їх цільовим призначенням, своєчасно та в повному обсязі виплачувало власнику орендну плату.

4. Однак 06 лютого 2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень товариству стало відомо, що приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О. В.

06 листопада 2019 року були прийняті рішення про припинення речового права (права оренди) ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» щодо вищевказаних земельних ділянок ОСОБА_1 .

5. В якості підстав для прийняття таких рішень зазначеноугоди про дострокове розірвання договорів оренди землі, які укладені 05 вересня 2017 року між ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» та ОСОБА_1 .

6. Позивач посилався на те, що зазначені угоди про розірвання договору оренди землі між ним та ОСОБА_1 не укладались, були сфальсифіковані відповідачкою у 2019 році.

7. ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» посилалося на те, що ці угоди не могли бути укладені генеральним директором без погодження зі структурними підрозділами і фахівцями товариства та внесення відповідних записів і змін в облікову документацію. Будь-яка інформація про їх укладання у внутрішній документації товариства відсутня.

8. З урахуванням наведеного, ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» просило визнати недійсною угоду про розірвання договору оренди землі від 01 січня 2014 року, яка укладена 05 вересня 2017 року між ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5325781600:00:005:0417; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» земельну ділянку з кадастровим номером 5325781600:00:005:0417, площею 3,31 га та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; скасувати рішення приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки О. В. індексний номер 49544431 від 06 листопада 2019 року щодо припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» відносно земельної ділянки з кадастровим номером 5325781600:00:005:0417 та поновити відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині права оренди вказаної земельної ділянки позивача на підставі вищевказаного договору оренди; визнати недійсною угоду про розірвання договору оренди землі від 01 січня 2014 року, яка укладена 05 вересня 2017 між ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5325781600:00:005:0064; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» земельну ділянку з кадастровим номером 5325781600:00:005:0064, площею 3,85 га та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; скасувати рішення приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки О. В. індексний номер 49544654 від 06 листопада 2019 року щодо припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» відносно земельної ділянки з кадастровим номером 5325781600:00:005:0064 та поновити відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині права оренди вказаної земельної ділянки позивача на підставі вищевказаного договору оренди.

Стислий виклад позиції інших учасників справи

9. ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення позовних вимог ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка», посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначала, що між нею та ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» були укладені договори оренди належних їй земельних ділянок, які були розірвані шляхом укладання оспорюваних позивачем угод з подальшою реєстрацією у нотаріуса, як державного реєстратора. Вважала, що позивачем не спростовано правомірність укладеного між сторонами правочину. Стверджувала про відсутність у неї оригіналу та копії оспорюваних угод, оскільки вони були утилізовані нею за відсутністю потреби та обов`язку їх зберігання.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

10. Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 23 травня

2022 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» відмовлено.

11. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог та зазначення позивачем взаємовиключних підстав для визнання оспорюваних угод недійсними. Суд першої інстанції встановив, що угоди були підписані генеральним директором ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» ОСОБА_2., доказів на підтвердження того, що було відсутнє волевиявлення сторін на укладення таких угод, а ОСОБА_2 не мав повноважень на їх підписання не надано. Зокрема, не доведено, що угоди сфальсифіковані та укладені після звільнення ОСОБА_2 із займаної посади.

Основний зміст та мотиви судового рішення апеляційного суду

12. Постановою Полтавськогоапеляційного суду від 20 червня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» задоволено частково. Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 23 травня 2022 року змінено в частині вимог до приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки О. В. В іншій частині рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 23 травня 2022 року залишено без змін.

13. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, з огляду на його необґрунтованість. Суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначив, що жодних обмежень на укладання генеральним директором угод про розірвання договорів оренди статут товариства на момент виникнення спірних правовідносин не містив. Позивачем не доведено, що ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 отримали будь-яку вигоду від укладання оспорюваних угод. Водночас, оскільки спірні правовідносини стосуються захисту цивільних прав позивача на нерухоме майно, порушених іншою особою, позов в частині вимог до приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки О. В. визнано таким, що не підлягає задоволенню з підстав його заявлення до неналежного відповідача.

Узагальнені доводи касаційної скарги

14. 07 вересня 2023 року ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 23 травня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 червня 2023 року, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» у повному обсязі.

15. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановахВерховного Суду від 17 липня 2018 рокуу справі № 915/1145/17, від 29 серпня 2018 рокуу

справі № 522/15095/15-ц, від 07 серпня 2019 року у справі № 753/7290/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 554/10202/13-ц, від 23 вересня 2020 року

у справі № 544/35/18, від 02 листопада 2020 рокуу справі № 551/410/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

16. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не урахували, що відповідачка не надала оригінали примірників оспорюваних угод про розірвання договорів оренди землі. Вважає, що судами встановлено обставину укладення зазначених правочинів за відсутності належних доказів.

17. Заявник посилається на відсутність в оспорюваних угодах дати припинення договору оренди (дати державної реєстрації угоди про розірвання договору), кадастрових номерів земельних ділянок, їх площі та місця розташування, умов і порядку повернення земельних ділянок орендодавцю. Звертає увагу на отримання орендодавцем орендної плати після укладення угод про розірвання договорів оренди, відкладну державну реєстрацію припинення права на підставі угод. Вважає, що вказане свідчить про суперечливу та недобросовісну поведінку ОСОБА_1 .

18. Додатково посилається на наявність ознак злочинної домовленості між підписантами оспорюваних угод, що є підставами для застосування до спірних правовідносин положень статті 232 Цивільного кодексу України. Також вказує на відсутність у товариства наміру розривати договори оренди землі.

19. У прохальній частині касаційної скарги ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» просить суд передати справу на розгляд об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

20. Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 551/345/21, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

21. 27 вересня 2023 року матеріали цивільної справи № 551/345/21 надійшли на адресу Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

22. ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,31 га, кадастровий номер 5325781600:00:005:0417 (дата державної реєстрації 14 квітня 2011 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 201854153257).

23. 15 березня 2013 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка», в особі директора виробничого підрозділу «Агрофірма «Гоголево» Легейди А. М., укладено договір оренди земліб/н.

24. За умовами договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове приватне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,31 га з кадастровим номером 5325781600:00:005:0417. Строк дії договору становить 10 років.

25. 15 березня 2013 року сторонами договору оренди складено акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду, який є додатком до договору.

26. 05 липня 2014 року державним реєстратором Шишацького районного управління юстиції у Полтавській області Дерій В. І. здійснено державнуреєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» на земельну ділянку з кадастровим номером 5325781600:00:005:0417 на підставі вищевказаного договору оренди б/н від 15 березня 2013 року.

27. 06 листопада 2019 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночкою О. В. до державногореєстру внесено запис про припинення іншого речового права (права

оренди) належної ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 5325781600:00:005:0417, індексний номер рішення 49544431. Підставою для прийняття цього рішення вказано угоду про розірвання договору оренди землі б/н від 05 вересня 2017 року, укладену між ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» та ОСОБА_1 .

28. Згідно з текстом наданої на запит суду державним реєстратором Шишацької селищної ради копії угоди про розірвання договору оренди землі

від 15 березня 2013 року б/н, яка датована 05 вересня 2017 року, орендодавець ОСОБА_1 та орендар ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» в особі генерального директора ОСОБА_2., дійшли взаємної згоди про розірвання з 31 серпня 2018 року договору оренди землі від 15 березня 2013 року. Після 31 серпня 2018 року сторони не вважають себе обтяженими будь-якими правами і обов`язками, що випливали з договору оренди землі від 15 березня 2013 року та не мають одна до одної будь-яких претензій. Угода набрала чинності з моменту її підписання сторонами.

29. Згідно з пунктом 4 додаткової угоди обов`язок щодо внесення відомостей про розірвання договору оренди землі від 15 березня 2013 року покладається на орендодавця і виникає у нього після 31 серпня 2018 року.

30. Відповідно до пункту 5 угоди визначено, що вона складена у 2-х примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендаря, а другий в орендодавця.

31. Сторонами угоди 05 вересня 2017 року також підписано акт приймання-передачі земельної ділянки з кадастровим номером 5325781600:00:005:0417, який є додатком до угоди про дострокове розірвання договору оренди землі від 13 березня 2013 року.

32. Також ОСОБА_1 на праві приватної власності належить інша земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,85 га, кадастровий номер 5325781600:00:005:0064 (дата державної реєстрації 29 січня 2016 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 837804153257).

33. 01 січня 2014 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка», в особі директора виробничого підрозділу «Агрофірма «Гоголево» Легейди А. М., укладено договір оренди землі б/н.

34. За умовами договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове приватне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,85 га з кадастровим номером 5325781600:00:005:0064. Строк дії договору становить 10 років.

35. 01 січня 2014 року сторонами договору оренди складено акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду, який є додатком до договору

36. 01 лютого 2016 року державним реєстратором Шишацького районного управління юстиції у Полтавській області Мареничем О. М. здійснено державнуреєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» на земельну ділянку з кадастровим номером 5325781600:00:005:0064 на підставі вищевказаного договору оренди б/н від 01 січня 2014 року.

37. 19 липня 2017 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» в особі директора виробничого підрозділу «Агрофірма «Гоголево» Легейди А.М. укладена додаткова угода до договору оренди землі від 01 січня 2014 року б/н за умовами якої строк дії договору оренди землі збільшено до 31 грудня 2031 року, крім того збільшено до 10 % від нормативної грошової оцінки землі розмір орендної плати.

38. Разом з тим у пункті 4 додаткової угоди вказано кадастровий номер земельної ділянки 5325781600:00:002:0233, який не відповідає кадастровому номеру, що вказаний в основному договорі (5325781600:00:005:0064).

39. Незважаючи на те, що в додатковій угоді від 19 липня 2017 року вказано інший кадастровий номер земельної ділянки та не вказано номер договору оренди, приватним нотаріусом Березою Д. В. 08 серпня 2017 року внесені відомості до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині строку оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5325781600:00:005:0064 до 31 грудня 2031 року.

40. 06 листопада 2019 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночкою О. В. до державногореєстру внесено запис про припинення іншого речового права (права

оренди) належної ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 5325781600:00:005:0064, індексний номер рішення 49544654. Підставою для прийняття даного рішення вказано угоду про розірвання договору оренди землі б/н від 05 вересня 2017 року, укладену між ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» та ОСОБА_1 .

41. Згідно з текстом наданої на запит суду державним реєстратором Шишацької селищної ради копії угоди про розірвання договору оренди землі

від 01 січня 2014 року б/н, яка датована 05 вересня 2017 року, орендодавець

ОСОБА_1 та орендар ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» в особі генерального директора ОСОБА_2., дійшли взаємної згоди про розірвання договору оренди землі від 01 січня 2014 року. Після 31 серпня 2018 року сторони не вважають себе обтяженими будь-якими правами і обов`язками, що випливали з договору оренди землі від 01 січня 2014 року та не мають одна до одної будь-яких претензій. Угода набрала чинності з моменту її підписання сторонами.

42. Згідно з пунктом 4 додаткової угоди обов`язок щодо внесення відомостей про розірвання договору оренди землі від 01 січня 2014 року покладається на орендодавця і виникає у нього після 31 серпня 2018 року.

43. Відповідно до пункту 5 угоди визначено, що вона складена у 2-х примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендаря, а другий в орендодавця.

44. Сторонами угоди 05 вересня 2017 року також підписано акт приймання-передачі земельної ділянки з кадастровим номером 5325781600:00:005:0064, який є додатком до угоди про дострокове розірвання договору оренди землі від 01 січня 2014 року.

45. Згідно з пунктом 18.1 статуту ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка», затвердженого загальними зборами товариства (протокол № 05/18/2016 від 18 травня 2016 року), для керівництва поточною діяльністю товариства утворюється одноосібний виконавчий орган - генеральний директор. Генеральний директор без доручення діє від імені товариства в тому числі розпоряджається майном товариства, укладає договори та інші угоди, затверджує правила, процедури та інші внутрішні документи тощо (пункт 19.5 статуту).

46. Загальними зборами учасників ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» 27 грудня 2017 року (протокол № 12/27/2017) припинено повноваження генерального директора товариства ОСОБА_2 у зв`язку зі звільненням з посади, а на посаду генерального директора призначено Жиліна С. В .

47. Допитані в судовому засіданні в якості свідків заступник генерального директора з земельних активів ТОВ «Агрофірма «імені Довженка» Осауленко Ю. І. та начальник юридичного відділу цього товариства Івашко Т. Ф. вказали, що оспорювані угоди вони вважають сфальсифікованими у 2019 році, вже після звільнення ОСОБА_2 з посади генерального директора товариства, оскільки жодної угоди такого змісту товариство не укладало, спрямовуючи свою діяльність лише на збільшення земельного банку.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

48. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.

49. Згідно з положеннями пункту 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

50. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

51. Згідно з частинами першою, третьою статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

52. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

53. Відповідно до статті 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

54. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

55. У відповідності до частини першої статті 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

56. Частиною першою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

57. Згідно зі статтею 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

58. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частина третя статті 31 Закону України «Про оренду землі»).

59. Розірвання договору за взаємною згодою сторін є двостороннім правочином, до якого застосовуються загальні правила про вчинення правочину.

60. Розірвання договору є вольовою дією, яка спрямована на припинення на майбутнє зобов`язань, які виникли з договору. Сутність розірвання договору виражається відмовою від виконання умов договору і від прийняття виконання за цим договором. Розірвання договору спричиняє повне припинення на майбутнє зобов`язань сторін договору.

61. Особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Відомості про органи юридичної особи є відкритими. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут (статті 92, 93, 97, 99 ЦК України).

62. Статтею 62 Закону України «Про господарські товариства», у редакції станом на час підписання угоди про розірвання договору оренди землі, було визначено, що виконавчий орган товариства з обмеженою відповідальністю має назву дирекція (колегіальний) або директор (одноособовий). Подібні положення містяться у статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

63. Відповідно до частин першої-третьої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

64. Частиною другою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

65. Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

66. Правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним (частина перша статті 232 ЦК України).

67. Звертаючись до суду з позовом у справі, яка переглядається,

ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» посилалося на те, що оспорювані угоди

є недійсними, оскільки такі угоди укладені від імені товариства за відсутності його волевиявлення (їх підписано в 2019 року, коли ОСОБА_2 вже не обіймав посаду генерального директора товариства), без дотримання належних внутрішніх процедур та за наявності зловмисної домовленості з орендодавцем.

68. Встановивши, що оспорювані угоди підписані сторонами договору оренди, від імені орендаря діяв його генеральний директор (виконавчий орган товариства) ОСОБА_2., справжність підпису якого та відбитку печатки товариства в тексті угод позивачем не оспорюється, суди попередніх інстанцій дійшли загалом обґрунтованого висновку про недоведеність підстав для задоволення позову.

69. Судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку положенням статуту товариства, наявності у його генерального директора повноважень на укладення від імені товариства такого виду угод, а також відсутності належних доказів укладення оспорюваних угод в інший час.

Такі висновки узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, викладеними в аналогічних справах за позовами ТОВ «Агрофірма

«ім. Довженка», зокрема у постановах від 02 листопада 2020 року у справі

№ 551/410/19, від 10 серпня 2021 року у справі № 551/388/19, від 10 серпня

2021 року у справі № 529/464/19, від 12 жовтня 2021 року у справі

№ 551/1323/19, від 26 листопада 2021 року у справі № 551/1320/19,

від 24 грудня 2021 року у справі № 551/1325/19, від 12 квітня 2022 року у справі № 551/409/19, від 18 травня 2022 року у справі № 551/1324/19, від 07 вересня 2022 року у справі № 551/1321/19, від 27 жовтня 2022 року у справі

№ 551/1322/19, від 26 червня 2023 року у справі № 551/348/21, від 28 червня 2023 року у справі № 551/350/21, від 20 липня 2023 року у справі № 551/342/21, від 10 серпня 2023 року у справі № 551/351/21, від 18 вересня 2023 року у справі № 551/343/21.

70. Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

71. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

72. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач не довів належними, достатніми та допустимими доказами наявності підстав для визнання оспорюваних угод недійсними.

73. Крім того, з урахуванням характеру спірних правовідносин, правильними є висновки суду апеляційної інстанції щодо підстав відмови у задоволенні позовних вимог, заявлених до приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки О. В.

74. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, значною мірою зводяться до переоцінки доказів, яким суди надали належну правову оцінку.

75. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

76. Колегія суддів зауважує, що у справі, яка переглядається, суди надали належну правову оцінку поведінці учасників справи, фактичним обставинам справи, а також наявним у її матеріалах доказам у їх сукупності та дійшли загалом обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання оспорюваних угод недійсними з підстав, зазначених у позові.

77. Висновки судів не суперечать висновкам Верховного Суду, на які послався заявник у касаційній скарзі, оскільки суди попередніх інстанцій застосували вказані вище норми права із урахуванням встановлених у цій справі обставин.

Щодо клопотання ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» про передачу справи на розгляд об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду

78. Підставою для передачі справи на розгляд об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» зазначало те, що справа містить виключну правову проблему, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

79. Відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

80. Частиною п`ятою статті 403 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

81. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 30 жовтня 2018 року у справі № 757/172/16-ц зазначала, що виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.

82. У справі, яка переглядається, заявник належним чином не мотивував наявність виключної правової проблеми. Колегія суддів знову зауважує, що Верховний Суд постановах від 02 листопада 2020 року у справі № 551/410/19,

від 10 серпня 2021 року у справі № 551/388/19, від 10 серпня 2021 року у справі № 529/464/19, від 12 жовтня 2021 року у справі № 551/1323/19, від 26 листопада 2021 року у справі № 551/1320/19, від 24 грудня 2021 року у справі № 551/1325/19, від 12 квітня 2022 року у справі № 551/409/19, від 18 травня 2022 року у справі

№ 551/1324/19, від 07 вересня 2022 року у справі № 551/1321/19, від 27 жовтня 2022 року у справі № 551/1322/19, від 26 червня 2023 року у справі № 551/348/21, від 28 червня 2023 року у справі № 551/350/21, від 20 липня 2023 року у справі

№ 551/342/21, від 10 серпня 2023 року у справі № 551/351/21, від 18 вересня

2023 року у справі № 551/343/21 вже викладав правові висновки в аналогічних справах за позовами ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» до фізичних осіб про визнання недійсним угод про дострокове розірвання договорів оренди землі. Висновки судів попередніх інстанцій у справі, яка переглядається, відповідають зазначеним правовим висновкам Верховного Суду. Судова практика з розгляду зазначених спорів є сталою.

83. З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» про передачу справи на розгляд об`єднаної палати чи Великої Палати Верховного Суду.

84. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

85. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ім. Довженка» про передачу справи на розгляд об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду відмовити.

2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ім. Довженка» залишити без задоволення.

3. Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 23 травня 2022 року, з урахуванням внесених за результатами апеляційного перегляду змін, та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович