Рішення

від 08.11.2023 по справі 589/809/23

ШОСТКИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 589/809/23

Провадження № 2/589/732/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Лєвши С.Л.,

з участю секретаря судового засідання: Новик О.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шостка Сумської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної організації (установа, заклад) «Шосткинський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 - дошкільний навчальний заклад ім. Героя Радянського Союзу Колодко М.О. Шосткинської міської ради Сумської області», Управління освіти Шосткинської міської ради,

- про стягнення інфляційних втрат у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання,-

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом до Комунальної організації (установа, заклад) «Шосткинський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 - дошкільний навчальний заклад ім. Героя Радянського Союзу Колодко М.О. Шосткинської міської ради Сумської області» (далі - ШНВК:ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ), Управління освіти Шосткинської міської ради, про стягнення інфляційних втрат у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання за період з 05 травня 2020 року по 05 лютого 2023 року включно у сумі 46835 грн 91 коп.

Мотивуючи вимоги позову, позивач ОСОБА_1 зазначила, що працювала у ШНВК:ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ на посаді вчителя математики, має вищу кваліфікаційну категорію - «Старший вчитель». 21 грудня 2018 року вона була звільнена з роботи наказом №94 директора вищевказаного навчального закладу за №94.

Після чого, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав і постановою Сумського апеляційного суду прийнятою 04 травня 2020 року у справі №589/16/19 її позов був задоволений, яким, зокрема, було стягнуто із ШНВК:ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 22.12.2018 по 04.05.2020 включно, за 340 робочих днів, у сумі 135092 грн 20 коп., з наступним утриманням податків та обов`язкових платежів.

На виконання рішення суду відповідач ШНВК:ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ наказом від 05.05.2020 за №21-КВ поновив позивача на роботі та пунктом «3» даного наказу визначив: «в.о. головного бухгалтера Колоді Л.О. виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 135092 грн 20 коп. за 340 робочих днів з 22.12.2018 по 04.05.2020».

26 травня 2020 року наказом №23-КВ позивача було звільнено з роботи за власним бажанням, ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

При цьому, не зважаючи на судове рішення та вказівку в.о. головного бухгалтера Управління освіти Шосткинської міської ради провести з нею розрахунок - останній своєчасно сплачений не був.

Позивач також вказує, що неодноразово зверталась з приводу розрахунку за рішенням суду до відповідача ШНВК:ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ та до Управління освіти Шосткинської міської ради. Кошти в сумі 108749 грн 22 коп. (135092 грн 20 коп. з наступним утриманням податків та обов`язкових платежів) були зараховані відповідачами на банківський рахунок позивача лише 06 лютого 2023 року.

14 лютого 2023 року ухвалою суду прийнято справу до розгляду та відкрито провадження про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні та призначено судове засідання. В ухвалі суду роз`яснено відповідачам, право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали та направлена відповідачу за місцем його реєстрації.

Станом на 08 листопада 2023 року відзив на позов від відповідача ШНВК:ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ до суду не подано.

22 березня 2023 року до суду подано відзив на позовну заяву від Управління освіти Шосткинської міської ради, в якій представник відповідача по заявлених позовних вимогах заперечив у повному обсязі, мотивуючи тим, що зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що заявлена позовна вимога про стягнення інфляційних збитків за затримку розрахунку при звільненні, а трудовим законодавством за затримку розрахунку при звільненні не передбачений такий вид відповідальності як стягнення інфляційних збитків, натомість ст. 117 КЗпП України передбачена відповідальність у формі стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При цьому, представник відповідача зазначив, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені було стягнуто на користь позивача рішенням Сумського апеляційного суду (справа № 589/5419/21). (а.с.23)

24 березня 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій позивач не погоджується з доводами вищезазначеного відзиву на позовну заяву та вважає їх необґрунтованими. В підтвердження необґрунтованості доводів відзиву надала до суду копії довідок Управління освіти Шосткинської міської ради та Шосткинського управління Державної казначейської служби України Сумської області. (а.с.26-29)

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, в їх обґрунтування послалась на обставини зазначені у позові.

Представник відповідача ШНВК:ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань до суду не надавав.

Представник відповідача Управління освіти Шосткинської міської ради в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань до суду не надавав.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Із постанови Сумського апеляційного суду прийнятої 04 травня 2020 року по справі №589/16/19, вбачається, що:

- апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено;

- рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня 2019 року скасовано та ухвалене нове судове рішення;

- позов ОСОБА_1 до ШНВК:ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ задоволено;

- визнано незаконним та скасовано наказ директора ШНВК:ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ Андрущенко Н.М. від 21.12.2018 №94 "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновлено ОСОБА_1 на посаді вчителя математики ШНВК:ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ з 22.12.2018;

- стягнуто із ШНВК:ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 22.12.2018 по 04.05.2020 включно, за 340 робочих днів, у сумі 135092 грн 20 коп., з наступним утриманням податків та обов`язкових платежів;

- стягнуто із ШНВК:ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір за подання касаційної скарги по справі у сумі 1536 грн 80 коп;

- стягнуто із ШНВК:ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ на користь ОСОБА_1 в дохід держави 768 грн 40 коп. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 1152 грн 60 коп. - судом апеляційної інстанції. (а.с. 5-11)

Із фотокопії виконавчого листа виданого Шосткинським міськрайонним судом Сумської області 03 липня 2020 року по справі №589/16/19, вбачається, що його видано на виконання постанови Сумського апеляційного суду від 04 травня 2020 року якою стягнуто із ШНВК:ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 22 грудня 2018 року по 04 травня 2020 року включно, за 340 робочих днів, у сумі 135092 грн 20 коп., з наступним утриманням податків та обов`язкових платежів. (а.с. 12)

Як вбачається з фотокопії виписки по картковому рахунку позивача, 06 лютого 2023 року на її рахунок проведено безготівкове зарахування коштів середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 22 грудня 2018 року по 04 травня 2020 року по справі № 589/16/19 у сумі 108749 грн 22 коп. (а.с. 13)

Крім того, позивачем в підтвердження доводів щодо несвоєчасного розрахунку по заборгованості за вищезазначеною постановою Сумського апеляційного суду, надано також довідки Шосткинського управління Державної казначейської служби України Сумської області від 07.02.2023 за № 01-61-11/144 та від 09.02.2023 за № 01-61-11/150. (а.с. 28, 29)

Із фотокопії наказу в.о. директора ШНВК:ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ Оксани Плацинди від 05 травня 2020 року за №21-КВ "Про поновлення на роботі ОСОБА_1 ", вбачається, що наказано;

- скасувати наказ ШНВК:ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ "Про звільнення ОСОБА_1 " від 21.12.2018 №94;

- поновити на роботі ОСОБА_1 на посаді вчителя математики з 22.12.2018;

- в.о. головного бухгалтера ОСОБА_2 виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 135092 грн 20 коп. за 340 робочих днів з 22.12.2018 по 04.05.2020». (а.с. 37)

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно із ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Таким чином, невиконання рішення суду про стягнення на користь звільненого працівника недоплаченої заробітної плати є підставою для покладення на власника або уповноважений ним орган відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, за весь період невиплати цієї заробітної плати, оскільки вимоги звільненого працівника щодо її виплати є трудовим спором і регулюються нормами трудового права.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14 грудня 2016 року у справі №6-788цс16.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року за №108/95-ВР, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року за №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону №2050-ІІІ встановлено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадяться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру. Таким видом доходу визначено, зокрема, заробітну плату (грошове забезпечення).

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення).

Невиплата працівникові при звільненні всіх належних йому сум є триваючим правопорушенням, а тому працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Стаття 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) розміщена в розділі «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 цього Кодексу і визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання та поширює свою дію на всі види зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні правовідносини з виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При розгляді справ про передбачену ст. 625 ЦК України відповідальність за порушення грошового зобов`язання слід з`ясувати: чи існує зобов`язання між сторонами, чи це зобов`язання є грошовим, чи доведено наявність прострочення у виконанні зобов`язання, чи існують спеціальні норми, що регулюють ці правовідносини та виключають застосування цієї статті.

Грошовим зобов`язанням, за змістом статей 524, 533-535 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 ЦК України.

Передбачена ст. 625 ЦК України норма не застосовується до трудових правовідносин, зокрема, і щодо заборгованості із заробітної плати, оскільки вони регулюються спеціальним законодавством - нормами трудового права, зокрема Кодексом законів про працю України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.01.2019 року у справі №296/1390/18 (провадження № 61-31178св18), від 28.08.2019 року у справі №753/10967/16-ц (провадження № 61-27011св18).

Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що інфляція - це тривале зростання загального рівня цін, що відображує зниження купівельної спроможності грошової одиниці держави. Право нарахування інфляційних втрат входить до складу грошового зобов`язання, тобто воно входить до складу зобов`язань які виникають з підстав визначених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні правовідносини регулюються нормами трудового права, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року за №1282-ХІІ та Законом №2050-ІІІ, а не цивільного законодавства, тому положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, якою передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання, на трудові правовідносини не поширюється.

Крім того, ч. 5 ст. 11 ЦК України, відповідно до якої у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування ст. 625 ЦК України в разі наявності між сторонами правовідносин, які регулюються нормами трудового законодавства.

Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли у зв`язку з виконанням судового рішення про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України) та відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Заявлені позивачем вимоги не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, нарахування інфляційних втрат саме на середній заробіток за весь час вимушеного прогулу суперечить положенням Закону №2050-ІІІ.

Відповідно до положень ст. 1 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Проте, як вбачається із позовної заяви, позивач просить стягнути інфляційні втрати саме за час прострочення виплати середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, що суперечить положенням Закону №2050-ІІІ.

Так, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 листопада 2019 року у справі №757/14073/16-ц дійшов висновку, що після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, а саме: виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Щодо обґрунтування позовних вимог позивачем, в яких позивач посилається на правові висновки, що містяться в постановах Верховного Суду України у справах: № 6-49цс12 від 06.06.2012 року, № 310/5419/15-ц від 11.07.2018, № 463/4711/15 від 04.07.2018, № 703/4704/15-ц від 28.02.2018, № 361/7939/2015-ц від 06.08.2018, то останні містять правові висновки у справах де сторони перебували між собою у цивільно-правових відносинах, а не в трудових.

Враховуючи, що позивач та відповідач ШНВК:ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ перебували між собою у трудових, а не цивільно - правових відносинах, суд приходить до висновку, що до цих правовідносин не може бути застосовано положення цивільного законодавства, зокрема ст. 625 ЦК України, внаслідок чого у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. 4-5, 12-13, 76-83, 89, 128, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунальної організації (установа, заклад) «Шосткинський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 - дошкільний навчальний заклад ім. Героя Радянського Союзу Колодко М.О. Шосткинської міської ради Сумської області», Управління освіти Шосткинської міської ради, про стягнення інфляційних втрат у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Комунальна організація (установа, заклад) «Шосткинський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 - дошкільний навчальний заклад ім. Героя Радянського Союзу Колодко М.О. Шосткинської міської ради Сумської області», ідентифікаційний код юридичної особи - 33095602, адреса місця знаходження: 41106, Сумська область, місто Шостка, вулиця Шкільна, будинок 2.

Відповідач - Управління освіти Шосткинської міської ради, код ЄДРПОУ 22978663, адреса місця знаходження: 41100, Сумська область, місто Шостка, вулиця Садовий бульвар, будинок 9.

Повний текст рішення складений 13 листопада 2023 року.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області С.Л.Лєвша