Рішення

від 05.10.2023 по справі 521/17007/15-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/17007/15

Провадження №2/521/13/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретарів: Манюка Д.В., Черненко Я.О., Бодрухіної К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якому, після уточнення позовних вимог, остаточно просив виділити ОСОБА_1 у власність частину будинку житловою площею 171,4 кв. м., загальною площею 443,2 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з припиненням права спільної сумісної власності на цю частину будинку ОСОБА_2 .

Позов обґрунтований наступними обставинами. Сторони перебували у шлюбі з лютого 1991 року по 23 жовтня 2012 року. Під час перебування у шлюбі в 2005 році сторони побудували житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 . 02.12.2005 року сторонами придбано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . З липня 2012 року позивач ОСОБА_1 не має можливості користуватися житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 в зв`язку із перешкодами у проживанні з боку ОСОБА_2 . Після розірвання шлюбу сторони дійшли згоди щодо поділу спільного майна подружжя, а саме, вирішили продати будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 поділити з врахуванням права користування дітей.

04.10.2013 року з письмової згоди ОСОБА_2 позивач за договором купівлі-продажу продав будинок за адресою: АДРЕСА_2 за ціною, що відповідає 54605,71 грн. Відповідно, ОСОБА_2 отримала від продажу будинку 27302,85 грн. В межах домовленості між сторонами про подальший поділ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 позивач мешкав в іншому місці, яке не було призначено для проживання. Натомість, в спірному будинку проживають інші особи, що не дає можливості позивачу в повній мірі реалізовувати своє право власності, що і стало підставою для звернення до суду із позовом про поділ вказаного майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя.

15.04.2016 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов, в якому, після зміни предмету позову 13.04.2021 року просила поділити спільне майно подружжя наступним чином: визнати за ОСОБА_2 право власності на частки будинку АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість грошових коштів, отриманих від продажу земельної ділянки та будинку АДРЕСА_2 у розмірі 9000 Євро, що еквівалентно 298350 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 15000 доларів США, що еквівалентно 418650 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати.

Зустрічний позов обґрунтований наступними обставинами. Під час шлюбу на сумісні кошти сторони 15.02.2005 року придбали на підставі договору купівлі-продажу будинок АДРЕСА_2 , який було оформлено на ім`я ОСОБА_1 та будинок АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 02.12.2005 року, який було оформлено на ім`я ОСОБА_2 . В 2009 році на сумісні кошти сторони придбали автомобіль VOLKSWAGEN- CADDY, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який було зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 . Крім ОСОБА_2 , в спірному будинку АДРЕСА_1 мешкають ще дванадцять осіб, в тому числі, дочка ОСОБА_1 від першого шлюбу із своїми неповнолітніми дітьми. Після розірвання шлюбу сторони розподілили спільне майно мирним шляхом, домовившись, що ОСОБА_2 не заявляє претензій на частину будинку АДРЕСА_2 , та кошти від продажу якого в повному обсязі отримав ОСОБА_1 . Проте, ОСОБА_1 у розписці від 10.12.2020 року визнав, що отримав від ОСОБА_2 будинок у с. Паланка, який у подальшому продав за 18000 Євро.

21.08.2014 року ОСОБА_2 зняла з реєстрації та переоформила автомобіль VOLKSWAGEN- CADDY, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , який і на теперішній час ним користується. Будинок АДРЕСА_1 перебуває в користуванні ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_2 вважала, що між сторонами в позасудовому порядку здійснено поділ майна подружжя.

В шлюбі сторони отримали від сестри ОСОБА_2 ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 30000 доларів США, що підтверджується розпискою ОСОБА_2 , які у подальшому після розірвання шлюбу були повернуті ОСОБА_2 31.08.2015 року, що підтверджується розпискою ОСОБА_3 . Гроші позичались в інтересах сім`ї. Факт отримання та повернення грошових коштів підтверджується розпискою ОСОБА_1 , написаною ним 10.12.2020 року у присутності свідків. ОСОБА_2 вважає, що при поділі майна подружжя повинні враховуватися і спільні борги сторін.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 та його представник позов підтримали, просили його задовольнити, проти зустрічного позову в первісній редакції заперечували в повному обсязі, позицію щодо зустрічного позову із зміненим предметом не висказали, так як у відкриті судові засідання, призначені після подання зустрічного позову в новій редакції не з`являлися.

В ході розгляду справи ОСОБА_2 та її представники заперечували проти задоволення позову ОСОБА_1 . Зустрічний позов підтримали, просили його задовольнити. Розгляд справи просили провести за відсутністю ОСОБА_2 та її представника.

Суд, заслухавши пояснення учасників розгляду справи, допитавши свідка, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 належить задовольнити, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд вважає, що вонивиникли в зв`язку із поділом майна подружжя, а тому регулюютьсяГлавою 8 СК України.

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи такі фактичні обставини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 10 лютого 1991 року, що визнано сторонами.

23 жовтня 2012 року шлюб між сторонами було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_2 (т. 1 а.с.6).

В період шлюбу сторони набули у власність на підставі договору купівлі-продажу від 02 грудня 2006 року житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами адресою: АДРЕСА_1 , який складається в цілому з житлового будинку, житловою площею 171,4 кв. м., та надвірних споруд, що підтверджується копією договору купівлі-продажу, посвідченому приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевою І.І. зареєстрованому в реєстрі за № 10110 (т. 1 а. с. 158).

Право власності на будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується листом КП «БТІ» Одеської міської ради від 25.10.2016 року (т. 1 а. с. 157) та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а. с. 51).

Сторонами визнано, що в 2005 році, в період перебування у шлюбі сторонами набуто у власність домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Встановлено, та визнано сторонами, що в період шлюбу на ім`я ОСОБА_2 був придбаний автомобіль VOLKSWAGEN- CADDY, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно з частиною третьоюстатті 368 ЦК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно достатті 60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При цьому конструкція нормистатті 60 СК Українисвідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 359/898/18 провадження № 61-3703св19.

Відповідно достатті 71 СК Українимайно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено угодою між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбаченихЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Аналізуючи обставини справи та норми права, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами, суд вважає, що на час розгляду справи в суді спільною сумісною власністю подружжя, яка підлягає поділу в судовому порядку є житловий будинок АДРЕСА_1 .

Автомобіль VOLKSWAGEN- CADDY, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який був придбаний сторонами в період перебування у шлюбі, був переоформлений ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 після розірвання шлюбу 21.08.2014 року, що підтверджується копією довідки Регіонального сервісного центру в Одеській області Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 року (т. 1. а. с. 82) та копією довідки-рахунку, відповідно до якої автомобіль було відчужено за ціною 14839,45 грн. (т. 1 а. с. 83).

Домоволодіння АДРЕСА_2 було відчужено ОСОБА_1 за письмовою згодою ОСОБА_2 04 жовтня 2014 року після розірвання шлюбу між сторонами, що підтверджується копією договору купівлі-продажу нерухомості (т. 1 а. с. 35-40).

Доводи ОСОБА_2 про те, що зазначене домоволодіння було відчужено за ціною 18000 Євро спростовуються матеріалами справи, а саме, копією договору купівлі-продажу, пунктом 5 якого передбачено, що вартість продажу нерухомості встановлений сторонами становить суму в 89094 лей, яку сплачено покупцем до підписання договору.

Вказані обставини підтверджуються також і показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 , який діяв від імені покупця домоволодіння за довіреністю. Свідок підтвердив в судовому засіданні, що ціна договору складала 89094 лей, та підтвердив присутність ОСОБА_2 в нотаріальній конторі під час вчинення договору купівлі-продажу домоволодіння.

Таким чином, сторони розпорядилися домоволодінням АДРЕСА_2 , та автомобілем VOLKSWAGEN- CADDY, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , які були спільним сумісним майном подружжя після розірвання шлюбу за взаємною згодою.

Згідно зі статтями12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК Українивизначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 вказав про те, що грошові кошти від продажу домоволодіння АДРЕСА_2 були розподілені між сторонами. Доказів на спростування вказаних обставин ОСОБА_2 не надано.

Суд критично ставиться до доводів ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 визнав факт продажу домоволодіння АДРЕСА_2 за ціною в 18000 Євро у власноруч написаній розписці від 10.12.2020 року (т. 3 а. с. 13).

Так, вказані обставини стали предметом з`ясування судом лише 11.02.2021 року, в той час, як вперше із зустрічним позовом ОСОБА_2 звернулася ще 15.04.2016 року. Під час судового засідання, в якому стороною ОСОБА_2 було надано копію вказаної розписки було встановлено, що написанню розписки передувало знаходження ОСОБА_1 на лікуванні в зв`язку із онкологічним захворюванням, в ході якого мало місце оперативне втручання. Як зазначила представник ОСОБА_2 , остання надавала допомогу ОСОБА_1 при лікуванні, в тому числі, і матеріальну.

Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 в судовому засіданні не підтвердив обставин, викладених в розписці.

Вказані обставини дають суду підстави дійти висновків про те, що розписка надана ОСОБА_1 під впливом тяжких для нього обставин, а доводи, викладені в розписці щодо дійсної вартості майна спростовуються наявними матеріалами справи та показаннями свідка, які були послідовні та не протирічили іншим доказам, наявним в матеріалах справи.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_5 за зустрічним позовом щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 15000 доларів США, що еквівалентно 418650 грн., суд зауважує наступне.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в цій частині, ОСОБА_2 зазначає, що вказані грошові кошти позичались подружжям у сестри ОСОБА_2 ОСОБА_3 для сумісних потреб в інтересах сім`ї, та поверталися особисто ОСОБА_2 вже після розірвання шлюбу.

Належність майна до об`єктів права спільної сумісної власності визначеностаттею 61 СК України, згідно з частиною третьою якої, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норма частини третьоїстатті 61 СК Україникореспондує частині четвертійстатті 65 СК України, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані з сім`єю інтереси одного з подружжя.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі ухвалити рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Посилання ОСОБА_2 на те, що кошти в сумі 30000 доларів США позичались нею сумісно із ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження наявними матеріалами справи.

Так, надана ОСОБА_2 копія розписки (т. 3 а. с. 30) не містить підпису ОСОБА_1 , не містить точної дати укладення договору позики, не містить відомостей про те, із ким саме укладено договір позики. Крім того, ОСОБА_2 не надала до суду також і доказів на підтвердження того, що грошові кошти, які зазначені ОСОБА_2 , як предмет позики, позичались та використовувались в інтересах сім`ї, що є єдиною підставою вважати вказані грошові кошти спільною сумісною власністю подружжя в розумінні статті 61 СК України.

Посилання ОСОБА_2 на визнання факту отримання грошових коштів в сумі 30000 доларів США ОСОБА_1 не приймаються судом за підстав, викладених судом при наданні правової оцінки вказаній копії розписки.

При таких обставинах, суд вважає зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині необґрунтованими та такими, що не знайшли підтвердження наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання позовної заяви та заяви про забезпечення доказів на загальну суму в розмірі 5561,60 грн., що підтверджується відповідними платіжним дорученнями (т. 1. а. с. 3, 74, т. 2 а. с. 26).

Враховуючи те, що позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, стягненню з ОСОБА_2 підлягає судовий збір в розмірі 5561,60 грн.

ОСОБА_2 , при подачі зустрічного позову сплачено судовий збір на загальну суму 7175 грн., що підтверджується відповідними платіжним дорученнями (т. 1. а. с. 70, т. 3 а. с. 31).

Враховуючи те, що зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягненню з ОСОБА_1 підлягає судовий збір в розмірі 1885 грн.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст. 57,60-71СК України, ст. ст. 10, 12, 19, 81, 89, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя право власності на частку жилого будинку АДРЕСА_1 , житловою площею 171,4 кв. м., та надвірних споруд, розташованих на земельній ділянці площею 600 кв.м.

Позов ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 до ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя право власності на частку жилого будинку АДРЕСА_1 , житловою площею 171,4 кв. м., та надвірних споруд, розташованих на земельній ділянці площею 600 кв.м.

В іншій частині зустрічного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 5561 (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят одну тисячу) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1885 (одна тисяча вісімсот вісімдесят п`ять) грн.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено16 жовтня 2023 року.

Суддя: Ю.В. Тополева