Постанова

від 09.05.2024 по справі 589/809/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 року м.Суми

Справа №589/809/23

Номер провадження 22-ц/816/462/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Рунова В. Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 листопада 2023 року у складі судді Лєвши С.Л., ухвалене в м. Шостка Сумської області, повний текст рішення складено 13 листопада 2023 року,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної організації (установа, заклад) «Шосткинський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 - дошкільний навчальний заклад ім. Героя Радянського Союзу Колодко М.О. Шосткинської міської ради Сумської області», Управління освіти Шосткинської міської ради про стягнення інфляційних втрат у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання,

в с т а н о в и в:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона працювала на посаді вчителя математики у Комунальній організації (установа, заклад) «Шосткинський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 - дошкільний навчальний заклад ім. Героя Радянського Союзу ОСОБА_2 (далі - ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №6-ДНЗ).

Наказом директора ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №6-ДНЗ від 21 грудня 2018 року за № 94 її було звільнено з роботи. Постановою Сумського апеляційного суду від 04 травня 2020 року у справі № 589/16/19 було визнано незаконним та скасовано вказаний наказ, поновлено її на посаді вчителя математики, стягнуто з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 22 грудня 2018 року по 04 травня 2020 року включно за 340 робочих днів у сумі 135092 грн 20 коп. з наступним утриманням податків та обов`язкових платежів. На виконання вказаної постанови апеляційного суду наказом відповідача від 05 травня 2020 року її було поновлено на роботі, та крім того, в наказі містилася вказівка про необхідність виплати їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 135092 грн 20 коп.

Наказом від 26 травня 2020 року її було звільнено з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. В день звільнення їй не було виплачено присуджений постановою Сумського апеляційного суду від 04 травня 2020 року середній заробіток за час вимушеного прогулу. Фактично на її рахунок кошти надійшли лише 06 лютого 2023 року.

Вважає, що у зв`язку з простроченням виконання судового рішення вона має право на підставі ст. 625 ЦК Украни вимагати стягнення з відповідача інфляційних втрат від простроченого з 05 травня 2020 року по 05 лютого 2023 року грошового зобов`язання у сумі 46835 грн 91 коп.

Посилаючись на вказані обставини, просить стягнути з відповідача за рахунок коштів Управління освіти Шосткинської міської ради Сумської області на її користь інфляційні втрати у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання за період з 05 травня 2020 року по 05 лютого 2023 року включно у сумі 46835 грн 91 коп.

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; вирішити питання про відшкодування їй судових витрат.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що звертаючись до суду з даним позовом про стягнення інфляційних втрат у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, вона посилалась не лише на норми цивільного законодавства (ст. 625 ЦК України), а і на Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Вважає, що в даному випадку суд мав застосувати принцип jura novit curia («суд знає закони») і застосувати до правовідносин той закон, який на думку суду регулює сплату відповідачем їй компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з їх знеціненням інфляцією.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористався.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працювала на посаді вчителя математики у ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №6-ДНЗ.

Постановою Сумського апеляційного суду від 04 травня 2020 року у справі № 589/16/19 скасовано рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня 2019 року та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено: визнано незаконним та скасовано наказ директора ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №6-ДНЗ Андрущенко Н.М. від 21 грудня 2018 року № 94 «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено її на посаді вчителя математики у вказаному закладі з 22 грудня 2018 року; стягнуто з ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №6-ДНЗ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 22 грудня 2018 року по 04 травня 2020 року включно, за 340 робочих днів, у сумі 135092 грн 20 коп., з наступним утриманням податків та обов`язкових платежів (а.с. 5-11).

На виконання вказаного судового рішення в частині стягнення середнього заробітку Шосткинським міськрайонним судом Сумської області 03 липня 2020 року видано виконавчий лист (а.с. 12).

З банківської виписки позивачки вбачається, що 06 лютого 2023 року на її рахунок було перераховано 108749 грн 22 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а.с. 13).

За розрахунками ОСОБА_1 інфляційні втрати становлять 46835 грн 91 коп. (а.с. 15).

З листа Шосткинського управління Державної казначейської служби України Сумської області від 07 лютого 2023 року № 01-61-11/144 вбачається, що управління освіти Шосткинської міської ради (згідно листа від 06 лютого 2023 року № 01-29/142) 03 лютого 2023 року добровільно перерахувало середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22 грудня 2018 року по 04 травня 2020 року включно, за 340 робочих днів, у сумі 135092 грн 20 коп. з утриманням податків та обов`язкових платежів (а.с. 28).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що сторони у справі перебували між собою у трудових, а не цивільно-правових відносинах, а тому дійшов висновку, що до цих відносин не можуть бути застосовані положення цивільного законодавства, зокрема ст. 625 ЦК України, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з матеріалами справи та вимогами закону.

Стаття 625 ЦК Українирозміщена в розділі «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 цьогоКодексуі визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання та поширює свою дію на всі види зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні правовідносини з виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Частиною другоюстатті 625 ЦК Українивстановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При розгляді справ про передбаченустаттею 625 ЦК Українивідповідальність за порушення грошового зобов`язання слід з`ясувати: чи існує зобов`язання між сторонами, чи це зобов`язання є грошовим, чи доведено наявність прострочення у виконанні зобов`язання, чи існують спеціальні норми, що регулюють ці правовідносини та виключають застосування цієї статті.

Передбачена статтею625 ЦК Українинорма не застосовується до трудових правовідносин, які регулюються спеціальними нормами права.

З приводу доводів апеляційної скарги, що суд мав застосувати закон, який регулює сплату відповідачем компенсації за втрату частини доходів у зв`язку зі знеціненням інфляцією, колегія суддів зазначає наступне.

У процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

Як убачається зі змісту позовних вимог, предметом позову в даній справі позивачка визначила стягнення з відповідача інфляційних втрат у зв`язку простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання за період 05 травня 2020 року по 05 лютого 2023 року, а саме прострочення виконання судового рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів зауважує, що предмет і підставу позову формує лише позивач.

З огляду на предмет та підставу позову в даній справі ОСОБА_1 ставить питання саме про стягнення інфляційних втрат у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Встановивши, що сторони у справі перебували між собою у трудових, а не цивільно-правових відносинах, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що до цих правовідносин положення цивільного законодавства не застосовуються, та відмовив у задоволенні позову.

Відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, розглядаючи спір, правильно визначив характер спірних правовідносин та норми права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку і ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування або зміни ухваленого рішення.

Відповідно до ч. 6 ст.19, п. 2 ч. 3 ст.389 ЦПК Українисудове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 1,4; 381-382; 389 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття ікасаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

В. Ю. Рунов